MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Акордеоніст Ігор Завадський невинуватий! (Прес-реліз)

19.08.2015   
19 cерпня, 10:30, ІА «Інтерфакс-Україна», Київ, вул. Рейтарська, 8/5а. Ми, правозахисники та адвокати підсудних Євген Захаров, Микола Кушніренко та Анна Литвин та музиканти Дєніс Снігірьов та Руслан Шеремет, учні Ігоря Завадського, заявляємо, що цей всесвітньо відомий акордеоніст та його адміністратор Андрій Бригіда з 23 лютого 2012 року були піддані катуванням, незаконно утримуються під вартою в СІЗО № 13 і були незаконно та несправедливо засуджені судом першої інстанції.

19 cерпня, 10:30, ІА «Інтерфакс-Україна»
Київ, вул. Рейтарська, 8/5а

До вступу вироку в законну силу особа є невинуватою, і безграмотними є лише заяви про її вину. Нагадати ж про невинність – цілком нормально. Позитивна інформація не може обмежуватися ні правом, ні мораллю.

20 серпня об 11.00 в Апеляційному суді м. Києва (головуючий суддя Худик Микола Павлович) починається розгляд апеляційних скарг на обвинувальні вироки Подольського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 р. у справі Ігоря Завадського та Андрія Бригіди, засуджених, відповідно, до 13 та 7 років позбавлення волі за розбещення неповнолітніх.

Ми, правозахисники та адвокати підсудних Євген Захаров, Микола Кушніренко та Анна Литвин та музиканти Дєніс Снігірьов та Руслан Шеремет, учні Ігоря Завадського, заявляємо, що цей всесвітньо відомий акордеоніст та його адміністратор Андрій Бригіда з 23 лютого 2012 року були піддані катуванням, незаконно утримуються під вартою в СІЗО №13 і були незаконно та несправедливо засуджені судом першої інстанції.

Ми вважаємо, що їхня кримінальна справа є повністю сфабрикованою, починаючи з незаконного її відкриття Шевченківським РУ ГУМВС України без наявних законних підстав. Слідчі дії проводилися без наявних на те повноважень, виносилися незаконні постанови про проведення обшуку, проведена незаконна зміна підслідності без залучення прокурора. Мали місце незаконні призначення експертиз та повторних експертиз, незаконне проведення оперативно-розшукових заходів за місцем проживання підсудних та використання їх результатів як доказів в даному кримінальному провадженні, залучення понятих, які є працівниками органу дізнання та інші брутальні порушення процесуального закону.

При проведенні судового розгляду в суді першої інстанції висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, це стосується показань неповнолітніх осіб, визнаних потерпілими у справі. Оцінка доказів на їх допустимість судом взагалі не проводилась, але навіть в разі визнання незаконним отримання певних доказів, суд все одно на них посилається у вироку, як на належні. У вступній частині вироку не зазначено, чи були присутні під час проголошення вироку підсудні, обвинувачення носить не конкретний характер, а в мотивувальній частині обставини та їх обґрунтування доказами розкидані в хаотичному порядку та не класифіковані щодо кожного епізоду та кожного обвинуваченого окремо, а при кваліфікації незаконних дій підсудних суд обмежився лише вказівкою на статтю без зіставлення ознак установленого судом злочинного діяння.

Також мали місце численні порушення та фальсифікації протоколів судових засідань в суді 1-ї інстанції, для створення видимості справедливого вироку. Підсудні надали 266 зауважень до цих протоколів, з яких Подільський суд затвердив 232 зауваження. Тим самим суд фактично підтвердив наявність фальсифікацій.

Ми сподіваємося, що Апеляційний суд, уважно, повно і всебічно дослідивши обставини справи, скасує обвинувальний вирок та закриє кримінальну справу з підстав не встановлення достатності доказів для доведення винуватості підсудних в суді і вичерпання можливості їх отримати.

Ми також хочемо наголосити, що відмова адміністрації надати Ігорю Завадському інструмент для тренувань в СІЗО (беззвучних!) є формою морального катування. Тим більше огидним виглядає внесення відповідної норми в «Правила внутрішнього розпорядку СІЗО» спеціально для нормативного обґрунтування цієї відмови.

 Поділитися