пошук  
версія для друку
14.10.2014

Семінар у Чернігові – крок до прозорості та відкритості держави

   

В межах виконання проекту Європейської комісії «Сприяння прозорості та відкритості української держави» Харківська правозахисна група спільно з Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій провела 7 жовтня 2014 року семінар з питань застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації». Семінар, в якому взяли участь працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування Чернігівщини, передбачав обговорити з учасниками сучасні проблеми, пов’язані із виконанням закону «Про доступ до публічної інформації».

Експерт Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко та юрист Інституту масової інформації Роман Головенко спільно з учасниками семінару обговорювали питання як міжнародних стандартів в доступі до інформації, так і національної практики та проблемних «вузьких місць», з якими зустрічались учасники зустрічі при наданні відповідей на запити про публічну інформацію. Предметом обговорення стали практичні питання, такі, як розмежування запитів та звернень, особливості надання особі-запитувачу інформації про себе, дотримання вимог закону «Про захист персональних даних» при наданні публічної інформації, укладення переліків службової інформації.

Питання застосування так званого «трискладового тесту», визначеного в частині другій статті 6 Закону, було винесене як окреме питання для розгляду. При цьому було зроблено висновок, що на сьогодні ще не вироблена практика застосування цього положення, яке мало б застосовуватись обов’язково при віднесенні публічної інформації до категорії службової. Проблема з існуванням такої норми в Законі справді є, оскільки виконувати цю вимогу можна буде після напрацювання практики, передовсім судової, в застосуванні «трискладового тесту». Ніхто з учасників семінару, як з’ясувалось, такий тест в свій практичній роботі не застосовував, і це було очевидно й зрозуміло.

Ще одним проблемним питанням, яке стало предметом дискусії, було визначення терміну «суспільний інтерес», що фігурує в Законі, і по суті, представляє собою оціночну категорію. Оскільки цим терміном регулюється порядок надання інформації, зокрема, відповідно до частини 4 статті 21 Закону, такої, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується, то питання щодо критеріїв, які визначають зміст цього поняття, викликало дискусію. Відсилання до частини 2 статті 29 Закону «Про інформацію», згідно з якою «предметом суспільного інтересу вважається інформація, що свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо» також не є конкретною правовою нормою, яка дозволяє однозначно оцінити інформацію, щодо якої робиться запит, як суспільно значиму.

Окремим питанням, яке становить проблему, фактично за деяких обставин унеможливлюючи виконання закону «Про доступ до публічної інформації», зокрема, органами місцевого самоврядування, є норма, вміщена в пункті 3 статті 15 закону, згідно з якою висувається вимога оприлюднювати проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблених відповідними розпорядниками, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Не порушувати цю норму при ефективній роботі органів місцевого самоврядування просто не можна, оскільки це не враховує специфіки роботи місцевих самоврядних структур і буквальне виконання цієї норми гальмує процес реагування органу на негайні виклики та реальні запити місцевого населення, відтак, була висловлена пропозиція про те, що ця норма вимагає перегляду та коригування.

Семінар у Чернігові став майданчиком практичного обговорення та консультування з питань, які виникають у працівників, що забезпечують оприлюднення публічної інформації та дають відповіді на запити, разом з тим плідна та змістовна дискусія дозволила визначити конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського інформаційного законодавства.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори