пошук  
версія для друку
30.04.2015 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 18 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 14.04.2015 – 17.04.2015

   

Надійшло 43 законопроекти та проекти постанов. З них 14 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2662 від 17.04.2015 (Сажко С. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування діяльності військово-цивільних адміністрацій.

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблено у зв’язку з необхідністю упорядкування діяльності військово-цивільних адміністрацій. Метою проекту є забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування в умовах проведення антитерористичної операції, вирішення нагальних питань місцевого значення шляхом тимчасового виконання повноважень органів місцевого самоврядування відповідними районними, обласними державними адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями населених пунктів на період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Пропонується низка суттєвих змін до відносно недавно прийнятого Закону України  «Про військово-цивільні адміністрації» від 03.02.2015. Зміни, як видаються, загалом спрямовані на те, щоб якось наблизити військово-цивільні адміністрації до існуючої системи органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади. Посилюються повноваження Верховної Ради України щодо створення і припинення діяльності військово-цивільних адміністрацій.

З попереднім безпосередньо пов’язаний проект 2663 від 17.04.2015 (Сажко С. М.) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування діяльності військово-цивільних адміністрацій).

Пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України новим пунктом 28 такого змісту: «На період створення та дії військово-цивільних адміністрацій:

Фінансування повноважень районних, обласних військово-цивільних адміністрацій, визначених частиною 2 статті 4, статтею 5 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», здійснюється відповідно до статей 89-91 Бюджетного кодексу України, а також норм Закону України про Державний бюджет України в частині видатків за рахунок субвенцій, інших трансфертів з Державного бюджету.

Фінансування повноважень військово-цивільних адміністрацій населених пунктів (сіл, селищ, міст), визначених частиною 1 статті 4, статтею 5 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», здійснюється відповідно до статей 88, 89, 91 Бюджетного кодексу України, а також норм Закону України про Державний бюджет України в частині видатків за рахунок субвенцій, інших трансфертів з Державного бюджету».

 

Ідеологічні питання

 

Проект 2646 від 15.04.2015 (Каплін С. М.) про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрів України задля соціальної справедливості).

Пропонується установити, що «до завершення проведення антитерористичної операції максимальний місячний розмір заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрі в України обмежується 3 розмірами мінімальної заробітної плати».

Цей і кілька подальших аналогічних проектів економічно нічим не обґрунтовуються і виглядають суто ідеологічними, щоб не сказати популістськими.

Проект 2646-1 від 15.04.2015 (Батенко Т. І.) про внесення змін до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо встановлення обмеження максимального місячного розміру заробітної плати народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, суддів, прокурорів та працівників державних органів.

Пропонується встановити, що «у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників – 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховується у зазначеному максимальному розмірі)».

Проект 2647 від 15.04.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів).

До 31 грудня 2015 року пропонується максимальний місячний розмір заробітної плати народного депутата України обмежити 7 розмірами мінімальної заробітної плати та призупинити дію частин 2 та 3 ст. 33 зазначеного закону щодо того що «народний депутат в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету Міністрів України» та «народному депутату, який має науковий ступінь або почесне звання, здійснюється доплата у розмірах, встановлених законодавством».

Проект 2650 від 16.04.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо обмеження розміру заробітної плати народних депутатів України, керівників центральних органів виконавчої влади та членів Кабінету Міністрів України).

Пропонується доповнити зазначений закон ст. 32 наступного змісту: «Установити, що народним депутатам України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції) та членам Кабінету Міністрів України місячна заробітна плата нараховується лише в розмірі посадового окладу».

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 2642 від 14.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо порядку утворення та ліквідації місцевих державних адміністрацій.

Як зазначається в пояснювальній записці, розроблення даного проекту зумовлено тим, що на сьогодні законодавчо не врегульовано питання формування місцевої державної адміністрації, зокрема, не встановлено порядку її створення або ліквідації, а також не визначено органу, який повинен приймати такі рішення. Визначається, що місцева державна адміністрація утворюється чи ліквідовується Кабінетом Міністрів України. При цьому порядок здійснення заходів, пов’язаних з утворенням чи ліквідацією місцевої державної адміністрації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Не зовсім зрозуміло, яка практична потреба викликала до життя цей проект. Вбачається певна невідповідність у тому, що рішення про утворення місцевої державної адміністрації ніби приймає Кабінет міністрів України, а фактично визначальне значення має, як і нині, призначення Президентом України глави місцевої державної адміністрації, що є підставою для реєстрації відповідної місцевої державної адміністрації як юридичної особи.

Проект 2644 від 14.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність з Конституцією України.

Як зазначається в пояснювальній записці, положеннями відновленої Конституції України здійснено перерозподіл повноважень між Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим Україна перейшла від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської. Зазначене зумовлює необхідність перегляду законодавчих актів України та підготовку відповідних законодавчих змін у частині визначення повноважень Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України. На виконання такого перерозподілу проектом пропонується внести відповідні зміни до Законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім наведеної вище абстрактної тези, жодних інших аргументів на користь відповідних змін немає.

Загалом пропозиції мають вибірковий, а не системний характер. До того ж, як слушно зауважено у відповідному висновку ГНЕУ від 20.04.2015, ряд положень, до яких пропонується внести зміни, в чинному законодавстві відсутні.

Проект 2665 від 17.04.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо відтермінування набрання чинності).

Пропонується відтермінувати набрання чинності законом до 15 липня 2015 року.

Закон після кількох переголосувань прийнято за скороченою процедурою (21.04.2015) та повернуто з підписом Президента України (23.04.2015).

Прийняття цього акта є доброю ілюстрацією того, до чого призводить поспіх у законотворчій роботі.

Проект 2666 від 17.04.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до законів України (щодо окремих питань забезпечення діяльності органів прокуратури).

Як зазначається в пояснювальній записці, пропонується доповнити п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» новим абзацом, яким встановити, що «Скликання та проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури для призначення членів Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України». Крім того, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» з метою врегулювання питання складення протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією до початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Незважаючи на пропозицію доопрацювати проект, зроблену у висновку ГНЕУ, профільний Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності запропонував проголосувати проект за скороченою процедурою, що сталося 21.04.2015. Закон вже 23.04.2015 було повернуто з підписом Президента України.

Проект 2667 від 17.04.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень).

Пропонується внесення значних і суттєвих змін до зазначеного закону, докладний аналіз яких виходить за межі нашого експрес-огляду. Додамо, що за той незначний час, що минув з 14.10.2014, коли закон був прийнятий, в нього вже 6 разів вносилися зміни та зареєстровано ще ряд проектів, якими пропонуються нові зміни.

Проект дістав негативні висновки ГНЕУ та профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проект 2668 від 17.04.2015 (Луценко Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення окремих положень законодавчих актів у відповідність до Закону України «Про прокуратуру»).

Проект розроблено з метою усунення прогалин та розбіжностей між положеннями Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року та іншими законодавчими актами. Зокрема йдеться про відсутність на законодавчому рівні судового порядку розгляду справ щодо підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів громадянина або держави та механізмів досудового врегулювання спору, неузгодженість у термінології та посиланнях на відповідні норми між різними положеннями законів.

Проект отримав негативні висновки ГНЕУ та профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект Постанови 2649 від 15.04.2015 (Тимошенко Ю. В.) про доручення Кабінету Міністрів України щодо забезпечення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до вимог статті 113 Конституції України та з метою соціального захисту громадян, у зв’язку з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги для населення з 1 квітня 2015 року – доручити Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття до 21 квітня 2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації грошових доходів населення на індекс підвищення споживчих цін у першому кварталі 2015 року, що передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Проект 2657 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо повноважень Пенсійного фонду України).

Пропонується помітно спростити процедуру призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною. Так, нині передбачено, що призначенню пенсії обов’язково має передувати відповідне клопотання від визначених в законі владних суб’єктів (від Президента України до обласних, Київських і Севастопольських міських рад та місцевих державних адміністрацій), а самі пенсій призначаються частково Пенсійним фондом України, частково – органами виконавчої влади обласного рівня. Практично вагому роль відігравала також нині скасована Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України. А згідно з проектом стадія «порушення клопотання» скасовується, всі інші органи публічної влади, крім Пенсійного фонду України, усуваються з процесу призначення пенсій за особливі заслуги. Громадянин без жодних посередників має звертатися до Пенсійного фонду України. Критерії призначення пенсій містяться в Законі, а конкретні їхні розміри мають визначатися «згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від наявних заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення». Тобто усуваються можливості для суб’єктивного визначення розміру надбавок, а також помітно знижуються корупційні ризики, що є доволі актуальним. Призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною віднині втрачатиме виключний (нагородний) характер і має відбуватися відносно «автоматично».

 

Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 2641 від 14.04.2015 (Данченко О. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних або інформаційно-телекомунікаційних систем.

Вносяться значні зміни до законодавства. Зокрема пропонується широко використовувати поняття «об’єкт критичної інформаційної інфраструктури». Центральним елементом проекту є доповнення КК України трьома новими статтями: 361-5 «Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, спеціальних телекомунікаційних систем (мереж), електронних реєстрів та баз даних»; 361-6 «Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка оброблюється в інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних реєстрах, базах даних органів державної влади та банківської системи України або зберігається на носіях такої інформації»; 362-2 «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється у інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних системах, спеціальних телекомунікаційних систем (мереж), електронних реєстрах та базах даних органів державної влади, об’єктах банківської системи України або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації».

Дві останні статті в пропонованій редакції виглядають вкрай сумнівно, оскільки не зазначається спеціальний суб’єкт, яким має нести відповідальність. Справа в тому, що інформація сама по собі не містить вказівки на джерело її походження, а рівно й позначки про визначений характер її використання (в цьому разі службова). Тому постає питання про відповідальність третіх осіб, які не пов’язані безпосередньо з діяльністю зазначених інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, електронних реєстрів, баз даних органів державної влади та банківської системи України, але копіювали чи інакше поширювали інформацію після її незаконного розголошення. В пропонованій редакції такі особи мають нести відповідальність за всією тяжкістю закону, хоча в їх діях і відсутній повний склад злочину.

Остання ситуація склалася переважно через те, що автори проекту не бачать різниці між визначеннями «інформація в системі» та «інформація, яка оброблюється у системах». Втім, різниця є принциповою, оскільки в першому випадку мова йде про чітке визначення місця знаходження інформації, а у другому – про тип (вид) інформації.

Проект 2643 від 14.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо доповнення переліку пільгових категорій).

Пропонується віднести до пільговиків які не сплачують судовий збір, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та її  територіальні органи – у справах, що вирішуються на підставі законодавства про ринок цінних паперів  та про акціонерні товариства.

Проект 2651 від 16.04.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення доповнення до Кримінального кодексу України щодо підкупу учасника масового заходу.

Пропонується доповнити КК України ст. 295-1 «Підкуп учасника масового заходу» такого змісту:

«1. Пропозиція, обіцянка або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході громадсько-політичного характеру (мітингу, поході, демонстрації, пікетуванні, зборах тощо), –

караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою статті, вчинені повторно, або службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, –

арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до семи років

3. Дії, передбачені частиною першою статті, що призвели до порушення чи зупинення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, або вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Особа, крім організатора злочину, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона сприяла його припиненню або розкриттю.

Примітка. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав».

Як видається, у разі запровадження такої норми, виникне чимало проблем з її практичною реалізацією. За розширювального тлумачення до злочинів, передбачених цією статтею, можна, наприклад, віднести годування обідом («солдатською кашею») учасників масових патріотичних заходів, безкоштовне роздавання під час заходів сувенірів, друкованої продукції тощо, адже «три відсотки розміру мінімальної заробітної плати» – це нині менше 37 грн.

Проект 2652 від 16.04.2015 (Ківалов С. В.) про внесення змін до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 8 квітня 2015 року.

Пропонується виключити частину 2 зазначеної статті, згідно з якою рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає, а також доповнити її частинами 3–7 наступного змісту, в яких власне буде розкрито механізм такого оскарження.

Проект 2654 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування застави за вчинення корупційних злочинів.

По-перше, пропонується доповнити коло складів злочинів, за якими до осіб не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту та застави на 2 склади злочини: частину 5 ст. 191 (у разі вчинення злочину шляхом зловживання службовим становищем) та частину 4 ст. 368. По-друге, принципово змінюється порядок розрахунку розміру застави за корупційними складами злочинів: «за визначені Кримінальним кодексом України корупційні злочини, крім перелічених у частині п’ятій статті 176 цього Кодексу, застава призначається у десятикратному розмірі неправомірної вигоди або вартості одержаного злочинним шляхом майна. Якщо цей розмір буде меншим ніж верхня межа застави для злочинів відповідної тяжкості, розмір застави визначається на загальних підставах».

У своєму висновку ГНЕУ звертає увагу на те, що запропонована редакція входить в конфлікт з вимогою КК України щодо розміру застави, оскільки зазначається, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для особи.

Також підкреслимо, що, як і в багатьох інших подібних проектах, внесені пропозиції спотворюють процесуальну суть застави, перетворюють її із суто запобіжного захисту в додаткове обтяження для осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів певного виду.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 2645 від 14.04.2015 (Дехтярчук О. В.) про відзначення 100-річчя з дня народження Ігоря Свєшнікова.

Пропонується доручити уряду створити комітет та розробити план заходів зі вшанування видатного українського археолога, доктора історичних наук, дослідника Берестецької битви 1651 року Ігоря Кириловича Свєшнікова.

Проект 2659 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України (щодо звільнення від сплати мита дарунків державі).

Метою прийняття проекту Закону є звільнення від оподаткування митом об’єктів культурної та історичної спадщини, що передаються у дарунок Україні із-за кордону. Пропонується внести зміни до п. 9 частини 1 ст. 282 Митного кодексу України, доповнити список закладів, які отримують у рамках міжнародного обміну документи та друковані видання, архівними установами.

 

Фізична культура та спорт

 

Проект 2658 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 40 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо скорочення контролюючих функцій державних органів).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою скорочення контролюючих функцій державних органів та забезпечення дотримання конституційних принципів невтручання державних органів у діяльність громадських об’єднань, зокрема, спортивних федерацій та дотримання європейських вимог та міжнародних стандартів у сфері фізичної культури та спорту. Однак фактично зміни виходять далеко за межі цієї мети.

Ст. 40 «Правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні» пропонується викласти у такій редакції: «Спортивні змагання на території України проводяться за правилами, що використовуються міжнародною спортивною федерацією з виду спорту, визнаного в Україні. Виключне право на переклад та тиражування цих правил державною мовою, їх офіційний коментар має всеукраїнська спортивна федерація, що є членом зазначеної міжнародної спортивної федерації. У разі відсутності міжнародної спортивної федерації з виду спорту, визнаного в Україні, спортивні змагання на території України проводяться за правилами всеукраїнської спортивної федерації з виду спорту, визнаного в Україні».

Запропонована норма про виключність міжнародних правил гри є доволі спірною. Не до кінця зрозуміло, обмежується право федерацій виключно щодо правил гри, чи також щодо регламентів, статутів та інших актів, що визначають засади проведення змагань. Навіть щодо такого впорядкованого і стабільного в питанні правил виду спорту як футбол питання про беззастережне сприйняття єдиних правил (саме правил) є щонайменше дискусійним.

Проект 2664 від 17.04.2015 (Медуниця О. В.) про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо уточнення деяких положень, що регулюють визнання видів спорту в Україні та діяльність спортивних федерацій та спілок).

Згідно з пояснювальною запискою до проекту, він розроблений з метою скорочення контролюючих функцій державних органів та забезпечення дотримання конституційних принципів невтручання державних органів у діяльність громадських об’єднань, зокрема, спортивних федерацій, та дотримання європейських вимог та міжнародних стандартів у сфері фізичної культури та спорту. Усунення суб’єктивної складової у прийнятті рішення і забезпечення єдиного підходу до їх трактування здійснюється за рахунок конкретизації та систематизації вимог і процедур функціонування спортивних федерацій та визнання видів спорту.

Проект великий за обсягом, а пропоновані зміни видаються доволі суттєвими. На нашу думку, пояснювальна записка до такого проекту мала бути інформативнішою, а сам проект потребує широкого громадського обговорення.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 2648 від 15.04.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо удосконалення роботи первинної медичної допомоги).

Передбачається, що у разі виробничої необхідності, за результатами громадських слухань, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів до штату центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть бути включені лікарі найнеобхідніших спеціалізацій.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 2653 від 16.04.2015 (Матківський Б. М.) про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо заборони відключення об’єктів водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання.

Пропонується запровадити таку заборону, виходячи з того, що об’єкти централізованого водопостачання та водовідведення є об’єктами життєзабезпечення і стратегічного значення. Підкреслюється, що саме на цій підставі забороняється відключати від водопостачання та водовідведення системи енерго-, газо-, теплопостачання.

Проект 2656 від 17.04.2015 (Алексєєв І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання договору неукладеним.

На думку ініціаторів проекту, існує колізія між Господарським кодексом України, в якому передбачено можливість визнання договору неукладеним у разі недотримання умов його укладання, і Цивільним кодексом України, де в аналогічних ситуаціях договір має визнаватися недійсним. Тому пропонуються відповідні зміни до ЦК України та деяких інших законів.

Проект 2660 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (щодо безоплатної передачі окремо визначеного майна).

У пояснювальній записці зазначається, що проектом, розробленим Мінекономрозвитку, передбачається безоплатно передавати окреме індивідуально визначене майно з державної у комунальну власність для використання органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами культури, фізичної культури та спорту, охорони здоров’я, соціального забезпечення, та дитячими оздоровчими таборами. Зокрема передбачається, що безоплатна передача такого майна з державної у комунальну власність здійснюватиметься за рішенням Кабінету Міністрів України за умови взяття зобов’язання органами місцевого самоврядування використовувати його за цільовим призначенням та не відчужувати у приватну власність, за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Мінекономрозвитку.

Проект 2661 від 17.04.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (щодо визначення норм обов’язкового захисту).

До законодавства пропонується внести новий вид інформації – технологічну інформацію. Згідно із запропонованою новою ст. 19-1 зазначеного закону: «1. Технологічна інформація – документовані відомості про склад, кількісні та якісні показники, особливості технологічних процесів, які застосовуються для керування об’єктами виробничого та невиробничого призначення у різних галузях господарства протягом їх життєвого циклу, а також дані автоматизованих систем керування такими об’єктами та систем керування технологічними процесами виробництв на об’єктах.

2. Правовий режим технологічної інформації визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Технологічна інформація об’єктів життєзабезпечення, транспортної, інформаційної та/або телекомунікаційної інфраструктури, об’єктів підвищеної небезпеки, інших об’єктів, порушення сталого функціонування яких може спричинити аварії та/або надзвичайні ситуації, впливати на стан здоров’я та безпеку людей, умови життя людей, несе підвищену небезпеку для обороноздатності держави, безпечного довкілля, економічної, політичної, соціальної стабільності суспільних відносин або здійснення діяльності суб’єктів господарювання, підлягає захисту згідно із законодавством.

Технологічна інформація окремих об’єктів (груп чи типів об’єктів) може бути віднесена у порядку, передбаченому законом, до інформації з обмеженим доступом».

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори