MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Декілька слів щодо юридичної складової закриття справ проти учасників масових протестних акцій у Києві

22.02.2014   
Олекса Ярославцев, Інформаційне агенство ПОРЯД З ВАМИ
Законом «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» № 712-VII від 19 грудня 2013 року (із суттєвими поправками від 16 січня), передбачено, що всі учасники масових протестів, які є підозрюваними, обвинуваченими або підсудними за дії згідно статей 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 ККУ, і які відбувалися між 21 листопада і 26 грудня включно, звільняються від кримінальної відповідальності «та інших покарань». Про які статті Кримінального кодексу України йдеться в законі від 19 грудня?
Законом «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» № 712-VII від 19 грудня 2013 року (із суттєвими поправками від 16 січня), передбачено, що всі учасники масових протестів, які є підозрюваними, обвинуваченими або підсудними за дії згідно статей 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 ККУ, і які відбувалися між 21 листопада і 26 грудня включно, звільняються від кримінальної відповідальності «та інших покарань».

Про які статті Кримінального кодексу України йдеться в законі від 19 грудня?

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань

Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

Стаття 185. Крадіжка

Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності

Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

Стаття 293. Групове порушення громадського порядку

Стаття 294. Масові заворушення

Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку

Стаття 296. Хуліганство

Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

Стаття 376. Втручання в діяльність судових орга-нів

Стаття 382. Невиконання судового рішення

Стаття 386. Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Як ми бачимо, серед норм, що звільняють від відповідальності за масові заворушення, захоплення адміністративних будівель, блокування доріг, насильства відносно правоохоронців та опору представникам влади, депутати від провладної більшості передбачили «амністію» і міліціянтам – за «перевищення службових повноважень», «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» та навіть «нанесення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень».

Цей закон вступив в дію і, нагадаємо, розповсюджується на строк між 21 листопада та 26 грудня 2013 року включно.

29 січня 2014 року за № 737-VII Верховна Рада прийняла ще один закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», який одночасно отримав неофіційну назву «закон про заручників».

Норми цього закону передбачають звільнення від відповідальності активістів протестних акцій за умови виконання протестувальниками певних дій – звільнення адміністративних будівель та вулиці Грушевського.

Для напоумлення протестувальників влада вдалася до відкритої форму шантажу із подальшими «технічними» кроками – хапанням людей на вулицях та майже автоматичним запроторюванням у СІЗО на 2 місяця судами, які навіть і не намагалися вивчати протоколи. За гратами опинилася купа людей, що не мали відношення до протестів: студенти, яким не пощастило ввечері вертатися додому центром міста; водій, що віз на утилізацію покришки; журналісти та технічні працівники ЗМІ за намагання придбати бензин для генераторів тощо. Кожен із затриманих став заручником, перетворившись у механізм посиленого тиску на протестувальників і європейських дипломатів.

Другий закон передбачає звільнення від відповідальності учасників масових акцій протесту з 27 грудня 2013 року по 2 лютого 2014 року включно за статтями:

Стаття 109 Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій

Стаття 110-1 Екстремістська діяльність

Стаття 161 Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань

Стаття 194 Умисне знищення або пошкодження майна

Стаття 259 Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності

Стаття 279 Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

Стаття 293 Групове порушення громадського порядку

Стаття 294 Масові заворушення

Стаття 295 Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку

Стаття 296 Хуліганство

Стаття 341 Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

Стаття 342 Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Стаття 343 Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби

Стаття 344 Втручання у діяльність державного ді-яча

Стаття 345 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Стаття 346 Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча

Стаття 347 Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу

Стаття 348 Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

Стаття 350 Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок

Стаття 351 Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради

Стаття 352 Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок

Стаття 376 Втручання в діяльність судових органів

Стаття 377 Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного

Стаття 382 Невиконання судового рішення

Стаття 386 Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Вищевказаний перелік статей Кримінального кодексу дещо відрізняється від переліку статей першого закону. В ньому, наприклад, немає 122 статті – щодо ушкоджень середньої тяжкості. Так само, як немає статті 365 Кримінального кодексу – «перевищення влади».

І перший, і другий перелік статей вартий окремого перегляду, але зараз є сенс пригадати механізм звільнення учасників масових акцій, що уникнули покарання за перевищення службових повноважень, перешкоджання – тобто брутального побиття великої кількості журналістів та нанесення важких травм громадянам.

Як ми бачимо, влада замість того, щоб стати на захисті законних та конституційних інтересів української громади, втілила в дію механізм звільнення від відповідальності злочинців у погонах. Але владники не змогли передбачити механізмів уникнення відповідальності держави (і її представників) у випадку звернення постраждалих до Європейського суду з прав людини, насправді нереально спростивши процедуру звернення.

Однf з головних вимог звернення до ЄСПЛ – справи повинні бути розглянуті на всіх ланках національного судочинства. Оголосивши міліціянтів невинними, держава відкрила пряму дорогу до Європейського суду сотням постраждалих від свавілля та відвертих злочинів представників влади – непропорційного застосування сили, застосування кийків та інших спецзасобів у заборонений спосіб, насильства над людьми, що не чинили спротив, або взагалі такими, що опинилися під агресією міліціянтів випадково.

Нещодавно в Україні з робочим візитом побував комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжніекс. На зустрічі із журналістами єврокомісар озвучив своє ставлення до дій правоохоронців, засудивши непропорційність застосування сили проти мітингуючих:

«Для затримання особи не потрібно проломлювати їй череп або вибивати декілька зубів. У той же час, немає необхідності цілити гумовими кулями у голови людей з тим, щоб взяти натовп під контроль або протидіяти насильству з боку протестуючих. Використання водометів при мінусових температурах також є непри-пустимим», – заявив єврокомісар.

Тобто, постраждалі отримали від європейців дипломатичний месидж з безумовним засудженням порушень державою низки статей Конвенції з прав людини, відновлення дії яких можна, та навіть і потрібно, домагатися у Європейському суді з прав людини.

Але із січневим «законом про заручників» вже не все так легко. В ньому немає передбаченої «амністії» по перевищенню владних повноважень або за тілесні ушкодження. Тобто, якщо в січні людина отримала травми (а таких є велика кількість – медики неофіційно заявляють цифри про не менше ніж дві тисячі постраждалих), і має про це довідку – доводити відповідальність держави громадянин буде змушений спочатку у національних судах.

Але навіть і в цьому питанні є рішення.

Юристи відомих правозахисних організацій готові допомагати громадянам, які отримали тілесні ушкодження, у судах, вести справи, виступати захисниками у відновленні конституційних прав.

Сьогодні звернення постраждалих до юристів є дуже важливою складовою з відновлення верховенства законності у нашій державі і, одночасно, повинно стати вакцинацією суспільства – для запобігання подібним злочинам у майбутньому.

 Поділитися