увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 25.09.2016 08:29
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Армія квітня 2014-го та армія листопада 2015-го різняться в рази!

15.11.15 | Сергій Шульгін

Днями в мене відбулася неприємна розмова з однією дівчиною. Розмовляли про події в Україні, торкнулися теми армії, і тут почалося...

«Бідненькі, нещасні хлопчики, сидять голі й голодні в окопах, грошей їм не платять, вони там беззбройні, воюють палицями, а тим часом генерали й Порошенко гребуть гроші мільйонами, бо війна тільки їм і потрібна... Якби не волонтери, то всі там в АТО і померли б з голоду та холоду!»

Я й оторопів від такої промови! На моє запитання: «А Ви особисто там були і бачили все це?» – отримав «гідну» відповідь: «Телевізор подивіться, там всі про це говорять!»

Капець. Вибачте, за мій французький, але стриматись не можу.

Пояснюю ВСІМ: армія квітня 2014-го та армія листопада 2015-го відрізняються в рази! Нашу армію протягом понад 20 років знищували свідомо. Була скорочена чисельність Збройних сил України, урізано фінансування, розпродавалася за безцінь техніка, а нову ніхто й не думав купувати. Озброєння, яке стояло на зберіганні, розкомплектовували і продавали «наліво».

Коли «Раша» початку анексію Криму, у нас фактично не було боєздатних частин. За тривогою, з парків військових підрозділів, своїм ходом змогло виїхати лише 20-30% техніки! Наші солдати взагалі не мали бронежилетів, а ті поодинокі екземпляри, які знаходилися в ротах охорони, були 80-х років випуску минулого століття. Літаки не літали, танки й БТРи не їздили, гармати не стріляли, кораблі не плавали! З нас росіяни сміялися! Згадайте, як вони віддавали нам техніку з Криму – один металобрухт.

Так, 1,5 роки тому саме волонтери внесли величезний внесок у створення нашої НОВОЇ армії! Пам’ятаю, що перші гроші, які я перераховував, йшли на взуття і форму, потім на акумулятори для БТР, на бронежилети. Коли почалося АТО, то наші кошти витрачалися на закупівлю прицілів, глушників, магазинів для автоматів, захисних екранів на БТРи, ремонт техніки. Після Іловайську волонтери почали закуповувати прилади нічного бачення, тепловізори, планшети для артилерії, прилади GPS для авіації і розвідки, безпілотники.

Перераховувати можу багато, але хто розуміє, про що я писав вище, той побачить, що ми постійно змінювали і вдосконалювали свою допомогу. Це відбувалося тому, що наша держава прийняла активну участь у розвитку ЗСУ. Хай із запізненням, але у війська почали надходити сучасні бронежилети, методом проб і помилок було створено якісну форму та взуття, у війська стала поступати техніка, що пройшла капітальний ремонт, а також нова, надійшли модерні зразки вітчизняного та закордонного озброєння.

На сьогоднішній день наші солдати одягнені, взуті, нагодовані, живуть в упорядкованих бліндажах і приміщеннях, що обігріваються. Незважаючи на кризу в країні, нашим військовим підвищили зарплати, почали платити гроші за бойові, виплачують грошову винагороду за підбиту техніку ворога.

Так, у нас не все досконало – бюрократія, некомпетентність стройовиків, халатність деяких офіцерів, нехлюйство особового складу гальмують виплати та забезпечення бійців новою формою. Через те частина волонтерів виїхали на передову і просувають ці процеси вперед…

Тому не треба гнати хвилі паніки і говорити, що нічого не робиться державою для нашої армії! Але й для волонтерів є ще маса роботи, є над чим працювати, тому ми і просимо надавати допомогу надалі.

Сергій Шульгін, волонтер

коментарі

новий коментар