пошук  
версія для друку
21.04.2014

12. Огляд дотримання прав громадян на вільні вибори та участь у референдумах

   

[1]

У минулорічному огляді ми констатували, що вибори народних депутатів України у 2012 році пройшли з порушенням стандартів чесних і демократичних виборів та стали найбільш проблемними загальнонаціональними виборами у період з 2004 року. Правоохоронні органи продемонстрували повну безпорадність під час порушень, які відбувалися в ОВК, коли встановлювалися результати голосування. Після чисельних повідомлень про порушення не було проведено належного розслідування цих фактів.

За підсумками огляду ми закликали органи державної влади ретельно вивчити досвід виборів 2012 року з тим, щоб недоліки в організації виборчого процесу були усунуті до проведення повторних та проміжних виборів народних депутатів України, а також президентських виборів 2015 року.

Ми вважали, що до проведення Президентських виборів 2015 року необхідно здійснити також кодифікацію виборчого законодавства й розглянути можливість перегляду виборчої системи для парламентських виборів з урахуванням рекомендацій Ради Європи та Венеціанської комісії.

Ми зверталися до Генеральної прокуратури та МВС України із пропозицією розглянути можливість заходів, спрямованих на притягнення всіх осіб, які вчинили порушення виборчого законодавства, до юридичної відповідальності. Пропонували Президенту України та Кабінету Міністрів України розглянути можливість притягнення посадових осіб органів виконавчої влади до відповідальності за порушення виборчого законодавства, у тому числі за участь в агітаційній діяльності.

Ми впевнені, що саме ці заходи могли б сприяти успішному подоланню практики повальних порушень прав виборців. Але за підсумками 2013 року ми вимушені констатувати, що найголовніші наші вимоги не були реалізовані. Не проведено ретельного розслідування, винні особи не притягнуті до відповідальності, більшість рекомендацій не враховано.

Загалом, минулий рік став роком втрачених надій та сподівань. Проблеми, які перешкоджають дотриманню права на вільні вибори та референдуми, не були вирішенні. 2013 рік додав ще більше чергових проблем та перешкод.

Депутати так і не поновили права українців на проведення місцевих референдумів, а суди блокують можливість проводити всеукраїнські референдуми

Протягом 2013 року так і не був прийнятий закон про місцевий референдум, і наші громадяни, фактично, позбавлені права вирішувати проблеми своїх територіальних громад.[2] Народні депутати України з цього приводу лише робили політичні заяви[3] та проводили круглі столи, а питання так й не змогли вирішити.

Кризовою є й ситуація із реалізацією прав громадян на участь у всеукраїнських референдумах. Закон України «Про всеукраїнський референдум», який викликав справедливу критику, народні депутати не спромоглися змінити. Крім того, ЦВК традиційно роками відмовляє громадянам в їхньому праві на участь в організації й проведенні всеукраїнських референдумів. Цього року до «суб’єктів», хто активно перешкоджав у реалізації прав громадян на референдум, приєдналися суди.

Восени 2013 р. ЦВК відмовилася реєструвати ініціативні групи, які були створені в Києві, Донецьку, Запоріжжі, Сімферополі, Харкові, Чернігові, Миколаєві, Сумах, Дніпропетровську, Севастополі, Кривому Розі, Вінниці, Кіровограді, Житомирі, Каховці (Херсонська область), Луганську, Одесі та Полтаві для проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою[4].

Підставою для відмови було те, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив представникам ЦВК бути присутнім на всіх цих зборах. Це було зроблено задля забезпечення адміністративного позову Європейської партії України про визнання протиправними дії ЦВК відносно прийняття та реєстрації повідомлення про проведення зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.[5]

ЦВК у своїх постановах, якими вона відмовлялася реєструвати ініціативні групи із проведення референдуму, спиралася на норму Закону про те, що присутність представника ЦВК на зборах є обов’язковою, але неможливою у зв’язку із судовою забороною. За результатами подібної судової еквілібристиці громадяни не змогли реалізувати своє право на участь у референдумі.

Народні депутати відмовляються призначати позачергові місцеві вибори

Українці у Києві, Чернівцях, Миколаєві, Херсоні, Черкасах, Одесі, Генічеську та в багатьох інших міст, селищах та селах фактично, були позбавлені права обирати. У зв’язку із політичним протистоянням у Верховній Раді народні депутати відмовлялися розглядати питання щодо призначення позачергових виборів голів у випадку дострокових припинень їхніх повноважень. На початку року у зв’язку із блокуванням парламентської трибуни довгий час не призначалися вибори по 72 територіальним громадам. Пізніше депутати просто не голосували за постанови про призначення виборів. Так, 22 жовтня народні депутати не підтримали низку постанов про призначення позачергових виборів 69 сільських та 9 селищних голів у зв'язку з достроковим припиненням їхніх повноважень.[6]

8 листопада народні депутати не підтримали постанови щодо призначення позачергових виборів 101-го сільського та 14 селищних голів. Представники опозиційних фракцій заявили, що фракції "Батьківщина", "УДАР" і ВО "Свобода" не братимуть участь в голосуваннях за проекти постанов про призначення окремих позачергових місцевих виборів. Аргументуючи свої позиції, вони заявляли про вибірковість призначення таких виборів, наголошували на необхідності провести вибори у всіх регіонах та містах, де це потрібно зробити. Про неучасть у голосуваннях фракції КПУ заявив її голова П.Симоненко.[7]

Станом на 15 січня 2014 р. Верховна Рада не змогла прийняти рішень щодо 173 проектів постанов про призначення позачергових місцевих виборів, з яких 151 постанова – про призначення позачергових виборів окремих сільських та селищних голів, 19 постанов про призначення виборів міських голів та 3 постанови про призначення виборів депутатів місцевих рад.[8]

На думку представників Комітету виборців України, в результаті того, що народні депутати відмовляються приймати рішення щодо призначень позачергових виборів, в цих територіальних громадах «паралізоване місцеве самоврядування».[9]

Тимчасова слідча комісія з розслідування порушень на виборах не виконала поставлених завдань

Одним із важливих завдань було провести належне розслідування чисельних повідомлень про порушення виборчих прав громадян під час виборчої кампанії 2012 р.

З цією метою 21 березня 2013 р. була створена Тимчасова слідча комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів перегляду волевиявлення Українського народу на парламентських виборах 2012 року. Основними завданнями комісії повинні були стати «розслідування фактів перегляду волевиявлення Українського народу на парламентських виборах 2012 року шляхом фальшування результатів реального волевиявлення громадян, порушення виборчих прав громадян України з боку суддів, посадових осіб правоохоронних органів, інших органів державної влади, а також шляхом дострокового припинення депутатських повноважень народних депутатів України Власенка С.В., Балоги П.І., Домбровського О.Г. у неконституційний спосіб внаслідок вибіркового судочинства та встановлення у неконституційний спосіб факту неможливості визначення результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223».[10]

Робота комісії фактично була заблокована представниками більшості, які не відвідували її засідань. Як результат, звіт комісії не заслухали у сесійній залі, а комісію на початку червня ліквідували.[11] Голова комісії Арсен Аваков оприлюднив неофіційний текст звіту комісії в Інтернеті.

Правоохоронці проігнорували належне розслідування повідомлень про порушення

На підставі вивчення Єдиного державного реєстру судових рішень, було виявлено усього сім кримінальних справ, які стосувалися злочинів проти виборчих прав громадян та розглядалися нашими судами впродовж 2013 р. З них три кримінальні справи були закриті. Дві справи, не зважаючи на спроби слідчого їх закрити, продовжують розглядатися у судах. Й лише дві справи були завершені оголошенням вироків. [12]

В окремих випадках МВС проводить досудові розслідування у кримінальному впровадженні щодо порушень виборчих прав. Але ці розслідування носять ознаки вибірковості та скоріше направлені проти політичних опонентів діючої влади. Так, в липні 2013 р. Головним слідчим управлінням МВС України на підставі заяви народного депутата України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 158 КК України, за фактом підроблення виборчих документів невстановленим членом виборчої комісії під час чергових виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №133 (Київський район м. Одеси).[13] Це розслідування стало одним з аргументів для скасування Постанови ЦВК щодо реєстрації Ігоря Маркова народним депутатом. Результати розслідування цього кримінального впровадження наразі невідомі. В Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація з цього приводу відсутня.

Місцеві вибори: ситуація із дотриманням прав виборців не покращилася

У 2013 р., не зважаючи на значні проблеми із призначенням позачергових виборів в окремих територіальних громадах, місцеві вибори регулярно відбувалися. Зокрема, відбулися 212 позачергових виборів міських, сільських та селищних голів[14], а також приблизно півтори сотні проміжних та повторних виборів депутатів місцевих рад різних рівнів. Мусимо відзначити, що вже традиційно порушення виборчих прав громадян в масових масштабах виникають лише при проведенні виборів в окремих територіальних громадах. Тобто, джерелом порушень є не низка правова культура учасників виборчого процесу чи відсутність традицій демократичних виборів, а цілеспрямоване та організоване дійство.

Зупинимося на висвітленні ситуації із дотриманням виборчих прав під час проведення двох виборчих кампаній – позачергових виборів Васильківського та Ялтинського міських голів. Ці вибори відбулися 2 червня 2013 р.

Комітет виборців України заявив про порушення на цих виборах, які могли вплинути на результати голосування. Так, у Василькові "вибори були непростими – і під час голосування, і під час підрахунку голосів ми бачили певні процедурні порушення. Було зупинено спроби вкидання бюлетенів на двох дільницях, на окремих дільницях журналістів або спостерігачів видалили з приміщення дільничної комісії. Але загалом на дільницях були присутні і спостерігачі, і депутати", – заявив керівник КВУ Олександр Черненко, якого цитує "Інтерфакс-Україна".

В Ялті порушення носили ознаки системної фальсифікації. КВУ, зокрема, повідомляє про те, що після 18.00 несподівано зросла явка виборців, з дільниць почали виганяти журналістів та спостерігачів, бюлетені видавалися невстановленим особам, вносилися правки у списки виборців членами комісій. "Усе це було кваліфіковано як ознаки системної фальсифікації – вкидання виборчих бюлетенів. І підтвердження не забарилися. На двох виборчих дільницях (у Ялті та в Гаспрі) спостерігачі КВУ зафіксували в урнах для голосування товсті пачки бюлетенів. Причому відразу після цього на одній із ділянок комісія проголосувала за видалення спостерігача з дільниці", – повідомив представник КВУ Крисько. За інформацією КВУ, "аномальна" активність виборців відзначалася практично всюди, що свідчить про масовий характер застосування цієї технології. Крім того, аналогічні випадки вкидання пачок бюлетенів зафіксували на низці дільниць й інші учасники виборчого процесу.[15]

Як зазначає представники «Опори», під час виборів у Василькові спостерігачі фіксували «типовий арсенал засобів та зафіксованих порушень, що могли свідчити про організацію каруселей, підкупу виборців, безпідставної видачі бюлетенів третім особам, голосування замість людей похилого віку, мав місце специфічний епізод: вранішнє засідання дільничних виборчих комісій, яке за законом не може відбутися раніш ніж за 1 годину до початку голосування, відбувалось переважно без спостерігачів і медіа. Або їх не впускали до 8 ранку, або ж сейф відкривали не на очах у присутніх, тому цілісність пломб встановити не можна».[16]

За підсумками судових засідань позови до Васильківської міської виборчої комісії із вимогою скасувати постанову щодо обрання Васильківського міського голови на підставі скарги про порушення виборчого законодавства були відхилені. Цікаво, що однією з підстав для відмови стало те, що позивачі не надали доказів про звернення до правоохоронних органів із заявами про злочини під час виборчого процесу.[17]

Проміжні та повторні вибори народних депутатів в шести округах

7 липня 2013 відбулися проміжні вибори народного депутата України у одномандатному виборчому окрузі №224 (м. Севастополь). За повідомленнями спостерігачів Комітету виборців України, були зафіксовані спроби не допуску представників ЗМІ на дільниці під час голосування та підрахунку голосів, перебування на дільницях осіб, які не мають права там знаходитись (працівники підрозділів МНС, невстановлені особи), порушення процедури підрахунку та правил складання протоколу про результати виборів на дільницях.

Окреме занепокоєння у КВУ викликала інформаційна кампанія в ЗМІ щодо дискредитації громадського спостереження на проміжних виборах і особливо те, що до цієї кампанії були залучені народні депутати України та члени Центральної виборчої комісії.[18]

Центральною подією стало проведення повторних виборів в п'яти одномандатних виборчих округах (№№ 94, 132, 194, 197, 223).

Надаємо інформацію про найбільш поширені порушення, що мали місце під час виборів, та головні тенденції, які вплинули на результати голосування. Огляд підготовлено за матеріалами незалежного спостереження, яке провели Громадська мережа “Опора” та Комітет виборців України під час повторних виборів:[19]

Виборчі комісії

На початку огляду відзначимо роль виборчих комісій. За оцінками “Опори”, ЦВК належним чином забезпечила основні етапи виборчого процесу. Комісія доклала зусиль до удосконалення процедур формування окружних та дільничних виборчих комісій, врахувавши недоліки попередніх виборів. Процес реєстрації кандидатів відбувався організовано та політично неупереджено. В цілому окружні та дільничні виборчі комісії із труднощами, але забезпечили організацію та проведення виборчого процесу.

Вплив судів

Збільшується роль суду, який все частіше підмінює й ЦВК, й виборчі комісії, й самих виборців. Це особливо показово було з інцидентом з В.Романюком та О.Арсенюком.

Київський апеляційний адміністративний суд 1 грудня 2013 р. всупереч тому, що пройшли терміни оскарження бездіяльності ЦВК, визнав протиправною та скасував Постанову ЦВК від 21 жовтня 2013 р. щодо реєстрації кандидатом у народні депутати Віктора Романюка.[20] Вищий адміністративний суд України 4 грудня зобов'язав ЦВК скасувати реєстрацію кандидата у народні депутати України В.Романюка.[21] У ході судових засідань було встановлено, що В.Романюк порушив вимоги частини другої статті 76 Конституції України та статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років. Віктор Романюк протягом останнього річного періоду – з 15 грудня 2012 року по 29 листопада 2013 року перебував за межами України 309 днів, а на момент його реєстрації кандидатом у народні депутати цей термін становив 270 днів. Відзначимо, що якщо б Віктор Романюк не виїхав за кордон, то був би заарештований у зв’язку із слідством, яке проводила українська влада проти нього.[22]

Суперечливість рішення Київського апеляційного адміністративного суду України полягала в тому, що фактично судом не було дотримано законного строку оскарження (визначеного статтею 109 «Про вибори народних депутатів України» і статтею 179 Кодексу адміністративного судочинства України) рішення ЦВК.

Натомість у схожій ситуації, зазначається у звіті «Опори», той же Київський адміністративний апеляційний суд залишив без розгляду позовну заяву кандидата-самовисуванця Олексія Арсенюка щодо бездіяльності ЦВК відносно не здійснення перевірки даних, поданих при реєстрації кандидатом в народні депутати від ВО «Батьківщина» Миколи Булатецького, оскільки минув строк давності для оскарження відповідної Постанови ЦВК.[23]

Підкуп виборців як прояв виборчої корупції, набув надзвичайно широких масштабів

Підкуп виборців є кримінальним злочином, що передбачено ст.157 Кримінального кодексу України і вимагає від правоохоронців об’єктивного розслідування виявлених фактів. У ході повторних виборів народних депутатів в п’яти округах “підкуп виборців став й залишається одним із ключових ризиків вільному волевиявленню громадян на повторних виборах народних депутатів України” – зазначається у Проміжному звіті Громадської мережі «Опора». Факти підкупу були зафіксовані у 194 (Черкаси), 223 (Київ) та 94 (центр – м. Обухів, Київська область) округах.

В окрузі № 194 виявлені неодноразові випадки грошового підкупу виборців в інтересах кандидата-самовисуванця Михайла Поплавського. Комплекс зібраних громадськими спостерігачами та суб’єктами виборчого процесу доказів констатує системність противоправних дій із підкупу виборців в окрузі № 194. Ці обставини вимагають від правоохоронних органів рішучих дій щодо попередження підкупу виборців. Всю інформацію щодо випадків виборчої корупції спостерігачі передали до правоохоронних органів, прокуратури та ЦВК.

Наведемо окремі факти, що згадуються у звітах спостерігачів «Опори» та КВУ.

Виборчий округ № 194 (Черкаси). 23 листопада у приміщенні органу самоорганізації населення «Хімселище», який розташований за адресою Рози Люксембург, 218, активісти ОПОРИ зафіксували проведення інструктажу по організації підкупу виборців за Михайла Поплавського. Вже наступного дня, 24 листопада, зафіксовано, як невідомі особи пропонували мешканцям будинку по вул. Гоголя, 429 продати свій голос на користь Михайла Поплавського. Умови підкупу виборців включали заповнення виборцем заяви неофіційного зразка та відвідування офісного приміщення, адресу якого повідомляли організатори підкупу. Виборець міг отримати до дня голосування 200 грн, після завершення виборів йому обіцяли виплатити ще 150 грн. Подібні випадки спостерігачі ОПОРИ фіксували неодноразово, наявні відеодокази та відповідні заяви до правоохоронних органів. У деяких випадках підкуп виборців здійснювався відкрито. Кандидат Михайло Поплавський публічно заперечив факти підкупу виборців в його інтересах..

Виборчий округ № 223 (Київ). 28 листопада активісти ОПОРИ були присутні на зустрічі з особами, які представилися відповідальними за агітаційну роботу кандидата-самовисуванця Віктора Пилипишина. Відповідно до запропонованої схеми, майбутнім «агітаторам» пропонували залучити до двохсот чоловік у гуртожитку, які готові проголосувати за Віктора Пилипишина. Крім цього, потрібно було знайти ще двох осіб, які б так само розпочали залучати знайомих до піраміди. До обов’язків «агітаторів» входило складання списків студентів з їхніми прізвищами, іменами, по-батькові, датами народження, місцем проживання та номерами телефонів. «Агітатори» повинні пропонувати залученим виборцям по 200 гривень до дня виборів та по 200 гривень після виборів протягом 7-10 днів після дня голосування.

Голосування та підрахунок голосів

Під час проведення голосування та підрахунку голосів дільничні виборчі комісії за оцінками «Опори» та КВУ здебільшого забезпечили виконання законодавчих вимог та мінімально допустимих стандартів виборчого процесу. Як повідомив Голова Правління КВУ Олександр Черненко, «підрахунок голосів на дільницях та в окружних виборчих комісіях пройшов без істотних порушень. Достатньо оперативний підрахунок показав, що проблеми, які відбувалися на цих округах рік тому, були цього року виправлені».[24]

Найпоширенішою проблемою виявилася неврегульована законом присутність та опосередкований тиск сторонніх осіб на роботу виборчих комісій. У 94 виборчому окрузі такі епізоди мали місце на 34 % дільниць округу, в № 223 – на 16 %, № 197 – на 11 % і в окрузі 194 – на 10 % дільниць.

Порушення таємниці голосування стало не менш поширеною проблемою дня голосування, яку неодноразово фіксували громадські спостерігачі. Зокрема подібні випадки було виявлено на 17 % дільниць округу № 94, 16 % дільниць округу № 223, 11 % дільниць округу № 197 і 10 % дільниць округу № 194. Прецеденти організованого підвозу виборців, видавання бюлетенів без пред’явлення паспортів і фотографування бюлетенів стали поширеними порушеннями дня голосування. Зокрема, підвезення виборців мало місце на 8 % дільниць округу № 94, а фотографування бюлетенів зафіксовано на 10 % дільниць виборчого округу № 223. На думку представників Комітету виборців, підвезення виборців є однією з форм незаконного контролю за голосуванням.

Відбувалося перешкоджання спостерігачам. У 132 окрузі (центр м. Первомайськ) спостерігачам ОПОРИ довелось звернутися до правоохоронних органів, у зв’язку з погрозами на їхню адресу.

У одномандатному виборчому окрузі № 94 зафіксовані випадки перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів та журналістів. Зокрема, члени ДВК № 320288 (смт. Глеваха) прийняли рішення про видалення спостерігача ОПОРИ з приміщення для голосування. Незадовго до цього спостерігач зафіксував спробу одного з членів комісії винести 100 незаповнених бюлетенів за межі приміщення для голосування.

За підсумками спостереження за повторними виборами Громадська мережа «Опора» та Комітет виборців України констатували, що лише у двох одномандатних виборчих округах (№223 (м. Київ) та №194 (м.Черкаси) «порушення протягом кампанії, які фіксували спостерігачі та місцеві журналісти мали ознаки масштабного та системного підкупу» і вплинули на голосування, яке лише зафіксувало «результат цих позазаконних дій».[25]

Ось яку оцінку дала Черкаська обласна організація КВУ за результатами спостереження: «Повторні вибори народних депутатів України у виборчому окрузі № 194 відбулися в умовах, які не відповідають принципам і стандартам демократичних виборів. І хоча Центральна виборча комісія має юридичні підстави встановити результати виборів в виборчому окрузі № 194, однак ці результати були спотворені застосуванням підкупу виборців під час передвиборчої кампанії і порушеннями в день голосування».[26]

В інших округах громадські спостерігачі не зафіксували таких порушень, які могли б трактуватись як фальшування виборів.[27]

Висновки та рекомендації

В 2013 р. не була виконана абсолютна більшість рекомендацій щодо покращення ситуації із дотриманням права громадян на вільні вибори та на участь у референдумах, які надавалися громадськими активістами та правозахисниками.

Не проведено належного розслідування фактів порушень під час виборів народних депутатів України 2012 року. Поодинокі розслідування скоріше ілюструють вибіркове застосування правосуддя проти політичних опонентів влади, ніж намагання відновити справедливість та покарати винних у масових порушень виборчих прав громадян. Системні спроби розслідувань гальмувалися. Так, закінчилася невдачею робота Тимчасовою слідчої комісії Верховної Ради України із розслідування порушень на виборах.

Не приведено кодифікування виборчого законодавства, не прийнято Закон про місцевий референдум, що позбавляє права громадян на вирішування місцевих проблем шляхом проведення референдумів. Зазначимо, що деякі питання можуть вирішуватися лише шляхом проведення референдумів. Незважаючи на зусилля громадськості, не змінено закон про всеукраїнський референдум. Але наявність діючого законодавства не є гарантією для дотримання прав громадян. Так, восени через рішення судів була заблокована чергова ініціатива громадян на проведення всеукраїнського референдуму.

Загалом, 2013 р. відзначився кількома знаковими рішеннями, коли суди своїми двозначними рішеннями суттєво корегували волевиявлення громадян та становилися на перешкоді реалізації виборчих прав.

Загрозлива ситуація склалася в багатьох територіальних громадах у зв’язку із непризначенням позачергових виборів міських, селищних та сільських голів там, де повноваження діючих були припинені.

Центральною подією стало проведення повторних виборів народних депутатів. Громадські спостерігачі відзначають, що робота виборчих комісій була організована на належному рівні, відзначається й позитивна роль ЦВК.

Вибори були затьмарені масовими підкупами виборців та спробами незаконного контролю за волевиявленням під час виборів у № 194 та № 223 виборчих округах.

У своїх рекомендаціях ми вимушені повторити мінімальний мінімум найголовніших вимог, що були підготовлені у минулорічному огляді та є актуальними й зараз.

В першу чергу, особи, винні у вчиненні порушень виборчого законодавства, мають бути притягнуті до юридичної відповідальності.

До проведення президентських виборів 2015 року необхідно здійснити кодифікацію виборчого законодавства, а також розглянути можливість перегляду виборчої системи для парламентських виборів з урахуванням рекомендацій Ради Європи та Венеціанської комісії.

Рекомендувати Президенту України та Кабінету Міністрів України:

– розглянути можливість вжиття в межах своєї компетенції заходів, спрямованих на притягнення посадових осіб органів виконавчої влади до відповідальності за порушення виборчого законодавства, у тому числі участь в агітаційній діяльності;

– розглянути можливість прийняття перед черговими виборами акту (актів), які визначатимуть стандарти діяльності членів уряду та керівників інших органів виконавчої влади з підготовки до проведення виборів.

Генеральній прокуратурі та МВС України:

– розглянути можливість вжиття в межах своєї компетенції заходів, спрямованих на притягнення всіх осіб, які вчинили порушення виборчого законодавства, до юридичної відповідальності;

– оприлюднити інформацію про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення та кримінальних справ судами;

– вжити заходів, спрямованих на підвищення рівня вмінь, знань та навичок прокурорів та працівників органів внутрішніх справ з питань виборчого законодавства, захисту виборчих прав, реагування на порушення тощо.

 



[1] Огляд підготував голова Херсонської обласної організації КВУ Дементій Бєлий

[2] Зокрема дивися про проблему http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/83948.html

[3] Кошулинський каже, що треба терміново вирішити питання місцевого референдуму – 3 квітня 2013 р. – УНІАН http://www.unian.ua/politics/771642-koshulinskiy-kaje-scho-treba-terminovo-virishiti-pitannya-mistsevogo-referendumu.html

[4] На всеукраїнський референдум за народною ініціативою планувалося винести одне питання: "Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації? Так. Ні." Дивися тексти рішень: http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34705&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34881&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34815&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34794&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34794&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34776&what=0, http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=34744&what=0,

[5] Дивися рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 вересня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33219515, 2 жовтня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33874143, 9 жовтня 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33985114, від 7 листопада 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34683989, від 8 листопада 2013 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34715237, Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2014 р. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37121647

[7] http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Plenarni_zasidannya/85074.html доступ 9.01.2014

[8] http://komsamovr.rada.gov.ua/komdbud/control/uk/publish/article?art_id=64231&cat_id=44731

[9] Резолюція ІX з’їзду Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» – 1 листопада 2013 р. http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:345

[10] Дивись текст постанови: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/154-18

[11] Комиссия пройдена. Рада отказалась признать отчет ВСК по выборам Газета "Коммерсантъ Украина", №92 (1795), 06.06.2013 http://www.kommersant.ua/doc/2205654

[12] Вироки стосувалися порушень статтей 157, 161 та 358 Кримінального кодексу України.

[13] Дивися: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33521250

[15] КВУ заявляє про фальсифікації на виборах у Василькові та Ялті – 3 червеня 2013 р. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2013/06/130603_local_elections_ms.shtml

[16] Ольга Айвазовська. Замах на злочин. Уроки виборів мера Василькова – 2013 – 6 червня http://oporaua.org/articles/3860-zamah-na-zlochyn-uroky-vyboriv-mera-vasylkova Доступ 9.01.2014

[17] Дивися рішення суду http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31697223 Доступ 9.01.2014

[18] ЗАЯВА Комітету виборців України щодо оцінки проміжних виборів народного депутата України у в.о. №224 http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:206 Доступ 9.01.2014

[19]Джерело: Проміжний звіт за результатами довготермінового спостереження ОПОРИ під час проміжних виборів народних депутатів у 5 округах (13 грудня) http://oporaua.org/presentations/article/4271-promizhnyj-zvit-za-rezultatamy-dovgoterminovogo-sposterezhennja-opory-pid-chas-promizhnyh-vyboriv-narodnyh-deputativ-u-5-okrugah-13-grudnja ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ за результатами громадського спостереження за виборами до парламенту в 5 округах http://oporaua.org/vybory/article/4366-promizhnyj-zvit-za-rezultatamy-gromadskogo-sposterezhennja-za-vyboramy-do-parlamentu-v-5-okrugah Висновки Черкаської ОО Комітету виборців України за підсумками спостереження за проведенням повторних виборів 15 грудня в виборчих округах № 194 і № 197. http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:170 Доступ 9.01.2014

[22] Конкурент Засухи втік за кордон через переслідування. Українська правда 7 лютого 2013 р. http://www.pravda.com.ua/news/2013/02/7/6983088/ Опозиціонера, який йшов проти Засухи, арештували в Італії. Українська правда 22 березня 2013 р. http://www.pravda.com.ua/news/2013/03/22/6986234/

[23] Олексій Арсенюк, самовисуванець у 194 виборчому окрузі у м. Черкаси, член Партії регіонів, подав позов до ЦВК, у якому йшлося про те, що заява про реєстрацію кандидата у народні депутати подана за підписом першого заступника ВО «Батьківщина» Олександра Турчинова, а не керівником партії, отже, підписана не уповноваженою особою, а автобіографія кандидата не містить даних про те, що Микола Булатецький у 1995-1997 роках проживав у США, не зазначено у відомостях про трудову діяльність, що він був директором деяких юридичних осіб. Також пан Арсенюк зауважив, що подані до ЦВК біографічні відомості не можуть вважатися автобіографією у розумінні ЗУ «Про вибори народних депутатів України».

[24] «Підрахунок голосів та відсутність маніпуляцій в окружних комісіях легітимізує результат виборів 5 округах» – коментар Голови КВУ з приводу закінчення підрахунку голосів та складання протоколів ДВК.http://cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:163

[25] http://oporaua.org/news/4376-pidsumky-golosuvannja

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори