увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 29.09.2016 09:47
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



«Беркут»: падіння хижого птаха

02.12.13 | Сергій Григор’єв

Навіть українська «Вікіпедія» дає невтішну характеристику міліцейському «Беркуту», зазначаючи, що цей спецзагін за свою історію нерідко застосовувався в якості знаряддя придушення мітингів і протестів.

Інтернет-енциклопедія інформує, що ще 5 грудня 1988 в системі МВС УРСР було віддано вказівку про організацію загонів міліції особливого призначення (ЗМОП). На той період ці загони були сформовані в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі. Після розвалу СРСР на базі штатної та матеріальної структури ОМОНом було вирішено створити міліцейські підрозділи швидкого реагування вже в усіх обласних центрах.

Наказ про створення підрозділу «Беркут» датований 16 січня 1992 року, але фактично боєздатні підрозділи сформувалися (залежно від регіону) тільки до початку 1993 року. Необхідність у створенні подібних підрозділів спочатку диктувалася не стільки політичною обстановкою в Україні (яка тільки що отримала незалежність), скільки украй напруженою кримінальною ситуацією. У різні часи «Беркут» іменувався батальйоном міліції швидкого реагування (БМШР «Беркут»), підрозділом міліції швидкого реагування (ПМШР «Беркут»), окремим батальйоном міліції особливого призначення (ОБМОП «Беркут»).

На жаль, «Беркут», як і інші силові структури, активно використовується владою, як центральною, так і місцевою, для досягнення власних політичних та бізнесових інтересів. Найпоширенішою є практика використання «Беркуту» для придушення мітингів та демонстрацій, яка набула нової сили на тлі загального згортання демократії за президентства Віктора Януковича. У той же час «Беркут» використовується владною Партією регіонів для підтримки власних заходів.

«Беркут» активно залучається для перешкоджання діяльності, побиття та залякування журналістів, а також підприємців, діяльність яких не подобається Віктору Януковичу. Були випадки побиття «Беркутом» опозиційних політиків, мирних громадян та футбольних фанатів, а також невиконання своїх обов’язків та крадіжок. При цьому застосування сили «Беркутом» щодо простих громадян відбувається з особливою зухвалістю та жорстокістю.

Відомі випадки порушення бійцями «Беркуту» громадського порядку: 6 лютого 2008 року в ужгородському ресторані відбулася масова бійка між працівниками «Беркуту» та ДАІ за участі більше 100 співробітників МВС. Міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк з цього приводу заявив: «…замість того, щоб забезпечувати охорону громадського порядку міліція зайнята в «розборах» і потрібно захищати населення від дій правоохоронних органів».

У 1995 році бійці «Беркуту» пролили першу в історії незалежної України кров на ґрунті міжетнічних суперечок, застреливши двох та поранивши сімох кримських татар поблизу Судаку.

А 18 липня 1995 року було проведено «операцію» з перешкоджання похорону київського патріарха Володимира у Софійському соборі. За наказом Кучми загони спеціального призначення «Беркуту» влаштували бійню представників УПЦ КП на Софійській площі.

19 серпня 2013 року спецпідрозділ «Беркут», вибивши вікно, увірвався через нього до приміщення Київської міської ради і, викрикуючи нецензурну лайку, жорстоко побив кількох народних депутатів Верховної Ради України. Зокрема нардеп Степан Кубіва в результаті серії ударів отримав перелом кількох ребер, забій печінки та травми хребта. В свою чергу народний депутат Едуард Леонов дістав сильний удар в лице і серію ударів по нирках що було зафіксовано на відеокамеру. Також спецпідрозділом «Беркут» було завдано побоїв народним депутатам: Олені Кондратюк, Андрію Іванчуку, Віталію Яремі, Роману Чернезі. Депутатські запити та заяви народних депутатів до органів прокуратури про жорстоке побиття, з політичних причин не розглядалися.

В ніч з 29 на 30 листопада 2013 року бійці «Беркуту» взяли участь у силовому розгоні мирних студентів, які зібралися в Києві на Майдані Незалежності, внаслідок чого було госпіталізовано десятки людей. Напад відрізнявся особливою жорстокістю, при цьому постраждало кілька випадкових перехожих. Відповідальність за злочин взяв на себе глава київської міліції Валерій Коряк, що особисто віддав наказ задіяти силу. Розправа викликала бурхливу міжнародну реакцію, дії української влади засудили уряди кількох європейських держав та США.

Отже, з такою «трудовою біографією», в самий раз перейменувати так званий «Беркут», який, замість боротьби зі злочинністю, займається побиттям жінок і дітей (як демонструють відеокадри з «Майдану» – навіть тих, що лежать та не чинять ніякого опору), – на «Шакал». І зробити це «посмертно» – після того, як розпустити спецзагін, що зганьбив себе кров’ю мирних громадян.

дивись також:
Міліція Майдан охоронятиме чи розганятиме?
Над Майданом «Беркут» кружляє, намети забирає