пошук  
версія для друку
20.05.2014 | Олександр Даніель, Міжнародне товариство
джерело: hro.org

Академік Сахаров і наступ нового середньовіччя

   

Який образ Андрія Дмитровича Сахарова увійшов в національну свідомість?

Великий фізик, що зумів пояснити феномен "баріонної асиметрії"- одну з головних загадок Всесвіту, автор ряду сміливих космологічних гіпотез, що й сьогодні не втратили наукової актуальності? Навряд чи. Для цього потрібно мати хоч якесь уявлення про сучасній фізиці, а вона сьогодні "не в тренді".

Видатний інженер, що сконструював радянську водневу бомбу? Це ближче до істини. На телебаченні, звідки сучасна людина в основному черпає інформацію, академік Сахаров найчастіше згадується саме як "батько радянської термоядерної бомби". (Зараз серйозну конкуренцію телебаченню становить інтернет; до речі, чи багато хто відвідувачі Мережі знають, що Сахаров був ще й блискучим футурологом, що передбачив появу інтернету?)

Послідовний борець з військовою загрозою, людина, чиї пропозиції покладені в основу Московського договору 1963 року про заборону ядерних випробувань у трьох середовищах? Здається, про роль Сахарова в підготовці Договору немає ніяких жодних публікацій, окрім спогадів самого Андрія Дмитровича; але скільки людей прочитали ці спогади?

Видатний критик радянської системи, найзнаменитіший дисидент 1970-х, постійно і наполегливо виступав за звільнення політичних ув'язнених в СРСР і в усьому світі? Політичний діяч, організатор і один з лідерів першої з 1918 року парламентської опозиції в історії СРСР? Думаю, якесь невиразне уявлення про все це у широкої публіки все ж є. Навіть у більшості шкільних підручників 1990-х про громадську діяльність Сахарова мигцем, але говорилося. А ті, кому зараз за сорок і більше, своїми очима бачили академіка на трибуні З'їзду народних депутатів.

Ось про якого Сахарова не пам'ятає майже ніхто – так це про творця нової громадської філософії, про мислителя, що намагається сформулювати відповіді на глобальні виклики часу і вказати людству на можливі виходи з глухих кутів. Абсолютно не пам'ятають про Сахарова - есеїста, автора "Роздумів про прогрес, мирне співіснування та інтелектуальну свободу", "Світу через півстоліття", "Тривог та надій". Не прочитана і не почута ні у нас, ні за кордоном нобелівська лекція Сахарова "Світ, прогрес, права людини". Не стала предметом широкої міжнародної дискусії двадцятирічна сахаровська проповідь, зміст якої можна висловити однією фразою: "Щоб ​​вижити, людство має подолати свою роз'єднаність".

Але в цьому немає нічого дивного. У сьогоднішньому світі паладини Розуму не в пошані. І справа зовсім не тільки в тому, що у Росії відроджуються радянські суспільні стереотипи, що країна живе під гаслом "Назад, в СРСР!", що значна частина населення сумує не за Сахаровим, а за Сталіним. Це теж міф: країна рветься ні до соціалізму, а до переміг гламуру - останній стадії комунізму. Образи минулого теж повинні відповідати загальному гламурному ідеалу. І ні Путін, ні Сталін тут ні до чого. Країна сумує не за Сталіним - вона сумує за "Сталін.Live".

Це не питання того чи іншого розуміння вітчизняної історії, це відмова від історичного буття взагалі - заради життя поза історією, в просторі міфологізованої, ірраціональної, містичної за своєю суттю свідомості. Боюся, це не тільки російська, але і загальна тенденція.

Пам'ять про Сахарова не стала частиною національного міфу - ось що хочуть сказати ті, хто стверджує, що Андрія Дмитровича "забули". Але ця пам'ять і не могла вписатися ні в яку міфологію, бо Сахаров був, ймовірно, останнім великим раціоналістом ХХ століття, і дуже можливо, що його суспільній філософії судилося стати останнім рубежем оборони людства проти наступу нового середньовіччя.

Так що не варто хвилюватися завчасно.

2011


 

Про автора: Олександр Даніель,
історик, член Правління Міжнародного "Меморіалу"

Переклав Степан Терновий.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори