увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 01.10.2016 18:32
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 26 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 08.06.2015 – 12.06.2015

18.07.15 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Надійшло 58 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 21 проект процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових комісій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету і бюджетного законодавства  тощо. Зауважимо, що чимало проектів має «літерні» номери, що наводить на думку про певний збій у системі реєстрації законопроектів.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0028 від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємне працевлаштування членів сімей працівників закордонних дипломатичних установ.

Суть договору викладена в його назві.

Проект прийнятий за основу і в цілому 17.06.2015.

Проект 0029 від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про повітряне сполучення.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття проекту дасть змогу забезпечити створення та функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації й активізації процесу двосторонніх міждержавних зв'язків між Україною та Великою Британією, сприятиме подальшому розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту, налагодженню ділових зв'язків, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.

Проект прийнятий за основу і в цілому 17.06.2015.

Проект 0030 від 10.06.2015 (Президент України) про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

Як зазначається у пояснювальній записці, приєднання України до Конвенції відповідатиме інтересам нашої держави та сприятиме покращанню захисту прав і свобод людини, удосконаленню правових механізмів подолання проблеми насильницьких зникнень, реалізації в повному обсязі конституційних гарантій щодо відновлення порушених унаслідок злочину прав людини, що, у свою чергу, сприятиме формуванню позитивного іміджу нашої держави на міжнародній арені.

Водночас ГНЕУ звертає увагу на те, що для ефективного застосування положень конвенції слід внести зміни до КК України, в якому лише частково відображені її вимоги.

Проект прийнятий за основу і в цілому 17.06.2015.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 2036а від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до законів України «Про розвідувальні органи України» та «Про телекомунікації» (щодо уточнення деяких положень).

Пропонується доповнити зазначені закони рядом новел. Зокрема ввести категорію «технічні засоби розвідки – технічні комплекси, системи, обладнання чи окремі засоби, що призначені для добування, оброблення, накопичення, передавання, зберігання та захисту розвідувальної інформації, а також забезпечення здійснення інших розвідувальних заходів». Також розширюється компетенція Центрального органу виконавчої влади в галузі зв’язку через передавання йому функцій з управління телекомунікаційними мережами загального користування та покладання відповідальності за забезпечення їх сталості в період не лише надзвичайного стану, а й надзвичайних ситуацій та воєнного стану.

Проект 2039а від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (щодо модернізації та утилізації озброєння, військової техніки та зброї).

Пропонується включити до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльність з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

Проект 2047а від 09.06.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов'язаними та працівниками Збройних Сил України.

Пропонується уточнити правове положення та функції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та зокрема її підрозділу досудового розслідування.

Проект отримав негативний висновок ГНЕУ.

Проект 2048а від 09.06.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння у Збройних Силах України.

Звертає на себе увагу, що у цьому проекті пропонуються зміни в ті самі положення Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», що і в попередньому проекті, але іншого змісту. Тому, як слушно зазначає ГНЕУ, у разі прийняття обох зазначених проектів у пропонованих редакціях виникне законодавча невизначеність стосовно того, яким є чинний текст відповідних норм названого вище Закону.

Проект 2050а від 09.06.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції.

Пропонується посилити кримінальну  відповідальність за «Публічні заклики до вчинення терористичного акту» як через посилення санкцій, так і через віднесення до спеціального суб’єкта службових осіб. Крім того, пропонується доповнити КК України ст. 258-6 «Інформаційне сприяння тероризму», згідно з якою караним є «інформаційне сприяння тероризму, тобто незаконне розповсюдження або сприяння розповсюдженню інформації, поширення якої забороняється законодавством про боротьбу з тероризмом, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів, які містять таку інформацію». Проте в проекті не подається визначення «інформації, поширення якої забороняється законодавством про боротьбу з тероризмом». Вірогідно, автори тут мають на увазі пропоновані ними зміни до ст. 17 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а саме: «Забороняється поширення в будь-який спосіб ідеології тероризму та інформації, яка має на меті пропаганду або виправдання тероризму». Водночас слід розрізняти «пропаганду та виправдання» від поширення інформації про певне явище, яке може і не мати оціночного навантаження.

