Вчителі судяться з урядом
Уряд починає пожинати перші плоди курсу жорсткої економії і затягування пасків. Міністри так захопилися оптимізаціями і кризовим менеджментом, що вирішили не щадити навіть педагогів, чим дуже їх розізлили.
Недавно профспілка працівників освіти та науки подала на Кабмін до суду. Позивачів цікавить, чому уряд вирішив позбавити освітян надбавки до окладу за престижність праці.
Цьому передувала активна фаза дій команди Яценюка, яка скасувала сотні нормативних актів попередників і оголосила кампанію «ощадливості».
Потроху «шокова терапія» докотилася до педагогів. Зокрема, 25 березня уряд схвалив дві постанови: №88 і №89.
Перший документ стосується педагогічних працівників – вихователів дитячих садків, вчителів, викладачів ПТУ та вишів. Якщо раніше розмір надбавок педагогам за «престижність праці» визначався у фіксованому розмірі – 20% від окладу, то тепер він встановлюється у граничному розмірі – до 20%. Тобто місцева влада сама вирішуватиме: нараховувати педагогам 20% чи зменшити надбавку до 15%, 10%, 5% чи навіть до нуля.
Другий документ передбачає те саме для працівників бібліотек. Для них надбавка «за особливі умови роботи» визначалася так само у фіксованому розмірі, 50% від окладу, а зараз буде теж у «граничному».
У постановах вказується, що «розмір надбавки буде встановлюватися керівником закладу у межах фонду оплати праці». Як буде на практиці – неважко здогадатися. Місцеві чиновники будуть урізати надбавку, нарікаючи на антикризові заходи уряду або на «дірки» у місцевому бюджеті. И цьому про премії для себе вони навряд чи забудуть.
Травневу зарплату частини освітян місцеві адміністрації уже урізали на кілька сотень гривень. Скорочують надбавку не всім, у деяких регіонах місцева влада продовжує нараховувати до окладів педагогів ті самі 20%.
«Все залежить від місцевих профкомів. У тих регіонах, де вони відстояли свої позиції, надбавки у педагогів залишилися колишніми», – пояснив завідувач юридичного відділу профспілки працівників освіти та науки Сергій Курилкін.
Втім, кількість постраждалих від оптимізації все одно зашкалює. До профспілки за місяць надійшло більше тисячі звернень від територіальних профорганізацій з копіями наказів місцевих органів влади про зменшення надбавки.
Потенційно педагоги можуть втратити будь-яку суму, максимум – 500 грн. Це стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння багатьох освітян. Більшість з них заробляє менше 2 тис грн. Щоб зрозуміти, у якому вони відчаї, достатньо поставити питання про їх ставлення до нової влади…
У Мінфіну залізний аргумент: антикризові заходи. У відомстві підрахували, що у 2013 році держава заплатила за надбавки педагогам 4, 655 млрд грн, бібліотекарям – 360 млн. грн. У Мінфіні бачать у «реформі» суцільні плюси.
«Це створить умови для гнучкого стимулювання. Керівнику надається право встановлювати розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників у загальні результати роботи», – йдеться у відповіді Мінфіну на адресу профспілок.
Професійним HR-менеджерам варто перейняти у Мінфіну мотиваційні моделі. Виявляється, скорочення надбавки – це гнучке стимулювання. Тому, напевно, проекти актів не були узгоджені з профспілками, як того вимагає законодавство.
Тому профспілка працівників освіти та науки від імені 500 тис своїх членів намагається оскаржити рішення уряду в Окружному адміністративному суді Києва. Останнє засідання повинно було відбутися 12 червня, проте його перенесли.
Чи винесе суд позитивне для педагогів рішення? Півроку тому у подібній судовій суперечці виграв би Кабмін. Так само буде, вірогідно, і зараз.
Антикризові заходи вимагають жертв, і кандидатів на цю роль шукають серед найбільш слабких. Конвертаційні центри, податкові ями та офшори зачекають. Є педагоги і бібліотекарі. Вони ж не візьмуть в руки «коктейлі Молотова».