MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Апаратні таємниці

08.10.2014   
Юрій Чумак
Ім’я їх – невідомо. Працюють вони «під прикриттям»… апарату Верховної Ради України. Апарат ВРУ відмовив правозахисникам у наданні інформації про те, хто працює помічниками-консультантами нардепів від Харківщини.

Ім’я їх – невідомо. Працюють вони «під прикриттям»… апарату Верховної Ради України.

І мова йде не про якихось спецназівців, що охороняють VIP-осіб з парламенту, а про помічників-консультантів народних депутатів України.

Апарат Верховної Ради України відмовив правозахисникам у наданні інформації про те, хто працює помічниками-консультантами нардепів від Харківщини.

У зв’язку з тим, що до Чугуївської правозахисної групи неодноразово надходили звернення громадян щодо того, що траплялися випадки, коли певні особи представлялися помічниками народних депутатів України, а відповідного статусу не мали, ЧПГ направила до апарату Верховної Ради запит на отримання інформації.

Правозахисники просили надати суспільно-важливу інформацію щодо того, хто саме є помічниками-консультантами народних депутатів від Харківської області Добкіна Д.М., Мисика В.Ю., Остапчука В.М., Фельдмана О.Б. та Шенцева Д.О.

На зазначений запит було отримано відповідь №20-5/2919 від 24 вересня 2014 року, за підписом керівника управління апарату Верховної Ради України Максим’яка Віталія Євгеновича, в якій було відмовлено у наданні інформації.

Мотивація відмови нібито спиралася на Закон України «Про захист персональних даних», а саме: «персональні дані (відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована) за режимом доступу віднесені до інформації з обмеженим доступом».

Хоча помічник депутата, який працює в апараті Верховної Ради, отримує заробітну плату з коштів державного бюджету та бере безпосередню участь у здійсненні діяльності народними депутатами України, які, в свою чергу, є представниками Українського народу у парламенті України.

І така непублічність даних про помічників нардепів не може вважатися прийнятною практикою. Адже захист персональних даних не повинен нівелювати суспільний інтерес щодо функціонування найважливіших державних інституцій та ставити під загрозу прозорість їх діяльності.

На думку голови ЧПГ Романа Лихачова, відмова апарату Верховної Ради надати інформацію на запит ЧПГ є незаконною, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», «не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень».

Тобто фактично мала місце безпідставна й неправомірна відмова у наданні інформації.

Не отримавши запитуваної інформації, Роман Лихачов був вимушений звернутися до прокуратури, позаяк, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», за ненадання інформації на запит та безпідставну відмову у задоволенні запиту на інформацію передбачена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

А згідно з ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), правопорушенням є неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень».

При цьому, посадові особи, на яких поширюється дія Закону України «Про боротьбу з корупцією», притягаються до відповідальності за такі діяння ще й відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією». За приписом п. 11 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах за статтею 212-3 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури.

Тому Р. Лихачов 3 жовтня 2014 р. спрямував до Генеральної прокуратури скаргу, в якій просив:
1. Притягти до адміністративної відповідальності за ненадання інформації керівника управління апарату Верховної ради України Максим’яка В.Є., який не надав інформацію на клопотання про отримання інформації Чугуївській правозахисній групі.
2. Винести подання про усунення порушень Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до публічної інформації» і зобов’язати Максим’яка В.Є. надати наступну інформацію: прізвище, ім’я, по батькові помічників-консультантів таких народних депутатів: Добкіна Д.М., Мисика В.Ю., Остапчука В.М., Фельдмана О.Б. та Шенцева Д.О.

Наразі правозахисники чекають на адекватну реакцію прокуратури.

До речі, за інформацією громадянської мережі «ОПОРА», у світовій практиці парламентських інститутів є достатньо показових фактів забезпечення відкритості даних щодо помічників та співробітників депутатів.
Наприклад, Департамент державної служби МВС Литовської Республіки на своєму офіційному сайті надає можливість ознайомитися із переліком усіх осіб, які займають посади в канцелярії Сейму (у т.ч. помічників-секретарів депутатів). На сайті Сейму Польщі розміщено інформацію про попередні місця роботи, джерела заробітної плати за останні 3 роки, підприємницьку діяльність кожного громадського чи штатного помічника депутата.
Парламент Словенії розміщує дані про розміри заробітної плати помічників депутатів. Після скандалу, коли було виявлено посвідчення позаштатних помічників у кримінальних авторитетів Болгарії, у цій країні Євросоюзу створено спеціальний публічний реєстр усіх помічників депутатів. Німецькі депутати розміщують на офіційних сайтах детальну інформацію про власну команду помічників та технічних співробітників.
Депутати Європейського парламенту наймають помічників для роботи у парламентському офісі та виборчих округах. І на сайті Європарламенту створено базу даних про акредитованих та локальних помічників депутатів, з якою можуть ознайомитися усі зацікавлені.
Інформація про співробітників членів Конгресу США є відкритою та широко тиражованою. Адміністрації Сенату та Палати представників періодично випускають та оновлюють довідники, в яких можна знайти контакти будь-якого найманого співробітника сенатора чи конгресмена. Ця інформація також доступна на персональних сайтах американських парламентарів. Значна частина співробітників є публічними особами, які від імені сенаторів та конгресменів ведуть роботу з виборцями.

 Поділитися