Пропонується також заборонити поширення через засоби масової інформації або в інший спосіб інформації, яка «розкриває відомості про розташування, розгортання та переміщення підрозділів збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі окремих військовослужбовців, працівників або співробітників правоохоронних органів, які залучаються або плануються до залучення в антитерористичній операції, стан їх бойової та мобілізаційної готовності до виконання завдань в рамках антитерористичної операції, технічний стан озброєння, військової та спеціальної техніки, рівень оснащення, забезпечення та морально-психологічний стан військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів, які залучаються або плануються до залучення до проведення антитерористичної операції, стан оперативного обладнання територій, що здійснюється для забезпечення проведення антитерористичної операції, стан виконання робіт підприємствами оборонно-промислового комплексу щодо розробки, виготовлення, ремонту та модернізації озброєнь та військової техніки для потреб проведення антитерористичної операції». Як видається, у такій редакції заборони будь-яке повідомлення про співробітників МВС може розглядатися як інформаційне сприяння тероризму, адже «розкриває відомості про розташування … підрозділів … правоохоронних органів, у тому числі окремих … співробітників правоохоронних органів». Видається все ж доцільним було б обмежити дію заборони вказівкою на посадових осіб, які мають доступ до певних службових відомостей і не поширювати її на всіх пересічних громадян.

Проект 2066а від 12.06.2015 (Левченко Ю. В.) про заборону торгівлі з тимчасово окупованими територіями України.

Невеликий закон обсягом у 4 статті та «Прикінцеві положення». Згідно із ст. 1 «На території України забороняються будь-які операції з постачання товарів (послуг, робіт), які були ввезені та/або вироблені (отримані) на тимчасово окупованих територіях України». Також, «забороняється укладення правочинів, на підставі яких у фізичних та юридичних осіб виникають будь-які зобов’язання перед суб’єктами господарської діяльності, які зареєстровані чи здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованих територіях України» (ст. 2 проекту) та «забороняються будь-які операції з постачання товарів (послуг, робіт) на тимчасово окуповані території України. Кабінет Міністрів України за поданням Ради національної безпеки і оборони України може прийняти рішення про надання дозволу на постачання товарів (послуг, робіт) на тимчасово окуповані території виключно у випадках, якщо такі товари (послуги, роботи) є необхідними для запобігання техногенних катастроф та ліквідації їх наслідків або для надання першочергової допомоги постраждалому цивільному населенню внаслідок збройної агресії Російської Федерації.» (ст. 3).

Ст. 4 проекту передбачає,що «Кабінет Міністрів України за поданням Ради національної безпеки і оборони України може прийняти рішення про надання дозволу на здійснення операцій щодо постачання товарів, визначених статтею 1, та укладення правочину щодо купівлі товарів із суб’єктами господарювання, визначеними статтею 2 цього Закону, у випадку, якщо відсутність таких товарів може призвести до настання надзвичайної ситуації на території України». У зв’язку з цим підкреслимо, що поняття «надзвичайна ситуація» видається доволі розпливчатим, щоб робити його критерієм прийняття рішення.

Також слід відзначити, що проект до певної межі є альтернативним проекту 2004а від 03.06.2015 (Лапін І. О.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо посилення контролю за переміщенням осіб та вантажів (товарів) через тимчасово окуповану територію (див. Бюлетень № 25).

Сама ж ідея «торгової блокади» видається доволі дискусійною.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 2046а від 09.06.2015 (Семерак О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо удосконалення механізму наближення законодавства України до права ЄС.

Як зазначено в пояснювальній записці, проект розроблено з метою удосконалення положень Регламенту Верховної Ради України щодо внесення та розгляду законопроектів у частині забезпечення здійснення оцінки їх відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС – на всіх етапах розгляду законопроектів, зокрема під час попереднього розгляду та розгляду у першому та другому читаннях. Так, для організаційного забезпечення досягнення зазначеної мети пропонується передбачити в Регламенті Верховної Ради: а) включення до структури пояснювальної записки до законопроекту, що вноситься суб’єктами права законодавчої ініціативи, вимоги щодо надання експертного висновку щодо відповідності проекту акта міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, включаючи Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, та праву ЄС; б) визначення як підстави для повернення законопроекту, проекту іншого акта без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні висновок комітету, до предмету відання якого належать питання європейської інтеграції про те, що законопроект не відповідає, суперечить або не враховує належним чином міжнародно-правові зобов’язання України у сфері європейської інтеграції; в) надання до першого та другого читань висновку Комітету з питань європейської інтеграції щодо відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС.

Проект 2052а від 09.06.2015 (Князевич Р. П.) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення належної організації підготовки та проведення виборів народних депутатів України).

По-перше, закріплюється норма про те, що на засіданнях окружної чи дільничної виборчої комісії, зокрема при підрахунку голосів та встановленні підсумків голосування, на виборчій дільниці в день голосування у приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії також і «працівники Секретаріату Центральної виборчої комісії та Служби розпорядника Державного реєстру виборців». Крім того, розширюються чи уточнюються деякі строки.

По-друге, Закон України «Про здійснення державних закупівель» доповнюється нормою про те, що дія зазначеного Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є «товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів і референдумів в Україні», а також «послуги з підтримки, обслуговування та модифікації Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори» або її складових підсистем».

Проект тричі ставився на голосування 30.06.2015 і не був прийнятий.

Проект 2057а від 10.06.2015 (Рабінович В. З.) про внесення зміни до статті 93 Регламенту Верховної Ради України (щодо надання права уповноваженим народними депутатами України особам представляти законопроекти під час їх розгляду у комітетах Верховної Ради України).

Пропонується частину 6 зазначеної статті викласти в такій редакції: «Для попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого акта на засідання головного комітету запрошується ініціатор внесення законопроекту чи представник суб’єкта права законодавчої ініціативи (в тому числі, помічник-консультант народного депутата), а в разі необхідності – представники Кабінету Міністрів України, міністерств, інших державних органів, об'єднань громадян, а також експерти, фахівці та інші особи.

Уповноважений представник народного депутата, його помічник-консультант на підставі письмового звернення до комітету від народного депутата – ініціатора внесення законопроекту може представляти законопроект під час його розгляду у комітеті».

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 2042а від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів.

Основна ідея проекту полягає в тому, щоб запровадити фінансування реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що підпорядковані безпосередньо Міністерству соціальної політики України (державна власність), за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а не адміністративно-господарських санкцій, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів від роботодавців за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, як це відбувається нині. Аргументи ініціаторів проекту на користь вибору надійнішого джерела фінансування видаються цілком переконливими.

Проект 2043а від 08.06.2015 (Сюмар В. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян.

Як зазначається у пояснювальній записці, проектом пропонується внести такі зміни до КУпАП: 1) встановити, що за порушення права на інформацію та права на звернення, порушення законодавства у сфері захисту персональних даних військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах; 2) передбачити, що за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних (ст. 188-39 КпАП) та порушення права на інформацію та права на звернення (ст. 212-3 КпАП) адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення; 3) поширити ст. 188-40 КпАП «Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» на випадки невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та осіб, які діють за дорученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 4) встановити, що протокол про адміністративне правопорушення, вчинене посадовою або службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, створених такими органами підприємств, установ та організацій, може бути надісланий поштою за місцем роботи такої особи. До протоколу додається роз’яснення для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов’язків, передбачених ст. 268 КпАП. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене посадовою або службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, створених цими органами підприємств, установ та організацій, підпис особи, яка притягується до відповідальності, пропонується не вимагати, якщо такий протокол надсилається поштою за місцем роботи особи відповідно до ст. 254 КпАП. У зазначеному протоколі зазначається прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі виявлення такої особи). Також визначається, що ці зміни зумовлені практикою відмови посадових осіб державних органів від отримання зазначених протоколів та засвідчення отримання протоколу підписом, неможливістю доступу до зазначених осіб для вручення їм протоколу, що призводить до уникнення відповідальності.

Проект 2067а від 12.06.2015 (Бондар В. В.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Пропонується «Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (Голос України, 2015, 03, 04.03.2015 № 39)». Як зазначається в пояснювальній записці, існує необхідність визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та провести широкі консультації з органами місцевого самоврядування щодо можливих шляхів проведення комплексної, логічної та поступової реформи місцевого самоврядування виходячи з реальних потреб громад.

 

Кримінальне, кримінально-процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 2040а від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 244-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пояснювальною запискою метою «прийняття проекту Закону є конкретизація повноважень Державної служби України з лікарських засобів в частині розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень».

Проект 2065а від 12.06.2015 (Ничипоренко В. М.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за комунальні послуги та спожиті енергоносії.

Пропонується доповнити КУпАП новою ст. 165-6 «Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за комунальні послуги та спожиті енергоносії» такого змісту: «Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів за комунальні послуги та спожиті енергоносії, в тому числі: розрахунок плати з порушенням встановлених нормативів, завищення обсягів споживання, відмова виконувати розрахунок плати із урахуванням обсягу фактично спожитих комунальних послуг, що визначені за показниками приладів обліку споживання комунальних послуг, відмова враховувати наявність пільг та інших обставин, що впливають на розрахунок плати (враховуючи тимчасову відсутність особи за місцем проживання), завищення плати за комунальні послуги, в тому числі включення до неї необґрунтованих витрат та завищення понад встановлену межу прибутковості комунальних підприємств будь-якої форми власності, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених в частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 2051а від 09.06.2015 (Євлахов А. С.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо вдосконалення механізму реєстрації інших речових прав на нерухоме майно.

Проектом передбачається, що реєстрація «інших речових прав проводиться незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна».

Проект, як можна зрозуміти з пояснювальної записки, виходить насамперед з інтересів сільськогосподарських виробників – орендарів значної кількості земельних ділянок. Утім, маємо сумніви, що задля такої мети доцільно змінювати загальний порядок.

Проект 2059а від 11.06.2015 (Кононенко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу права оренди земельної ділянки.

Згідно з пояснювальною запискою проект розроблено для приведення норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині переходу права користування земельною ділянкою у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, їх частину чи групу до нового власника у відповідність до норм Земельного кодексу України, що регулюють зазначене питання.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 2037а від 08.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до Закону України «Про іпотеку» (щодо припинення всіх зобов'язань із кредитного договору внаслідок повернення предмету іпотеки).

Пропонується доповнити зазначений закон новою статтею 17-1 такого змісту: «Стаття 17-1. Передача предмету іпотеки – житлового будинку або житлового приміщення іпотекодержателю.

Іпотекодержатель має право звернутись з односторонньою заявою про передачу предмету іпотеки – житлового будинку або житлового приміщення іпотекодержателю. Така заява підлягає нотаріальному посвідченню.

Наслідком передання такої заяви іпотекодержателю є припинення нарахування процентів за основним зобов'язанням, а також за додатковими зобов'язаннями – неустойки (штрафи, пені).

Заборгованість по забезпеченому іпотекою основному та додатковим зобов'язанням погашається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – житлового будинку або житлового приміщення, за рахунок його вартості.

Якщо вартості житлового будинку або житлового приміщення недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, заборгованість по забезпеченому іпотекою зобов'язанню вважається погашеною та забезпечене іпотекою зобов'язання припиняється. Заборгованість по забезпеченому іпотекою зобов'язанню вважається погашеною, якщо розмір забезпеченого іпотекою зобов'язання менше або дорівнює вартості житлового будинку або житлового приміщення, що передане в іпотеку, визначеного на час виникнення іпотеки.».

Проект 2045а від 08.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, проект був прийнятий за основу із скороченням строку підготовки до другого читання 18.06.2015.

Проект 2045а-1 від 10.06.2015 (Довбенко М. В.) про внесення змін до деяких законів України для розширення інструментарію щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основною ідеєю цього альтернативного проекту є запровадження механізму, зокрема і без згоди вкладника, перерахування грошових коштів, розміщених на вкладних та/або поточних рахунках юридичних та/або фізичних осіб, відкритих в неплатоспроможних банках, в оплату за акції перехідного або неплатоспроможного банку. Є й ряд інших пропозицій, які потребують поглибленого вивчення.

Проект 2049а від 09.06.2015 (Ничипоренко В. М.) про мораторій на застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.

В проекті міститься всього 1 стаття такого змісту: «Встановити заборону (мораторій) на застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями) першої, другої та третьої груп».

Як зазначається у пояснювальній записці, у разі прийняття даного проекту буде знято соціальну напругу. Будуть створені сприятливі умови для налагодження конструктивного діалогу між державою та суб’єктами підприємницької діяльності з метою врегулювання питань адміністрування бізнесу на паритетних умовах.

Проект 2053а від 09.06.2015 (Третьяков О. Ю.) про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України (щодо спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги).

У пояснювальній записці мета підготовки та прийняття проекту визначається як узгодження норм Митного кодексу України та Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо органів, уповноважених на визнання товарів гуманітарною допомогою.

Проект 2056а від 10.06.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення доповнень до статті 516 Цивільного кодексу України (щодо права фізичних осіб – позичальників на викуп власного боргу у колекторів за ціною, яку сплатив колектор банку).

Пропонується доповнити зазначену статтю частиною 3 такого змісту: «3. У випадку заміни кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору, позичальником у якому є фізична особа (фізична особа – підприємець), такий позичальник має право викупити право вимоги за ціною відступлення такого права первісним кредитором (банк або інша фінансова установа).

Первісний кредитор (банк або інша фінансова установа) зобов'язаний надати на вимогу позичальника належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги.

У разі відмови нового кредитора відступити позичальнику право вимоги, позичальник має право звернутись до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця за ціною, за якою право вимоги було відступлено первісним кредитором (банк або інша фінансова установа)».

Як зазначається в пояснювальній записці, метою проекту є надання фізичним особам – позичальникам права на викуп власного боргу у колекторів за тією ціною, за якою такий борг продав банк. Утім, у разі прийняття цієї пропозиції колекторська діяльність втрачає всякий сенс.

Слід відзначити, що це вже далеко не перший проект від цього ж народного депутата щодо проблеми кредитних заборгованостей та колекторської діяльності. Слід назвати проект 2615 від 09.04.2015 про захист споживачів від зловживань з боку колекторів (див. Бюлетень № 17) та проекти 2978 від 02.06.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права споживача самостійно визначати черговість погашення основної суми боргу та процентів і неустойки за споживчим кредитом) і 2014а від 04.06.2015 про внесення змін до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо обмеження розміру пені та строку нарахування неустойки за договорами про надання споживчого кредиту) (див. Бюлетень № 25) і вищерозглянутий проект 2037а від 08.06.2015 про внесення змін до Закону України «Про іпотеку» (щодо припинення всіх зобов’язань із кредитного договору внаслідок повернення предмету іпотеки). На нашу думку, логічнішим було б подати один комплексний проект, який би врегульовував питання заборгованостей фізичних осіб за кредитами та права й компетенцію колекторів.

Проект 2060а від 11.06.2015 (Мартиненко М. В.) про заходи економічної стабілізації Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв’язку з тимчасовою окупацією території України.

Ст. 1 передбачається «Встановити до 1 січня 2017 року мораторій на стягнення заборгованості з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».», а ст. 2 проекту – «Підприємству списується податковий борг, що обліковується на особових рахунках Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників податків».

Пропонований проект виглядає дещо дивним і відверто лобістським. Схожої точки зору притримується і ГНЕУ, яке підготувало негативний висновок, рекомендуючи в першому читанні повернути проект на доопрацювання. Водночас профільний Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки повністю підтримав проект і рекомендував прийняти його за основу і в цілому.

Проект 2068а від 12.06.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування сел, селищ, міст районного значення)

Пропонується низка різнопланових змін податкового законодавства, покликаних на думку ініціаторів проекту забезпечити збільшення надходжень до місцевих бюджетів для посилення фінансової самодостатності територіальних громад та розширення повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення.

коментарі

новий коментар