пошук  
версія для друку
01.12.2014

Про події в Замковій виправній колонії № 58 (+відео)

   

1 грудня 2014 року в ІА «Інтерфакс-Україна» пройшла прес-конференція, в якій взяли участь представники Харківської правозахисної групи Андрій Діденко, Василь Мельничук, адвокат Анна Литвин.

25 листопада моніторингова група у складі помічника народного депутата Лукашука Олега Григоровича Клюса Ігоря Петровича, а також журналістів Інформаційного бюлетеню «Права людини» Харківської правозахисної групи Василя Мельничука і Андрія Діденка здійснила візит без попередження до Замкової виправної колонії № 58, міста Ізяслав Хмельницької області з метою перевірки повідомлення про масове голодування засуджених.

Комісія відвідала дільницю посиленого контролю для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, приміщення для дисциплінарних стягнень ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ОК (одиночна камера), ДПК (дільниця посиленого контролю).

В результаті зустрічей і розмов із засудженими були зафіксовані масові скарги засуджених на порушення прав людини з боку персоналу, що мають бути спрямовані для перевірки до компетентних органів. Засуджені масово скаржились на начальника установи і першого заступника. За свідченнями опитаних засуджених, в колонії не приймають їжу з 20–21 листопада понад 200 засуджених на знак протесту проти дій керівництва установи. Після оголошення голодування засуджених жодного разу не оглядав лікар, не спостерігав за їх станом здоров’я. Під час візиту на відеокамеру було зафіксовано велику кількість скарг на дії персоналу, ненадання медичної допомоги, використання рабської праці, застосування дисциплінарних стягнень в якості переслідування за оскарження дій адміністрації, порушення права на безперешкодну відправку кореспонденції.

Керівництво закладу факт голодування спростовує і наголошує на штучному створенні конфлікту. Пояснює голодування прагненням невеликої кількості негативно налаштованих засуджених домогтися послаблення режиму утримання, які не передбачені законом. За словами адміністрації установи, невелика кількість засуджених підбурює до непокори інших засуджених. Тому керівництво вдається до таких заходів, як перевезення засуджених, які, на думку адміністрації, підбурюють інших засуджених до непокори, до інших установ виконання покарань відповідного рівня безпеки.

Виявлені порушення

Під час попереднього візиту моніторингової групи ХПГ до цієї колонії 20.08.14 р. було зафіксовано застосування непропорційних дисциплінарних стягнень у вигляді поміщення засуджених в приміщення ДІЗО, ПКТ, ОК за незначні дисциплінарні проступки, такі, як відсутність нагрудного знаку, порушення форми одягу, про що було зазначено в звіті.

Також в ході попереднього візиту було встановлено утримання засуджених, що не є засудженими до довічного терміну покарання, в дільниці посиленого контролю для тримання засуджених довічно. Про ці порушення також було зазначено в звіті, спрямованому до керівництва установи, і отримано відповідь за підписом начальника установи, що в дільниці посиленого контролю для утримання засуджених до довічного терміну покарання більше не утримуються особи, які не є засуджені довічно. Проте під час візиту 25 листопада в дільниці посиленого контролю для утримання засуджених до довічного терміну покарання в камері № 15 перебував засуджений Д., що не є засудженим довічно, який скаржився на жорстоке поводження по відношенню до нього з боку персоналу, а також на ненадання медичної допомоги.

Велика кількість засуджених в різних установах ДПтСУ скаржаться на порушення права на працю, використання безоплатної праці, примушення до праці і використання відмови від праці як привід для дисциплінарного (кримінального за ст. 391 КК України) переслідування. Це питання потребує окремого дослідження.

Після візиту 25.11.14 було встановлено, що засуджені К. і П., які скаржилися на дії персоналу, в терміновому порядку були вивезені спочатку в Вінницьке СІЗО, з подальшим переведенням до різних закладів ДПтСУ. Засуджені були оглянуті лікарем та представниками офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з реалізації національного превентивного механізму, з цього приводу, якщо буде встановлена наявність тілесних ушкоджень, буде відкрите відповідне провадження і спрямовані матеріали компетентним державним органам для належного реагування.

Актуальними залишаються питання, що потребують вирішення на рівні керівництва Міністерства юстиції, ДПтСУ. Це питання зміни філософії держави у сфері виконання покарань від каральної (репресивно-радянської) до цивілізованої практики відповідно до міжнародних стандартів.

Для цього першим кроком має стати реальна безперешкодна відправка кореспонденції в усіх закладах ДПтСУ. Для цього має бути добра воля керівництва установ. Засуджений має право скаржитися, а адміністрація закладу не повинна реагувати на скарги, як на факт порушення режиму утримання, а сприймати скарги як звичайний діалог між персоналом і засудженими.

Другим кроком має бути перегляд практики застосування дисциплінарних стягнень. Дисциплінарні стягнення мають бути справедливими і пропорційними тяжкості заподіяного правопорушення.

Поміщення до ДПК (дільниця посиленого контролю) – це фактично покарання без провини. Потрібно переглянути практику застосування цієї дільниці роками тримання засуджених в нелюдських умовах в камерах.

Нещодавно розв’язання подібної конфліктної ситуації з виявом мирного протесту з боку засуджених у вигляді масового голодування і членоушкодження, незадоволених діями персоналу, закінчилося ще більшими порушеннями прав людини – масовим побиттям засуджених за участі бійців спец підрозділів ДПтСУ, зведеними загонами бійців персоналу з різних установ, – це відбулось 12 листопада 2014 року в Бердичівській виправній колонії № 70. Таке побиття загрожує засудженим, які перебувають в ВК № 58, а невизнання адміністрацією ЗВК-58 факту голодування тільки провокує розвиток конфлікту.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори