пошук  
версія для друку
21.05.2015

МВС України та права людини

   

[1]

Виступаючи в якості органу виконавчої влади, органи внутрішніх справ України на початку 2014 року, відповідно до політичної волі керівництва країни, виконували практично забуту з часів СРСР функцію широкомасштабних репресій по відношенню до співвітчизників.

Так, керівники підрозділів ОВС незаконно віддавали накази щодо затримання учасників акцій у підтримку Євромайдану, організовували безпідставне і незаконне застосування працівниками міліції фізичної сили та спеціальних засобів до протестувальників. Однак кримінальні провадження, які стали відомі громадськості, обмежилися поодинокими випадками стосовно трьох працівників «Беркуту» та двох керівників міліції в Черкаській та Запорізькій областях.[2] Лише у листопаді 2014 р. прокуратурою м. Києва та Київської області було передано до суду 10 справ щодо незаконних дій працівників ДАІ, які перешкоджали активістам Автомайдану у проведенні ними автопробігу до Межигір’я 29.12.2013 р.

Після лютого 2014 р. новому керівництву МВС вдалося частково відновити спрямованість міліції на охорону прав та свобод громадян. І хоча загальна кількість правопорушень, вчинених правоохоронцями після Євромайдану, помітно знизилася, проте факти жорстокого поводження продовжували мати місце. Так, 14 серпня працівники міліції понад сім годин утримували у приміщенні Оболонського РУВС м. Києва гр. Тумицького А., намагаючись приховати цей факт від адвоката. Після чого відпустили затриманого без будь-яких пояснень та вибачень.[3]

29 червня працівниками Косівського райвідділу в Івано-Франківській області під час зупинки автомобілю було застосовано непропорційну силу та спецзасоби до пасажира, Д. Бойчука, який внаслідок цього отримав струс мозку та гематоми в області нирок.[4]

Як свідчать матеріали перевірок, практика незаконних затримань практично не змінилася в ряді областей. Так, прокуратурою Харківської області у листопаді 2014 р. були встановлені випадки приховування від обліку фактів затримання не менше 50 громадян, стосовно яких відповідні протоколи не складалися. Такі факти були виявлені у третині підрозділів харківської міліції — за результатами перевірки п’яти міських райвідділів та чотирьох районів області (Балаклійський, Близнюківський, Первомайський, Лозівський). Прокуратурою також встановлені численні факти, коли громадяни затримувалися за вчинення дій, за які затримання, як захід впливу, взагалі не передбачається чинним законодавством. Виявлені факти стали підставами для дисциплінарного покарання 11 працівників ОВС різного рівня.[5]

Працівниками Офісу омбудсмана в грудні 2014 р. були встановлені численні порушення прав громадян в практиці підрозділів ОВС в м. Біла Церква (Київська обл.). Зокрема, були встановлені факти:

—  неправомірних затримань осіб без ухвали слідчого судді суду;

—  приховування фактів застосування працівниками міліції фізичної сили та спеціальних засобів до громадян;

—  неінформування керівництвом ізолятора тимчасового тримання органів прокуратури про факти виявлення тілесних ушкоджень у затриманих осіб;

—  маніпуляції з фактичним часом доставляння особи до міськвідділу та обставинами затримання, в результаті чого створюється можливість порушувати встановлені законом процесуальні строки[6].

Залишилися проблемними питання дій особового складу міліції під час забезпечення громадського порядку. Хоча МВС провело заходи щодо оновлення патрульної служби, проте концерти А. Лорак в Одесі (серпень) та Києві (листопад) продемонстрували, що міліція ще не готова адекватно та законно реагувати на провокаційні акції протесту.[7]

Драматичні наслідки мали непрофесійні та упереджені дії одеської міліції 02.05.2014 під час нападу озброєних провокаторів на колону футбольних вболівальників, що в результаті спричинило масові сутички, загибель 48 осіб та травмування ще понад 125 учасників подій.[8] Не менш резонансними були дії правоохоронців в Харкові 22.06.2014 під час проведення Народного віче Євромайдану, коли працівниками спецпідрозділу «Грифон» було здійснено декілька спроб силового розгону спонтанного мирного зібрання, завдані ушкодження різного ступеню тяжкості учасникам зібрання.[9] На фоні зазначених подій дії працівників міліції з охорони громадського порядку під час демонтажу наметів на Майдані 8 серпня є майже одиничним позитивним прикладом скоординованої діяльності, спрямованої на запобігання конфліктів та уникнення силового сценарію.[10]

Тривають випадки вчинення загально-кримінальних злочинів з боку правоохоронців. Так, у Київській області до 1,5 року обмеження волі за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України був засуджений колишній дільничний інспектор міліції, який у позаслужбовий час у приміщенні нічного клубу побив мешканця с. Бородянка, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.[11]

У ніч з 28 на 29 червня 2014 року в одному із сіл Тернопільської області троє працівників міліції силоміць затягнули у автомобіль марки «Шкода Октавія» з надписом «ДПС» неповнолітню дівчину. Від’їхавши неподалік від села, чоловіки витягнули її із службового автомобіля і зґвалтували біля лісосмуги. Прокуратурою Тернопільської області розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 152 КК України стосовно трьох працівників одного з райвідділів міліції.[12]

У Полтавській області у листопаді 2014 р. відносно 2 працівників міліції (служба внутрішньої безпеки, сектор кримінального розшуку) був спрямований до суду звинувачувальний акт за вчинення грабежу, вимагательства у сумі 120 тис. дол. та підпалу приватної власності.[13]

Тема корупції, як основного чинника порушень прав людини в діяльності ОВС, не втратила своєї актуальності навіть за екстремальних умов внутрішнього життя країни. Підрозділи ДАІ в першу чергу опинилися у фокусі розслідувань громадськості через численні свідчення щодо існуючих корупційних схем. У ЗМІ присутні, наприклад, відкриті звернення працівників ДАІ м. Умань стосовно системи незаконних поборів, що їх встановлює керівництво підрозділу.[14] Активісти «Дорожнього контролю» повідомили про нелегальні тарифи для отримання посад керівників ДАІ обласного рівня. Згідно результатів їх розслідування, ці тарифи у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Полтавській областях коливаються в межах 500–800 тис. грн. За цією ж схемою за призначення на посаду звичайного інспектора ДАІ від працівників міліції вимагають 8–10 тис. грн. Кожен інспектор, призначений таким чином, має здавати після чергування на маршруті 300–500 грн.[15]

Про розкрадання бюджетних коштів відкрито повідомляють як працівники територіальних підрозділів, так й керівництво МВС України. Наприклад, працівники маріупольської міліції у жовтні 2014 р. офіційно звернулися з проханням розпочати розслідування за фактом привласнення близько 100 тис. грн. начальником Жовтневого райвідділу, а у грудні міністр МВС повідомив про викриття у 17 обласних управліннях фактів незаконної приватизації 107 службових квартир на 40 млн. грн.[16] Розповсюдженість в ОВС корупції стало приводом для пікетування Кабміну у грудні 2014 р. членами міліцейської профспілки, яке зібрало більше 1000 представників з різних областей.[17]

Одним з головних викликів у сфері дотримання прав і свобод людини стала участь МВС України в проведенні АТО. З одного боку, вперше за довгий час перед керівництвом МВС постала проблема забезпечення законності дій персоналу, що тривалий час знаходиться в умовах збройного конфлікту. З іншого боку, формування добровольчих батальйонів патрульної служби міліції особливого призначення та добровольчих батальйонів оперативного призначення Національної гвардії МВС висунуло вимогу широкомасштабного забезпечення прав бійців цих підрозділів, на фоні поточних проблем матеріального забезпечення МВС.

Перша частина означених проблем стала досить відчутною після оприлюднення у липні 2014 р. фактів масового невиконання службових обов’язків та зрадництва державних інтересів з боку працівників донецької міліції. За результатами внутрішніх перевірок МВС звільнило спочатку 585 працівників міліції, підкресливши при цьому, що за попередніми оцінками лише 20–25% міліціонерів у звільнених населених пунктах можуть приступити до несення служби, оскільки не мають зауважень з боку МВС. Інша частина небезпідставно підозрюється у допомозі сепаратистам та порушенні присяги.[18] Дещо пізніше, у жовтні, з лав МВС через порушення присяги було звільнено 15 тисяч міліціонерів Донецької та Луганської областей, які всупереч наказам залишились на підконтрольних терористам територіях.[19]

Одночасно виникла проблема дотримання законності серед учасників АТО, коли міністр МВС був вимушений розформувати батальйон особливого призначення «Шахтарськ» після того, як 50 з 700 його бійців були звинувачені у мародерстві.[20] Протягом 2014 р. суспільству стали також відомі свідчення громадян щодо порушень їх прав з боку бійців добровольчих батальйонів, що стосувалися незаконних затримань, жорстокого поводження, вимагательства та розбоїв.[21] Результати моніторингових візитів правозахисних організацій свідчать також про приналежність бійців окремих батальйонів до викрадення та насильницького утримування людей з метою викупу.

У Києві особовий склад батальйону «Азов» декілька разів був дотичний до незаконних дій, викликаних конфліктом політичних сил та комерційних структур.[22]

Як позитивний момент слід визнати, що МВС, попри усі викладені складнощі, ще у квітні 2014 р. оголосило курс на докорінну зміну діяльності відомства, утворивши Експертну раду з питань реформування та підтримавши пілотний експеримент з реформування міліції у Львівській області. Експеримент в рамках 7 робочих груп об’єднав 90 фахівців у галузі освіти та державного управління, працівників ОВС, активістів громадських організацій та неурядових експертів. Попри неповні свої результати, експеримент ініціював зміну критеріїв оцінки діяльності ОВС, запровадження «community policing» та процедур відбору керівного складу підрозділів з використанням поліграфа. У жовтні у м. Хмельницькому був запроваджений наступний експеримент з об’єд­нання патрульної служби міліції та ДАІ з метою посилення їх сервісної спроможності.

22 жовтня 2014 р. відбулося досить неординарне явище — вперше за останні 18 років уряд схвалив пакет пропозицій з реформування МВС. Однак більш знаковим у цій ситуації був факт прийняття Стратегії розвитку органів внутрішніх справ, написаної саме правозахисниками, в якості основного програмного документу. Проте пройшов майже місяць, поки цей документ змогли побачити громадяни. Причиною тому стала практично моментальна реакція старорежимного міліцейського лобі, помножена на консервативність бюрократичного урядового механізму.[23]

Зазначена Стратегія сконцентрувала основні базові принципи сучасної європейської поліцеїстики — деполітизації, верховенства права, децентралізації, демілітаризації, прозорості в роботі та підзвітності суспільству.

У Стратегії викладена низка принципово нових ідей. Передусім, це побудова МВС як цивільного та відкритого «Home office», який координує роботу своїх служб, що мають статус центральних органів виконавчої влади. Тобто служби вбачаються настільки самостійними, що мають власний бюджет і незалежну кадрову політику. А міністр, як цивільна особа, не буде мати права безпосередньо керувати жодною з цих служб або втручатися в їх діяльність, за винятком надзвичайних випадків. Національна поліція у цій моделі буде займати не провідну й не домінуючу позицію. Самостійність правоохоронних підрозділів передбачає й якісно нове формування — муніципальну поліцію, а також запровадження декількох альтернативних її моделей в залежності від специфіки регіону.

Цивільний характер міністерства буде супроводжуватися відмовою від військової атрибутики, системи псевдо-військових звань на кшталт «генерал-полковник поліції» та виведенням із складу МВС усіх військових частин. Національна гвардія та прикордонна служба не стануть винятком — вони також будуть позбавлені свого військового статусу, перетворившись на воєнізовані формування.

Українців можуть також зацікавити новели Стратегії, що безпосередньо гарантують непорушність їх прав у спілкуванні із поліцією, а також ефективний контроль за законністю дій персоналу МВС. З позицій Стратегії вважається цілком природним, що громадськість має бути завжди залученою до розслідувань, наприклад, випадків жорстокого поводження в поліції. Не менш природно, що збитки, завдані непрофесійними або неправомірними діями правоохоронців, мають компенсуватися не лише винними особами, але й за рахунок бюджету того органу, де проходили службу правопорушники в погонах. Ідея громадського контролю, як рівноправного з контролем державним, є наскрізною темою Стратегії. Вона втілена всюди — як участь громадськості в атестаційних комісіях з відбору на керівні посади в МВС, як присутність громадян під час здачі іспитів кандидатів на службу, як окремий напрямок відомчої політики МВС під назвою «community policing» (діяльність, орієнтована на потреби громад), як механізм оцінки діяльності МВС в цілому.

Права персоналу МВС не лишилися осторонь — в Стратегії закладена система змін у соціальному та фінансовому забезпеченні правоохоронців, прозорість кадрових процедур, гендерна рівність в ході професійної кар’єри, унеможливлення маніпулювати поведінкою підлеглих з боку недобросовісних керівників.

Проте найбільший резонанс викликали ідеї щодо кардинальної реструктуризації МВС та майбутньої поліції, оскільки передбачається «зникнення» цілої низки служб — ДАІ, транспортної та ветеринарної міліції, підрозділів боротьби з організованою та економічною злочинністю, незаконним обігом наркотиків, служби охорони. Передбачається, що більшість функцій та персонал зазначених служб перейдуть під юрисдикцію інших міністерств. Це дозволить оптимізувати структуру поліції та по­ступово зробити так, аби до 70% поліцейських належали до двох найактуальніших для населення служб — патрульної та служби дільничних.

Процес реалізації реформи, дійсно, зостається досить дискусійним, проте не тільки і не стільки через брак фінансів. Мабуть, в центрі усіх проблемних моментів знаходиться питання готовності держави та суспільства запроваджувати реальні реформи. Адже зрозуміло, що успішною реформа МВС може бути не сама по собі, а як складова змін в усій сфері кримінальної юстиції. Так, робота МВС з налагодження нової системи функціонування виглядає сьогодні надзвичайно складною. Проте у порівнянні з тими завданнями, що постають у побудові нової системи стосунків МВС з органами прокуратури та судовою системою, проблеми внутрішнього функціонування здаються вже зовсім буденною справою.

Рекомендації

1. Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України забезпечити координацію реформаційних процесів у сфері кримінальної юстиції, враховуючи специфіку та сферу повноважень органів судової влади, прокуратури та органів внутрішніх справ.

2. Парламенту України ініціювати розробку законодавчих ініціатив щодо оптимальної моделі залучення військових формувань МВС в умовах збройного конфлікту, надзвичайних ситуацій, АТО з одночасною розробкою системи соціального захисту персоналу.

3. Уряду України розглянути можливість законодавчого закріплення системи громадського моніторингу діяльності ОВС, з більш широким залученням громадськості та неурядових організацій до роботи у дорадчо-консультативних органах МВС України, експертних та тимчасових робочих групах, не обмежуючись існуючими формами.

4. Уряду України вдосконалити механізм державної статистики таким чином, аби передбачити окремий статистичний облік злочинів, які включають в себе елементи катування, передбачені статтею 1 Конвенції проти катувань та інших видів жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність поводження та покарання, та обов’язкову періодичну публікацію цих статистичних даних.

5. Уряду України врегулювати правові засади та механізми надання адміністративних послуг підрозділами МВС України, передбачивши їх прозорість, захист від монопольних та корупційних ризиків, чітку систему стандартів якості послуг та контролю за їх наданням.

6. МВС України налагодити процес прозорої імплементації засад реформування із залученням усіх зацікавлених сторін — національних інституцій громадянського суспільства, міжнародного експертного середовища, законодавчої гілки влади.

7. МВС України нормативно вдосконалити процедуру службових розслідувань за скаргами громадян таким чином, аби найповніше гарантувати захист права потерпілої особи на справедливий та ефективний розгляд. При цьому, зокрема, передбачити:

—  повноправну участь заявника у проведенні службового розслідування за його зверненням (ознайомлення з матеріалами розслідування і їх оцінювання, присутність при проведенні опитування фігурантів розслідування, можливість надання додаткових матеріалів на будь-якому етапі розслідування тощо);

—  можливість заявника залучати до службового розслідування адвоката чи іншого спеціаліста в області права, правозахисників, незалежних експертів;

—  можливість відсторонення працівника ОВС від виконання своїх обов’язків на період проведення службового розслідування (у необхідних для забезпечення його об’єктивності випадках);

—      реалізацію заходів по захисту від тиску з боку працівників міліції заявника та інших фігурантів службового розслідування.

 

[1] Розділ підготовлений О. Мартиненком, Центр досліджень правоохоронної діяльності.

[2] Суд над екс-беркутівцями, яких підозрюють у розстрілах на Майдані, перенесли //

http://24tv.ua/;

Колишньому начальнику Черкаської обласної міліції оголошено про підозру //

http://procherk.info/news/7-cherkassy/24642-kolishnomu-nachalniku-cherkaskoyi-oblasnoyi-militsiyi-ogolosheno-pro-pidozru;

Замначальника райотдела милиции в Запорожье будут судить за избиение митингующих в феврале //

http://112.ua/kriminal/zamnachalnika-rayotdela-milicii-v-zaporozhe-budut-sudit-za-izbienie-mitinguyus chih-v-fevrale-97234.html

http://112.ua/kriminal/zamnachalnika-rayotdela-milicii-v-zaporozhe-budut-sudit-za-izbienie-mitinguyus chih-v-fevrale-97234.html

[3] Сотрудники Оболонского РОВД Киева украли человека и силой выбивали признание //

http://roadcontrol.org.ua/node/2309

[4] Ивано-Франковские милиционеры покалечили афганца. В МВД говорят, что действовали законно //

http://roadcontrol.org.ua/node/2277

[5] За нарушение прав админзадержанных к ответственности привлечено 19 милиционеров и пограничников //

http://sud.ua/news/2014/11/10/70058-za-naryshenie-prav-adminzaderzhannikh-k-otvetstvennosti-priv lecheno-19-militsionerov-i-pogranichnikov

[6] Виявлено порушення прав і свобод людини в діяльності правоохоронних органів Київської області //

http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/all-activity/191214-ss-viyavleno-porushennya-prav-i-svobod-lyudini-v-diyalnosti-pravooxoronni/

[7] http://www.telekritika.ua/profesija/2014-08-05/96625;

http://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_izza-koncerta-ani-lorak-v-kieve-proizoshla-draka/596178

[8] Кількість жертв заворушень в Одесі збільшилася до 48 людей //

http://tyzhden.ua/News/109536

[9] В Харькове произошли столкновения Евромайдана с милицией: есть пострадавшие и задержанные //

http://censor.net.ua/

[10] А. Федченко. Ночь на Майдане: ожидание штурма и «сюрприз» от силовиков //

http://kp.ua/politics/465062-noch-na-maidane-ozhydanye-shturma-y-suirpryz-ot-sylovykov

[11] В Киевской обл. экс-милиционер осужден на 1,5 года ограничения свободы за избиение человека //

http://112.ua/

[12] На Тернопільщині троє міліціонерів зґвалтували 15-річну дівчину // http://www.0352.ua/news/565996

[13] В Полтавской обл. за ограбление, поджог и вымогательство будут судить 2-х милиционеров //

http://112.ua/

[14] Уманські ДАІвці просять звільнити хабарника (звернення) // http://progolovne.ck.ua/archives/112433

[15] Должность начальника ГАИ Киева была продана за 800 тыс. гривен //

http://roadcontrol.org.ua/node/2295

[16] Мариупольские милиционеры жалуются — их зарплаты отбирает начальник //

http://roadcontrol.org.ua/node/2354;

Экс-начальник милиции Киевщины купил квартиру за 3,2 млн. грн //

http://v7v7v7.com/2014/12/01/ehks-nachalnik-milicii-kievshhiny-kupil/

[17] Запорожские ветераны милиции увидели возле стен МВД «позорище в лучших традициях Януковича» //

http://iz.com.ua/

[18] 585 працівників міліції Донеччини звільнено //

http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1101126;

МВД обвиняет в предательстве более половины личного состава милиции Донбасса //

http://comments.ua/politics/480648-mvd-obvinyaet-predatelstve-bolee.html

[19] МВС звільнило 15 тисяч зрадників на Донбасі //

http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/16/7041022

[20] Аваков розпустив батальйон «Шахтарськ» через мародерство //

http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/17/7041055/

[21] В сети появилось видео задержания и избиения батальоном «Днепр» пособника сепаратистов //

http://112.ua/obshchestvo/v-seti-poyavilos-video-zaderzhaniya-i-izbieniya-batalonom-dnepr-posobnika-separatistov-98644.html

[22] «Азов» МВД: новые беспредельщики? // http://tema.in.ua/article/8648.html

[23] МВС європейського ґатунку: стратегія реформаторських змін //

http://www.pravda.com.ua/columns/2014/12/15/7052035/

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори