MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Дело о снегирях»

19.12.2014   
Наталка Ковальчук
Навряд чи українські снігурі навіть не підозрювали, що навколо них російською пропагандою буде закручено таке собі «Дело о снегирях».

У американського письменника Джона Грішема є роман «The Pelican Brief», який ми знаємо у російському перекладі як «Дело о пеликанах». Це така собі напружена детективна історія про закулісні ігри, нечесний бізнес, політичні інтриги, у центрі яких несподівано опиняються далекі від суспільних потрясінь звичайні птахи пелікани, котрі мешкають десь у зеленому куточку Луїзіани.

Звичайно, навряд чи американські пелікани знали, що стали «героями роману». Очевидно, так само й українські снігурі навіть не підозрювали, що навколо них російською пропагандою теж буде закручено таке собі «Дело о снегирях»?  Маю на увазі історію з поширеним з Росії фейком  нібито в українських школах дітей вчать вбивати снігурів за «непатріотичне» забарвлення оперення.

До коментування цієї ситуації, як безглуздої, вдавалися не тільки завсідники соціальних мереж, а й цілком серйозні засоби масової інформації. Зокрема й з того приводу, що забарвлення як снігурів, так і у синичок, котрі теж стали «персонажами» російського фейку, можна трактувати по-різному. І до патріотизму колір їх крил не має жодного стосунку.  http://radiosvoboda.org

Та чи треба шукати глузду там, де його немає? Бо і цього разу російські бійці інформаційного фронту спрацювали у  «кращих традиціях» радянської пропаганди. Досить згадати сакраментальну фразу з відомого фільму Ельдара Рязанова «Гараж» про те, що сріблястий журавель гніздиться за кордоном, а тому «…вообще не наша птица».

У тому ж фільмі «Гараж» є ще одна ключова фраза про те, що «серебристый журавль – птица темная. Она газет не читает и поэтому представления не имеет, наша она или капиталистическая».

Ті, хто російський фейк створював, очевидно, якраз більш нічого, крім прокремлівських газет, і не читали. Ну, можливо, ще радянського письменника Максима Горького, котрий також полюбляв пташками маніпулювати, - то пінгвіни йому чимсь не вгодили, то гагари…

Отож важко зрозуміти, чому саме снігурі стали об’єктом для проросійської істерії навколо їхнього існування. Снігур птиця якраз цілком наша – українська. Врешті, як і європейська, і азійська. І навіть африканська. Принаймні, так стверджують орнітологічні довідники. Наприклад, семитомне видання «Жизнь животних» (Москва. Просвещение. 1986 г. т. 6. Птицы.)

До речі, виходячи з логіки російської пропаганди, авторів «Жизни животных» варто негайно закликати до відповідальності, може, й судової. Бо на сторінках книги українським синицям відведено аж кілька аркушів, а російським снігурам всього кілька абзаців.

Дивно й те, що чи не першими аналізувати українську «патріотичність синиць і «не патріотичність»  снігурів взялися на інформаційному сайті Новосибірська. Адже, за тими ж орнітологічними довідниками, у Сибіру і на Далекому Сході поширений снігур сірий, самці якого взагалі не мають в оперенні традиційного червоного кольору, на котрий так запопадливо, як  на патріотичний російський символ, посилаються «автори» фейку.

Хочеться сподіватися, що оперення в сибірських снігурів не таке темне, як ті «птахи», котрі випускає проти України російська пропаганда, на котру зовсім не зважають снігурі, пурхаючи собі в в українських лісах і парках.

А от нам доводиться зважати  на неї, попри всю безглуздість її витівок. Врешті, той принцип, за яким діють кремлівські ідеологи інформаційної війни давно відомий: чим більш нахабна брехня, тим скоріше їй повірять  люди, особливо малоосвічені. І очевидно що до вже звичного терміну «газетна качка» доведеться додати ще один «російський фейковий снігур».

Після всього що сталося, виникає однак запитання, чи не почнуть російські ідеологи захисту снігурів  взагалі ініціювати заміну свого державного символу з двоголового орла на двоголового снігура?

Було б непогано. Снігур птаха мирна, нікого не клює, і ні з ким не воює…

 

 

 

 

 Поділитися