пошук  
версія для друку
27.01.2014 | Благодійний фонд «Розвиток»

Ромська освіта: спільна перемога над безграмотністю

   

Між освіченою людиною та неосвіченою така ж різниця, як між живою та мертвою. Ці слова давньогрецький філософ Арістотель записав ще в 322 році до нашої ери, але актуальними вони залишаються й зараз.

Загальна освіта населення завжди була рушієм у розвитку держав. Лише відсталі авторитарні режими воліли, щоб люди в своїй масі залишалися темними й неграмотними, бо ними легше керувати. Керівники ж, які хотіли вивести свої держави на новий рівень, розпочинали з освіти.

Такий шлях пройшли всі без винятку країни Європи, хтось раніше, хтось пізніше. В колишньому СРСР мету зробити бодай початкову освіту поставили ще на зорі нової країни. На Закарпатті всерйоз загальною освітою населення зайнявся чехословацький уряд в 30-х роках. Дуже сильно підтягнули грамотність сільських мешканців товариства «Просвіти».

Все це призвело до того, що, попри економічні негаразди, в Україні нині один з найбільших відсоток освічених людей у світі. А питання, давати дитині освіту чи ні, навіть не розглядається. Обов’язковість середньої освіти прописана в Конституції України, крім того жодним притомним батькам навіть в голову не прийде позбавити своє чадо можливості навчитися читати, писати, рахувати, дізнатися історію рідного народу, ознайомитися з культурними надбаннями предків.

І лише одна категорія українського населення практично повністю випадає з цього загального процесу – це роми.

 

Традиційне ромське виховання вже неактуальне

Свого часу роми просто не потрапили в загальну систему освіти з юного віку через свій спосіб життя – кочове переміщення з місця на місце аж ніяк не сприяло отриманню шкільної освіти. Не було сенсу віддавати дітей у класи, адже роми усвідомлювали, що через доволі короткий час табір зніметься з місця й поїде.

Втім, аж ніяк не можна говорити, що роми взагалі не отримували ніякої освіти. Просто вона була не такою, яку традиційно уявляємо собі ми. Ромська традиційна освіта найбільше нагадує давню сільську освіту, коли діти вчаться, спостерігаючи за роботою своїх батьків та з часом набираються достатньо навичок, щоб у дорослому віці заробляти на життя тим же ремеслом, що й батьки.

Іншими словами ромська освіта в таборах завжди була прикладною, спрямованою на засвоєння традиційних ромських ремесел. Так, дівчаток вчили дбати про себе й бути хорошими дружинами, бо вміла й чистоплотна дружина в суспільстві дуже цінувалася. Старші циганки вчили молодих дівчат гаданню на картах та ворожінню, торгівлі по хатах. Дітей вчили проситися в будинок, вміло пропонувати товар, продати його так, щоб покупець залишився задоволеним. Хлопці, в свою чергу, вчилися ковальському ремеслу у своїх батьків, іншим традиційним ремеслам. І хлопці, й дівчата навчались народним пісням та танцям.

Крім того, традиційне ромське виховання вчило дітей поважати старших, дотримуватися традицій свого народу тощо. Як бачимо, освіта повністю була спрямована на отримання навичок, необхідних для виживання. Колись таку «школу» отримували всі прості люди і це було абсолютною нормою.

Інша справа, що з розвитком цивілізації підходи до дитячої освіти сильно змінилися – з’явилася система дитячих садків та шкіл. Роми загальну освіту ніколи особливо не розуміли. Просто не усвідомлювали, як допоможе дитині вижити знання геометрії чи літератури. Тому й ромських навчальних закладів, а також технікумів та училищ, які б вчили ромів професійним знанням, в колишньому СРСР не було практично ніколи. Виняток, хіба що, 30-ті роки, коли активно відкривалися ромські школи, училища, технікуми, групи при фабриках та заводах.

Вкупі все це призвело до нинішньої картини. Багато ромів не отримують освіту в традиційному, нашому розумінні, а з переходом на осілий спосіб життя, втратили навички у своїх традиційних ремеслах, тому й ромська освіта, якою вона була в таборах раніше, нині не діє.

Освітній процес – справа тонка й ретельна.  Він починається з самого раннього віку – з дитячих садків, де дітей вчать першим навичкам і розпочинають їхній розвиток. Це дуже важливо, бо стояти на місці людина, що росте, не може. Якщо вона не розвивається, значить починає регресувати. В результаті до 8 років діти, яких жодним чином не розвивали, затримуються в розвитку. Повернути цей процес неможливо. Так, навчити читати й писати можна і в пізнішому віці, але повноцінним членом суспільства така людина вже, найімовірніше, не стане.

 

Простіше дати довідку про розумову відсталість

Як і в багатьох інших питаннях, пов’язаних з ромами, тотальна безграмотність в таборах перетворилася на замкнене коло, яке неймовірно важко розірвати. Малограмотні батьки не здатні дати поштовх до розвитку своїх дітей, крім того більшість з них і не бачить великої потреби в освіті, адже їм самим вона не потрібна, то й діти обійдуться. Виростають безграмотні діти, одружуються, народжують дітей, яких вони не вміють виховувати так, щоб ті готувались здобувати освіту – і коло замкнулося.

Ромка Вільма, яка живе з чотирма дітьми в холодному будинку без фундаменту, скаржиться на важкі умови життя та безгрошів’я, адже заробляє вона, збираючи пляшки та різний непотріб, за який можна виручити кілька копійок. «Інших шляхів заробітку я не знаю, тому що мої батьки мене не навчили, – розповідає Вільма соціальному працівнику Благодійного фонду «Розвиток», – а школу залишила в 9 років і жодних професійних навичок я не здобула». Таких, як Вільма, у закарпатських ромських таборах абсолютна більшість. 10-11 років – це середній вік, у якому ромські діти залишають навчальні заклади. Як правило, до цього часу вони не встигають навчитися найелементарнішого – читати й писати.

Освіті ромів заважає, зокрема, й погана репутація цілого народу. До них завжди ставляться з настороженістю, батьки не бажають, щоб їхні діти вчилися разом з ромськими ровесниками, вимагають від керівництва школи, щоб ромів виділяли в окремий клас, окрему школу (якщо є така можливість), або ж забирають дітей зі школи. Так чи інакше, але клас/школа з часом перетворюється на суто ромський навчальний заклад і ізоляція триває.

Крім того, ромські діти приходять до школи менш підготовленими, аніж їхні білі ровесники. Але державні спеціалісти замість того, щоб приділити таким дітям більше уваги та допомогти їм наздогнати інших діток в класі, воліють назвати їх розумово відсталими. Проблема, характерна не лише для нашої країни. На це скаржаться, зокрема, роми Росії. Щоб не «мучитися» з проблемними ромськими дітьми їм роблять довідку розумово відсталих і цим самим умивають руки – мовляв, нічого не можемо зробити, до навчання здібностей немає.

Через це офіційний відсоток розумово відсталих дітей серед ромського населення значно більший порівняно з корінним. Але насправді в ромських сім’ях народжуються абсолютно звичайні діти, просто ними ніхто не займається. Показова історія мукачівського рома-сироти Стаса, яку колись розповідав наш сайт (див. тут). В дитбудинку Стаса визнали розумово відсталим і не навчали, бо, мовляв, це безнадійно. До 17 років хлопчина просто існував у дитбудинку, не навчившись найелементарнішого – читати й писати. А потім прийшла на перевірку якась комісія й несподівано дійшла висновку, що хлопець цілком повноцінний.

От лише було вже пізно. Всього через рік Стаса з дитбудинку витурили в зв’язку з настанням повноліття, виділили кімнату в гуртожитку й випустили у «вільне життя», а фактично – повільно помирати абсолютно непристосованого до суспільства молодого чоловіка. Зрештою, «добрі» державні спеціалісти придумали вихід із ситуації – Стасу потрібна медична довідка про розумову відсталість і тоді його можна буде відправити до спецінтернату й виділити пенсію у зв’язку з інвалідністю.

Власне, фахівці фонду «Розвиток» й дізналися про існування Стаса лише тому, що їх попросили допомогти в отриманні медичного висновку про розумові здібності хлопця. І виявили, що він нормальний та адекватний хлопець, а відлюдкуватість та небажання рухатися набув лише тому, що просто не знав, що ще можна робити окрім лежання в ліжку.

Фонд взяв над хлопцем опіку. Його вчать грамоті, допомагають оформити документи. Йому пощастило, але таких Стасів у нас дуже багато. І з’являються вони лише тому, що з ними не хочуть працювати. Повноцінних здорових молодих людей, які б могли будувати своє життя і принести бодай мінімальну користь державі, прирікають на існування напівовоча в спеціалізованих закладах, довічно «вішаючи» його на шию платникам податків. Хіба це не злочин проти власної країни?         

Спецшколи лише поглиблюють ізоляцію

Ми не звинувачуємо українців у ворожому ставленні до ромів. Стереотипи щодо ромського населення з’явилися, на жаль, не на рівному місці. А несприйняття ромської спільноти  корінним місцевим населенням характерне для всіх без винятку країн Європи, в яких компактно проживають роми. Навіть в Іспанії, яка вважається лідером у питаннях соціальної інтеграції ромів, вони скаржаться на неприязне до себе ставлення та неможливість знайти роботу, окрім найпримітивнішої й найгрубішої.

А в Болгарії, де роми становлять аж третину населення країни, корінний народ ставиться до них відкрито вороже не бажаючи змішуватися з ромами, жити чи навчатися поряд з ними. Квартали чітко поділені на одних та інших (як, зрештою і в Україні), а варто ромським дітям піти до школи, як вона різко перетворюється на суто ромську, бо болгари забирають звідти своїх дітей.

«В Болгарії роми інтегровані в суспільство гірше, ніж тварини», - пояснює представник ромської спільноти Болгарії каналу «Євроньюс». – «І я поясню, чому. Бо європейські фонди не доходять до головної цільової аудиторії – ромських дітей. Для успішної інтеграції потрібні гроші, освіта й робота».

Ромське питання приблизно однакове у всій Європі й, очевидно, потребує єдиної стратегії вирішення. На цьому шляху європейські інститути вже набили чимало шишок. Тому в Україні ми маємо можливість вивчити як негативний досвід європейців (щоб не повторювати їхні помилки), так і позитивний.

Зокрема дуже цікавий досвід у наших сусідів – словаків. В Кошице – одна з найбільших ромських спільнот Словаччини. В цілому їхній побут мало чим відрізняється від життя закарпатських одноплемінників. Тобто вони живуть в злиднях, поганих житлових умовах і абсолютно не дбають про розвиток своїх чад. На відміну від України Словацьке законодавство наполягає: щоб отримувати соціальну допомогу на дітей, потрібно записати їх до школи. Тож, на відміну від наших ромів, в Словаччині всі роми шкільного віку ходять до шкіл.

Втім, фахівці благодійного фонду, які працювали в таборі, дійшли висновку, що справжня причина пропуску навчання в тому, що ромські діти приходять до школи абсолютно неготовими до навчання, почуваються в класах незручно і стараються якомога швидше залишити некомфортний заклад та більше до нього не повертатися. Вони не ходять у дошкільні навчальні заклади й не отримують необхідну базу в домашніх умовах. Не мають навіть елементарних навичок гігієни та дисципліни.

Тому, щоб підготувати дітей до школи, в таборах відкривають центри дошкільної підготовки. Уроки тут ведуть як словацькі, так і ромські вчителі. Важливе нововведення, якого не отримати в звичайних словацьких школах: дітям розказують історію ромського народу. Фахівці вважають, що нове покоління ромів повинно знати власну історію, щоб триматися свого народу. Нині роми, які зуміли отримати пристойну освіту й професію, залишають своїх одноплемінників та воліють не згадувати про свою національність зайвий раз.  

Через це ромська еліта, яка б потягнула за собою інших людей, донині залишається слабкою й майже недієздатною. Прищеплення любові до свого народу повинно змінити таку тенденцію.

Словаки, як і українці, не дуже позитивно ставляться до того, щоб ромські діти вчилися разом зі словацькими. Це посилює ізоляцію нацменшини та заважає маленьким ромам вчитися й брати приклад з білих школярів, які є сильнішими в навчанні.

Проблему взялися вирішити в словацькому містечку Кремніца. Тут діє приватна школа, в якій навчаються і ромські, і словацькі діти. Вона спеціалізується на підготовці талановитої молоді з соціально нестабільних родин. Для школярів-ромів це абсолютно новий досвід, адже, як правило, вони вчаться в спеціалізованих ромських школах. Тому спочатку вони йдуть у навчальний заклад із острахом, боячись насміхань однокласників, але з часом звикають і здружуються.

Поки що рано говорити, наскільки такий досвід стане успішним, але на даний момент колектив школи вважає, що здатен дати школярам значно більше, аніж вони отримують в спец закладах. «Ми прагнемо, щоб діти ромів навчалися у звичайних освітніх закладах. Зазвичай їх спрямовують до спеціалізованих шкіл, де вони за 9 років отримують лише освіту еквівалентну 4 рокам навчання у звичайній школі. Що також невигідно економічно», – говорить директор школи в Кремніці.

Відносно нашого досвіду можемо сказати, що ромська школа в Мукачево – дуже гарна та прогресивна. Діти вивчають в школі дві іноземні мови, англійську та французьку, є в школі і комп’ютерний клас, де дітки з малечку вчаться користуватися комп’ютерами та інтернетом. Але це сегрегована ромська школа! Діти вчаться на угорській мові і державна українська мова для них як третя іноземна. Тому навіть така тепла та технічно обладнана школа не дає можливості ромським дітям інтегруватися в українське суспільство. Має бути все навпаки: щоденна освіта на державній мові, а угорська, англійська та французька як іноземні. Гарним прикладом в цьому сенсі є початкова ромська школа в місті Свалява, де діти вчаться на українській мові. З четвертого класу діти переходять в українську школу та продовжують повноцінне навчання там, тому і відсоток дітей які закінчили 9 класів, та мають змогу вже на отримання професійної освіти на багато вище, ніж у Мукачеві.

В нашій школі багато талановитих ромських діточок, чий талант заривається вже після 10 років, бо більшість дітей в цьому віці вже кидають школу і батьки не мають не чого проти.  

Освіта – це обов’язок

Право і навіть обов’язок на освіту гарантуються численними законами, постановами, деклараціями та іншими офіційними документами як українськими, так і міжнародними. Крім того, прописані обов’язки батьків перед дітьми. Перегляд цих документів свідчить, що в ромських спільнотах більшість з них не виконується взагалі.

Зокрема згідно із сімейним кодексом батькам заборонено експлуатувати дітей (зокрема, не примушувати жебрати. – Авт.), вони повинні дбати про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Окремо в кодексі наголошено, що неповнолітні батьки мають такі ж обов’язки стосовно своїх дітей, що й дорослі. У випадку з ромами це уточнення особливо актуальне.

Декларація прав дитини зазначає: дитина має право на отримання освіти, яка повинна бути обов’язковою та безплатною, принаймні на початковій стадії. Освіта має сприяти її загальному культурному розвитку, завдяки якому вона, на основі рівності можливостей, могла б розвивати свої здібності та особисте судження і стати корисним членом суспільства. В декларації наголошується, що основна відповідальність за це лежить на батьках дитини.

В іншому пункті декларації говориться, що дитина має бути захищеною від всіх форм зверхнього ставлення, жорстокості та експлуатації. Зокрема, не можна доручати дитині роботу, яка може бути шкідливою для здоров’я або освіти чи заважала її фізичному, розумовому, чи моральному розвитку.

Закон України про освіту наголошує: держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися в різних типах навчальних закладів. А до обов’язків учнів входить систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня.

Згідно із законом про освіту, батьки або опікуни повинні сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

Врешті-решт, обов’язок здобути освіту записаний в основний закон України – Конституції. В статті 53 говориться: повна загальна середня освіта є обов’язковою.

 

Відповідальні батьки – відповідальні діти

Повторимося, більшість цих не прав, а навіть обов’язків роми в своїй масі не дотримуються. Однак винні вони в цьому лише частково. Причин того, що вони ігнорують здобуття освіти, маса. Ми вже їх згадували і в цій статті, і в попередніх матеріалах. На даний момент зрозуміло одне: ромам не просто боротися з малограмотністю без сторонньої допомоги. Без руки допомоги з боку українців та міжнародних фондів подальші покоління ромів житимуть у маргінальному середовищі на узбіччі цивілізації. І добре від цього не буде ні їм самим, ні українцям.

Користуючись досвідом Євросоюзу Україна може розпочати тривалий і повільний, та від того не менш необхідний процес охоплення освітою ромських дітей. Для цього потрібно створювати експериментальні дошкільні центри на територіях таборів та на законодавчому рівні ввести програми адаптації дітей. Ці два кроки вже дозволять серйозно просунутися в досягненні мети.

Крім того, Благодійний фонд «Розвиток» пропонує введення пілотної спеціальної, адаптованої програми «Відповідальні батьки», над розробкою якої на цей час працює. Програма повинна доносити до молодих батьків важливість початку здобуття освіти дітьми вже з 4-5 років, щоб вони не деградували й не зупинялися в розвитку. 

Паралельний розвиток рівня освіти ромів, покращення їх матеріального становища, пошук робочих місць для ромів – це та стратегія, яку нині втілює в життя Євросоюз, вважаючи її найперспективнішою. Дотримуватися її варто і в Україні та на Закарпатті зокрема.

Безумовно, це дуже довготривалий процес. Повинно вирости ціле покоління ромів, які виховувалися по-сучасному, здобували освіту в нашому розумінні цього слова й відійшли від традиційного ромського побуту. Однак, проблема, яка лише збільшувалася й ускладнювалася десятками, якщо не сотнями років, просто так, за короткий час вирішитися не може.

Лише ретельна та довготривала робота направлена на обов’язкове отримання ромськими дітьми повної середньої освіти здатна зламати віковий побут ромів. Інших демократичних методів поки що не вигадав ніхто.   

Благодійний фонд «Розвиток»

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори