увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 29.09.2016 07:59
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Погляд на ситуацію в Україні

30.12.13 | Інна Сухорукова

Ситуація в Україні застигла на найвищому рівні суспільного загострення. Але, що робити далі, схоже, не знає ніхто. ані мільйони протестуючих, ані їх опоненти – чинна влада, яка продовжує свої антиукраїнські дії, спрямовані на максимальне налагодження стосунків з Росією. Все це дуже небезпечно. В Україні домовленості з Путіним можуть викликати ще більше загострення протистояння, можлива спроба і силового вирішення конфлікту з боку влади, але це приречено на провал, бо тільки радикалізує ситуацію.

Після появи статті професора Аслунда «Час розплати для «Сім'ї Януковича» про розкрадання бюджетних коштів президентом Януковичем та його найближчим оточенням в нечуваних розмірах – 30 мільярдів доларів США – годі говорити про легітимність діючої влади.

Але як домогтися дострокових виборів, схоже, не знає ніхто. Опозиція, не маючи ніякого плану дій, виголошує гасла, які потім не втілюються в реальності.

Чутки про призначення прем’єр-міністром Андрія Клюєва, який, за загальною думкою,  особисто винний у застосуванні сили на Євромайдані, нічого, окрім огиди у людей не викликають і теж стимулюють зростання напруги в країні.

На сьогодні ніхто не може дати бодай найближчих прогнозів на майбутнє.

Якщо влада не буде взагалі робити нічого – не просувати Клюєва в прем’єр-міністри, не застосовувати силу і т.і., то Майдан може поступово зійти нанівець, хоча вірогідність цього дуже невелика: і влада, і громадяни прагнуть в своєму просторі домогтися якихось конкретних рішень. А будь-які дії влади, яка вже занурилася в системні порушення Конституції і законів України, пішла на прямі дії, спрямовані проти суверенітету та незалежності країни, все більше роблять її нелегітимною.

Який вихід мав би бути знайдений? Реальним виходом була б відставка А. Клюєва і В. Захарченка із забороною займати певний час державні посади, призначення міжнародного аудиту для перевірки відомостей про розкрадання бюджетних коштів. І за результатами перевірки, якщо провина Януковича та його оточення буде доведена, – то це привід для порушення питання про імпічмент. Хоча процедура імпічменту в Конституції дуже ускладнена, але навіть сам по собі початок цієї процедури може якось заспокоїти протестні настрої і перевести ситуацію в рамки закону. Хоча, якщо сама процедура імпічменту може бути своєрідною валеріаною для суспільства, в разі не вирішення цього питання, чи в разі його затягування, знов може бути спалах суспільного протесту. Найстрашніше те, що на сьогодні ніхто не може сказати, чим закінчиться таке протистояння. Ба, більше, важко передбачити навіть варіанти розвитку подій.

 В Києві студенти пройшли ходою проти угод України з Росією, які підписав Янукович з Путіним у Москві. Молодь не сприймає дій влади, вона виросла вільною, і загроза втрати свободи чи не найбільший, найзначущий поклик на Майдан, і це дивовижний стимул для єднання всіх, хто розуміє цінність свободи.

Після підписання угод в Москві і Янукович, і Путін спілкувалися з пресою. Те, що вони говорили про досягнуті домовленості є малозрозумілим й неконкретним. Документів в повному обсязі суспільству не показали.

Здається, що всі поступки Росії Янукович зробив для збереження своєї влади, і саме це потрібно так втаємничувати. Тим більш небезпечними є ці домовленості. Якщо немає інформації, немає висвітлення, немає відповідного аналізу незалежних експертів – там можуть в темряві ховатися невідомі жахи.

Отже, все, що відбувалося в Москві під час переговорів двох президентів, наводить на думку, що результати переговорів прямо суперечать національним інтересам України – і всі це чудово розуміють.

Як припинити процес продажі України Росії – це те питання, яке повинен собі поставити кожен небайдужий українець. Майданівці налаштовані стояти до перемоги – до відставки уряду, до призначення перевиборів президента і парламенту.

А от як конкретно зробити так, щоб це відбулося? І опозиція, і всі, хто керує суспільними протестами, мають розробити чіткий план дій і оприлюднити його. Тільки так можна організувати суспільство і виграти змагання.