MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Пісні старі і лад не новий, або дещо про нову російську інформаційну доктрину

12.10.2015   
Наталка Ковальчук
На думку автора, нова російська доктрина інформаційної безпеки насправді має дуже старі посили. Вона заточена на подальшу інформаційну війну.

Як відомо, міс Марпл, головна героїня багатьох творів незабутньої Агати Крісті, детективні головоломки, котрі відбувалися навколо неї, оцінювала через призму життя свого невеликого селища.

Якщо подивитися з цієї точки зору на сучасну ситуацію в Україні, то ми, на жаль, мешкаємо поряд з сусідом, який без будь-якої причини, просто так, знічев’я може взяти палицю і прийти побити нам вікна, підпалити двері, чи зробити ще щось страшніше.

Це зовсім не вигаданий спосіб дій і у реальному житті. Знаю людину, котра якраз мала такого сусіда. Він чинив їй всілякі неподобства, навіть відверто залякував. Не могли врозумити чоловіка ні бесіди по-доброму, ні звернення до правоохоронних органів. З усього цього він лише насміхався, зауважуючи, що може чинити будь-що, не боячись жодного покарання. Бо, мовляв, має відповідну довідку про власний неадекватний стан. Врешті-решт, жінці довелося продати помешкання і знайти інше - з більш мирними сусідами.

Наша північна сусідка Росія діє схожими методами. До того ж, вже не одне десятиліття сама собі й видає «довідки», прикриваючи власні безчинства на територіях інших країн. Але ми, на жаль, не можемо, зробити так, як у звичайному житті: продати комусь своє помешкання і знайти дім більш спокійний, без лихого сусіда.

Тож доводиться вчитися жити у тих умовах, які маємо. Як і розуміти, що російська агресивна політика щодо України не обмежується лише військовим втручанням. З не меншою запопадливістю у Кремлі стараються здійснювати на нас потужний інформаційний вплив.

Дестабілізуюча прокремлівська інформаційна атака, очевидно, буде посилюватися. І не тільки стосовно України. Адже, як повідомляють ЗМІ, зокрема http://news.liga.net , у Росії розробили нову доктрину інформаційної безпеки.

Досить навіть побіжного знайомства зі стислим викладом цього російського плану дій у інформаційній сфері, аби зробити висновок: пропонована доктрина цілком вписується у популярну кремлівську тезу, відповідно до якої всі навколо вороги і заздрісники.

Тому нова російська доктрина інформаційної безпеки насправді має дуже старі посили. Вона заточена на подальшу інформаційну війну. Думається, і стосовно України також.

У цьому документі немає тез про примирення, про співпрацю, про пошуки того, як інтегруватися у цивілізований світ.

Навпаки. Йдеться, наприклад, про звинувачення, у поданні тенденційної і необ’єктивної інформації про Росію в світовому інформаційному просторі з боку якихось «інших країн».

Що, ж це якраз той момент, коли найбільший негідник і кричить: «Рятуйте!».

Схожих звинувачень і щодо України з боку Росії вже звучало достатньо, хоча це зовсім не українські інформаційні джерела, а російська пропаганда «вражала» світ «розіп’ятими хлопчиками», «винищеними снігурами» і багатьма іншими вигадками.

Щодо самої Росії нічого й вигадувати не потрібно. Бо якщо взяти до уваги той факт, скільки лиха наробила московська влада в нашій країні, то достатньо цілком об’єктивних, а не якихось вигаданих, даних, аби інформація про цю країну сприймалася як цілком негативний месидж.

Також, судячи з запропонованої «доктрини», у Москві вважають, що якісь ворожі сторонні сили зайняті підривом «устоїв» російського суспільства, їх духовних цінностей, моральних засад тощо.

Та чи треба шукати винного на стороні, якщо сама країна, небезпідставно визнана агресорором, цинічно говорить власним громадянам: «Ідіть і вбивайте!». А політична верхівка без зайвих докорів сумління на державному рівні одноголосно приймає відповідні документи, аби свою ж агресію виправдати. Власне, «виписує» ті самі «довідки», які дозволяють ці вбивства.

І у цьому випадку чуються пояснення, що керуються знову ж таки нібито інтересами російської безпеки.

Щоправда, московська «безпека» обертається великою «небезпекою» для інших народів.

Бо це від рук російських найманців втрачено тисячі життів, через конфлікт, розв’язаний на Донбасі, на Луганщині, відбуваються теракти на мирній території України. З вини російських терористів українське поле стало могилою для пасажирів збитого малазійського літака. Та й сьогодні російські бомби вбивають когось - у далекій від нас Сирії.

Потала кремлівською владою найвищого права людини на життя давно вже стала нормою державної політики. А просторікування високопоставлених російських чиновників про духовні цінності чи моральні засади сприймається лише як міф, знущання над здоровим глуздом.

Різноманітними міфами сповнена й ця нова доктрина російської інформаційної безпеки. Про неї навіть не можна сказати, що це старі пісні на новий лад. Бо і «пісні» заяложені, і лад «затертий».

І все цілком вписується у фразу, сказану якось Робертом Орттунгом, професором школи Еліота Університету Джорджа Вашингтона, про те, що російська пропаганда служить для того, аби морочити людей.

Судячи з усього, «морочити» не тільки росіян, а й весь цивілізований світ вона налаштована чим далі тим більше агресивно і цинічно.

 

 

 

 

 

 Поділитися