Протистояння Держави та Здорового глузду – перемогу у Європейському Суді з прав людини відзначає літній доктор наук

16 липня 2015 року у справі літнього доктора технічних наук, професора, академіка Академії гірничих наук, колишнього ректора Криворізького технічного університету Анатолія Георгієвича Темченка, інтереси якого представляла юрист Харківської правозахисної групи Айгуль Муканова, нарешті пролунав фінальний акорд.

Європейський Суд з прав людини визнав, що наша держава у особі відповідних органів державної влади порушила його право на адекватну медичну допомогу в умовах ув’язнення, не забезпечила об’єктивний розгляд численних клопотань про зміну запобіжного заходу, безпідставно утримувала заявника під вартою, а також не надала йому можливості оскаржити таке утримання, оскільки відмовилася розглянути його клопотання про зміну запобіжного заходу, а тому й порушила право на наявність ефективного засобу захисту своїх порушених прав. Також Суд визнав такими, що не відповідають міжнародним стандартам умови утримання та транспортування заявника.

За цими юридичними складними конструкціями міститься історія цинізму та відвертого ігнорування державою прав людини, яка своє життя поклала на те, щоб цю саму державу прославити у світі.

Наукова діяльність Анатолія Георгієвича неодноразово була відзначена Україною – Державною премією в галузі науки і техніки та почесним званням «Заслужений працівник народної освіти України». Заявник був нагороджений знаками Міністерства освіти України «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», «Петра Могили», а також знаками Криворізького міськвиконкому «За заслуги перед містом» другого і третього ступенів, Грамотами Міносвіти України, області, міста, району, був обраний дійсним членом Академії наук України. Він мав дуже багато соціальних зв’язків – колеги, родина, друзі, учні.

Але коли професора звинуватили у тому, що він вчинив замах на отримання хабара, держава «віддячила» літній людині як могла – одразу помістила під варту, повністю проігнорувавши всі національні й міжнародні стандарти про те, що вибір запобіжного заходу повинен бути дуже ретельно обраний серед інших, з урахуванням особи підозрюваного та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Стан здоров’я доктора наук у СІЗО погіршився до такого ступеню,– загострився діабет, з’явилися серйозні проблеми з сердечно-судинною системою,– що юрист ХПГ Айгуль Муканова та родина літнього професора забили на сполох. Держава ж у особі прокуратури, адміністрації СІЗО, судді, у провадженні якого перебувала ця справа, залишалася непохитною – літня людина має знаходитись у СІЗО, а стан її здоров’я не викликає сумнівів – здоровий.

Однак у Європейського Суду, який ніколи і не бачив пана Темченка, лише на підставі медичних документів, які юрист ХПГ надіслав до Страсбургу сумніви з’явилися одразу – ЄСПЛ рекомендував Україні негайно провести обстеження та лікування професора. Та й за виконання цієї недвозначної настанови родина заявника та юрист ХПГ відчайдушно билися з байдужою державою.

Результат з точки зору практики Європейського Суду доволі прогнозований – Суд розглянув справу «Темченко проти України» по суті та зафіксував ряд порушень Конвенції, присудивши професорові компенсацію моральної та матеріальної шкоди. Чи змусить це рішення зробити відповідні висновки безапеляційну у деяких аспектах державу – побачимо.