Антифеодальна революція

В Україні відбуваються подіїҐ безпрецедентні для нової історії. у нас спричинилася справжня антифеодальна революція.

Коли дивитися на події в країні, спадає на думку середньовіччя: король-президент, його васали, замки із обслугою, наймана гвардія титушок. Середньовічним є і мислення Януковича та його оточення. Феодальні замки із золотими унітазами і угіддями з вольєрами, де ходять кабани і ведмеді. Правда, замість дорогих коней і екіпажів  машини вартістю в мільйони доларів, але це тільки підкреслює, підсилює це враження. В 21-му сторіччі, в Європейській країні засіли і керують феодали. Це стосується не тільки Януковича, а й депутатів, принаймні багатьох з них.

Від того, чи зможе український народ подолати неофеодалізм – залежить майбутнє країни і нас усіх. Треба докорінно змінити систему влади. Справа зараз не в особистостях, не в тих, хто буду замінювати старих можновладців з уряду чи на інших державних посадах, а в тому, щоб збудувати таку владну систему, яку не зможуть опанувати нові феодали.

Гірко думати, що на сході України велика кількість населення підтримує неофеодалів і не хоче жодних змін в країні. Вони були проти Євромайдану, вони за збереження харківської влади, за Добкіна і Кернеса, які уособлюють найогидніші риси феодальної влади.

Зараз Майдан не розуміє чому очільників Харкова досі не відсторонили від влади, чому проти них не порушені кримінальні справи. Але наші політики-опозиціонери теж не вміють мислити в інший спосіб, ніж уся влада в цілому. Тому вони відставали від подій, які відбувалися на Майдані і не могли керувати подіями. Зараз це одна з найголовніших загроз, перед якими ми опинилися.

У владі хаос. Вулиця диктує свої вимоги, а політики, вирішуючи у Верховній Раді нагальні проблеми, поводять себе так, немов би влада просто перейшла від Партії Регіонів до Батьківщини. Вони формують нові владні структури, не оголошуючи загального плану змін в системі влади, не пропонуючи нових ідей, як змінити країну.

Те, що Майдан не розходиться, – ознака того, що люди чудово розуміють і не згодні з цим миритися.

Але як змінювати країну після трьох років абсолютного нехтування правом і сучасними вимогами до влади?

Ця система, яку ми називаємо неофеодальною, стосується не тільки верхівки влади. Вона пронизує весь чиновний апарат. Вона стосується взаємовідносин бізнесу і держави, бюджетних установ, відносин громадянин – держава.

Нещодавно один підприємець розповів  мені, що на його бізнес по-дурному «наїхали» органи прокуратури. І, хоча ніяких претензій до нього не могло бути, його фірму закрили. Він звернувся до суду. А його адвокату прозоро натякнули, що без 20 тисяч доларів він цю проблему не вирішить. Для малого бізнесу це великі кошти. Але в нього не залишалося вибору, і він заплатив судді названу суму.

Коли я розповіла цю історію іншим моїм знайомим  бізнесменам, їх здивувала не сама історія, а мала сума хабара, якого зажадав суд. Могла бути значно більшою – така їхня реакція. І от, що робити з цим – зовсім незрозуміло, бо багато років, ще й до Януковича, а особливо за часів його влади, хабарі стали нормою. Так вирішуються всі проблеми на всіх рівнях і в усіх галузях: від освіти й медицини до державних посад.

Бунт київських студентів-медиків проти ректора медичного університету ім. Богомольця – це, може, незначна подія на тлі того, що відбулося в останній тиждень в країні, але для мене – вона знакова. Бо студентам набридло, що їхню гідність постійно принижують, що їх вважають бидлом, що ректорат абсолютно не хоче бачити в них самодостатніх, вільних людей.

Зараз дуже неспокійно в південно-східних регіонах. Комуністи є рушійною силою, яка в Харкові підбурює всіх супротивників Майдану захищати пам’ятник Леніну. До речі, на мітингу на захист пам’ятника було дуже багато молоді, і це були не тітушки. З георгіївськими стрічками стояли молоді дівчати і хлопці.

Як і що треба було зробити з їхньою свідомістю, щоб вони вийшли захищати цей огидний «совок», проти якого повстала Україна. Бо радянський лад є за своєю сутністю феодальним, патерналістським. А сучасний неофеодалізм уособив в собі усі післярадянські комплекси.

Зараз необхідно рішуче змінювати стереотипи, одночасно опікуючись економікою.

Те, що економіка зараз в руїнах, ще декілька тижнів можна списувати на Януковича, але через невеликий проміжок часу ті, хто був проти Майдану, і більшість тих, хто не визначився, почнуть звинувачувати в падінні економіки нову владу.

Отже, наскільки швидко і вдало запрацює новий уряд, будуть залежати результати майбутніх виборі Президента.

Важливо також, щоб до влади прийшли люди, які розуміють не тільки Захід і Центр, але і Схід й Південь України. Бо, якщо це не здійсниться, нестабільність в Україні буде триватиме.