увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 26.09.2016 20:20
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Справа капітана 72-й бригади Олександра Портяненко

12.08.14 | Віталій Погосян

02 серпня 2014 року Портяненко Олександр Олександрович, командир роти снайперів, які знаходились в районі АТО, у зв’язку з крайньою необхідністю (нестача боєприпасів та продовольства, постійні обстріли сепаратистів), разом з особливим складом своєї роти в кількості 11 осіб були вимушені відійти до кордону з Російською федерацією, де їх було затримано прикордонниками РФ.

Після затримання особливий склад роти разом з Портяненко О.О. було переміщено під конвоєм на відстань 1 км від кордону, розташували їх в двох автобусах та виставили охорону. Вони там знаходились до 03 серпня 2014 року, після чого їх передали прикордонникам України. Коли їх передали прикордонникам, їх знов під охороною було доставлено до Дніпропетровську, а саме Портянеко О.О. в приміщення воєнної прокуратури, а його особливий склад до однієї з воєнних частин, розташованої на території Дніпропетровської області.

04 серпня 2014 року о 21 годині 15 хвилин (майже через добу) Портяненко О.О. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, як особу підозрюваною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 409, ч.3 ст. 411 КК України. Підставами затримання зазначено:

1. Якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2. Якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі Виходячи з складів злочинів, в яких підозрюється Портяненко О.О. і підстав затримання, визначається суттєва невідповідність між першим та другим, тому що саме затримання відбулося через дві доби після інкримінованого злочину, і ніяких очевидців чи ознак, які б вказували на Портяненко О.О.

05 серпня 2014 року о 18 год. 25 хвилин Портяненко Олександра Олександровича було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 409 КК України – відмова від несення обов’язків військової служби, вчиненій в бойових умовах, та ч. 3 ст. 411 КК – умисне знищення зброї, бойових припасів, військової техніки.

06 серпня 2014 року сторона звинувачення звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про обрання Портяненко О.О. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Клопотання було обґрунтоване викладеними обставинами правопорушення, яке на думку сторони обвинувачення скоїв Портяненко О.О. В підтвердження наведені покази свідків (підлеглих підозрюваного). Необхідність застосування саме запобіжного заходу обґрунтовувалося наступними ризиками, що він:

1. може переховуватися від органів досудового розслідування або суду,

2. незаконно впливати на свідків,

3. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

4. вчинити інше кримінальне правопорушення,

Під час судового розгляду вищевказаного клопотання в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, захистом Портяненко О.О. стороні обвинувачення було задані наступні запитання:

Щодо обґрунтованості підозри:

 - потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

- на підставі якого документу (наказ, тощо) в повідомленні про підозру зазначено, що Портяненко О.О. зі своїми підлеглими перебували в штаті тимчасової дислокації 1-го механізованого батальйону. Такого документу суду надано не було.

- Які саме дії підрозділ Портяненко О.О. повинен був виконувати у місці дислокації 1-го механізованого батальйону? Такого документу теж немає.

- На підставі яких документів в клопотанні зазначено, що підрозділ перебував в бойовій обстановці? це було підтверджено показами свідків.

- Чи є достовірні дані, що Портяненко О.О. надав наказ підлеглому складу залишити місце дислокації без узгодження з керівництвом 1-го механізованого батальйону? Такого документу теж немає.

- Підрозділ Портяненко О.О. приймав участь в АТО? ТАк, суд встановив, що підрозділ брав участь в АТО.

- чому в такому випадку доводиться кваліфікуюча ознака «бойова обстановка». Це підтверджується тільки показами свідків.

- Яка саме техніка, зброя та боєприпаси були передані Портяненко О.О. та його підлеглим і якими документами це підтверджується? Документів суду не надано.

-У зв’язку з чим в клопотанні зазначено, що дії, які вчиняв Портяненко О.О., це умисне знищення зброї? Тільки виходячи з показів свідків.

- Чим підтверджується, що Портяненко О.О. відмовився від несення обов’язків військової служби? Обвинувачення ґрунтується тільки на показах свідків.

Щодо ризиків:

- В цей час Портяненко О.О. є військовозобов’язаним (контрактником)? Ця огбставинами підтверджена документально.

- Яким чином підтверджується ризик, що Портяненко О.О. може переховуватися від органу досудового розслідування, якщо він є військовозобов’язаним? Цю обставину обвинувачення не підтвердило.

- Яким чином Портяненко О.О. може впливати на свідків? Обвинувачення вважає, що цьому може сприяти обставина, що  він є їх  командиром.

- У зв’язку з чим в клопотанні зазначено, що Портяненко О.О. буде саме незаконно впливати і чим ця обставина підтверджується? Обвинувачення стверджувало, що він вже до того надавав їм незаконні накази, щодо припинення обов’язків військової служби та умисного знищення зброї, бойових припасів, військової техніки.

- Яким саме іншим чином Портяненко О.О. буде перешкоджати кримінальному провадженню? Обвинувачення припускає, що він може знов самовільно покинути частину.

- Яке саме інше кримінальне правопорушення може вчинити Портяненко і чим це підтверджується?

Отже, виходячи з відповідей на запитання сторони захисту, сторона обвинувачення не довела обґрунтованість підозри та наявність ризиків, що на мій погляд надає право суду взагалі не застосовувати запобіжний захід у відповідності з вимогами ч.2 ст. 194 КПК України.

В дебатах було зазначено наступне:

«Стороною обвинувачення у відповідності до вимог ч.1 ст. 194 КПК України не було доведено як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків (навіть хоча б одного), передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики ЕСПЛ «розумність» підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, складає істотну частину гарантії від безпідставного арешту та затримання, передбаченої в статті 5 § 1 (с) Конвенції (див. справу «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заява №№ 12244/86; 12245/86; 12383/86, рішення від 30 серпня 1990 р.,

«Розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про який йде мова в статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин чи відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (див. справу «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заява №№ 12244/86; 12245/86; 12383/86, рішення від 30 серпня1990 р., п. 32; «Labita v. Italy «, заява № 26772/95, рішення від 6 квітня 2000 р., п. 155; «O’Hara v. the United Kingdom» (заява №o 37555/97, рішення від 16 жовтня 2001 р., п. 34).

В справі «O’Hara v. the United Kingdom» (заява № 37555/97, рішення від 16 жовтня 2001 р., п. 34) Суд зазначив, що те, що можна вважати «розумним», залежить від всіх обставин справи. В клопотанні слідчого зазначено лише короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа (п.1 ч.1 ст. 184 КПК України) Щодо обов’язкового зазначення в клопотанні обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст. 184 КПК України), слідчим вказано на докази, а саме тільки показання свідків.

Відповідаючи на запитання, сторона обвинувачення не змогла не тільки обґрунтувати сам факт знаходження підрозділу Портяненко О.О. в зазначеному місці, але й які дії він як командир і його підлеглі повинні були виконувати там, як військовослужбовці. Законодавчого визначення бойової обстановки немає. Однак, під бойовою обстановкою слід вважати перебування військової частини (підрозділу) в умовах безпосередньої підготовки до бою чи ведення бою. Відповідно до п. 1 Гл. 1 діючого нині Бойового статуту Сухопутних військ, ч. ІІ (батальйон, рота), введеного в дію наказом головнокомандувача Сухопутними військами Збройних Сил СРСР від 9 квітня 1989 року

№ 35, бій – це основна форма тактичних дій військ, що являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським. Бойова обстановка — період знаходження військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ведення бою (бойової операції).В місці розташування підрозділу Портяненко О.О. ніякого супротивника не було, військовий стан в Україні не введено, отже інкримінувати йому кваліфікуючу ознаку «бойова обстановка» не можна.

Проводиться антитерористична операція, він задіяний саме в АТО, що підтверджується наданими до суду наказами, тому потрібно керуватися ч.3 ст.5 Закону «Про боротьбу з тероризмом», в якій наразі нічого не зазначено щодо «бойової обстановки».

Крім того, виходячи із повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу зазначаються дії підрозділу, які він повинен виконувати при наявності повного забезпечення бойовими припасами, технікою, продовольством та іншим життево необхідним для виконання бойових задач. Однак, згідно показів свідків (підлеглих Портяненко О.О) нічого зазначено у них не було. Напроти, бойові припаси та продовольство останній раз було надано підрозділу за декілька місяців до їх відходу. Хлопці повинні були виживати, а не виконувати бойові задачі. Тому, враховуючи обставини, в яких перебували військовослужбовці, та відсутність зброї, набоїв та продовольства, іншого виходу у них не було. Знищення техніки, зброї та боєприпасів це був вимушений крок, щодо не залишення його сепаратистам, які могли б скористатися проти військовослужбовців чи мірного населення України. Отже, у зв’язку з відсутністю обґрунтованості підозри і ризиків, вважаю клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо Портяненко О.О. незаконним, тому воно не підлягає задоволенню.

Найбільш доцільним запобіжним заходом, відповідно до діючого законодавства може бути лише особисте зобов’язання, яке я і прошу застосувати до мого підзахисного.»

В свою чергу, другий захисник Портяненко О.О. адвокат Томчук О.В. (Адвокатське об’єднання «Погосян, Томчук і партнери») запропонувала обрати запобіжний захід відносно Портяненко О.О. у вигляді особистої поруки.

Заява про взяття особу на особисту поруку була надана директором громадського об’єднання «Правозахисна Група «Січ» Реви Дмитра Валентиновича та члена Центрального Проводу Політичної партії «Правий Сектор» Денисенка Андрія Сергійовича.

Суддя Брага відмовив слідчому у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту Портяненко О.О., та застосував відносно Портяненко О.О. запобіжний захід у вигляді особистої поруки директора громадського об’єднання «Правозахисна Група «Січ» Реви Дмитра Валентиновича та члена Центрального Проводу Політичної партії «Правий Сектор» Денисенка Андрія Сергійовича.

Коментар «ПЛ»:

Редакція вирішила навести детальний опис розгляду цієї справи, бо судова практика з розгляду таких справ практично відсутня і матеріал може бути корисним як громадським діячам так і практикуючим адвокатам.