пошук  
версія для друку
25.11.2013 | Юрій Чумак

Чим більше стягнень ти заплатиш, тим більшим буде новий штраф

   

Мешканка Куп’янська Василина Олегівна* з малих років виховувалася за принципом: якщо хочеш добре жити – необхідно наполегливо трудитися і Закон поважати. Керуючись цим правилом, вона зареєструвалася фізичною особою – підприємцем, багато працювала і справно сплачувала податки та відповідні внески до державних фондів.

Але ж раптом у липні 2012 р. вельмиповажне управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області прийняло щодо Василини Олегівни рішення «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків» за період з 20.10.2004 р. по 22.12.2008 р., яким застосувало фінансові санкції (штраф) у розмірі 35,04 грн. та нарахувало пеню в розмірі 13,45 грн.

Вихована у дусі законослухняності, Василина сплатила означений штраф, сподіваючись, що на цьому її проблеми з Пенсійним фондом закінчаться.

Але, як то кажуть, «апетит приходить під час їжі». Отже, отримавши без зволікань визначену платню, Куп’янське районне управління Пенсійного фонду організувало позапланову перевірку фізичної особи – підприємця, за результатами якої було донараховано страхових внесків за періоди вересень-грудень 2004 року, квітень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року в сумі… 25 592,53 грн.

Характерно, що Василина Олегівна, поміркувавши, все ж таки вирішила вчинити так, як була призвичаєна – підкоритися наказу владної установи. Єдине, що вона попросила – ще раз ретельно перерахувати суму штрафу, оскільки та була вже занадто великою.

Управління ПФУ України в Куп’янському районі «пішло назустріч побажанням трудящих» і трохи зменшило суму до сплати, нарахувавши «лише» 22 927 грн., які й були сплачені Василиною в повному обсязі.

Проте, ледь перевівши дух, фізична особа – підприємець отримала новий «подарунок» від Пенсійного фонду. Вірогідно, зустрівшись із такою безвідмовною поведінкою, чиновники, що опанували обчислення пенсій на Куп’янщині, вирішили на Василині Олегівні «виконати й перевиконати» план з поповнення державної скарбнички. І рішенням від 18.06.2012 р. «про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків», впаяли їй фінансові санкції в розмірі 115 719,21 грн.

Отакої, «за час путі собака міг підрости», – початковий штраф у майже 49 грн. «доріс» до більш ніж 115 тис. грн.! От так би зростала й українська економіка за часів стабільності!

Тут вже, перепрошуємо, і в довготерплячої Василини увірвався усілякий терпець. І вона пішла… Ні, не до банку, щоб сплатити чергову данину Пенсійному фонду, а до правозахисника – відомого адвоката Романа Лихачова, члена Харківської правозахисної групи, – щоб правовим шляхом відбитися від захмарного штрафу.

Адвокат порадив їй іти послідовно і спочатку оскаржити винесене стягнення у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

І попервах складалося враження, що розум таки взяв гору над апетитом: за результатами розгляду вищевказаної скарги начальником управління Пенсійного фонду України в Харківській області 31.07.2013 р. було скасовано рішення своїх куп’янських підлеглих від 18.06.2012 р. та зобов’язано їх винести нове рішення, «відповідно до вимог чинного законодавства України».

Але «нове» рішення, винесене начальником управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі від 06.08.2013 р. було ідентичним старому та висувало Василині Олегівні фінансові санкції у тому ж розмірі – 115 719,21 грн. – за період з 20.10.2004 р. по 22.12.2008 р.

Вивчивши матеріали справи, адвокат дослідив, що рішення про стягнення, прийняте начальником Куп’янського управління ПФУ нібито на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак чиновники від ПФУ не побачили (або не захотіли побачити) того факту, що зазначена норма вже не є чинною, адже вона ще з 01.01.2011 р. виключена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

А згідно з положенням ч. 1 ст. 58 Конституції України, «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов’язок суду вирішувати спори на підставі Основного Закону України закріплений положеннями принципу законності, викладеними в п. 1 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Ґрунтуючись на цих аксіоматичних засадах права, Роман Лихачов підготував для Василини Олегівни адміністративний позов про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі та скасування одіозного рішення.

Показово, що представник відповідача не надав до суду жодних пояснень з приводу того, що заважало працівникам управління ПФУ в Куп’янському районі протягом 9 (дев’яти!) років встановити факт несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем, та як само були розраховані вказані в рішеннях суми штрафів і пені.

Харківський окружний адміністративний суд у вересні 2013 р. дійшов висновку, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та пені використана неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Суд визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі щодо здійсненого 06.08.2013 р. «донарахування» фінансових санкцій в розмірі 115 719,21 грн. і скасував означене рішення.

Подана чиновниками ПФУ апеляційна скарга нещодавно була відхилена Харківським апеляційним адміністративним судом.

* Ім’я героїні статті змінено

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори