пошук  
версія для друку
29.04.2015 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 17 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 06.04.2015 – 10.04.2015

   

Надійшов 121 текст законопроектів та проектів постанови. З них 37 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням парламентських комісій, призначенням на посади тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект Постанови 2570 від 06.04.2015 (Крулько І. І.) про Звернення Верховної Ради України до Президента Російської Федерації про необхідність дотримання Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод та звільнення незаконно утримуваного народного депутата України VIII скликання Надії Савченко.

У тексті звернення пропонується звільнити Н. Савченко, режисера О. Сенцова та продовжити обмін військовополоненими (заручниками).

Постанову прийнято 22.04.2015.

Проект Постанови 2571 від 06.04.2015 (Крулько І. І.) про запровадження персональних санкцій проти осіб, відповідальних за незаконне ув’язнення в Російській Федерації народного депутата України, члена Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Савченко.

В постанові передбачено затвердити список осіб, відповідальних за незаконне ув’язнення в Російській Федерації народного депутата України, члена Постійної делегації у ПАРЄ Надії Савченко, а також звернутися до міжнародних організацій, міжпарламентських асамблей та урядів демократичних країн світу щодо запровадження персональних санкцій проти таких осіб.

Постанову прийнято 22.04.2015.

Проект Постанови 2574 від 07.04.2015 (Тимошенко Ю. В.) про деякі заходи щодо звернення до Міжнародного кримінального суду для притягнення до відповідальності винних у скоєнні злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищих посадових осіб Російської Федерації та керівників терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», що призвело до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.

Пропонується доручити Міністерству закордонних справ України відповідно до рішення Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року, прийнятого на підставі п. 32 частин 1 статті 85 Конституції України, направити Секретарю Міжнародного кримінального суду Заяву «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян». Одночасно доручити ГП України: 1) звернутися до Прокурора Міжнародного кримінального суду щодо проведення розслідування ситуації щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду; 2) передати Прокурору Міжнародного кримінального суду зібрані матеріали про конкретні обставини вчинення злочинів та відповідну доказову базу.

Проект 0014 від 10.04.2015 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України»).

Відповідно до Фінансової угоди Європейський інвестиційний банк надасть Україні кредит у розмірі 200 млн. євро на реалізацію Проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України». Проект планується реалізувати протягом 2015–2020 рр. Він спрямований на подолання негативних наслідків геополітичних подій у східних регіонах України, зокрема, забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, відновлення головних інфраструктурних об’єктів на території районів Донецької і Луганської областей, які перебувають під контролем Української держави. Серед основних заходів – відновлення інфраструктури та поліпшення умов постачання комунальних послуг (централізованого водопостачання та водовідведення, постачання електроенергії, централізованого теплопостачання), ремонт автомобільних шляхів, залізничних колій, мостів, а також ремонт/реставрація пошкоджених адміністративних будівель та соціальної інфраструктури (закладів освіти, медичних центрів, лікарень, поштових відділень, іншої соціальної інфраструктури).

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2551 від 06.04.2015 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців.

Проектом пропонується покласти на Міністерство оборони України повноваження із розроблення та затвердження зразків військової форми одягу, спеціального одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засобів індивідуального захисту та інших предметів речового майна для всіх військових формувань, загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців.

Передбачається, що правила носіння військової форми одягу, зразки знаків розрізнення, норми і терміни речового забезпечення військовослужбовців згідно із законопроектом затверджуватимуться відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України.

Проект 2553 від 06.04.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Пропонується визначити, що під час воєнного чи надзвичайного стану, а також в особливий період військове командування розглядає справи про військові адміністративні правопорушення (ст. 172-10–172-20), а також може застосовувати арешт з утриманням на гауптвахті.

Проект 2555 від 06.04.2015 (Левус А. М.) про внесення змін до законів України, що регулюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність.

Проект передбачає розширення підстав для проведення контррозвідувальної діяльності. До їх числа включається наявність достатньої інформації про посягання не лише на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України, а й на «її економічний, інформаційний, науково-технічний та оборонний потенціал».

Водночас вноситься доволі дискусійна пропозиція виключити із чинного Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» норму «Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора України заступниками Генерального прокурора України».

У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» пропонується розширити перелік підстав (додано «а також запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб на державну безпеку України») для здійснення оперативно-розшукових заходів лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, – без повідомлення прокурора.

Проект 2556 від 06.04.2015 (Мельничук С. П.) про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо виїзних пунктів військових комісаріатів та інших питань).

Проектом передбачається створення виїзних пунктів військових комісаріатів, а також уточнюються строки прибуття військовозобов’язаних під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу.

Проект 2569 від 06.04.2015 (Мельничук С. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту добровольців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їх загибелі (смерті) та інших питань.

Законопроектом передбачається надання соціальних гарантій добровольцям, які виконують завдання під час здійснення антитерористичної операції. Пропонується таке визначення добровольців: «добровольці – особи, які в добровільному порядку приходять до військових комісаріатів, збірних пунктів військових частин та військових формувань для проходження служби по обороні та захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час проведення антитерористичної операції, оголошення військового стану, війни».

Проект 2577 від 07.04.2015 (Куніцин С. В.) про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (щодо незастосування обмеження виплати пенсій окремим категоріям громадян). Незначні редакційні уточнення до проекту були внесені 09.04.2015.

У проекті пропонувалося не обмежувати в особливий період пенсії та щомісячне довічне грошове утримання особам, які проходять військову службу або працюють на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, інших органах військового управління Збройних Сил України, військових комісаріатах, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури. Іншою пільговою категорією мали стати особи, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Крім того, пропонувалося поширити ці пільги на осіб, «які перебувають на відповідних посадах у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у сферах національної безпеки та оборони держави», а також на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Вибірковість надання пільг викликала певне несприйняття проекту суспільством і парламентом.

Проект було відхилено 09.04.2015.

Проект 2579 від 07.04.2015 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо житлового забезпечення учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб.

Пропонується передбачити право отримання державних пільгових кредитів для будівництва або придбання житла учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам. Цей кредит має частково погашатися державою. Також передбачається надати учасникам бойових дій та іншим пільговикам переважне право працевлаштування на об’єктах будівництва житла для них.

Проект 2580 від 07.04.2015 (Лінько Д. В.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо регулювання трудових відносин внутрішньо переміщених осіб).

Пропонується: 1) встановити, що особа, яка працювала за трудовим договором на території Луганської та Донецької областей (де проводиться антитерористична операція) або Автономної Республіки Крим, має право бути переведеною в інше підприємство, установу, організацію за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій до завершення дії трудового договору; 2) внести до варіантів строкового договору такий, що укладається з внутрішньо переміщеною особою на час проведення антитерористичної операції; 3) визнати такою, що не є обов’язковою для внутрішньо переміщених осіб, вимогу при укладенні трудового договору надавати трудову книжку .

Проект 2606 від 08.04.2015 (Мельничук І. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за закриття закладів охорони здоров’я та їх відділень, які здійснюють збір та переробку донорської крові під час проведення антитерористичної операції.

Пропонується доповнити ст. 183 КК України «Порушення права на безоплатну медичну допомогу» частиною 3 такого змісту: «Закриття державних установ, закладів охорони здоров’я та їх окремих відділень, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компонентів під час проведення антитерористичної операції», а Закон України «Про донорство крові та її компонентів» новою ст. 5-1 такого змісту: «Забороняється закриття державних установ, закладів охорони здоров’я та їх окремих відділень, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компонентів в період проведення антитерористичної операції».

Ініціатори проекту допустили очевидну помилку, оскільки обмеження на закриття мало б характеризуватися територіальним, а не часовим виміром. Крім того, не визначено, хто має бути суб’єктом пропонованого складу злочину, форма вини та ряд інших суттєвих для кримінального права моментів.

Проект 2607 від 08.04.2015 (Левус А. М.) про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо запровадження інституту ресиверів (тимчасових керуючих).

Пропонується запровадити запровадження інститут тимчасових керуючих (ресиверів) в юридичних особах, які прямо чи опосередковано контролюються або діють в інтересах осіб, відносно яких застосовано блокування активів.

Проект 2608 від 08.04.2015 (Левус А. М.) про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (щодо декларантів, що перебувають на військовій службі).

Проект спрямований на захист прав суб’єктів декларування, які мобілізовані відповідно до указів Президента України з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України, а також суб’єктів декларування, члени сімей яких мобілізовані. Зокрема передбачається, що такі особи, які не змогли через мобілізацію вчасно подати податкові декларації, подають таку декларацію за звітний рік протягом 30 робочих днів з моменту повернення до місця роботи (служби) чи місця здійснення повноважень депутата місцевої ради.

Проект 2609 від 08.04.2015 (Юринець О. В.) про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо запровадження спрощеної процедури визнання вантажів гуманітарною допомогою).

Пропонується внести доволі значні зміни в зазначений закон з огляду на діяльність волонтерів під час проведення АТО на Сході України. Як зазначається в пояснювальній записці, метою прийняття проекту є встановлення більш дієвої та значно пришвидшеної в умовах сучасності процедури визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою. Зокрема, до числа отримувачів гуманітарної допомоги пропонується віднести «волонтерські, громадські організації, які зареєстровані в обласних реєстрах як отримувачі гуманітарної допомоги для задоволення потреб представників правоохоронних органів, підрозділів Служби безпеки, Національної гвардії, Збройних Сил України та інших воєнізованих структур і формувань, що не входять до складу Збройних сил України, утворених відповідно до законів України, а також інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом згідно з законодавством України, при спрощеній процедурі розмитнення гуманітарної допомоги, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану».

Проект 2620 від 09.04.2015 (Барна О. С.) про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації викладацького складу вищих учбових закладів та наукових співробітників).

Пропонується доповнити ст. 23 зазначеного закону нормою про те, що призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають викладачі вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації, які мають науково-педагогічне навантаження не менше 0,5 ставки, науковий ступінь та вчене звання (кандидат наук, доктор наук, доцент, професор); наукові співробітники науково-дослідних інститутів, центрів, лабораторій, закладів, прирівняних до них, які мають науковий ступінь та вчене звання, ведуть наукову діяльність та дослідження в прикладній та фундаментальній науці.

Зміст пропозиції є цілком зрозумілим, хоча редакційно вона сформульована доволі погано.

Проект 2622 від 09.04.2015 (Герасимов А. В.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо гарантування соціального захисту фізичним особам-підприємцям, які проходять військову службу.

Проектом пропонується здійснювати щомісячну виплату із бюджету громадянам, які є фізичними особами – підприємцями, в розмірі мінімальної заробітної плати. Порядок таких виплат має бути визначений Кабінетом Міністрів України. Крім того, частини 2 та 3 ст. 39 пропонується виключити з цієї статті та перенести до ст. 40. Сенс останніх пропозицій не зовсім зрозумілий.

Проект Постанови 2624 від 09.04.2015 (Парубій А. В.) про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо проведення інвентаризації розташованого на території України майна, належного на праві власності Російській Федерації та її резидентам.

Пропонується «у зв’язку з ескалацією збройного конфлікту на сході України та продовженням проведення антитерористичної операції, а також у зв’язку із визнанням Російської Федерації державою-агресором і фінансуванням з боку Російської Федерації сепаратистського руху на сході України, що загрожує порушенню територіальної цілісності та державного суверенітету України… Доручити Кабінетові Міністрів України забезпечити проведення інвентаризації розташованого на території України майна, належного на праві власності Російській Федерації та її резидентам, у строки не більше ніж один місяць з дня набрання чинності цією Постанови».

Проект 2634 від 10.04.2015 (Береза Ю. М.) про резервну армію.

Згідно із ст. 1 проекту, Резервна Армія – вид ЗС України, що формується за рахунок кадрового потенціалу резервістів ЗС України територіальних громад [так в тексті проекту – автори огляду] і діє на їх територіях, або на території, закріпленій командуванням ЗС України для створення (рубежу) оборони та здійснення захисту відповідних територіальних громад (за виключенням випадків тотальної війни або загальної мобілізації).

Текст оформлений недбало, наявні численні стилістичні та орфографічні помилки. Крім того, псують враження від проекту невдалі формулювання на зразок зазначеного вище «резервісти ЗС України територіальних громад».

Проект 2595 від 07.04.2015 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України.

Як зазначається в пояснювальній записці, «з метою забезпечення належного харчування особового складу Збройних Сил України, підвищення ефективності використання бюджетних коштів на харчування військовослужбовців, використання за призначенням їдалень та відповідного рухомого військового майна, а також ураховуючи позитивний досвід організації харчування військовослужбовців у минулих роках, пропонується запровадити механізм передачі військовими частинами закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах, у користування на безоплатній основі на умовах позички переможцям процедур закупівель, які надають послуги з харчування військовослужбовців, з обов’язковим поверненням цього майна після закінчення строку дії договору про закупівлю послуг із харчування».

Проект прийнятий як закон 09.04.2015 і повернуто з підписом Президента України 23.04.2015.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 2505-1 від 06.04.2015 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо недопущення до зайняття посад виконуючого обов’язки та обрання на посади керівників вищих навчальних закладів окремих категорій осіб.

Альтернативний проекту 2505 від 01.04.2015 (Суслова І. М.) про внесення змін до законів України «Про очищення влади», «Про вищу освіту» щодо визнання голосування за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року критерієм здійснення очищення влади (люстрації) та недопущення обрання на посади керівників вищих навчальних закладів осіб, що голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року (див. Бюлетень № 16).

Порівняно з базовим проектом зміни вносяться виключно до закону «Про вищу освіту», однак обсяг змін більший. Крім осіб, які голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, заборону посідати посади керівників вишів пропонується поширити на осіб з судимістю або підданих стягненням за корупційні діяння або таких, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

Як слушно зазначає у своєму висновку ГНЕУ, такі заборони більш схожі на санкцію ряду статей КК України про заборону обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю, які не можна застосовувати в позасудовому порядку. Як і в основному проекті, в альтернативному проекті має місце антиконституційне встановлення юридичної відповідальності депутатів за їх голосування в парламенті, поширення люстраційних процесів на навчальні заклади, які не належать до органів влади.

Проект 2558 від 06.04.2015 (Ляшко О. В.) про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки.

Проект має на меті «засудити комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні», визначити правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановити порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму. Також пропонується задля досягнення цієї мети внести зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Кримінального кодексу України, законів України «Про політичні партії в Україні», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» та інших.

Концептуальні недоліки проекту, насамперед його невідповідність принципу ідеологічного і політичного плюралізму, закріпленого в Конституції України, слушно відзначено у відповідному розгорнутому висновку ГНЕУ. На додаток до цього звернемо увагу на деякі абсурдні положення проекту.

Так, відповідно до назви і змісту проекту в Україні мали існувати як «комуністичний тоталітарний режим», так і «націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим». При цьому хронологічними рамками «комуністичного тоталітарного режиму» визначено 1917–1991 рр. Отже, за правилами формальної логіки, «націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим» мав існувати в якійсь інший час. Коли? Невже після 1991 р.? Як видається, в Україні не було «націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму» як такого загалом. Такий режим був у гітлерівській Німеччині, а в Україні під час Другої світової війни на окремих територіях був окупаційний режим, ідеологія якого аж ніяк не стала ідеологією українського народу. Ненауковим, суто публіцистичним видається і базове визначення «комуністичний тоталітарний режим 1917–1991 рр.». Політологи і юристи чітко відрізняють тоталітарний режим від авторитаризму і диктатури. Прояви тоталітаризму бували в різні історичні часи, зокрема і в сучасній Україні, але з повним правом про радянський тоталітаризм ми можемо говорити лише стосовно 1929–1953 рр.

Відповідно до «духу і букви» проекту злочинною визнається вся радянська історія за винятком подій, «пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури». Отже, злочинами слід визнавати Жовтневий переворот, боротьбу з інтервенцією Антанти і Четверного союзу та загалом будь-якими окупантами, крім нацистських. Забороняються будь-які позитивні згадки про досягнення зовнішньої політики (наприклад, участь в заснуванні ООН), економіки, будівництво промислових та соціальних об’єктів тощо.

Під заборону потрапляє не лише радянська символіка, а й символіка ряду європейських держав періоду «народної демократії». Утім, на соціалістичні країни Азії ця заборона не поширюється.

Якщо буквально керуватися нормами цього проекту, то через колишню належність до керівних радянських і компартійних органів або органів безпеки (прикордонних військ КДБ СРСР), в Україні не можна буде поставити пам’ятник (пам’ятний знак, меморіальну дошку) жодному з перших трьох її Президентів та багатьом іншим визначним діячам незалежної України.

В проекті чимало порушень правил законодавчої техніки і юридичної стилістики. Так, інакше як законотворчою недбалістю не можна назвати вирази на кшталт «боротьба проти учасників боротьби».

З урахуванням усіх його недоліків проект потребував дуже серйозного фахового і громадського обговорення, але він був прийнятий як закон (фактично без жодного обговорення) за скороченою процедурою 09.04.2015.

Проект 2538-1 від 07.04.2015 (Шухевич Ю. Р.) про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті.

Проект альтернативний до аналогічного урядового проекту 2538 і загалом поділяє як його спрямованість, так і більшість його недоліків (див. Бюлетень № 16).

Особливо відзначимо, що до грона борців за незалежність України потрапляють діячі Української Держави (Гетьманату П. П. Скоропадського), в т. ч. колишні царські офіцери, учасники каральних експедицій, які розстрілювали українських селян, придушували студентські виступи та інші одіозні постаті. Слід підкреслити, що попри певну пошану до національно-культурної діяльності цього режиму, загалом він оцінюється як диктаторський і антинародний. Ми вбачаємо також певну суперечність у тому, що перелік організацій, структур або формувань, які боролися за незалежність України, пропонується встановити Кабінету Міністрів України, і водночас чимало таких організацій, структур або формувань прямо названо у проекті, виходячи, вочевидь, із суб’єктивного бачення ініціатора проекту.

З точки зору парламентської процедури цікаво, що обговорювався урядовий проект 2438, а на голосування за пропозицією Ю. В. Луценка, яка була прийнята без обговорення, поставили альтернативний проект 2438-1.

Він і був прийнятий як закон за скороченою процедурою 09.04.2015.

Проект 2573 від 07.04.2015 (Дерев’янко Ю. Б.) про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015–2020 роки (Стратегія деолігархізації України).

Проект не є юридичним документом у стислому розумінні цього слова, але містить цікаві ідеї, які заслуговують на уважне вивчення.

Проект 2626 від 09.04.2015 (Горбунов О. В.) про заходи щодо підтримки центрів патріотичного виховання молоді.

Відповідно до преамбули, проект спрямований на підтримку високого рівня патріотизму, духовності та ініціативи молоді, широкого залучення її до процесів соціально-політичних та економічних перетворень в суспільстві, а також інтеграції країни до європейської спільноти, зважаючи на необхідність посилення підтримки на загальнодержавному і місцевому рівні патріотизму шляхом створення і розвитку мережі молодіжних центрів патріотичного виховання по всій території України. Згідно із ст. 1 проекту, під молодіжними центрами патріотичного виховання розуміють – центри, засновані державними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування для забезпечення реалізації затверджених загальнодержавних і місцевих програм і заходів з національно-патріотичного, військово-патріотичного, героїко-патріотичного та інших форм патріотичного виховання молоді.

Слід зазначити, що деякі формулювання проекту, сама його риторика викликають паралелі з недавнім радянським минулим і відверте занепокоєння щодо занадто сильної «ідейності» виховання молоді, що може привести до надмірної ідеологізації та політизації, небажаної в демократичному суспільстві. Йдеться, зокрема, про пафосні вказівки на «історичні святині», виховання «гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини», «утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій», «виховання здатності молоді протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності», «посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя» тощо.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 2560 від 06.04.2015 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» щодо призначення керівника центрального органу виконавчої влади.

Пропонується передати повноваження призначати керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, від Президента України до Кабінету Міністрів України.

Проект 2561 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про органи внутрішніх справ.

Як зазначається в пояснювальній записці, проект підготовлено в Міністерстві внутрішніх справ за власною ініціативою. Метою законопроекту є визначення правових та організаційних засад діяльності центральних органів виконавчої влади України у сфері внутрішніх справ, а також формування органів внутрішніх справ як системи самостійних органів виконавчої влади.

При цьому пропонується законодавчо закріпити розуміння «внутрішніх справ» як виключно сфери правоохоронної діяльності, що загалом суттєво відрізняється від того розуміння, яке історично склалося в більшості країн світу.

Проект отримав негативний висновок ГНЕУ (20.04.2015). Також додамо, що пояснювальна записка до проекту є цілковито не інформативною і такою, що виглядає як типова «відписка».

Проект 2567 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України.

В преамбулі зазначається, що «Цей Закон визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ України». Ч. 3 ст. 2 зазначає, що «вимоги цього Закону поширюються на надання сервісних послуг з оформлення дозволів, посвідчень, свідоцтв, довідок, копій і дублікатів документів».

Очевидно, що йдеться про адміністративні послуги, але під іншою назвою. Власне, це зазначається і в прикінцевих положеннях, де пропонується виключити зі сфери дії Закону України «Про адміністративні послуги» «надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ України». Утім, як видається, ініціатори проекту не змогли довести, чому слід створювати окрему процедуру, а не вирішити наявні проблеми через вдосконалення Закону України «Про адміністративні послуги».

Слід також зазначити, що проект отримав негативний висновок ГНЕУ.

Безпосередньо з попереднім проектом пов’язаний та на його виконання створений проект 2568 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу України (щодо плати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ).

Проект 2490-1 від 10.04.2015 (Мельничук С. П.) про державну службу.

Альтернативний однойменному проекту 2490 від 30.03.2015 (Кабінет Міністрів України) (Див. Бюлетень № 16). Більшість положень цього проекту змістовно співпадають з основним проектом. Співпадають і основні зауваження, яких доволі багато. Так, виклад зауважень до проекту у висновку ГНЕУ займає понад 20 сторінок. Водночас ГНЕУ зробило висновок, що альтернативний проект має певні переваги перед основним.

Утім 23.04.2015 у першому читані було прийнято саме основний (урядовий) проект.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 2554 від 06.04.2015 (Івченко В. Є.) про внесення змін до деяких законів України (щодо поновлення гарантій пенсійного забезпечення виборним особам місцевого самоврядування та науковим працівникам).

Пропонується внести такі зміни: 1) до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Ними пропонується не поширювати на посадових осіб місцевого самоврядування, які обрані або затверджені на виборні посади, тимчасову заборону на виплату призначених їм пенсій у період служби в органах місцевого самоврядування, та натомість виплачувати їм пенсії в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. 2) до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зміни спрямовані на скасування обмежень у виплаті пенсій науковцям у період їх роботи на інших посадах/роботах.

Проект 2639 від 10.04.2015 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення функціонування місцевого самоврядування).

Назва проекту не відповідає його змісту (в редакції від 22.04.2015) та відверто вводить в оману, оскільки він торкається виключно питань пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які працюють на виборних посадах до складення ними своїх повноважень після проведення чергових місцевих виборів у 2015 році. Пропонується зробити для таких осіб виключення і не застосовувати обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання.

Проект 2581 від 07.04.2015 (Дзюблик П. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення інвалідів.

Пропонується збереження/відновлення права на виплату пенсії особам – інвалідам ІІІ групи у період їх роботи на посадах та на інших роботах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (народні депутати, державні службовці та прирівняні до них особи, судді, прокурори та інші), у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

Проект 2587 від 07.04.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян.

Згідно з пояснювальною запискою, пропонується внести зміни до таких законів України: «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Основною метою прийняття законопроекту є відновлення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, який був встановлений законами України до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015. Разом з тим, залишаться незмінними норми щодо припинення виплати пенсій працюючим народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, суддям, працівникам прокуратури, Національного банку України та помічникам-консультантам народних депутатів України.

Проект 2621 від 09.04.2015 (Дмитренко О. М.) про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо поновлення прав на пенсійне забезпечення деяких категорій інвалідів ІІІ групи).

Пропонується доповнити в ст. 58 «Виплата пенсій працюючим пенсіонерам» перелік працюючих пенсіонерів на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», яким виплачується пенсія як інвалідам ІІІ групи. Як зазначається в пояснювальній записці, причиною для таких змін є те, що зазначені категорії осіб «були незаконно позбавленні пенсії як необхідного джерела фінансового забезпечення власного лікування і поклали цей тягар на плечі родичів».

Зазначені вище п’ять проектів об’єднані спільною ідеєю нівелювання згубних наслідків прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 і, зокрема, полегшити матеріальний стан окремих категорій працюючих пенсіонерів. Утім, деякі пропозиції стосуються далеко не найуразливіших категорій пенсіонерів.

Проект 2632 від 10.04.2015 (Гіршфельд А. М.) про внесення змін до деяких законів України (щодо пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій осіб).

Згідно з пояснювальною запискою, метою проекту є зміна механізму фінансування пенсій, які призначені на пільгових умовах. Зокрема, пропонується виключити з числа платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи вищеназваних платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. При цьому, оскільки основна увага приділяється заборгованості за виплатами пільгових пенсій, призначених за списками 1 та 2 (на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та іншими шкідливими і важкими умовами праці), пропонується реструктуризувати існуючу заборгованість. І одночасно пропонується ввести для відповідних осіб додаткові збори. Так, для відшкодування Пенсійному фонду України фінансування виплати пенсій, призначених на пільгових умовах, пропонується запровадити додаткові ставки єдиного соціально внеску у розмірі: а) 15 відсотків – за осіб, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1; та б) 7 відсотків – за осіб, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, а також на роботах (посадах), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “в”–“з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за виключенням підприємств, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Враховуючи загальний проблемний стан пенсійного законодавства та кризу наповнення пенсійного фонду, запропоновані зміни, як видається, не вирішують наявні проблеми. Крім того, вкрай сумнівною є пропозиція ще більше посилити тягар зборів з підприємств та їх співробітників, які працюють на роботах зі шкідливими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Проект 2563 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування діяльності політичних партій.

Головною ідеєю проекту є фінансова підтримка політичних партій з державного бюджету. Розміри і механізм цієї підтримки у проекті фактично ще не визначені, а у пояснювальній записці навіть зазначено, що «реалізація проекту Закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат». водночас передбачається встановити доволі щільний порядок контролю за фінансуванням політичних партій. Зокрема вводиться обмеження на загальну суму добровільних внесків, зроблених юридичною або фізичною особою на користь однієї або кількох політичних партій протягом одного календарного року (400 і 100 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно). Контроль за фінансуванням політичних партій покладається на Національне антикорупційне бюро України, а у частині використання фінансової підтримки політичних партій з державного бюджету – на Рахункову палату. Банківські установи зобов’язуються сповіщати НАБ України про надходження на рахунки партій заборонених законом коштів. Пропонується встановити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення обмежень у фінансуванні політичної партії (при чому відразу настає конкуренція норм, оскільки адміністративна відповідальність виписана занадто широко) тощо.

Проект виглядає не достатньо продуманим, особливо в частині формулювання нових складів злочинів і адміністративних правопорушень. Також дискусійним є покладення контролю за фінансуванням політичних партій на НАБ України, оскільки це може суттєво відволікти НАБ від здійснення тих основних завдань, заради яких створювалося бюро. Загалом ідея фінансування усіх чи лише «парламентських» партій з державного бюджету цілком має право на існування, але, як видається, для її реалізації обрано далеко не найкращий час.

Безпосередньо з попереднім проектом пов’язаний та на його виконання створений проект 2564 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансової підтримки політичних партій).

Проектом без жодної додаткової конкретизації надається право фінансувати політичні партії з державного бюджету.

Проект 2589 від 07.04.2015 (Дроздик О. В.) про внесення змін до статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад).

Проект покликаний уточнити порядок прийняття рішення товариствами, до статутних капіталів (фондів) яких під час приватизації було включено гуртожитки, про передачу таких гуртожитків у комунальну власність.

Проект 2628 від 10.04.2015 (Куніцин С. В.) про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання» щодо забезпечення діяльності громадських спілок.

Пропонується пункт 4 Прикінцевих положень доповнити такими нормами «громадські організації, легалізовані на день введення в дію цього Закону, які діяли в тому числі або виключно на засадах колективного членства, можуть визнаватися громадськими спілками у разі внесення відповідних змін до статуту (положення)» та «під час приведення статуту (положення) громадського об’єднання у відповідність із цим Законом норми законодавства щодо реорганізації юридичної особи не застосовуються».

На наш погляд, такі зміни, що вносяться до Прикінцевих положень закону, який діє вже понад два роки є доволі сумнівними. За цей час вимоги Закону мали б бути виконані усіма суб’єктами.

 

Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 2557 від 06.04.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань).

Основна мета проекту – відновити в системі загального судочинства військові суди. Для цього пропонується доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» нормою такого змісту «Військові суди є судами загальної юрисдикції і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, і спеціалізуються на розгляді кримінальних справ, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, віднесених до їх підсудності».

Водночас у проекті є ряд пропозицій, які стосуються різних питань здійснення судової влади, що прямо не пов’язані із запровадженням військової юстиції.

Проект потребує ретельного вивчення і обговорення.

Проект 2562 від 06.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Проект на сьогодні вже широко відомий через запропоновану в ньому нову ст. 9-1 КУпАП згідно з якою «на осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, принцип презумпції невинуватості не поширюється». В проекті є чимало й інших резонансних новел. Наприклад, заміна слів «працівник міліції» на «поліцейський», запровадження так званих штрафних балів за вчинення адміністративного правопорушення. Утім, на тлі ідеї скасування презумпції невинуватості все інше видається вже й не таким важливим.

Проект 2572 від 07.04.2015 (Сторожук Д. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення справедливості, прозорості, своєчасності та ефективності виконання судових рішень).

Як зазначається в пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України, ГПК України та КАС України шляхом включення до них положень, які закріплюють строки видачі судами виконавчих документів стягувачам. Також запропоновано надати виконавцеві право оголошувати боржника-фізичну особу в розшук, крім справ про відібрання дитини.

Зазначимо, що скорочення строків місцями має відверто популістський характер, який не враховує реалії укомплектованості штатів судів, їх навантаження тощо. Зокрема, пропонується встановити, що виконавчий лист видається судом першої інстанції не пізніше наступного дня з моменту надходження заяви про видачу виконавчого листа, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – в день подачі заяви про його отримання.

Проект 2602 від 08.04.2015 (Ківалов С. В.) про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення правового статусу, організації та порядку діяльності Конституційного Суду України.

Пропонується низка різного характеру і значення змін чинного законодавства, які загалом покликані покращити діяльність Конституційного Суду України. Більшість з них на перший погляд не викликають істотних заперечень. Проте деякі з них (наприклад, надання Секретаріату Конституційного Суду України права не приймати та повертати авторам конституційні подання під приводом невідповідності їх форми вимогам Закону) видаються доволі дискусійними.

Проект 2480-1 від 09.04.2015 (Ківалов С. В.) про медіацію.

Проект альтернативний однойменному проекту 2480 від 27.03.2015 (Шкрум А. І.) (див. Бюлетень № 15).

Як видається, проект, порівняно з основним, є більш внутрішньо суперечливим. Так, хоча визначається, що угода про проведення медіації є вільною, в ст. 32 проекту зазначається, що «суд першої інстанції зобов’язаний ініціювати проведення медіації у разі відкриття провадження у справі про розірвання шлюбу».

Крім того, в пропонованій альтернативній редакції надається виняткове значення медіації в кримінальному провадженні. Зокрема, укладення та виконання медійної угоди з потерпілим відноситься до підстав, які пом’якшують покарання. Зазначимо, що навіть примирення з потерпілим поширюється лише на деякі види злочинів, а в інших формально не має значення для визначення важкості покарання. Більше того, зазначене укладення та виконання медійної угоди у змінах до ст. 69-1 КК України прирівнюється авторами проекту до «з’явлення із зізнанням, щирого каяття або активного сприяння розкриттю злочину» та «добровільного відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди». Але при цьому в ст. 33 проекту наголошується, що «укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим не може тлумачитися як визнання вини підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину або кримінального проступку».

Проект 2614 від 09.04.2015 (Поляков М. А.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за порушення, пов’язані з корупційною складовою).

Посилюються санкції у статтях 191, 364–368-2, 369, 369-2 КК України, переважно через введення додаткових засобів покарання (штраф, конфіскація майна), а також через зменшення альтернативних видів покарання (обмеження волі).

Доцільність таких змін викликає обґрунтовані сумніви, як загалом і будь-яка інша спроба боротися з правопорушеннями через посилення санкцій статей Кримінального кодексу.

Проект 2616 від 09.04.2015 (Юрик Т. З.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури оформлення процесуального представництва.

Пропонується внести до КПК України та КАС України норму однакового змісту: «Довіреність фізичної особи посвідчується судом на підставі клопотання останньої. У разі подання чи заявлення такого клопотання, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу про посвідчення довіреності, яка заноситься секретарем судового засідання до журналу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність може бути посвідчена лише для розгляду конкретної справи та в межах останньої, а також повинна відповідати вимогам, передбаченим ст. 247 Цивільного кодексу України».

Практично цілком доцільна норма. Загалом для оформлення процесуального представництва було б достатньо навіть усної заяви фізичної особи в судовому засіданні, зафіксованої технічними засобами і занесеної в протокол.

Проект 2630 від 10.04.2015 (Пинзеник В. М.) про внесення змін до деяких законів України (щодо фінансового забезпечення працівників судової системи).

Проектом пропонується внести зміни до законів «Про Вищу раду юстиції» та «Про судоустрій і статус суддів» і встановити, зокрема, що умови оплати праці членів комісії, працівників секретаріату та інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також суддів судів усіх юрисдикцій визначаються Кабінетом Міністрів України. Нині всі питання оплати праці згаданих осіб регулюються безпосередньо в Законах України. Крім того, пропонується скасувати норму про те, що за членами Вищої ради юстиції з числа суддів та прокурорів зберігається їх попередня посада.

Попри сучасну недовіру громадськості до судової влади, спроба обмежити її фінансову та іншу незалежність через надання уряду відповідних можливостей для фінансового тиску на суддів, суперечить, на нашу думку, конституційному принципу поділу державної влади.

 

Культура та освіта

 

Проект 2584 від 07.04.2015 (Кремінь Т. Д.) про внесення змін до статті 45 Житлового кодексу Української РСР щодо поширення права першочергового отримання жилих приміщень на педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Проектом пропонується абзац дванадцятий частини першої статті 45 Житлового кодексу викласти в новій редакції, з метою поширення права першочергового отримання жилих приміщень на усіх педагогічних та науково-педагогічних працівників, перелік посад яких затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.

Пропозиція порушує традиційний паритет прав наукових і науково-педагогічних працівників і в принципі могла б призвести до перетікання кваліфікованих кадрів із сфери науки в сферу освіти. Утім, Житловий кодекс давно вже реально не діє і записані в ньому пільги не мають практичного значення.

Проект 2599 від 08.04.2015 (Македон Ю. М.) про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу). Проект частково співпадає з проектом 2505-1 від 06.04.2015 (див. вище).

Пропонується внести норму, згідно з якою «кандидатом на посаду керівника вищого навчального закладу не може бути особа, яка має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення».

Як і будь-яка обмежуюча вимога, ця пропозиція має дві сторони. З однієї – є шанс зменшити коло корупціонерів на чолі вишів. Проте з іншої – відкривається величезний простір для сваволі з боку держави. Адже «підозра у вчиненні» ще не судовий вирок і навіть не передача справи до суду.

Проект 2603 від 08.04.2015 (Мельничук І. І.) про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо обрання керівника вищого навчального закладу).

Пропонується ввести граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу, який не може перевищувати шістдесят п’ять років.

Варто нагадати, що подібні обмеження вже існували в українському законодавстві і були визнані неконституційними у рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 2004 р. №14-рп/2004 (справа про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу).

 

Охорона здоров’я

 

Проект 2637 від 10.04.2015 (Мацола Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу та реклами біологічно активних добавок.

Згідно з пояснювальною запискою метою проекту є захист населення від несприятливих наслідків недобросовісного розповсюдження біологічно активних добавок шляхом встановлення законодавчих обмежень обігу та реклами цих продуктів. Пропонується законодавчо закріпити визначення поняття біологічно активна добавка; обмежити рекламу; передбачити здійснення роздрібного продажу виключно в аптеках, де ці продукти розміщуються в окремому виділеному спеціально обладнаному місці.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 2575 від 07.04.2015 (Федорук М. Т.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мінімального розміру орендної плати).

Пропонується внести зміни до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, якими мінімальний розмір орендної плати встановити в розмірі трикратного земельного податку (замість 3% визначеної вартості).

Проект 2640 від 10.04.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати.

Пропонується дозволити встановлювати розмір орендної плати за земельну ділянку вищим за 12 % її нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Проект 2576 від 07.04.2015 (Журжій А. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати.

Пропонується: 1) збільшити базу оподаткування з 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати, коли ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 15%. З розміру доходів, які будуть перевищувати 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме як і наразі 20%; 2) визначити, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде залежати не від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент нарахування збору, а від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року; 3) запровадити застосування знижувального коефіцієнту для визначення розміру єдиного соціального внеску з 01.01.2016 року на рівні 0,4.

Проект, звісно, буде позитивно сприйнятий платниками податків, але залишається відкритим питання про його відповідність сучасним фінансовим можливостям держави.

Проект Постанови 2578 від 07.04.2015 (Шипко А. Ф.) про доручення Кабінету Міністрів України щодо перегляду умов отримання кредитних коштів від Міжнародного валютного фонду.

Пропонується доручити Кабінету Міністрів України переглянути спільно з місією Міжнародного валютного фонду умови отримання Україною кредитних коштів, зокрема, щодо недопущення: 1) стрімкого зростання цін/тарифів за житлово-комунальні послуги для населення на товари першої необхідності та ліки; 2) скорочення видатків на соціальну сферу (замороження та урізання соціальних виплат, у т. ч. обмеження пенсії працюючим, скасування права на достроковий вихід на пенсію); 3) скасування податкових пільг та підвищення розмірів податків і зборів; 4) скорочення мережі медичних та загальноосвітніх закладів.

Проект виглядає суто популістським, оскільки передбачає дати певне доручення уряду, не оцінюючи наскільки реально виконати це доручення і як саме можна його виконати. До того ж він виходить з дещо абстрактного уявлення про умови МВФ щодо отримання Україною кредитних коштів, яке не підтверджується жодним посиланням на документальні джерела.

Проект 2592 від 07.04.2015 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення малозабезпечених громадян від оподаткування сплати за комунальні послуги).

У законопроекті пропонується звільнити від оподаткування операції з надання комунальних послуг, а також послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пенсіонерів, інвалідів, дітей війни, осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, багатодітних сімей, військовослужбовців та членів їх сімей, у тому числі осіб, які отримують пенсію у разі втрати годувальника-військовослужбовця.

Ідея проекту є цілком зрозумілою, чого не можна сказати про механізм її реалізації, адже послуга надається здебільшого всім мешканцям будинку однією операцією.

Проект 2598 від 08.04.2015 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо термінів сплати).

Пропонується уніфікувати терміни сплати єдиного внеску та податків та зборів, встановлені Податковим кодексом (10 календарних днів).

Слід зазначити, що на сьогодні закладена і доволі ретельно прописана процедура сплати єдиного внеску, яка враховує галузеві особливості, а також прямо пов’язана з виплатою коштів на оплату праці. Запропонована «уніфікація» цілковито скасовує усі ці напрацьовані досвідом процедури і при цьому не містить належного пояснення, чому існуюча ситуація із сплатою єдиного внеску потребує змін.

Проект 2611 від 08.04.2015 (Кірш О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реєстрації податкових накладних).

Хоча в пояснювальній записці зазначається, що проект розроблений з метою реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов для ведення і розвитку підприємницької діяльності, слід підкреслити, що в ньому запропоновані помітно жорсткіші умови щодо строків подання податкових накладних.

Проект 2615 від 09.04.2015 (Фельдман О. Б.) про захист споживачів від зловживань з боку колекторів.

Як зазначається у преамбулі проекту, цей Закон визначає загальні принципи та правові засади діяльності колекторів в Україні і спрямований на створення єдиного механізму захисту прав споживачів у сукупності із Законом України «Про захист прав споживачів».

Фактично проект є одночасно і законом про колекторську діяльність. Нагадаємо, що в парламент вже були внесені Проект 2275 від 02.03.2015 (Суслова І. М.) про заборону надання колекторських послуг з виконання грошових зобов’язань фізичними особами та Проект 2275-1 від 04.03.2015 (Вілкул О. Ю.) про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників (див. Бюлетень №12). Проект 2615 принципово допускає колекторську діяльність, але за певних умов.

Особливий інтерес становить ст. 8 проекту «Обмеження щодо дій колектора в процесі контактування із споживачем», в якій дається перелік дій, які забороняється вчиняти колекторам (18 пунктів). Зокрема забороняється «направляти повідомлення споживачу по електронній пошті в мережі Інтернет або SMS-повідомлення про прострочену заборгованість».

Проект 2629 від 10.04.2015 (Ар’єв В. І.) про мораторій на будівництво об’єктів на окремих земельних ділянках в м. Києві.

Згідно з преамбулою, цей Закон встановлює мораторій на будівництво в м. Києві будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури на окремих об’єктах благоустрою до затвердження нового Генерального плану м. Києва. Як зазначається в пояснювальній записці, проект передбачає ввести мораторій до затвердження нового Генерального плану м. Києва на будівництво об’єктів у скверах, парках, лісопарках, рекреаційних зонах, на відстані до 100 метрів від берегів річки Дніпро, в охоронній (буферній) зоні, навколо об’єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини.

Проект 2633 від 10.04.2015 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкового моніторингу).

Проектом пропонується запровадження нової форми взаємодії великих платників податків та фіскальної служби – податкового моніторингу. На жаль, окрім визначення в частині 1 пропонованої ст. 39-2 завдання моніторингу «Податковий моніторинг забезпечує правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати податків і зборів та поширюється на великих платників податків», ні в проекті, ні в пояснювальній записці не розкривається сутність пропонованого нового законодавчого інституту.

Проект 2635 від 10.04.2015 (Фірсов Є. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору за місця для паркування транспортних засобів.

Як зазначається в пояснювальній записці, проект спрямований на виведення паркувальних майданчиків з тіні, приведення діяльності існуючих паркувальних майданчиків у відповідність до вимог чинного законодавства, активізації розвитку надання платних послуг паркування. Зокрема, пропонується визначити що такі майданчики мають бути належним чином обладнані.

Проект 2636 від 10.04.2015 (Сташук В. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного комерційного обліку природного газу, теплової енергії, гарячої та холодної води для населення.

Сутність проекту докладно розкрито в пояснювальній записці: метою проекту є спонукання надавачів послуг з розподілу природного газу, централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання до забезпечення належного комерційного обліку об’єму реалізації таких послуг, а населення – до економного споживання енергоресурсів. Для реалізації указаних цілей пропонується покласти обов’язок на виконавців зазначених комунальних послуг забезпечити житлові будинки засобами вимірювальної техніки (лічильниками). У разі невиконання цього обов’язку, пропонується запровадити поетапне зменшення плати за спожиті комунальні послуги шляхом множення ціни/тарифу на відповідний зменшувальний коефіцієнт, без відшкодування відповідним суб’єктам господарювання отриманих через це збитків. Суми знижок, застосованих внаслідок незабезпечення належного комерційного обліку об’єму споживання товарів (послуг), пропонується не враховувати під час регулювання цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій. З метою ж уникнення випадків зловживань даними нормами з боку споживачів, законопроект пропонує застосування збільшувального коефіцієнту до цін/тарифів тим особам, які відмовились від установки лічильників.

Запропонований в проекті механізм виглядає дещо складним, але сама ідея видається доволі перспективною.

Проект 2566 від 06.04.2015 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо удосконалення окремих процедур закупівель).

Пропонується втричі збільшити граничні межі для закупівлі товарів та послуг державними органами та підприємствами без тендерної процедури, а також значно збільшити допустиму вартість товарів, які закупаються шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій.

Проект 2596 від 07.04.2015 (Мамчур Ю. В.) про внесення зміни до статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель»

Проектом передбачено здійснення державних закупівель без тендерної процедури у разі виникнення особливих обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками – відповідними місцевими державними адміністраціями – строків для проведення процедур конкурсних торгів для закупівлі робіт (товарів, послуг) для будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави в особливий період.

Проект прийнято як закон 09.04.2015 і повернуто з підписом Президента України 14.04.2015.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори