увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 28.09.2016 08:11
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Звернення правозахисних організацій України про загрози, викликані законодавчими ініціативами щодо скасування застави

20.04.15

Ухвалений у 2012 році новий Кримінальний процесу-альний кодекс був оцінений міжнародними інституціями як зразковий. За діючим КПК тримання під вартою є винятко-вим запобіжним заходом. У випадку, коли не йдеться про тяжкий злочин, вчинений насильницьким способом, пе-редбачається застосування до підозрюваної особи альте-рнативних запобіжних заходів. Одним із них є внесення застави.

Зараз в цілях боротьби з корупцією і сепаратизмом існують як урядові, так і парламентські ініціативи щодо внесення змін до законодавства і заборони суддям відпус-кати під заставу підозрюваних у злочинах за низкою ста-тей КК. У Верховній Раді було зареєстровано сім законоп-роектів на цю тему – №№ 1838, 1871, 2086, 2284, 2330, 2654 і 2668 – щоправда, частину з них уже відкликано.

Скасування застави для осіб, що не вчиняли тяжких насильницьких злочинів прямо суперечить § 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у справі Ілійков проти Болгарії (Ilijkov v. Bulgaria), рішення від 24 липня 2001, §84, встановлює, що система обов’язкового тримання під вартою несумісна із § 3 статті 5 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи.

Обов’язкове тримання під вартою також суперечить статті 29 Конституції України, яка визначає, що такий запобіжний захід може бути застосований тільки «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити».

У той же час, судова статистика за 2014 рік свідчить, що у нас немає проблем із виконанням підозрюваними умов такого запобіжного заходу, як застава. Усього на рахунки держави підозрюваними за рік було внесено близько 30 мільйонів гривень. З них – лише 78 тисяч стягнули на користь держави внаслідок порушення умов застосування цього запобіжного заходу. Порушення умов такого зобов’язання відбулося лише в 0,26% випадках. Це означає, що проблема, заради якої з’явилися зазначені законодавчі ініціативи, відсутня.

До того ж, завдяки застосуванню застави з’являється реальна можливість виплати компенсації жертвам злочи-нів. Оскільки кошти, що їх внесено на рахунки держбю-джету як застава – а йдеться про 30-40 мільйонів гривень щороку, – після засудження осіб виплачуються як відшко-дування шкоди потерпілим та державі.

Такі законодавчі ініціативи є несумісними з європей-ським вибором України. Вони неодмінно зашкодять міжна-родному іміджу, а також призведуть до багатьох позовів до Європейського суду з прав людини, які Україна про-грає. Платникам податків знову прийдеться розплачувати-ся за безвідповідальні дії влади.

Ми закликаємо відмовитись від ініціатив скасувати заставу, адже проблема практично відсутня, а запропоно-вані шляхи її розв’язання порушують Конституцію України та міжнародні угоди.

Ми ще раз наголошуємо, що шлях інтеграції з ЄС передбачає повагу до прав людини і дотримання принци-пу верховенства права.

Шановний пане Президенте! Ви неодноразово згаду-вали давньоримський постулат: «Pacta sunt servanda» («Угоди мають дотримуватися»). Ми закликаємо Вас, Уряд та народних депутатів дотримуватись міжнародних угод України і відмовитись від законодавчих ініціатив, що їх порушують.

 

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Ге-льсінкської спілки з прав людини

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Олександр Банчук, Головний експерт групи з реформи органів правопорядку ініціативи Реанімацйний Пакет Реформ

Борис Захаров, керівник Адвокаційного центру Україн-ської Гельсінкської спілки з прав людини