увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 26.09.2016 08:19
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



8. Свобода мирних зібрань

[1]

1.  Вступ

За 2013 рік не відбулося змін в законодавчій базі, яка гарантує громадянам України право на мирні зібрання. Вся законодавча база описана в нашому річному звіті за 2012 рік[2].

У 2013 році було винесено рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веренцов проти України»[3]. ЄСПЛ визнав, що справа свідчить про структурну проблему, а саме законодавчу прогалину, яка стосується свободи зібрань, що залишилася в Україні з радянських часів.

 «Суд запропонував Україні терміново реформувати законодавство та адміністративну практику для того, щоб заснувати вимоги для організації і проведення мирних демонстрацій, а також підстави для їхнього обмеження» , - зазначили в ЄСПЛ.

У справі «Шмушкович проти України»[4] було винесено аналогічне рішення. В обох справах ЄСПЛ звернув увагу на нечинність старого радянського законодавства  та необхідність  законодавчого забезпечення свободи мирних зібрань в Україні.

На розгляді Верховної Ради України перебував законопроект №2450 «Про мирні зібрання». Навесні законопроект було знято з розгляду, на наше публічно висловлене прохання пояснити причини зняття профільний комітет Верховної Ради відповіді не дав.

Натомість в Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти «Про свободу мирних зібрань»  №2508а  та 2508а-1. Перший був розроблений за активної участі партнерства «За свободу мирних зібрань»[5]. Наша позиція[6] по законопроекту була більшою частиною врахована в №2508а. Другий законопроект не є суттєво відмінним від першого.

На момент написання звіту обидваі законопроекти на засіданнях ВР не розглядалися.

2. Статистичні дані

На початку 2013 року ми опитали[7] ради 567 міст та селищ міського типу України. Відповіді надали 492 ради. Згідно з отриманими відповідями в 2012 році було проведено 16392 зібрань в 406 містах України (таким чином наша оцінка кількості мітингів від 10-04-2012[8] виявилася дуже точною).

З відповідей виходить, що в 2012 році:

В 90 містах діяли незаконні місцеві «порядки» проведення мирних зібрань,

В 65 містах місцева влада подавала до суду на заборону мирних зібрань,

В 199 містах керувалися актом неіснуючої тоталітарної держави СРСР (указом Президії ВР СРСР N 9306-XI від 28.07.88 «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»). В 205 не керуються. Решта рад не надали прямої відповіді.

В 48 містах місцева влада встановила обмеження для участі у мирних зборах за віком.

В 86 містах не проводилося жодного мирного зібрання за рік.

У 12 містах заборонялося використовувати плакати, транспаранти, прапори тощо.

Найбільша активність по проведенню мирних зібрань спостерігається в малих містах з населенням 10-100 тисяч мешканців. Там, де суди виносять рішення про заборону мітингів, кількість мітингів – менша, тобто суди успішно виконують роль демотиватора.

Міліцейська статистика по кількості «масових заходів», як і раніше, не має жодних кореляцій з даними міськрад про кількість повідомлень про мирні зібрання.

За 10 місяців 2013 рік  ми задокументували на інтерактивній карті 61 випадок обмеження права на мирні зібрання , які носили суспільно-резонансний характер. Для порівняння – за весь 2012 рік ми задокументували 93 випадки. Вже другий рік спостереження найбліьша кількість повідомлень про заборони мирних зібрань приходиться на липень.  Однак треба відзначити, що порушення в кінці року, пов’язані з Євромайданом в Києві, були найбільш брутальними якісно, а не кількісно.

Найбільше повідомлень про заборони мирних зібрань в 2013 році стосуються Києва.

3. Обмеження права на мирні зібрання органами місцевої влади

3.1. Місцеві нормативні акти про порядок організації і проведення мирних зібрань

Наше дослідження встановило, що 199 з 567-х міських та селищних рад населених пунктів України, з них 12 (в 2012 році – 13) міських рад обласних центрів України (Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Одеса, Сімферополь, Суми, Тернопіль, Харків, Херсон, Черкаси, Чернівці) у питаннях організації і проведення мирних зібрань керуються указом Президії ВР СРСР N 9306-XI від 28.07.88 «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР».

Деякі органи місцевого самоврядування виправдовують застосування ними цього указу посиланням на лист Міністерства юстиції України від 16.11.09 №1823-0-1-09-18, відтак ми запропонували Мін’юсту негайно публічно заявити про скасування чи то відкликання того листа. На жаль, на сьогодні розуміння з боку Міністерства ми не знайшли.

Кілька органів місцевого самоврядування повідомили, що у питаннях мирних зібрань вони керуються постановою ВР УРСР «Про невідкладні заходи по зміцненню законности і правопорядку у республіці» від 29.11.90, пунктом 3 якої встановлювалося дозвільний принцип мирних зібрань, які були можливі лише «у неробочий час, вихідні дні та у спеціально відведених містах».

У Першотравенську Дніпропетровської області своє рішення від 2011 року затвердити «Положення про проведення масових заходів»[9] обгрунтували цією постановою ВР УРСР, а само положення містило, зкорема, таке: «серед факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку та внутрішньої безпеки в державі – масові порушення трудової дисципліни, несанкціоновані мітинги і демонстрації, пікетування, наруга і глум над пам’ятниками і меморіалами учасникам Жовтневої революції».

Наразі в Україні відсутній офіційний перелік актів колишнього СРСР, які вважаються державою чинними відповідно до Постанови ВР України№1545-XII 1991 року, що обмежує право громадян України знати про свої права і обов’язки, суперечить фундаментальному принципу правової визначености, порушує право на інформацію, призводить до непорозумінь в адміністративній практиці та судочинстві. Наші звернення до Міністерства юстиції та Президента України не отримали належної реакції: перелік дотепер не створено.  У 2012 році ВАСУ залишив без розгляду позовну заяву до ВР України щодо визнання Постанови недійсною, через що до Європейського суду з прав людини подано скаргу про порушення ст.6 ЄКПЛ ("право на справедливий суд")

3.2. Неправомірне втручання органів місцевого самоврядування

На початку 2013 року у 90 населених пунктах з числа 492-х обласних, районних центрів та міст обласного підпорядкування (18%) рішеннями органів місцевого самоврядування чи то їх виконавчих органів діяли місцеві «положення» та «порядки» з питань організації і проведення мирних зібрань. Повний список міст можна побачити на карті[10].

Крім принципової неправомірности затвердження, що було детально висвітлено в звіті за 2012 рік, практично всі згадані місцеві нормативні акти містять антиконституційні положення щодо визначення строку завчасного повідомлення про проведення мирних зібрань, накладають на організаторів та учасників обов’язки, не передбачені Конституцією та законами, обмежують територію проведення зібрань, час проведення зібрань, вік та кількість організаторів, обмежують свободу вираження, забороняючи використання гучномовців, плакатів, транспарантів тощо. Особливий випадок – у м.Бережани Тернопільської области, де організаторів зібрань зобов‘язали «робити внесок до спеціального фонду»[11].

Серед місцевих порядків можна зустріти таке:

в мирних зібраннях можуть брати участь тільки особи, старші 18 років – так вважають в міськрадах 48 адміністративних центрів України (обмеження реалізації права за віком),

прапори і транспаранти мають бути погоджені з виконкомом – 12 міськрад (обмеження реалізації взаємопов’язаного з правом на мирні зібрання права на свободу вираження),

мирне зібрання мають організовувати не менше трьох осіб – 10 міськрад (обмеження за кількістю ініціаторів),

не дозволяється використання гучномовців – 9 міськрад (обмеження реалізації взаємопов’язаного з правом на мирні зібрання права на свободу вираження),

на зібрання видається якийсь «дозвіл» – 3 міськради (одна з них з міста Дзержинськ вимагала «Копії рішень про дозвіл на проведення зібрань направляти у міські відділи СБУ та управління МВС в Донецькій області, прокуратуру міста.»; СБУ вимагають повідомляти про зібрання також в місті Свердловськ),

обмеження обгрунтовуються нестачею «площі». В Обухові встановлено обмеження в метрах на проведення зібрань біля владних установ, підприємств, організацій.

Місцеві порядки є як мінімум в 3 містах, де мітинги взагалі не проводилися в 2012 році, а в одному з них – селищі міського типу Розівка в Запорізькій області на 3537 мешканців, - за повідомленням місцевої ради, зібрань не проводилося з 2002 року. І при цьому та сама рада прийняла рішення про обмеження місця для зібрань місцевим аеродромом[12].

3.3. Комунікація з органами прокуратури про скасусвання місцевих порядків

В 2013 році ми запропонували Генеральній прокуратурі забезпечити належну реакцію прокуратур всіх населених пунктів, де органи місцевого самоврядування припустилися виходу за межі законної компетенції і порушення права на мирні зібрання.

Згідно з законом, прокуратура має відповідати на всі звернення. Однак, відсутність таких відповідей є відомою  і звичною проблемою. Наводилися офіційні дані[13] про менше 2% відповідей прокуратур на звернення громадян. В нас же тільки 9 міських прокуратур з 90-ти (або 10%) поки що не відповіли взагалі.

Станом на 9 листопада 2013 поточний підсумок наших комунікацій з прокуратурами стосовно місцевих порядків обмеження свободи мирних зібрань виглядає в цифрах так:

Порядок чи положення скасуване

33

Прокуратора внесла подання на скасування

21

Триває листування

19

Отримана відмова

8

Нема реакції

9

 

Комунікація продовжуватиметься до повного скасування всіх місцевих порядків. Уся комунікація оприлюднюється оперативно на сайті Майдан. В середньому одне скасування вимагає 3 раундів листування з органами прокуратури.

3.4. Реакція Верховної Ради

В результаті тривалої комунікації з Верховної Радою на офіційному сайті в розділі «законодавство» проти 9306-ХІ «Указ президії верховної ради СРСР “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”» зникла позначка «чинний».

Апарат Верховної Ради повідомив нам, що поділяє нашу «стурбованість з приводу стану правозастосовної діяльності органів місцевого самоврядування з питань реалізації права на мирні зібрання»[14].

4. Судові заборони мирних зібрань

Згідно з даними Єдиного державного реєстру[15] судових рішень за 11 місяців 2013 року суди винесли 266 рішень про обмеження права на мирні збори в Україні. У порівнянні з 2011 та 2012 роком ця кількість знизилася (в 2011 році – 203, в 2012 році – 313). Лідером за кількістю заборон залишається Харківська область (35 постанов про заборону; при цьому суди у Харкові 100% рішень ухвалювали на користь органів влади, як і раніше). Далі йдуть Автономна Республіка Крим (21 заборона), Дніпропетровська область (21 заборона) та місто Київ (18 заборон).

В 2013 році суди в Україні задовольнили 83% позовів місцевих органів влади про заборону мирних зібрань, цей відсоток повернувся на рівень 2010 року.

Рік

Відсоток задоволених позовів органів влади

2010

83%

2011 

89%

2012

88%

2013

83%

 

В 65 з 492 адміністративних центрів України в 2012 місцева влада подавала до суду на заборону мирних зібрань. Судові постанови, які обмежили право на мирні зібрання, ухвалені виключно в містах, де діють місцеві порядки.

Ця статистика показує явну зворотню залежність кількості мирних зібрань від кількості судових позовів місцевої влади про обмеження мирних зібрань.

4.1. Адміністративні арешти по статті КУАпП 185-1

В 2013 році були випадки накладення адміністративного арешту на організаторів мирних зібрань.

10 квітня 2013 року[16] в Нових Петрівцях (більше відомих як Межігірря, де розташована резиденція Президента Януковича) були затримані 4 людей і журналісти каналу ТВі, які намагалися перевірити, чи є там повінь, під приводом боротьби з якою партії «Демократичний Альянс» заборонили мітинг (повені там не було). Київський окружний адміністративний суд на підставі ст. 185-1 Кодексу адміністративних правопорушень наклав адмінарешт на Макисма Панова на 7 днів. Адмінштрафи  отримали Василь Гацько і Андрій Богданович. А 13 квітня 2013 року[17] за організацію цього ж «походу на Межигір’я»  голові «Демократичного альянсу» Василю Гацьку дали 5 днів арешту.

22 липня 2013 року[18] в Києві організатору Врадіївської ходи Василю Любарцю дали 10 днів арешту за порушення правил проведення мирних зборів. В справі також фігурувала заборона брати участь в мітингах «… і іншим особам».

Враховуючи відсутність законодавчого акту про порядок організації і проведення мирних зібрань, застосування ст.185-1 КУпАП у випадках, не пов'язаних з порушенням конституційної норми про необхідність завчасного повідомлення чи з порушенням мирного характеру зібрань, є безпідставним.

4.2. Підстави судових заборон мирних зібрань

 До безперечно позитивних чинників забезпечення свободи мирних зібрань в Україні слід віднести появу Довідки щодо вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства під час розгляду та вирішення впродовж 2010 – 2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №6 від 21.05.12), до якої увійшли деякі наші минулорічні пропозиції.

Оскільки пунктом 2 вказаної постанови Пленуму ВАСУ постановлялося довести Довідку до відома суддів апеляційних та окружних адміністративних судів, ми провели відповідне опитування, під час якого Кіровоградський окружний адміністративний суд сповістив, що Довідка до нього не надходлила, Вінницький окружний адміністративний суд та Харківський апеляційний адміністративний суд відмовилися повідомити, чи були ознайомлені з Довідкою судді цих судів. Житомирським, Івано-Франківським, Тернопільським та Черкаським окружними адміністративними судами, Дніпропетровським та Одеським апеляційними адміністративними судами відповідей надано не було.

Досі трапляються випадки прийняття адміністративними судами рішень, які суперечать як і висловленим у Довідці правовим позиціям ВАСУ, так і взагалі здоровому глузду. У деяких випадках суди дотепер застосовують вищевказаний «указ Президії ВР СРСР N 9306-XI від 28.07.88».

Більш того, в ухвалі самого Вищого адміністративного суду України від 23.01.13 за позовом КМДА до об’єднання «Союз “Чорнобиль Україна”» було вказано, що органи місцевого самоврядування нібито самі можуть встановлювати строки завчасного повідомлення про мирні зібрання.

Серед судових рішень 2013 року варто відзначити постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013[19]  з формулюваннями: «Організаторами даних заходів не дотримано вимоги Указу Президії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій СРСР».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд 21 березня 2013 року[20] заборонив пікет біля обласної прокуратури, оскільки вважає, що там немає для цього місця. «Біля приміщення прокуратури немає будь-яких майданчиків, на яких могла би безперешкодно і безпечно збиратися певна кількість людей», – виписано у судовому рішенні. 

Шедевром стало рішення Київського окружного адміністративного суду[21], який заборонив проводити мирні збори 10 квітня 2013 біля резиденції  Президента України в селищі Нові Петрівці. Причина – саме в цей день планується провадити ліквідацію наслідків весняного паводку на місці акції, а мітингуючі можуть порушити права жителів села – перешкодити прибиранню.

В Харкові в листопаді суд обмежував право на мирні збори[22] з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, але, коли треба було провести провладний мітинг, загроза інфекційних хвороб зникла, і рішення було скасоване. З кінця листопада 2013 року в Харкові не було заборонено судом жодного мітингу, а міліція зразково виконувала[23] обов’язки по охороні мирних зібрань Євромайдану.

21 грудня Рівненський окружний адміністративний суд заборонив проведення акції біля стін Рівненської ОДА[24], виходячи із вимог Указу часів СССР і мотивуючи тим, що акція заважатиме праці працівників ОДА.

4.3. Спеціальні випадки

Продовжується ганебна практика винесення судових рішень про обмеження реалізації права на мирні зібрання не лише ініціаторам конкретних зібрань, а невизначеному колу осіб («… і всім іншим особам, які реалізують право на мирні зібрання»), що суперечить чи не всім принципам адміністративного судочинства, порушує право «інших осіб» знати про обмеження свого права, позбавляє їх можливости захистити свої права.

Ми опитали органи місцевого самоврядування всіх обласних центрів України, міст Києва та Севастополя щодо того, чи ініціювали вони протягом останніх років позови про обмеження права на мирні зібрання необмеженому колу осіб (тобто «всім іншим особам….», «… та іншим суб‘єктам» тощо).  Всі документи тут[25]. З Дніпропетровська повідомили про 11 таких випадків протягом 2010-2013 років,  з Одеси – про 2. Чітко заявили про те, що таке не практикують – Вінниця, Ужгород, Івано-Франківськ, Луцьк, Миколаїв, Рівне, Харків, Херсон, Черкаси, Севастополь. Самоврядувальники інших міст не відповіли по суті.

Стосовно Києва: у КМДА було запитано про те, «чи ініціювалися міською радою (виконавчим комітетом міської ради) протягом 2010-2013 років судові позови про обмеження реалізації права на мирні зібрання необмеженому колу осіб (“іншим особам, які реалізують право на мирні зібрання”, “всім суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання” тощо)? Якщо так, то скільки?».

КМДА від відповіді на запитання спочатку ухилилася, а потім почала стверджувати, що «усі позовні вимоги стосувалися конкретних осіб», хоча рішення судів за позовами КМДА свідчать про протилежне.

28 лютого 2013 року[26] окружний адміністративний суд Києва заборонив мітингувати під Генеральною прокуратурою на рік. 13 червня 2013 року[27] той же суд встановив обмеження реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів та інших категорій мирних зібрань) шляхом заборони ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншим суб'єктам  у місті Києві по вулиці Лютеранській та Банковій.

19 липня 2013 року[28] той же суд заборонив народному депутату від «УДАРу» Сергію Капліну проводити та організовувати акції до кінця липня. Таке рішення суд аргументував тим, що в ці дні заплановані заходи до 1025-річчя Хрещення України-Русі.

12 липня 2013 року[29] Тернопільський окружний адміністративний суд заборонив проведення будь-яких акцій на хрстиянське свято.

25 жовтня 2013 року[30] окружний адміністративний суд Одеської області за поданням міськради заборонив проведення мітингів та подібних акцій у всіх центральних місцях Одеси терміном на два тижні.

Серед мирних зібрань, які забороняють через суди, є не тільки протестні акції, а навіть меморіальні, зокрема, акції на честь пам'яті героїв Крут в Донецьку, мітинг на честь роковин депортації кримських татар в Криму, до Дня Прапора в Харкові, дня Незалежності в Одесі, марші до роковин УПА у Львові.

4.4. Порушення свободи мирних зібрань під час Євромайдану

Під час масових протестів під загальною назвою Євромайдан, які почалися з 21 листопада 2013 року, відбулася низка арештів учасників мирних зібрань.

В Одесі в кінці листопаду було засуджено[31] до 5 діб адміністративного арешту трьох організаторів Євромайдану, причому спостерігачі відмічали неадекватність судового провадження.

В Києві підставою для арештів була постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2013 р.[32] за позовом Київської міської державної адміністрації, якою було заборонено проводити будь-які мирні зібрання з 1 грудня по 7 січня у центрі Києва. З 30 листопада по 3 грудня за фактами порушень під час протестних акцій у Києві проти мітингувальників було порушено 53 кримінальних провадження[33].

Після величезного міжнародного та внутрішнього тиску Верховна Рада поспішно ухвалила закон низької якості[34] про амністію учасників мирних зібрань.

Судові рішення про заборону мирних зібрань під час Євромайдану, були ухвалені в багатьох містах,  зокрема в Чернігові, Харкові, Луганську, Черкасах, Одесі, Дніпропетровську, Тернополі, Алчевську, Чугуєві, тощо, однак, ніде, крім міста Києва, вони по суті не виконувалися. В Дніпропетровську  окружний апеляційний суд навіть скасував рішення[35] про заборону акцій.

5. Порушення свободи мирних зібрань органами внутрішніх справ

Ми поцікавилися у керівництва МВС, яким нормативним актом регламентовано дії часто бачених на мирних зібраннях «топтунів» з відео- та фотокамерами, які старанно фіксують події, гасла, обличчя.

Виявилося,  що у МВС обмежили доступ до документу[36], який визначає поведінку міліціянтів під час проведення мирних зібрань («масових заходів», адже на міліцейському канцеляриті дотепер так обліковуються і мирні зібрання). Пізніше МВС повідомило[37], що документ ще не ухвалено, але він вже засекречений.

На наш погляд, документ, на підставі якого міліціянти можуть «запобігати» чи «припиняти», як чинник, що впливає на можливости реалізації права на мирні зібрання, має бути оприлюднено. Його приховування під грифом «для службового користування» виглядає нам таким, що безпідставно обмежує право на інформацію і суперечить принципу правової визначености – особа має право знати правові наслідки своєї певної поведінки, у контексті  комунікації з правоохоронцями під час мирних зібрань.

Дотепер, попри відповідні звернення до керівництва МВС, не вирішено питання вилучення з чинного Статуту патрульно-постової служби антиконституційних норм щодо 10-денного строку завчасного повідомленння про проведення мирних зібрань, щодо якихось «несанкціонованих» мирних зібрань.

5.1. «Одиночні протести»

Як і в 2012 році, не знайшла свого вирішення проблема розмежування мирних зібрань, здійснюваних на підставі ст.39 Конституції України, від так званих «одиночних протестів», тобто випадків індивідуальної реалізації окремими особами права на свободу вираження поглядів і переконань: перебування окремих осіб у громадських місцях з плакатами, транспарантами, розповсюдження ними інформаційних матеріалів тощо.

Ми спитали в ГУ МВС у м.Києві, чи відповідає дійсности інформація[38] про затримання 11 липня 2013 співробітниками міліції у Печерському районі м.Києва біля будівлі Генеральної прокуратури України громадянина Анатолія Ільченка, який індивідуально перебував там з інформаційним засобом (плакатом)? Якщо так, то якими були правові підстави таких дій співробітників міліції?

У відповідь столична міліція повідомила, що «збиратися» може і 1 (одна) людина[39]. Міліція затримала  та «опротоколила» одну особу за індивідуальні дії на підставі судового рішення про заборону зібрань, що є абсурдом. Таку саме думку поділяє і Миколаєвська міліція[40].

5.2. Залучення працівників ОВС без форменного одягу

У звіті за 2012 рік ми писали серед рекомендацій: «Верховній Раді України. Необхідним є врегулювання питання залучення до охорони порядку під час мирних зібрань співробітників органів внутрішніх справ без форменного одягу на законодавчому рівні.»

Ця проблема отримала в 2013 році увагу як депутатів, так і громадських організацій. У 2013 році у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроекти[41], які мають на меті вирішити проблему анонімності правоохоронців.

Законопроект №3048 розроблений у співпраці з громадянськими організаціями. Він пропонує ввести жетони для правоохоронців із зазначенням прізвища, імені, по-батькові, спеціального звання працівника міліції та органу, в якому він працює, та заборонити працівникам міліції приховувати цей знак.

Законопроект №3110, зареєстрований Олександром Бригінцем, пропонує ввести спеціальне маркування на шоломах та на спинах спецодягу працівників міліції, яке чітко ідентифікуватиме особу правоохоронця.

5.3. Безпідставне припинення працівниками ОВС проведення мирних зібрань та затримання його учасників

Продовжуються випадки застосування сили представниками органів внутрішніх справ до учасників мітингів. Найбільше про такі випадки повідомляють з Києва.  

18 березня 2013 року[42] Під Генпрокуратурою у Києві на мирній акції на захист правозахисника Дмитра Гройсмана, якого звинувачують у розповсюдженні порнографії, затримали 3 людей. Близько 10 представників "Беркуту" застосували грубу силу до мітингувальників. 

19 липня 2013 року[43] спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності в Києві розігнав мітинг із застосуванням сили.

Особливістю цього року стало застосування сили працівниками правоохоронних органів до журналістів, які висвітлюють мітинги. Наша партнерська організація Незалежна Медіа Профспілка України звертає увагу[44], що брутальне ставлення до журналістів з боку працівників «Беркуту», на жаль, стало звичним явищем.

18 липня під час висвітлення розгону пікету на Майдані Незалежності співробітники «Беркуту», застосовували фізичну силу[45] до журналіста Андрія Ковальова - штовхали, намагалися збити його з ніг, виривали мікрофон. При цьому співробітники міліції чітко усвідомлювали, що діють проти журналіста,  А.Ковальов тримав в руках журналістське посвідчення та представлявся.

Пізніше, під час відтиснення демонстрантів в бік вул. Інститутської, бійці «Беркуту» збили з ніг журналістів Андрія Ковальова, Олександра Аргата та Дмитра Демишева. Під час зйомки затримання демонстрантів та поміщення їх у міліцейські автомобілі, підполковник ДАЇ намагався завадити Андрію Ковальову проводити відеофіксацію подій, задля чого почав бити по відеокамері та намагався силою перетягти А.Ковальова за міліцейський «кордон».

Жоден із присутніх представників міліції не вчинив ніяких дій для припинення протиправних дій.

5.4. Невтручання працівників ОВС в протиправні дії під час мирних зібрань

18 травня під час мітингу в центрі Києва на очах у міліції, яка бездіяла, «особи спортивної статури» побили журналістку 5-го каналу Ольгу Сніцарчук і журналіста газети «Коммерсантъ» Влада Соделя.

«Побиття відбувалося під час виконання журналістами своїх професійних обов’язків на очах у міліції, яка не втрутилася в інцидент, - відзначається в спільній заяві журналістських організацій[46], -  складається враження, що люди в міліцейських погонах свідомо дали можливість правопорушникам бити журналістів». НСЖУ і НМПУ відзначають, що подібна обурлива  практика стає  традиційною на території України.

В Харкові незадовго до початку і  під час мітингу опозиції 12 квітня[47] в центрі міста раптово зупинився весь надземний громадський транспорт, керівництво міста зробило вигляд, що не контролює ситуацію. Заява опозиції про злочин не була розглянута, і заходів по розблокуванню руху вжито не було.

5.5. Застосування сили проти учасників Євромайдану

Під час Євромайдану кілька разів відбулося жорстоке побиття учасників мирних зібрань співробітниками «Беркуту». Більше про це читайте в розділі 2, присвяченому катуванням та поганому поводженню.

ІЦ Майдан Моніторинг на підставі даних власних спостерігачів і аналітиків заявив про демонстративний характер застосування сили[48] до учасників мирних зібрань 30 листопада 2013 року в Києві на Майдані Незалежності.  МВС не зміг пояснити нам дії «Беркуту»[49] і не зробив це взагалі ні на які запити на момент написання звіту.

Ми також намагалися отримати від органів влади  пояснення[50] про штурм барикад в Києві вночі 11 грудня. Аналіз листування показав повну неадекватність відповідей органів влади. Можна стверджувати, що органи влади не бажають пояснювати свої дії нікому.

6. «Санкціоновані» та «несанкціоновані» масові заходи

В засобах масової інформації продовжується практика вживання висловів «санкціоновані» чи «дозволені» мітинги. Протягом 2013 року таких висловлювань в ЗМІ стало більше.

Люди звикають діяти за принципом праймінгу (феномену фіксування настанови). Це створює впевненість в тому, що мирні зібрання мають бути кимось дозволені. Це підтвердило опитування «Рейтинг груп»[51], в якому 50% респондентів відповіли, що демонстрації без дозволів неприпустимі, а 34% що припустимі. При тому припустимими «дозволені демонстрації» вважають 69%.

Конституція України (ст.39) встановлює заявницький, а не дозвільний принцип проведення мирних зібрань.

Моніторинг медіа виявив, що прямої мови державних чиновників з такими висловлюваннями вкрай мало, натомість часто такі вислови вживають самі учасники чи організатори мирних зібрань, або журналісти, які їх висвітлюють.

Навіть представники громадських організацій з юридичною освітою системно плутають «повідомлення» про акцію з «заявкою».

Наші спроби привернути увагу до цього питання редакторів ЗМІ, які вживають такі вирази, показали необхідність просвітницької кампанії як для журналістів, так і для активних громадян. Газета "Дзеркало тижня", порушивши Закон "Про звернення громадян",  ніяк не відповіла[52] на нашу пропозицію уникати юридично некоректних висловів.

Розповсюдження оманливих уявленнь про необхідність дозволів на мітинги є суттєвим демотиватором для участі людей в мирних зібраннях.

7. Рекомендації[53]

  1. В контексті п.3 постанови Пленуму ВАСУ №6 від 21.05.12 щодо підготовки проекту постанови Пленуму ВАСУ “Про судову практику розгляду та вирішення адміністративними судами справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)” пропонуємо при прийнятті цієї постанови однозначно роз’яснити судам адміністративної юрисдикції, зокрема, принципову неприпустимість застосування совецького «указу», місцевих «порядків» і «положень», принципову неприпустимість обмеження реалізації права на мирні зібрання невизначеному колу осіб. Забезпечити єдину практику застосування судами законодавства у дусі сприяння забезпеченню свободи мирних зібрань.  (У відповідь на наше звернення ВАСУ пообіцяв[54] прийняти цю постанову в 2013 році).

2       Державній виконавчій службі України внести зміни до наказу від 21.12.2012 №66/2 «Про затвердження звітності за формою №1 (піврічна) «Звіт про роботу органів державної виконавчої служби»[55] та Порядку щодо її складання» для забезпечення публічності інформації про кількість випадків відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень судів про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, кількість випадків залучення державними виконавцями працівників внутрішніх справ для проведення виконавчих дій, кількість випадків залучення державними виконавцями працівників Міністерства надзвичайних ситуацій для проведення виконавчих дій.

3       Міністерству внутрішніх справ зняти гриф «для службового користування» з проекту методичних рекомендацій «Організаційно-правові основи діяльності працівників органів внутрішніх справ щодо запобігання, виявлення, фіксації документів, документування, припинення протиправних дій під час проведення масових заходів» від 26.07.2011, оприлюднити цей документ.

4       Президенту України, Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції України: невідкладно вирішити проблему складення та оприлюднення офіційного переліку тих нормативних актів колишнього СРСР, які вважаються чинними і впливають на права і обов’язки людини і громадянина.

5       Верховній Раді: негайно скасувати постанову ВР УРСР «Про невідкладні заходи по зміцненню законности і правопорядку у республіці» від 29.11.90.

6       Міністерству внутрішніх справ та органам прокуратури: невідкладно видати роз’яснення співробітникам міліції стосовно неприпустимості затримання і притягнення до відповідальности за ст.185-1 КУпАП громадян за одиночні протести.

7       Міністерству внутрішніх справ: негайно внести до Статуту патрульно-постової служби міліції України (наказ МВС №404 від 28.07.94) зміни, вилучивши згадки про 10-денний строк завчасного повідомлення про проведення мирних зібрань, про "cанкціоновані" та "несанкціоновані зібрання".

8       Генеральній прокуратурі: забезпечити однакове застосування органами прокуратури закону при розгляді питань про незаконність прийняття органами місцевого самоврядування нормативних актів з питань організації і проведення мирних зібрань, провести відповідні перевірки, внести подання щодо скасування на території України всіх таких актів.

9       Генеральній прокуратурі: належним чином розслідувати випадки застосування сили до учасників мирних зібрань, оприлюднити результати розслідування, притягти до відповідальності винних та забезпечити компенсацію постраждалим. Без цього неможливо поверення довіри суспільства до правоохоронних органів. Більш детально ці вимоги викладені тут[56].

 

[1] Підготовлено Наталією Зубар та Олександром Севериним, ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторинг». Детальніше дивись:  maidanua.org

[2] Свобода мирних зібрань в Україні в 2012 maidanua.org

[3] CASE OF VYERENTSOV v. UKRAINE hudoc.echr.coe.int

[4] CASE OF SHMUSHKOVYCH v. UKRAINE hudoc.echr.coe.int

[5] Партнерство «За свободу мирних зібрань»  piket.helsinki.org.ua

[6] ІЦ “Майдан Моніторинг”: Правові позиції щодо законопроекту №2508а “Про свободу мирних зібрань” maidanua.org

[7] Карти (не)свободи мирних зібрань в Україні maidanua.org

[8] Скільки ж все таки в Україні відбувається мирних зібрань? А «акцій протесту»? maidanua.org

[9] У Першотравенську досі захищають трудову дисципліну від мітингуючих maidanua.org

[10] Майдан Моніторинг: Як (і де) прокуратура захищає свободу мирних зібрань  maidanua.org

[11] Мирні зібрання. У Бережанах за реалізацію конституційного права …. треба платити  maidanua.org

[12] Мітингувати можна …. на аеродромі  maidanua.org

[13] Ефективність діяльності Генпрокуратури складає... 1,9% maidanua.org

[14] В Апараті ВРУ “поділяють стурбованість”, але не дуже активно maidanua.org

[15] Реєстр постанов адміністративних судів за позовами про заборону мирних зібрань за 2013 рік pravo.org.ua

[16] 7 діб арешту за непроведене мирне зібрання! maidanua.org

[17] Організатора протесту під Межигір'ям посадили на 5 днів maidanua.org

[18] Судовий "плюралізм": інший суддя того ж суду засудив ініціатора Врадіївської ходи до арешту maidanua.org

[19] Рівнянам хотіли заборонити пікет посилаючись на радянський указ maidanua.org

[20] Пікетувати Дніпропетровську прокуратуру не можна, бо там немає спеціального майданчика maidanua.org

[21] Суд заборонив дорожній протест під офісом Президента maidanua.org

[22] На підставі неправового рішення міськради Харкова суд заборонив мітинг maidanua.org

[23] #Євромайдан #Харків подякував міліціонерам Харкова за за професійну і якісну охорону громадських заходів maidanua.org

[24] Рівненський окружний адміністративний суд заборонив мирне зібрання на основі указу СРСР maidanua.org

[25] Олександр Северин: “…і всім іншим особам” maidanua.org

[26] Під ГПУ заборонили мітингувати - на рік maidanua.org

[27] Київський окружний адміністративний суд заборонив мітингувати до кінця року на Банковій і Лютеранській. Всім maidanua.org

[28] Окружний адмінсуд Києва заборонив депутату Сергію Капліну проводити акції в столиці до кінця липня maidanua.org

[29] Суд заборонив тернополянам масово зібратись на християнське свято Петра і Павла maidanua.org

[30] В Одессе на две недели запретили митинги maidanua.org

[31] Засуджено ще двох активістів одеського #Євромайдан’у  maidanua.org

[32] Суд удовлетворил иск Попова и запретил митинги в центре Киева!!!  maidanua.org

[33] «Неадекватна влада саджає активістів, аби всіх залякати та розігнати Майдан», – Захаров  pohlyad.com

[34] Закон об амнистии для участников Евромайдана не жизнеспособен: мнение юристов  vecherniy.kharkov.ua

[35] 19 грудня в апеляційному суді Дніпропетровської області місцеві євромайданівці оскаржуватимуть судову заборону на мирні зібрання в місті. maidanua.org

[36] “Має гриф” maidanua.org

[37] Олександр Северин: Як міліція заплуталася у власних показах (епістолярна сага з картинками) maidanua.org

[38] В Киеве возле Генпрокуратуры задержали николаевского пикетчика, протестовавшего против произвола правоохранителей  novosti-n.mk.ua

[39] Очевидне-неймовірне. “По-одному не збиратися!” maidanua.org

[40] Очевидне-неймовірне у Миколаєві: “по одному не збиратися!” maidanua.org

[41] Не ідентифікований – не злочинець www.radiosvoboda.org

[42] На акції під Генпрокуратурою затримали 3 осіб maidanua.org

[43] "Беркут" розігнав мітинг на Майдані maidanua.org

[44] НМПУ застерігає міліцію від застосування сили до журналістів після подій у Одесі nmpu.org.ua

[45] Напиши Януковичу про сваволю проти журналістів www.blogs.telekritika.ua

[46] Приходь на акцію проти побиття журналістів і підтримай заяву про відставку міністра  blogs.telekritika.ua

[47]Опозиція подала заяву про злочин щодо блокування руху громадського транспорту в Харкові  maidanua.org

[48] Майдан Моніторинг: Побиття Беркутом Майдану – демонстративне maidanua.org

[49] У Захарченка не змогли/не захотіли пояснити дії “беркутят” на Євромайдані у ніч з 29-го на 30-те листопада maidanua.org

[50] То що це було у ніч 11-го грудня на Майдані? Влада поки не здатна пояснити maidanua.org

[51] IRI Ukraine Survey: September 2013 www.slideshare.net

[52] “Дзеркало тижня” – порушник закону maidanua.org

[53] Звернення до органів влади з рекомендаціями змін maidan.org.ua

[54] ВАСУ обіцяє розібратися з судовою практикою стосовно обмеження свободи мирних зібрань ще в цьому році maidanua.org

[55] “Не вбачається” maidanua.org

[56] Резолюція харківського Євромайдану, присвячена Дню міліції:  maidanua.org