Віктор Файнберг. Відчайдух, який приєднався до Савченко
83-річний радянський дисидент Віктор Файнберг приєднався до голодування української льотчиці Надії Савченко, яку утримують у Росії. Він звернувся до україн-ської герої з листом, у якому висловив підтримку, захо-плення героїзмом, сміливістю та упевненість, що на неї чекає перемога. Окрім підбадьорюючих слів, Файнберг приєднався до Надії Савченко і діями: колишній в’язень ГУЛАГу розпочав голодування на знак солідарності.
«Тряхнуть стариной!», – написав він.
«Я, как и другие бывшие узники ГУЛАГ’а, так остро чувствую Вашу отчаянную борьбу в одиночку с бесчело-вечной, обезумевшей системой, что в мыслях и чувствах отождествляю себя с Вами. Когда-то нам пришлось пройти через это испытание. И оно глубоко за-печатлелось в памяти души и тела.
Мы гордимся Вами, нашей прекрасной, отважной, благородной сестрой по борьбе за неделимую свободу Одну на всех.
Я родился в Украине, в Харькове. Первая природа, которую я увидел, первые песни, которые услышал, были природой и песнями неньки Украины. Мою любимую няню звали Екатерина Николаевна Савченко. Как и Вы, мечтал стать военным летчиком. Да, несмотряч на отличные оценки и завидное здоровье, не ко двору пришелся. Неумолимый 5-ый пункт в паспорте помешал.
Милая Надя! Сегодня жизнь и свобода героини Украинского народа должны стать приоритетом для всех людей, не потерявших чувства чести.
Я уверен, что Надежда, именем которой Вас назвали, реализуется Победой. Для Вас и многостра-дальной Украины, моей батькывщини...
С глубоким восхищением и любовью.
Виктор Файнберг
P.S. В знак братской солидарности присоединяюсь к Вашей голодовке. Тряхнукть стариной!»
Хто цей сміливець, який у поважному віці не припиняє боротьбу проти «нелюдської, збожеволілої системи» – тоді радянського режиму, а зараз його наступника – путінського режиму?
Віктор Файнберг народився 26 листопада 1931 року у Харкові в єврейській родині. Ще в дитинстві під час ан-тисемітської кампанії (1948-1952 рр.) піддавався пере-слідуванням, однак не мирився з цим, а вступав у бійку, вже тоді борючись за рівність. Результатом цих бійок ста-ло направлення до психіатра, яке відіграло згодом нега-тивну роль, коли Файнберг став дисидентом.
Віктор Файнберг – один із найвидатніших представ-ників дисидентського руху в СРСР. Він не хотів миритися з безладдям, безправ’ям та несправедливістю. Однак за це і поплатився: радянська влада відправила його в ГУЛАГ.
Файнберг разом з ще шістьома дисидентами брав участь у демонстрації 25 серпня 1968 року на Красній площі – «демонстрації сімох» – протестному мітингу проти введення військ СРСР у тодішню Чехословаччину. Ось їх імена: Константин Бабицький, Лариса Богораз, Наталья Горбаневская, Вадим Делоне, Владимир Дремлюга, Вик-тор Файнберг, Павел Литвинов.
Тоді, після акції протесту, Файнберг дізнався на собі, що таке радянські репресії. Імовірно, тому він, як ніхто інший, гарно розуміє положення та душевний стан Надії Савченко.
Після арешту 25 серпня Віктор Файнберг був направлений на психіатричну експертизу, визнаний неса-мовитим і підданий примусовому лікуванню. У КДБ СРСР виникла складність: Файнбергу під час затримання вибили передні зуби, і демонстрація його в суді була визнана небажаною. Вихід був знайдений у відправці Файнберга в спецпсихлікарню (таке рішення могло бути винесене судом без присутності особи та без права оскарження у вищому суді).
Віктору Файнбергу довелося пережити приниження через неіснуючий діагноз, у якому його характеризували як психічно хвору людину. Чотири року він перебував у спецпсихлікарні.
Тут вперше Файнберг разом з Володимиром Борисо-вим оголосив голодування на знак протесту і був підданий примусовому годуванню. Завдяки лікарю Льву Анатолійо-вичу Петрову інформація про голодування потрапила на Захід. Зарубіжні радіостанції повідомили про це в новинах, і керівництву лікарні, аби «зам’яти» скандал, довелося піти на поступки Віктору Файнбергу і Володимиру Борисову. Їм скасували уколи і пом’якшили умови утримання.
Лікар-психіатр Марина Вайханська надавала допо-могу Файнбергу, передаючи про нього інформацію диси-дентам, які перебували на волі. Це стало підставою для її звільнення, але також допомогло звільненню Файнберга. У 1974 році вони одружилися і емігрували з СРСР. Якийсь час вони жили в Ізраїлі, Великій Британії. Файнберг висту-пав на захист переслідуваних у СРСР дисидентів. Зараз проживає в Парижі.
В еміграції Файнберг став ініціатором створення «САРА» – Campaign Against Psychiatric Abuses for Political Purposes для боротьби з каральною психіатрією в СРСР. У 1983 році СРСР виключили з Всесвітньої психіатричної асоціації (ВПА).
Однак Файнберг не забуває про Україну. Він стежить за подіями на Батьківщині. Ще у грудні 2013 року він так писав про Майдан: «Це не схватка між Росією та Україною, Росією та Європейським Союзом, Росією та Заходом. Це рідкісний у наш час випадок битви волі з насильством, незалежності з рабством, гідності з цинізмом».
25-02-2015