MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В Україні не відбувається ефективне розслідування етнічно- та расово-мотивованого насильства

09.11.2015   
Георгій Кобзар

З початку 2015 року в Україні 17 людей стали жертвами расистських злочинів, – правозахисники.

В Україні не відбувається ефективне розслідування та судовий розгляд випадків етнічно- та расово-мотивованого насильства, а майже половина потерпілих не звертається до правоохоронних органів.

Про це заявили представники правозахисних організацій 9 листопада 2015 року під час прес-конференції «Чи існує проблема расизму та антисемітизму в Україні?», що була приурочена до Міжнародного дня проти фашизму, расизму та антисемітизму.

Організатори прес-конференції – Центр інформації про права людини та Проект «Без кордонів» Центру «Соціальна дія» у співпраці з Коаліцією з протидії дискримінації в Україні й за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Як повідомила експертка із питань протидії расизму та ксенофобії Міжнародної організації з міграції в Україні Яна Салахова, за перші 10 місяців 2015 року мережа «Ініціатива розмаїття» зафіксовувала 10 випадків насильницьких дій з підозрою расової мотивації, в результаті яких постраждали 17 осіб.

Серед них – 13 іноземців (що становить 76% від усіх потерпілих) з таких країн як Нігерія, Йорданія, Афганістан, Сирія, Гана, Демократична Республіка Конго, а також громадяни України таджицького та єврейського етнічного походження, мусульманського віросповідання та зі змішаним походженням.

Прояви насилля були зафіксовані у 4 містах України: Дніпропетровськ (2), Київ (4), Одеса (1), Харків (4).

9 потерпілих звернулися до міліції, одна справа була закрита. 7 потерпілих взагалі відмовилися звертатися до правоохоронних органів. Інформація щодо звернення за одним з випадків відсутня.

При цьому лише один із задокументованих випадків містить у кваліфікації справи мотив ненависті (ст. 161 Кримінального кодексу України).

Причини: проблема кваліфікації злочинів на ґрунті расової нетерпимості, низька якість слідства та невміння міліції працювати з такими справами, а також те, що постраждалі часто відмовляються від доведення справи до кінця або не звертаються зовсім.

Що стосується антисемітизму та антисемістького вандалізму в Україні, то ситуація є відносно стабільною. За попередніми даними Групи моніторингу прав національних меншин в Україні у 2015 році було зафіксовано 1 випадок фізичного насилля з мотиву ненависті, під час якого було вживано антисемітську риторику (м. Харків, 22 березня). У порівнянні з попередніми роками ця цифра є значно меншою.

Також зафіксовано 13 випадків анисемітського вандалізму у Києві, Одесі, Івано-Франківську, Миколаєві, Полтавській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Так, у Києві від січня до вересня 2015 року було скоєно 6 актів вандалізму у відношенні меморіалу «Менора» в Бабиному Яру, присвяченому пам’яті вбитих євреїв під час Голокосту. Останній випадок, зафіксований 13 вересня, викликав велику хвилю занепокоєння з боку єврейської громади. За ним було відкрито кримінальне впровадження за ознаками правопорушення ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).

У той же час, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей антисемітизм став одним із ключових пропагандистських меседжів. Голови самопроголошених невизнаних «республік» регулярно керуються антисемітською риторикою при коментуванні діяльності перших осіб української влади.


Щорічно 9 листопада відзначається Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої ночі», або «Ночі розбитих вітрин». 9 листопада 1938 нацисти вбили понад 90 осіб, 30 тисяч євреїв були схоплені і відправлені до концтаборів. Сотні синагог було спалено дотла, а тисячі вітрин магазинів, якими володіли євреї, розбиті – звідси й виникла історична назва погрому. Згідно з оцінками істориків, практично повна відсутність реакції на погром як всередині самої Німеччини, так і в інших країнах Європи розв’язала нацистам руки та послужила стимулом до початку масового знищення європейських євреїв і призвела, в кінцевому рахунку, до загибелі близько 6 млн. євреїв.

 Поділитися