пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201416
29.05.2014 | Наталка Ковальчук

Качка «по-московськи» як головна страва імперського меню

   

«Україна програла (чи програє) інформаційну війну Росії», – немає, мабуть, такого дня, щоб ми не почули цієї тези. Однак, чи настільки все однозначно?

Будь-яке протистояння передбачає дві сторони конфлікту. Але з українського боку ніякого протистояння щодо Росії чи будь-якої іншої держави не було. Українські мас-медіа останні років двадцять більшою чи меншою мірою займалися проблемами у власній країні, яких мали та й нині маємо доволі.

Тож наразі тільки з московського краю летіли до України різноманітні інформаційні «качки». 

З іншого боку, дискусію можна вести тоді, коли в ній використовуються розумні доводи. Про ті ж «зразки» російської пропаганди, якими закидали і закидають Україну, з точки зору здорового глузду можна сказати, що найчастіше робляться вони за принципом: «Глупость – это не отсутствие ума. Это такой ум». Однак навряд це так. Певно, все-таки є в цьому якийсь розрахунок.

Про деякі асоціації з цього приводу – далі.

«Русалка на ветвях сидит…»

Очевидно, що російські медійні «кухні», на котрих запікаються «смажені качки» про Україну і для України, використовують той психологічний момент, що люди, як правило, обману вірять частіше, ніж правді. Не становить секрету і той факт, що на пострадянському просторі населення, виховане в дусі радянської пропаганди, схильне довіряти ЗМІ, не надто аналізуючи те, що вони насправді подають.

«Вуха» радянської пропаганди «вилазять» з російського інформаційного простору не тільки щодо України.

Ось, наприклад, повідомлення на https://www.youtube.com про те,   як німецький канал  ZDF спіймав російських журналістів на брехні. Аби «достукатися» до сумління колег, німецькі журналісти навіть заговорили російською мовою.

Та неправди щодо України в рази більше. І на ній російських журналістів «ловлять» все частіше.

От тільки навіть виправдання щодо «ляпів» теж звучать цілком в дусі радянського часу. Достатньо лише згадати, пояснення про те, що скандальне відео з Кавказу, яке в кисельовській програмі видали за сюжет з України, з'явилося в ефірі через помилку «німф-монтажниць». http://news.liga.net

Зовсім як у радянські часи журналісти-початківці помилку в газеті пояснювали тим, що друкарка Марія Іванівна неправильно віддрукувала текст. Схоже, що в сусідній країні якісь «німфи» взагалі суттєво впливають і на журналістку, і на політику, і багато на що.

Врешті, може, й дивуватися цьому нічого? Недарма ж великий поет Росії Олександр Пушкін написав:

 

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит

 

Сказано так давно, а – на віки…

Наркоми чи наркомани?

Недавно російська інформагенція повідомила, що «наркоманів у Кремлі вдвічі більше, ніж у середньому по Росії» – за http://life.pravda.com.ua .

Ну, нічого нового в цьому немає. Ще за радянського часу у безкінечному циклі шкільних анекдотів про Вовочку побутувала байка, в якій цей популярний в народі хлопчик, як завжди, обмовився і на уроці історії сказав, що Радянським Союзом керували «наркомани з Кремля». Очевидно, хлопчик виріс?

Втім, насправді йдеться не про жарт. Матеріал стосувався Криму. А відтак стає зрозумілим, що це ще один камінець, нехай і опосередкований, для дискредитації України і її суспільства. Адже, як заявлялося у повідомленні, котре швидко зникло з мережі, Росії доведеться вирішувати і цю проблему.

А от чи вирішить? Мабуть, найбільш доречною на це запитання буде відповідь за http://prozavisimost.ru/narkomaniya/narkomaniya-v-rossii.html, де сказано (цитата мовою оригіналу):

«После преступности, наркомания является второй по важности проблемой нашей в стране». (Росії, авт.)

Є інші відповіді. На початку 2005 року Управління ООН по наркотиках і злочинності випустило чергову «Всесвітню доповідь про наркотики» за період з 2000 до 2004 року, де зазначається, що Росія, очевидно, є найбільшим ринком героїну в Європі. ( http://ru.wikipedia.org )

А за http://ria.ru – поширення наркоманії в Росії за десять років (на період 2010) відбувалося загрозливими темпами і число наркозалежних громадян в країні виросло на 60%.

Крім того, практично всі ці джерела говорять і про приховану наркоманію. Отож навряд російська наркоманія далеко «втекла» від української. До того ж, думається у сусідній державі, яка претендує на роль великого міжнародного гравця, непривабливу статистику можуть й приховувати. Тоді як в Україні робити це немає смислу. Тож, може, кримські показники – лише наслідок більш ретельної української статистики?  

Крим – не Рим

Недавно «спеклася» ще одна свіжа «новина», спрямована проти України. Кримська верхівка поскаржилася московському господарю на Україну за зрив курортного сезону.( http://biz.liga.net )

Туристи, на думку самопроголошених керівників півострова,   не можуть потрапити до Криму тільки через неготовність до цього української залізниці, яка раніше забезпечувала притік 80% відпочиваючих.

Очевидно, на погляд нинішнього кримського начальства, зовсім не відлякують туристів «зелені чоловічки» зі зброєю в руках. А про недавні приниження і знущання над українцями, які завжди й складали основний притік відпочивальників на півострові, тут, очевидно взагалі забули.

Цілком не таємно

Ніякого секрету не становить те, на якій  кухні «пишеться меню» для російських мас-медіа, як і те, що російські ЗМІ мають чітке табу на висвітлення тих негараздів, які є в самій Росії. Про це пишуть, наприклад, на http://www.newtimes.ru

Завдання дискредитувати Україну для журналістів сусідньої держави виконувати набагато простіше, і, мабуть, ситніше, ніж зачіпати свої власні проблеми.  

Та, народна мудрість недаремно говорить, що запопадливість до добра не доводить. Очевидно, саме через бажання якомога краще «вислужитися» у інформаційний простір з Росії стосовно  нашої країни потрапляє такий медіапродукт, котрий, як кажуть, у жодні ворота не лізе. За прикладами далеко ходити не треба. Достатнього хоча б того «казусу», що стався з висвітленням українських виборів.

Службі безпеки України вдалося вчасно виявити і знешкодити вірус, який мав вивести на сайт Центрвиборчкому картинку з неправдивими даними про результи виборів. Та на російському каналі однак показали цей, раніше «заготовлений», неправдивий сюжет. (http://www.newtimes.ru)

Що ж, з приводу російських журналістів, які несуть цю пропаганду в маси, можна сказати хіба що словами  героя відомого твору  Михайла Булгакова:

 – Мне вас искренне жаль, но нельзя же так с первым встречным только из-за служебного положения…

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори