пошук  
версія для друку
09.09.2015 | Яніна Смелянська

...обговоренню підлягає...

   

Суд в Луганській області, як на мене, то апріорі не може бути справедливим, тому що майже перед кожним суддею, котрий сьогодні виносить обвинувальний вирок добровольцям, ще рік тому стояв важкий вибір – ЛНР чи Україна. Більшість судей залишилися під владою України, але ж політичні вподобання від цього вибору не змінилися і любов до Батьківщини сильнішою не стала.

Обвинувальні вироки щодо добровольців в Луганській області виносяться у більшості своїй швидко та без врахування істинних обставин справи. Доброволець – значитьвинен. І не підлягає обговоренню.

Керівництво області, міліції, та інших органів не тільки в курсі такої сумної тенденції, але навіть сприяє подальшому процвітанню і пригніченню прав добровольців і в подальшому. Кримінальні справи на добробатівців вітаються, і ті, хто рік тому стали на захист батьківщини від зовнішнього ворога, повільно але впевнено самі переходять у категорію неугодних.

23 вересня 2014 року в місті Лисичанськ Луганської області добровольці батальону «Донбасс» Єгор Кравчук та Руслан Кузьменко прямували до постійного місця розташування батальйону, везли гуманітарну допомогу бійцям добробату, яку щойно їм передали волонтери.

Через кілька кілометрів на трасі між добровольцями та місцевим мешканцем виникла конфліктна ситуація. Пізніше в судовому засіданні було з’ясовано, що 23 вересня 2014 року близько 18 годин 30 хвилин місцевий мешканець С. повертався на власній машині додому, був засліплений автомобілем, який їхав позаду (автомобіль добровольців), скоїв декілька небезпечних маневрів, які могли створити ДТП, зупинився. Тобто конфлікт на проїжджій частині спровокував місцевий мешканець С.

Коли автомобіль донбасівців також зупинився, а Кравчук і Кузьменко, які перебували в цьому автомобілі, вийшли, щоб прояснити ситуацію, інший учасник конфлікту одразу почав ображати військових нецензурними словами, роблячи акцент на словах «нацики», «фашисти», «укропи», і провокувати бійку з добровольцями.
У донбасівців при собі була штатна зброя. Однак протягом усього часу розвитку історії вона знаходилася в машині (це підтверджують свідки). Донбасівці знаходилися на службовому автомобілі, прямували в розташування батальйону з завдання – везли гуманітарну допомогу від волонтерів для батальону.
Кузьменко Руслан, доброволець батальйону «Донбас», злегка ударив провокатора. Єгор Кравчук в цей час паркував автомобіль і не бачив подробиць бійки. Тобто навіть свідком в цій історії його назвати складно. Потерпілий це також підтвердив. Саме потерпілий в суді чітко зазначив, що Кравчук його не бив, не допомагав Кузьменку, не ображав, не погрожував та на момент затримання працівниками міліції знаходився на відстані декількох метрів від нього.
Кравчук підійшов до учасників конфлікту, свого товариша та іншого водія, спробував припинити конфлікт, навіть зробив кілька зауважень сослуживцю. Незабаром до місця події під’їхав наряд міліції (прикомандировані співробітники УБОЗ з Івано-Франківська). Як виявилось, вони патрулювали місто та випадково стали свідками конфлікту. Також нібито випадково прибули представники добровольчого батальйону «Тернопіль».

Саме вони одразу і доставили Кравчука з Кузьменком вже в наручниках в Лисичанський міськвідділ міліції. Представники батальйону «Тернопіль» підтвердили, що обидва добровольця були на момент конфлікту без зброї.

Однак поки Кузьменко та Кравчук давали свідчення в міліції, в їхньому автомобілі, крім штатної зброї, при обшуку дивним чином було виявлено травматичний пістолет. Добровольці з батальйону «Тернопіль» пізніше підтвердили, що пістолет в автомобіль донбасівців підклали саме співробітники міліції міста Лисичанськ. «Тернопільці» говорять, що при обшуку машини обвинувачених був виявлений невідомий травматичний пістолет в кобурі на задньому сидінні, однак, свідок зазначив, що чув, як невідомі йому працівники міліції передавали комусь пістолет, який потім був поміщений в автомобіль обвинувачених.

У підсумку, вже через кілька годин проведених у відділку міліції, добровольцям Кузьменку та Кравчуку інкримінували ст. 296 ч. 4, ст. 263 ч.1 (хуліганські дії зі зброєю і незаконне володіння зброєю).

Крім того слід зазначити, що в момент, коли трапилася конфліктна ситуація, Кравчук і Кузьменко за завданням командира везли гуманітарну допомогу в батальйон. Загальна сума «гуманітарки» для бійців «Донбасу» становила близько 7 тисяч доларів. Коли Кузьменко і Кравчука затримали, то все, що було при них: гуманітарна допомога для батальйону, штатний автомобіль, штатна зброя, особисті речі - вилучили. За словами співробітників міліції (не підтверджене документами) всі особисті речі добровольців, автомобіль, зброя, гуманітарна допомога були відправлені в розташування батальйону «Донбас». У батальйоні цієї інформації не підтвердили і до батальйону все вищеперелічене просто не доїхало.

При обранні запобіжного заходу за рішенням суду обох добровольців залишили під вартою . У Старобільському СІЗО №18 Кравчук і Кузьменко провели 10 місяців. Далі рішенням Лисичанського міськсуду добровольців визнали винними у вчиненні злочину і визначили: Кравчуку Єгору - 4 роки реального терміну з випробувальним терміном на 2 роки, Кузьменко Руслану - 5 років реального терміну з випробувальним терміном 3 роки.

Зараз Єгор Кравчук чекає розгляду апеляційної скарги по його справі на рішення Лисичанського міського суду, яка має відбутися наступного тижня.

Як на мене, то вина Кравчука та Кузьменка не може розглядатися судом, як рівноцінна. Якщо по Кузьменку більш – менш зрозуміло, то за що осудили Єгора Кравчука – не зрозуміло зовсім. За те, що лише опинився поряд із учасниками конфлікту найбільше в якості свідка.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори