Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 42 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 28.09.2015 – 02.10.2015

Надійшло 53 проекти законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 18 процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 3189 від 29.09.2015 (Бобов Г. Б.) про внесення змін до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо уточнення пільг курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів).

Пропонується закріпити, що військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд «всіма видами транспорту загального користування міського (в тому числі метрополітену), приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) – тільки військовослужбовці строкової військової служби, курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів».

Проект 3192 від 29.09.2015 (Лінько Д. В.) про повну блокаду тимчасово окупованих територій України (щодо припинення залізничного, автовантажного та автобусного сполучення).

Невеликий за обсягом проект, мета якого в першій же статті визначена як «недопущення контрабанди, постачання наркотиків та зброї, посилення контролю та убезпечення громадян від проникнення диверсійних груп» Для цього «забороняється залізничне, автовантажне та автобусне сполучення з тимчасово окупованими територіями Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей». Виключення становить рух легкових автомобілів та вантажів (товарів) з гуманітарною допомогою, які ввозяться на територію виключно під контролем спеціально делегованих  представників ОБСЄ або за участю представників Міжнародного комітету Червоного хреста і Червоного півмісяця. Також «забороняється укладання правочинів з фізичними/юридичними особами, які провадять підприємницьку діяльність на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей». За порушення цієї норми передбачені штрафні санкції у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Блокада може бути знята, а транспортне сполучення відновлено повністю або частково у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації або після повного звільнення від окупантів, та відновлення контролю над окупованими територіями Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей. Рішення про зняття блокади та відновлення транспортного сполучення приймає Ради національної безпеки та оборони України.

Проект 3122-1 від 01.10.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб.Альтернативний проекту 3122 від 17.09.2015 (Гарбуз Ю. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (див. Бюлетень № 40).Частково повторює проект 3122 в частині порядку реєстрації або перереєстрації місця проживання дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування, переміщених з тимчасово окупованої території. Втім, пропонується надати право на першочергове отримання житла усім «внутрішньо переміщеним особам», а не лише зазначеним вище особам.

Проект 3206 від 01.10.2015 (Недава О. А.) про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції.

Пропонується поширити положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на «осіб рядового та начальницького складу податкової міліції  Центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи». Крім того, змінами до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» пропонується віднести до числа органів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи та покласти на нього повноваження щодо здійснення контрольно-дозвільних процедур з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції, вживання заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, здійснення інших заходів щодо запобігання та припинення злочинів у сфері оподаткування, митній, бюджетній та валютній сферах, злочинів, пов’язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Перша пропозиція, на нашу думку, заслуговує на підтримку з огляду на характер діяльності податкової міліції в зоні проведення АТО. Проте ми згодні з висновком ГНЕУ щодо того, що пропозиція віднести до числа органів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, є недостатньо аргументованою.

Ідеологічні питання

Проект 3213 від 02.10.2015 (Левченко Ю. В.) про ембарго на імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора.

Пропозиції проекту зводяться до чотирьох положень: 1) забороняється імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора; 2) забороняється укладення правочинів, на підставі яких у юридичних осіб, що утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, виникають грошові зобов’язання перед юридичними особами, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства держави-агресора; 3) Кабінет Міністрів України за поданням Ради національної безпеки і оборони України може прийняти рішення про надання дозволу на укладення правочину на поставку товарів та імпорт товарів отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора, у випадку, якщо відсутність таких товарів може призвести до настання надзвичайної ситуації на території України; 4) дія заборони не поширюється на правочини, які укладені до моменту набрання чинності зазначеним проектом.

На нашу думку, проект економічно ніяк не обґрунтовано, він не враховує реальний стан речей в економіці як країни загалом, так і окремих регіонів. Крім того, не взято до уваги існування міжнародних консорціумів, учасниками є фізичні та юридичні особи з держави-агресора. Тому проект оцінюємо як суто популістський.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 3204 від 01.10.2015 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо підвищення рівня інформованості виборців про кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости.

Проектом передбачається встановлення обов’язку розміщувати на кожній виборчій дільниці інформаційні плакати місцевих організацій партій, кандидатів у депутати, закріплених за відповідним територіальним виборчим округом, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости. Інформаційні плакати місцевих організацій партій мають містити виборчий список кандидатів у депутати із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), року народження, посади (заняття), місця роботи та місця проживання, партійності кожного включеного до нього кандидата та номеру територіального виборчого округу, за яким закріплюється кандидат, а плакати кандидата у депутати, закріпленого за відповідним територіальним виборчим округом, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости мають містити біографічні відомості та фотографію, подані кандидатом при реєстрації. Також передбачаються вимоги до таких інформаційних плакатів, порядок фінансування їх виготовлення, строки їх передання до виборчих дільниць та порядок розміщення.

Пропоновані зміни видаються доцільними, однак є небезпека того, що в невеликих населених пунктах можуть виникнути складності з їх реалізацією.

Проект 3205 від 01.10.2015 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо добровільного зняття депутатської недоторканності.

Пропонується доповнити зазначений закон новою ст. 218-1 «Подання заяви про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт». Пропонується надати право народним депутатам «самостійно ініціювати питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання за умови вручення повідомлення про підозру та арешт шляхом подання відповідної заяви». Зазначається, що «заява про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання за умови вручення повідомлення про підозру та арешт є актом волевиявлення народного депутата та не залежить від факту вчинення ним кримінального чи іншого правопорушення». Така заява має бути розглянута на найближчому пленарному засіданні і відповідне рішення приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу і оформляється постановою Верховної Ради України. Вказується, що таке рішення не може бути переглянуте так само, як не може бути і відкликана відповідна заява.

Ідея видається доволі цікавою, але з іншого боку вона може розглядатися і як спроба відтермінувати чи загалом відмовитися від широко анонсованої перед виборами основними політичними партіями обіцянки скасувати депутатську недоторканність як таку.

Проект 3207 від 01.10.2015 (Гройсман В. Б.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу).

Основна ідея проекту полягає у впровадженні безпаперової технології надання документів народним депутатам України, комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям, тимчасовим слідчим комісіям, депутатським фракціям (депутатським групам). Водночас передбачається, що народний депутат України може подати письмову заяву до Апарату Верховної Ради України про надання йому документів у паперовому вигляді. В проекті уточнюються строки оприлюднення на сайті Верховної Ради України та направлення народним депутатам розкладу і порядків денних пленарних засідань сесії Верховної Ради, пропонується скасувати необхідність подання суб’єктом законодавчої ініціативи проекту постанови за результатами розгляду законопроекту, а також передбачається визначити, що Апарат Верховної Ради забезпечує ведення офіційної електронної бази даних прийнятих Верховною Радою України актів (складова частина автоматизованої системи «Законодавство»), що містить еталонні електронні тексти відповідних актів, доступ до яких на офіційному веб-сайті Верховної Ради України є вільним та безоплатним.

Проект, як видається, заслуговує на підтримку. Проте слід взяти до уваги і слушне зауваження ГНЕУ про очевидну необхідність попередньої підготовки та технічного переоснащення комп’ютерної мережі Верховної Ради України.

Проект 3112-1 від 02.10.2015 (Парубій А. В.) Виборчий кодекс України.

Альтернативний однойменному проекту 3112 від 16.09.2015 (Писаренко В. В.) (див. Бюлетень № 40).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено на основі проекту Виборчого кодексу України, який був розроблений робочою групою під керівництвом народного депутата України (на той час) Ю. Ключковського та був зареєстрований у Верховній Раді України у березні 2010 року. Зазначений проект Виборчого кодексу отримав позитивний висновок Венеціанської Комісії. При доопрацюванні було враховано низку пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства, які розглядалися Верховною Радою України протягом 2010–2015 років.

Проте значний (437 сторінок) обсяг проекту виключає можливість його належного аналізу в межах цього огляду.

Проект 3208 від 02.10.2015 (Князевич Р. П.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення порядку надання згоди на затримання та арешт суддів).

Пропонується скасувати повноваження Голови Верховного Суду України щодо ініціювання надання згоди парламентом на затримання та арешт суддів і покласти відповідні повноваження на Генерального прокурора України (виконувачам обов’язків Генерального прокурора України).

Тим самим має бути запроваджена однакова процедура надання згоди на затримання та арешт народних депутатів та суддів. На думку ініціаторів проекту, його прийняття звільнить Голову Верховного Суду України від невластивих функцій, сприятиме незалежності і незаангажованості судових органів під час подальшого розгляду відповідних справ. Утім, як видається, до питання слід підійти зважено, враховуючи особливості корпоративного статусу суддів і загальну небажаність надання Прокуратурі додаткових важелів впливу на суддів.

Проект 3212 від 02.10.2015 (Гуляєв В. О.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про Національний банк України» (щодо розширення повноважень Ради Національного банку).

Пропонується віднести до повноважень Ради Національного банку України функцію затвердження за поданням Правління Національного банку строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Проект 3214 від 02.10.2015 (Тарута С. О.) про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори».

Пропонується доповнити прикінцеві та перехідні положення зазначеного закону двома новими пунктами щодо продовження дії чинного складу місцевих рад та продовження обіймання посад сільськими, селищними та міськими головами на тих територіях Донецької області, де проведення виборів 25 жовтня 2015 р. визнано неможливим. Водночас повноваження Донецької обласної ради, обраної 2010 р., завершуються 25 жовтня 2015 р. До обрання нового складу відповідної ради на наступних (чергових або позачергових) виборах виконавчий апарат обласної ради має очолювати керуючий справами виконавчого апарату.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 3186 від 28.09.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо врегулювання використання символіки політичними партіями).

Пропонується викласти зазначену статтю в новій редакції, основними положеннями якої є: 1) вимога державній реєстрації символіки політичних партій; 2) заборона відтворювати у цій символіці державні символи України; інші офіційні символи чи знаки, які використовуються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів; державні герби, прапори або офіційні назви інших держав; зареєстровану символіку іншої політичної партії; ім'я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом; символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; інші символи та знаки, використання яких обмежено законом; 3) забороняється використання зареєстрованої символіки політичної партії фізичними та юридичними особами без згоди такої партії та для цілей, не пов'язаних з діяльністю такої політичної партії; 4) політична партія, яка не має зареєстрованої символіки, може використовувати для позначення політичної партії при виготовленні своїх інформаційно-презентаційних матеріалів зображення, що мають відповідати вимогам, визначеним для символіки політичних партій; 5) обласні, міські, районні організації, первинні осередки політичної партії та інші структурні утворення, передбачені статутом партії, використовують назву політичної партії з доповненнями, які визначають їх місце в організаційній структурі політичної партії.

Вже з наведеного переліку видна певна непослідовність положень проекту – символіку слід реєструвати, але можна і не реєструвати і це буде вважатися зображенням. Відповідно, постає питання навіщо реєструвати та ще й сплачувати за це кошти.

Проект 3126-1 від 30.09.2015 (Писаренко В. В.) про тимчасові заходи щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення в умовах різкого підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Альтернативний проекту 3126 від 17.09.2015 (Бойко Ю. А.) про захист соціально незахищених верств населення від підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (див. Бюлетень № 40).

Пропонується тимчасово до 31 грудня 2017 року заборонити підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для споживачів – фізичних осіб за таких умов: а) середньомісячний сукупний дохід їх сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує подвійної величини доходу, який відповідно до вимог чинного законодавства дає право на податкову соціальну пільгу; б) вони отримують зазначені житлово-комунальні послуги для обслуговування єдиного житла, загальна площа якого не перевищує показники, встановлені підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. Стосовно осіб, які відповідають зазначеній вимозі щодо сукупного доходу сім’ї, пропонується заборонити примусове звернення стягнення на єдине житло, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій, припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення ними платежів за спожиті житлово-комунальні послуги. Передбачається; що витрати домогосподарства на житлово-комунальні послуги не можуть перевищувати 10 % середньомісячного сукупного доходу зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (будинку), загальна площа якого не перевищує показники, встановлені підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, інакше таким споживачам призначається адресна житлова субсидія. Ці ж категорії осіб матимуть право на часткову компенсацію витрат на придбання та встановлення енергоефективного обладнання та/або матеріалів, до яких належать: а) радіатори опалення, регулятори температури повітря (в тому числі автоматичні) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них; б) вікна та балконні двері з енергозберігаючим склом (крім однокамерних) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них; в) рекуператори тепла вентиляційного повітря та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них; г) вузли обліку води (гарячої, холодної), зокрема засоби вимірювальної техніки (прилади обліку, лічильники) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них; ґ) багатозонний (багатотарифний) прилад обліку електричної енергії (лічильник активної електричної енергії) та відповідне додаткове обладнання і матеріали до нього; д) обладнання і матеріали для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів; е) теплонасосна система опалення та/або гарячого водопостачання та відповідне додаткове обладнання і матеріали до неї; є) система сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання та відповідне додаткове обладнання і матеріали до неї; ж) котли з використанням будь-яких видів палива та енергії (за винятком природного газу та електроенергії (крім електричного теплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.  Розмір компенсації витрат на придбання та встановлення енергоефективного обладнання та/або матеріалів для споживачів, зазначених у цій статті, складає 70 % від їх вартості, але не більше граничної суми за одиницю такого обладнання включаючи додаткове обладнання і матеріали до нього, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Спрямованість наведених пропозицій цілком очевидна і заслуговує на підтримку, але є великі сумніви щодо реальної можливості в нинішніх умовах надати передбачені компенсації для придбання та встановлення енергоефективного обладнання та/або матеріалів. Окрім того, старі комунальні мережі можуть виявитися технологічно нездатними «прийняти» нове сучасне обладнання. Тому, підтримуючи саму ідею компенсацій, просувати її до законодавства слід виключно з урахуванням можливостей міських мереж та перспективних планів їх розвитку.

Проект 3202 від 01.10.2015 (Гарбуз Ю. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав усиновлених дітей.

Пропонується дещо лібералізувати процес нагляду за усиновленими дітьми, а саме визначити, що: «контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях усиновителів здійснюється щороку виключно протягом перших двох років після усиновлення дитини, а в подальшому – не здійснюється, у разі дотримання цих умов. У разі недотримання умов виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях усиновителів контроль здійснюється до досягнення дитиною повноліття».

Пропоновані зміни не є однозначними і потребують докладного обговорення за участі як співробітників відповідних установ, так і усиновителів та представників громадськості.

Проект 3203 від 01.10.2015 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії.

Пропонується скасувати вимогу щодо того, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 30 червня 2000 р. лише у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 р. становить менше 60 місяців.

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 3187 від 28.09.2015 (Парасюк В. З.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо заборони розгляду прокуратурою нижчого рівня скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокуратури вищого рівня).

Суть змін викладена в назві проекту, пропонується частину 1 ст. 3 зазначеного закону доповнити пунктом 11 такого змісту: «Забороною прокуратурі нижчого рівня розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокуратури вищого рівня».

Проект 3194 від 29.09.2015 (Кожем'якін А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень.

Передбачаються зміни до КПК, ГПК та ЦПК України, а також до Закону України «Про Прокуратуру». Усі зміни суто технічні, щодо уточнення назв органів та номерів статей у відсилочних нормах, викликані помилками під час підготовки попередніх законів. Водночас звертає на себе увагу своєю беззмістовністю запропонована назва проекту.

Проект 3195 від 29.09.2015 (Яніцький В. П.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо усунення колізій в законодавстві.

Однотипний з попереднім, передбачає внесення змін до КК України щодо номерів статей та назв законів у відсилочних нормах.

Проект 3196 від 29.09.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини).

Проектом пропонується внести зміни до КПК України, Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції». Ці зміни передбачають, зокрема, заміну вимоги попереднього оголошення в міждержавний чи міжнародний розшук для можливості проведення спеціального (заочного) досудового розслідування на вимогу «оголошення в розшук». Водночас посилюється значення вичерпного переліку статей КК України, закріпленого частиною 2 ст. 297-1, яка доповнюється таким застереженням: «Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, окрім випадків, коли вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині статті, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду». Відповідно звужуються можливості слідчого судді відмовити у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. Також пропонується скасувати наявне в чинному законодавстві право проведення спеціального досудового розслідування щодо осіб, які перебувають на непідконтрольній державі території України (окремі районі Донецької та Луганської областей та АР Крим). Остання зміна пов’язана з поглинанням цих випадків пропонованим загальним порядком.

На нашу думку, пропозиції є яскравим проявом загального курсу на нехтування процесуальними формами під гаслом «невідворотності покарання». Процедура спеціального досудового розслідування була створена як виняток для підготовки матеріалів для процедури екстрадиції. Використання її щодо громадян, які не прибули «на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду» і були оголошені в розшук, є цілковито безпідставним.

Проект 3197 від 29.09.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків досудового розслідування).

Слід зазначити, що назва проекту не відображає у повному обсязі запропоновані зміни. Найголовніша пропозиція передбачає подовжити загальний строк досудового розслідування з 12 до 18 місяців щодо особливо тяжких злочинів та у випадку здійснення спеціального досудового розслідування. Строк досудового розслідування злочину може бути подовжений до вісімнадцяти місяців у разі виняткової складності провадження та наявності виключних обставин. При чому до виключних обставин пропонується занести дуже великий перелік підстав: «1) необхідність проведення експертиз, допиту свідків, проведення інших слідчих (розшукових) дій, які можуть мати суттєве значення для встановлення додаткових доказів щодо обставин та кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, а також обґрунтованості притягнення підозрюваної особи до кримінальної відповідальності; 2) виявлення інших злочинів, до вчинення яких відповідно до встановлених фактичних даних може бути причетна підозрювана особа та виділення матеріалів досудового розслідування щодо яких в окреме провадження негативно вплине на повноту досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження». Одночасно до 18 місяців пропонується подовжити і максимальний строк перебування особи під вартою.

Окремо слід зупинитися на пропозиції надати прокуратурі право додаткового важелю впливу на суд, а саме, пропонується ввести заборону суду повертати прокурору обвинувальний акт, поданий до суду повторно.

Як і щодо попереднього проекту, на нашу думку, пропоновані зміни є відверто антидемократичними та такими, що безпідставно обмежують права громадян. Звісно, чим більше прав у органів примусу, тим у них більше можливостей для здійснення своїх функцій, але одночасно таке розширення веде до впровадження в суспільстві тоталітарних основ управління.

Проект 3215 від 02.10.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва.

Як слушно зазначається в пояснювальній записці, «з ростом кількості громадян, що готові жертвувати власні кошти на благодійні потреби, зі зростанням довіри до волонтерських та благодійних організацій в суспільстві, на цьому полі активізувалися шахрайські структури, що проводять публічні збори пожертв під виглядом благодійної діяльності».

Проект покликаний унормувати звітність благодійних організацій та передбачає обов’язкове надання звіту на вимогу благодійника, встановлює правила проведення публічного збору коштів з використанням скриньок для пожертв, встановлює відповідальність за порушення порядку проведення публічного збору благодійних пожертв, неоприлюднення звітності благодійними організаціями, привласнення благодійних пожертв (грантів).

Відповідні зміни запропоновані до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

Пропозиції загалом заслуговують на підтримку, але в частині встановлення адміністративної і кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення, як видається, потрібна певна обережність, щоб не внести дисбаланс у чинне законодавство, порушити логіку викладу статей згаданих кодексів.

Культура та освіта

Проект 3081-1 від 30.09.2015 (Кондратюк О. К.) про державну підтримку кінематографії в Україні.

Альтернативний проекту 3081 від 14.09.2015 (Княжицький М. Л.) про систему державної підтримки кінематографії (див. Бюлетень № 40).

Проект принципово відрізняється від проекту 3081, хоча так само передбачає створення кількох нових управлінських структур, на які покладається як фінансова підтримка кінематографа, так і певні контрольні функції. В проекті 3081-1 йдеться про «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі кінематографії» та «Раду з державної підтримки кінематографії» при уряді. Проте посилення забюрократизованості у творчій сфері кінематографії навряд чи слід вітати. Крім того, доволі складним та недостатньо продуманим видається порядок надання фінансової допомоги. Втім, зазначений проект в позитивну сторону відзначається своє комплексністю, де до 17 сторінок власне тексту закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» додається понад 20 сторінок змін чинного до законодавства. Зокрема, значна увага приділяється боротьбі з відеопіратством.

Охорона здоров’я

Проект 3201 від 30.09.2015 (Сисоєнко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності за надання недостовірної інформації про дієтичні харчові продукти, що містять глютен).

Як зазначається в пояснювальній записці, завданням законопроекту є встановлення необхідності підтвердження відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів використання маркування «не містить глютену» та «з низьким вмістом глютену», застереження споживачів від придбання дієтичних продуктів харчування з недостовірною інформацією щодо складу їх компонентів та встановлення кримінальної відповідальності за виготовлення та збут таких продуктів. Зокрема, пропонується у ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» законодавчо визначити поняття «харчові продукти, що мають зменшений вміст глютену (клейковини)» та «харчові продукти, що не містять глютену (клейковини)», а у ст. 39 того ж закону встановити необхідність застосування відповідного маркування за наявності його підтвердження відповідно до вимог закону. Також пропонується доповнити КК України новою ст. 327-1 «Виготовлення та збут дієтичних харчових продуктів, що не містять глютен», якою встановити відповідальність за «виготовлення та збут дієтичних харчових продуктів, що не містять глютен, з наданням споживачу недостовірної інформації щодо складу та характеристики їх компонентів».

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 3190 від 29.09.2015 (Сташук В. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття штучних обмежень на реалізацію права на приватизацію і отримання в користування земельних ділянок.

Проект передбачає зміни до Земельного кодексу України та Законів України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про регулювання містобудівної діяльності», найважливіші з яких передбачають скасування необхідності розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при передачі її у власність (користування) власнику розташованих на такій ділянці будівлі (споруди), а також .надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування можливості передавати за певних умов у власність та користування земельні ділянки державної та комунальної власності за відсутності детального плану або плану зонування. Йдеться, зокрема, про ситуації розташування на земельній ділянці будівель, споруд, які є у власності особи, якій передається ділянка; приватизації громадянами земельних ділянок, що були надані їм у користування; поновлення договорів оренди; надання земельних ділянок для розміщення лінійних об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку). Утім, такий спрощений порядок не застосовується у разі, якщо земельна ділянка знаходиться в межах зелених зон населених пунктів або внутрішньо квартальних територій чи віднесена до категорії земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; історико-культурного призначення; рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва); лісогосподарського призначення.

Проект заслуговує на глибоке вивчення, як і будь-яка інша пропозиція щодо спрощення вирішення земельних питань, де корупційні ризики можуть бути надзвичайно високими.

Проект 3211 від 02.10.2015 (Гуляєв В. О.) про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування земель у стадії поліпшення їх стану).

Пропонується поширити звільнення від оподаткування земельним податком на землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами.

Проекти з інших питань

Проект 3188 від 28.09.2015 (Парасюк В. З.) про внесення змін до статті 693 Цивільного кодексу України щодо посилення захисту майнових прав покупців за договорами купівлі-продажу на умовах попередньої оплати товару.

Пропонується викласти частини 2 та 3 зазначеної статті у такій редакції:

«2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час користування цією сумою, починаючи від дня, коли вона була одержана продавцем.

3. На суму попередньої оплати від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати нараховуються три проценти річних за користування цією сумою, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця».

Ідея проекту видається цілком зрозумілою і загалом прийнятною, але над її текстуальним викладом мають ще попрацювати парламентські редактори.

Проект 3193 від 29.09.2015 (Дідич В. В.) про внесення змін до Господарського кодексу України щодо унормування ведення господарської діяльності.

Пропонується скасувати ст. 284 «Умови договору оренди». На думку авторів проекту, вимоги до істотних умов договору оренди порушують законодавство та перешкоджають вільному волевиявленню сторін.

Втім, автори постійно наголошують на тому, що норми статті 284 не виконуються, а, отже, їх слід скасувати. Така позиція є доволі спірною.

Проект 3198 від 30.09.2015 (Недава О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище.

Як зазначають автори проекту в пояснювальній записці, «в Україні склалася вкрай незадовільна ситуація у сфері поводження з відходами, зокрема, щодо забезпечення їх збирання, перероблення та утилізації, залучення вторинних ресурсів у господарський обіг. Ми втрачаємо вагомий ресурсний потенціал і водночас погіршуємо і так несприятливу екологічну ситуацію». Для розв’язання цієї ситуації пропонуються різносторонні зміни, які стосуються  проблеми класифікації та перероблення відходів, вироблення та впровадженні відповідних технічних стандартів, управлінських питань. Зокрема, значна увага приділяється проблемі «відходів кінцевого споживання продукції». Пропонуються як вимоги до збирання, оброблення та утилізації таких відходів, так і створення «Саморегулюючих організацій у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції». Визначається, що Саморегулююча організація є об'єднанням суб’єктів господарювання, які здійснюють імпорт та виробництво продукції в упаковці або продукції, використання якої призводить до утворення відповідних відходів кінцевого споживання продукції, а також суб’єктів господарювання, які здійснюють збирання, оброблення (перероблення) та утилізацію відповідних відходів кінцевого споживання продукції. Також приділена значна увага питанню відповідальності за невиконання норм щодо поводження та утилізації відходів.

Загалом проект є досить цікавим, проте в зв’язку з тим, що ним на юридичних та фізичних осіб покладатимуться значні нові обов’язки, його бажано винести на широке публічне обговорення.

Для повноцінного впровадження норм цього проекту підготовлені проекти 3199 та 3120 від 30.09.2015 (Недава О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище відповідно.