пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201334
09.12.2013 | Георгій Кобзар

15% українців протягом 2013 року стикалися з випадками дискримінації

   

15% українських громадян вважають, що протягом 2013 року стикалися з випадками дискримінації (утиску прав та інтересів особи через неоднакове ставлення в залежності від її національності, статі, раси, майнового стану, поглядів тощо).

Більше року минуло з набуття чинності Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Як владні інститути виконують свої повноваження в рамках реалізації Закону? Хто відчуває в суспільстві дискримінацію по відношенню до себе?

Відповіді на ці запитання надали експерти під час круглого столу «Дискримінація в Україні: суспільні настрої та політика влади», що відбувся 6 грудня 2013 р. у Харківському прес-клубі.

Співдоповідачами виступили: Юлія Тищенко – ведучий аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), автор дослідження, Наталія Беліцер – експерт Інституту демократії Пилипа Орлика, Євген Захаров – голова Харківської правозахисної групи.

Участь у прес-клубі взяли науковці, представники неурядових організацій та ЗМІ.

Під час заходу були представлені результати моніторингу діяльності центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), органів державної влади на містах, органів місцевого самоврядування (обласний рівень) з 1 січня до 15 вересня 2013 року стосовно реалізації положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та результати соціологічних опитувань щодо випадків дискримінації.

Соціологічне опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 6 по 27 вересня 2013 р. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України та в Автономній Республіці Крим. В результаті польового етапу було зібрано 2044 анкети на замовлення проекту.

Представлене дослідження УНЦПД свідчить: 15% українських громадян вважають, що протягом 2013 року стикалися з випадками дискримінації (утиску прав та інтересів особи через неоднакове ставлення в залежності від її національності, статі, раси, майнового стану, поглядів тощо).

В свою чергу, 15,3% громадян знають про випадки дискримінації з власного досвіду, а 22,4% – через досвід родичів чи знайомих.

На думку опитаних, це була дискримінація через:

При цьому більше ніж через рік після набуття чинності Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» взагалі про його наявність знають лише 18,7% громадян, не обізнані з цим 78% опитаних.

Моніторинг продемонстрував брак системного розуміння відповідної політики, сенсу позитивних дій, окремі органи влади вбачають зміст позитивних дій лише у проведенні антидискримінаційної експертизи, але не ухваленні спеціалізованих заходів.

Дані засвідчують, що тільки 11 центральних органів виконавчої влади з 75 надавали ті чи інші пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації. Спостерігається брак інформації про перебіг проведення антидискримінаційної експертизи проектів, яка передбачена законом.

Доповідачі констатували, що через рік після ухвалення Закону існує потреба в його якісний імплементації та вдосконаленні.

Зазначимо, що захід проводився в рамках проекту «Суспільство та проблеми захисту від дискримінації: експертний погляд», що реалізується в рамках діяльності Коаліції з протидії дискримінації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Фото Юрія Чумака

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори