пошук  
версія для друку
07.06.2015 | Юрій Шершень

Чи судитиме Росія своїх найманців за участь у збройному конфлікті на Сході України?

   

Кремль постійно заявляє про те, що російські військовослужбовці не залучені у військових діях, які вже понад рік несуть смерть та руйнування у Донецькій та Луганській областях України. А тих своїх бійців, що потрапляють у полон українських військових, росіяни називають «добровольцями». «Забуваючи» при цьому, що в самій РФ діяльність таких добровільних бойовиків підпадає під ознаки кримінального злочину – найманства.

Але нещодавно консул Російської Федерації назвав заарештованих російських військовослужбовців ГРУ ГШ РФ сержанта Олександра Александрова і капітана Євгена Єрофєєва «найманцями» і «поліцейськими ЛНР». Консул РФ Олексій Грубий заявив на зустрічі з адвокатами росіян: «На даний момент офіційна позиція Росії така, що ці військовослужбовці – найманці і нічого спільного з російською армією не мають».

В той же час, консул зазначив, що РФ нібито «робить все можливе», щоб не допустити виходу таких «найманців» за межі територій, контрольованих «ЛНР» і «ДНР», адже це «шкодить іміджу Росії».

Характерно, що російські «іміджмейкери» від дипломатії чомусь геть забувають про те, що «добровольці-найманці», які не тільки імідж Росії псують, але й вбивають громадян України, мусять бути покарані за ст. 359 Кримінального кодексу РФ (Найманство).

А голова московської колегії адвокатів і фахівець з кримінального права Андрій Князев в інтерв’ю «Известиям» підтвердив, що російські «ополченці», які воюють на Сході України, можуть потрапити під норму статті про найманство: «Громадяни Росії, які борються зараз на Україні, повернувшись назад, теоретично можуть потрапити під статтю «Найманство».

Однак, за словами Князєва, «до цього подібні ситуації практично ніколи не приводили до порушення кримінальних справ за даною статтею». Адже «найманство треба ще довести, сформувавши в суді доказову базу. А чи легко довести, що передавалися гроші?» В якості прикладу безкарності адвокат нагадує про російських «добровольців», які воювали в Абхазії і колишній Югославії.

Юрист і федеральний суддя РФ у відставці Сергій Пашин підтвердив «Известиям», що осіб, які «билися за кордоном з ідейних міркувань» без наявності доказів матеріальної вигоди «практично неможливо реально залучити до відповідальності за статтею «Найманство».

Можливо, російський консул більше знає про своїх співвітчизників – ідейних борців за грошові знаки, оскільки дав їм кваліфікацію «найманців»?

 

Довідка:

Уголовный кодекс РФ.

Статья 359. Наемничество:

1. Вербовка, обучение, финансирование или иное материальное обеспечение наемника, а равно его использование в вооруженном конфликте или военных действиях – наказываются лишением свободы на срок от четырех до восьми лет с ограничением свободы на срок до двух лет либо без такового (в ред. Федерального закона от 27.12.2009 № 377-ФЗ).

2. Те же деяния, совершенные лицом с использованием своего служебного положения или в отношении несовершеннолетнего, – наказываются лишением свободы на срок от семи до пятнадцати лет со штрафом в размере до пятисот тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до трех лет либо без такового и с ограничением свободы на срок от одного года до двух лет либо без такового (в ред. Федеральных законов от 08.12.2003 № 162-ФЗ, от 27.12.2009 № 377-ФЗ).

3. Участие наемника в вооруженном конфликте или военных действиях – наказывается лишением свободы на срок от трех до семи лет с ограничением свободы на срок до одного года либо без такового (в ред. Федерального закона от 27.12.2009 № 377-ФЗ).

Примечание. Наемником признается лицо, действующее в целях получения материального вознаграждения и не являющееся гражданином государства, участвующего в вооруженном конфликте или военных действиях, не проживающее постоянно на его территории, а также не являющееся лицом, направленным для исполнения официальных обязанностей.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори