пошук  
версія для друку
22.01.2015 | Юрій Чумак

Військовослужбовець у суді відвоював свою доньку

   

Рівність прав жінок і чоловіків, що закріплена в Конституції України та багатьох нормативних документах, у випадку спорів щодо місця проживання дитини дуже часто відступає на другий план – майже завжди на користь жінок. Проте бувають і виключення.

Н., який є військовослужбовцем-контрактником та проходить службу на сході Харківської області, звернувся до «Центру правової інформації та консультацій» Чугуївської правозахисної групи.

Він розповів, що одружений та має доньку 2006 року народження, але його дружина останнім часом зовсім не цікавиться вихованням дитини, припинила надання матеріальної допомоги на утримання доньки, не приймає участі у вирішенні її щоденних побутових проблем.

Н. зазначив: «Зі мною дитина проживає у сімейному колі, де перевага надається взаємоповазі, доброзичливості, взаємодопомозі, де дитині комфортніше і спокійніше, де вона отримує щиру любов і підтримку. Я не маю скарг від сусідів та мешканців села, не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов’язків, маю гарний стан здоров’я, не вживаю спиртних напоїв або наркотичних засобів, офіційно працевлаштований, маю стабільний середній дохід. Окрім того, самостійно обробляю прибудинкову земельну ділянку, тому завжди маю свіжі овочі та фрукти, необхідні для нормального розвитку дитини».

Натомість мати не тільки не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньки, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, а й не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального розвитку. І при цьому ухиляється від виконання своїх обов’язків та добровільно виконувати їх не бажає, не зважаючи на неодноразові звернення до неї з цього приводу.

За таких умов батько наважився не тільки на розлучення, але й на те, щоб залишити доньку із собою та пред’явити судові вимоги щодо стягнення з горе-матері аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до повноліття дитини.

Коли правозахисники пояснили Н., що судова практика України здебільшого свідчить у таких випадках не на користь чоловіків, він заявив: «Я готовий до юридичного двобою. На Донбасі я не злякався озброєних сепаратистів, чого б це я відступився в суді у відстоюванні прав рідної доньки?!».

Тоді голова ЧПГ адвокат Роман Лихачов допоміг заявникові скласти кваліфіковану та обґрунтовану позовну заяву.

Крім того, в судовому порядку було отримано висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини за місцем проживання батька. Згідно з наданим висновком встановлено, що мати ухиляється від виконання своїх обов’язків та добровільно виконувати їх не бажає, з дитиною не проживає, матеріально не допомагає.

Характерно, що відповідачка у судове засідання навіть не з’явилася, надавши заяву, в якій визнала позовні вимоги та попросивши проводити розгляд справи без її участі.

Виходячи з того, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей необхідно виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей, судом було встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з подружжя та інтересам їхньої дитини.

І, виходячи з встановлених дійсних обставин справи та враховуючи матеріальне становище матері, відсутність у неї інших осіб, які знаходяться на її утриманні, матеріальне становище Н. та дитини, а також те, що відповідачка позов визнала в повному обсязі, суд вирішив: стягнути з неї аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця до досягнення дитиною повноліття, та визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з батьком.

При цьому рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає виконанню негайно.

Зазначимо, що правову допомогу Н. було надано «Центром правової інформації та консультацій» Чугуївської правозахисної групи в рамках реалізації проекту «Підвищення рівня правового захисту військовослужбовців, учасників АТО шляхом надання правової допомоги та здійснення моніторингів», що здійснюється коаліцією громадських організацій у п’яти областях (Херсонська, Харківська, Чернігівська, Волинська та Київська) України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори