увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 30.09.2016 09:39
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Доля лікарні у Бірках – чергова маленька перемога

07.07.15 | Яра Скрипник

Черговим успіхом юристів ХПГ відзначився день вчорашній – 6 липня 2015 року. На цей раз вони протистояли сталій системі - державній виконавчій службі Зміївського районного управління юстиції Харківської області, яка вже більше року шукає підстави для того, щоб не відкривати виконавче провадження у резонансній справі стосовно закриття Бірківської дільничної лікарні, яке фактично відбулося ще 2011 року.

Нагадаємо, що у Зміївському районі Харківської області, незважаючи на те, що Харківська область не входила до пілотних проектів в експерименті з оптимізації (реформи) установ охорони здоров’я, була проведена «оптимізація» закладів охорони здоров’я при відсутності Державної програми та законодавчих актів з реформи установ охорони здоров’я. Під «скорочення» потрапила і лікарня у с. Бірки, яка обслуговувала більш ніж 5 тисяч мешканців як з самих Бірок, так і з сусіднього Першотравневого.

Найбільш обурені цим закриттям мешканці звернулися до Харківської правозахисної групи і разом з юристом Наталією Охотніковою пройшли довгий шлях від Харківського окружного адміністративного суду до вищої інстанції – Вищого адміністративного суду України.

7 жовтня 2013 року після проходження всіх можливих інстанцій суддею Харківського окружного адміністративного суду Самойловою В.В. нарешті було винесено рішення про часткове задоволення вимог позивачів та визнання наказу про закриття лікарні протиправним.

Але після того держава у особі державних виконавців почала ставити нові перепони – з 2014 року за різними підставами позивачі не можуть добитися того, щоб  було відкрито виконавче провадження. То постанова суду нібито не містить чіткої вказівки щодо того, які саме дії потрібно вчинити, то виконавчий лист державній виконавчій службі Зміївського районного управління юстиції подавай, хоча дана категорія справ виконується безпосередньо на підставі постанови суду. За цей час активісти, які й домагалися відкриття лікарні, стали у питаннях провадження у адміністративних справах досвідченішими за юристів, бо за захистом своїх прав зверталися і до Прокуратури, й до Омбудсмана, та й судів пройшли немало.

І ось чергова маленька перемога – суддя Лук’янченко М.О., розглянувши аргументи активістів, винесла постанову про скасування чергової постанови державного виконавця про відмову у відкритті провадження.

Сподіваємось, що ця боротьба з вітряними млинами закінчиться перемогою здорового сенсу над формалізмом. Бо хоча б іноді державним виконавцям слід згадувати, що вони наділені владою для того, щоб захищати права людей, а не порушувати їх.