пошук  
версія для друку
19.12.2013 | Юрій Чумак

Міліція – найбільший ворог преси в Україні

   

Кількість нападів на журналістів в усьому світі в 2013 році збільшилося, при цьому в Україні журналісти зазнавали нападів силових структур під час мітингів, – про це йдеться у щорічному світовому огляді міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів».

За даними організації, цього року кількість викрадених і постраждалих від фізичного насильства журналістів виросла в 2 рази. Найбільше представників медіа загинуло в Сирії.

Також журналісти систематично зазнавали нападів силових структур в Україні під час мітингів на майдані Незалежності та у Туреччині під час масових акцій проти вирубки дерев у парку Гезі у центрі Стамбула, – йдеться в огляді правозахисників.

Разом з тим, у МВС України повідомили, що за 11 місяців 2013 року було відкрито 123 кримінальних провадження за ст. 171 Кримінального кодексу («перешкоджання законній професійній журналістській діяльності»).

Статистика міліції майже збігається з даними «Репортерів без кордонів», які зафіксували в Україні цього року 120 нападів на представників ЗМІ (минулого року – 80).

За даними «Репортерів», у 2013 році Україна була «найгіршим місцем у Європі для роботи представників ЗМІ».

«На відміну від Росії й Білорусі, де існує цензура та юридичні способи тиску на журналістів – в Україні практикують фізичне насильство», – наголошують «Репортери без кордонів».

«Починаючи з кінця листопада збільшилося число нападів, особливо в Києві, коли туди привезли багато «тітушек». Вони нападали на журналістів і фотокореспондентів, що намагалися їх знімати. За 11 місяців 2013 року було зафіксовано 83 випадки, а після подій на вулиці Банковій 1 грудня їх кількість зросла до 120», – пояснила газеті «Комерсант-Україна» представник «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк.

За інформацією «Репортерів», на українських журналістів найчастіше нападали працівники правоохоронних органів (45 випадків), приватні особи (22 факти), охоронці (12 випадків), чиновники місцевої влади (4 випадки) та 1 народний депутат.

Український офіс «Репортерів без кордонів» відзначає також випадки арешту представників медіа, зокрема затримання активістів Майдану – львівського фотографа Олега Панаса, журналіста Валерія Гарагуца й громадського активіста Андрія Дзиндзі.

При цьому, незважаючи на те, що загальна статистика щодо нападів на журналістів, надана Міністерством внутрішніх справ України та озвучена «Репортерами без кордонів», майже збігається, начальник управління зв’язків із громадськістю МВС Сергій Бурлак дані міжнародної організації назвав «необ’єктивними». Тому що, мовляв, правозахисники «черпають дані з Інтернету». Він додав, що почастішали випадки, коли журналістами себе називають люди, які не працюють у ЗМІ.

Звісно, самій міліції важко визнати, що журналісти в нашій країні частіше потерпали від кийків «Беркуту», ніж від нападів хуліганів. А намагання виправдатися, зазначаючи, що міліціонери побили не журналіста, що офіційно працює у ЗМІ, а позаштатного кореспондента чи то фрілансера виглядають просто недолуго.

Міліціонери, що перетворюються на тупих силовиків, які, розганяючи акції протесту, лупцюють і дубасять усіх навколо, – це не правоохоронці, а формені злочинці. Тобто, злочинці у формі. І ніякими словесними маніпуляціями цього не приховати.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори