MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

ООН: за три місяці росіяни стратили 32 українських військовополоненихНацгвардійця РФ судитимуть за сексуальне насильство щодо викраденого чоловіка Росія створила ‘всепроникну атмосферу страху’ на ТОТ‘Суди’ над полоненими: у ‘ДНР’ до тривалого ув’язнення засудили десятьох ‘азовців’Відновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постановуЗвільнення від відбування покарання за станом здоров’яЗасудили 15 військових РФ, які утримували 368 жителів села Ягідного у шкільному підвалі Невидимі бранці КремляОдеса в жалобі. Підсумки тижняПолітика надання грошової або гуманітарної допомоги жертвам воєнних злочинів Відсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Катування священників, знищення храмівПонад 113 тисяч воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення РФДва роки повномасштабної російсько-української війни: Харківська областьДо України евакуювали жінку, якій окупанти не платили пенсію через її український паспорт Судилища тривають: у ‘ДНР’ 33 українських воїнів відправили за ґрати на строки до 29 років“Гаряча кава” або 10 ударів по сідницях гумовим кийком, — як у Первомайської виправної колонії №117 зустрічають новоприбулихРак за ґратами — система знову вбиваєЗвіт за результатами моніторингового візиту до Диканівської виправної колонії №12 Мобілізація засуджених: плюси і мінуси

Кримські татари зазнають катувань щодня

10.10.2014   
Яна Смелянская
З кожнем днем "пресінг" кримськотатарського населення зі сторони країни - окупанта Росії посилюється. Влада мовчить, люди зникають щодня. Лідер татар стверджує, що без звільнення Криму від окупантів ситуація буде лише погіршуватися.

З урахуванням тривожної тенденції викрадень і погроз щодо кримських татар в останні кілька місяців обставини цих епізодів повинні стати предметом ретельного розслідування. Починаючи з травня 2014 року по сьогоднішній день як мінімум сім осіб стали жертвами насильницьких зникнень або пропали безвісти в Криму. П’ятеро зниклих - кримські татари, двоє - проукраїнські активісти. Кримські татари в цілому відкрито налаштовані проти анексії Криму Росією. Двоє з числа кримських татар, котрі зниклі в останні дні, не мали ні найменшого відношення до політики. Один з них був знайдений повішеним 6 жовтня. Раніше лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що за час окупації Криму Росією пропали без вісті 18 представників кримськотатарського народу.

За останні півроку влада послідовно посилювали тиск на деяких представників кримсько-татарської громади. Вони винесли меджлісу - органу, який представляє кримських татар у відносинах з владою та міжнародною спільнотою - кілька попереджень про так звану «екстремістської діяльності», в тому числі за фактом вивішування над офісом меджлісу українського прапора.

Незаконна російська влада неодноразово погрожувала ліквідувати меджліс. Колишньому та чинному лідерам меджлісу (Рефату Чубарову та Мустафі Джемільову) на п’ять років був заборонений в’їзд до Криму: одному - у квітні, іншому - в липні. У серпні та вересні представники незаконної російської влади провели десятки обшуків в мечетях, школах і приватних будинках кримських татар під приводом пошуку зброї, наркотиків і «забороненої літератури».

З часом представники кримських татар стали зникати без вісти. Протягом останнього тижня травня з інтервалом у кілька днів пропали троє активістів проукраїнської групи, один з яких був кримським татарином. За словами родичів двох із них, в березні у них були конфлікти з загонами «самооборони». 27 вересня зникли двоє молодих людей з числа кримських татар. Останній раз цих кримчан бачили, коли їх заштовхували в мікроавтобус двоє чоловіків у чорній формі.

«Ці зникнення сприяють нагнітанню в Криму атмосфери страху і ворожості щодо всіх, хто налаштований проукраїнськи, включаючи кримських татар, - говорить Юлія Горбунова, дослідник Х’юман Райтс Вотч по Європі та Центральній Азії. - Де-факто влада Криму повинна розслідувати всі версії цих зникнень, включаючи можливість причетності до них парамілітарних груп або російських спецслужб».

Раніше було задокументувано інші порушення з боку сил кримської «самооборони» і напіввійськових формувань в різних частинах півострова, включаючи напади і викрадання відносно проукраїнських активістів, та відзначено, що влада Криму повинна роззброїти і розпустити ці формування та притягнути до кримінальної відповідальності осіб, причетних до порушень. Задокументувано насильницьке зникнення в березні в Криму семи осіб: шістьох в підсумку відпустили, тіло сьомого - кримського татарина з сімферопольського району - було знайдено через 13 днів після викрадення зі слідами насильницької смерті.

27 вересня 18-річний Іслям Джеппаров і його 23-річний двоюрідний брат Джевдет Ислямов, обидва - кримські татари, пропали в селі Сари-Су поблизу Білогірська. За словами батька одного з хлопців, увечері 27 вересня молоді люди пішли провідати дядька Ісляма, який живе неподалік. Близько 19:00 знайомий повідомив сім’ї , що коли він їхав додому, то на дорозі бачив, як двоє в чорній формі обшукують двох молодих людей, заштовхували їх у блакитний мікроавтобус з тонованими стеклами. За словами очевидця, люди в чорному діяли «швидко і професійно».

Абдурешит Джеппаров, батько одного з хлопців, широко відомий в кримсько-татарської громаді, в минулому він був делегатом курултаю - виборного ради кримських татар, а також членом меджлісу. Він розповів, що після зникнення сина до нього додому з висловленням підтримки приходили сотні кримських татар з інших районів Криму. 1 жовтня в Сари-Су приїхав де-факто прем’єр Криму Сергій Аксьонов, який зустрівся з Джеппарова і ще кількома представниками кримсько-татарської громади. Аксьонов, в свою чергу, запевнив родичів, що влада робить все можливе для розслідування всіх зникнень, і заперечував будь-яку причетність так званих «сил самооборони».

За словами Абдурешита, однак, в серпні - вересні влада послідовно посилювала тиск на кримських татар в його районі та проводила допитливі обшуки на предмет виявлення «забороненої літератури», наркотиків і зброї в приватних будинках, мечетях і школах: "Приходять на світанку десятки людей в масках, з автоматами, іноді всю сім’ю кладуть обличчям на підлогу, перевертають весь будинок. З деякими знайомими моїми так було. Що у них за мотиви - не знаю. Знаю тільки, що сьогодні в Криму небезпечно бути кримським татарином".

Часом раніше за інформацією сімферопольської групи з моніторингу прав людини «Кримська польова місія», 22 травня колеги та родичі втратили зв’язок з 24-річним Леонідом Коржем - членом групи проукраїнських активістів «Український народний дім». 25 травня один з лідерів цієї групи Тимур Шаймарданов обговорював зникнення Коржа з пастором з «Армії порятунку» в Сімферополі.

На наступний день 34-річний підприємець Шаймарданов вранці пішов з дому на роботу, і з тих пір його не бачили. Його дружина повідомила, що чоловік збирався в банк, а потім за 8-річним сином до школи. За її словами, вже з 11:00, телефон чоловіка було вимкнено. З тих пір їй так і не вдалося зв’язатися з чоловіком. Всі спроби родичів встановити місцезнаходження Шаймарданова, в тому числі через поліцію, виявилися безрезультатними.

Сім’я Шаймарданова повідомила про його зникнення в поліцію 27 травня, однак кримінальну справу за фактом зникнення було порушено тільки 9 липня. За словами його сестри, слідчий наприкінці липня ставив ій запитання про релігійні погляди Шаймарданова, цікавився, чи читає він Коран і чи вміє стріляти, а також чи знайомі їй «будь-які екстремістські організації». На питання сестри про те, яке це має відношення до справи, слідчий висловив припущення, що Шаймарданов міг відправитися на схід України воювати з ополченцями.

30 травня зник 33-річний кримський татарин Сейран Зінедін з того ж «Українського народного дому». Його родичі і колеги-активісти розповіли, що він активно займався пошуками Шаймарданова.

Мати Сейрана Ельвіра Зінедінова розповіла, що 30 травня син з дружиною були у неї вдома в районі села Строганівка в Сімферопольському районі. Ввечері Сейран сказав, що йому потрібно вийти поговорити з дружиною Шаймарданова про зникнення її чоловіка. За словами Зінедіновой, син вийшов з дому в чому був, не взявши з собою ні гаманець, ні паспорт, ні водійські права. Через півгодини він подзвонив дружині, сказав, що повертається, і попросив підігріти вечерю. Однак в будинку матері він так і не з’явився, а коли дружина спробувала через деякий час подзвонити йому, то телефон не відповідав.

Згодом дружина Шаймарданова розповіла родичам Зінедінова, що вони недовго поговорили на дорозі при в’їзді в село. Він сказав Шаймардановій, що має підстави підозрювати причетність до зникнення її чоловіка кримських «сил самооборони». Розмова тривала 20 хвилин, після чого жінка сіла в машину і поїхала, а Зінедін пішов додому пішки.

Вранці 31 травня родичі Зінедінова повідомили про його зникнення в поліцію, проте кримінальна справа була порушена тільки через два місяці. До початку розслідування слідчий у справі 10 разів змінювався. За словами Зінедіновой, в самому початку жовтня слідчий по телефону інформував сім’ю про відсутність прогресу в розслідуванні: "Слідчі багато питань задавали, про те чи займався мій син як активіст, як він до Росії відноситься, але ні слова - як або чому він пропав. Чотири місяці минуло, а я так нічого і не знаю. У липні у нього народилася донька, він її навіть не бачив жодного разу".

Задокументовано ще два випадки безвісти зниклих молодих людей з числа кримських татар. Эдема Асанова та Ескендера Апселямова. Однак не зрозуміло, чи мають до їх зникнення якесь відношення напіввійськові формування, «самооборона» або інші групи. 25-річний Асанов пропав по дорозі на роботу 29 вересня. Його сестра Феріде каже, що він не займався політикою, хоча іноді обговорював на своїй сторінці в соціальній мережі «ВКонтакте» питання, пов’язані з положенням кримських татар. За словами сестри, Асанов вийшов зі свого будинку в Саках в 8:30, щоб сісти на автобус до Євпаторії - курортного міста приблизно в 22 км, де він працював рятувальником у санаторії.

Його родичі кажуть, що того ранку знайомий бачив Асанова на автовокзалі в Євпаторії. Однак на роботі заявили, що там він так і не з’явився, а коли родичі намагалися додзвонитися до нього протягом дня, то телефон був вимкнений. Спроби родичів встановити його місцезнаходження виявилися безрезультатними. Увечері 29 вересня родина повідомила про його зникнення в місцеву поліцію, яка почала розслідування. 6 жовтня Асанов був знайдений повішеним у покинутій будівлі в Євпаторії. Обставини його смерті залишаються неясними.

23-річний Ескендер Апселямов зник 3 жовтня. Родичі розповіли, що він вийшов з квартири на роботу, але до роботи так і не дістався. Останній раз його бачили близько коли він купував цигарки в магазині приблизно. Спроби родичів встановити його місцезнаходження залишилися безрезультатними. Поліція почала розслідування. Родичі обох зниклих кажуть, що ні вони самі, ні зниклі молоді люди не були активістами і не займалися політикою.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що вирішити проблему кримських татар, які залишаються під ярмом Росії, неможливо.
Як неодноразово зазначав Джемілєв, кримськотатарський народ звертався в міжнародні інстанції, посольства, проте все безрезультатно, оскільки російська держава не має ні моральних, ні етичних, ні правових норм. Лідер татар не раз підкреслив, що максимум, чого можна добитися - це послабити пресинг на татар, однак вирішити проблему без звільнення Криму від окупації з боку Росії, неможливо.

 Поділитися