увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 25.09.2016 22:09
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Проблеми ВПО, які не вирішені на законодавчому рівні

18.11.15 | Андрій Пекаренін

Проблеми внутрішньо переміщених осіб, з якими найбільш часто стикається мобільна група ЧПГ на виїздах до населених пунктів Харківщини:

1. Не раз були випадки, коли у людини, яка втекла від бойових дій на Сході країни, але проживала там на постійній основі, елементарно немає реєстрації в паспорті з різних причин. У зв’язку з цим виникає цілий ряд питань: як в такому випадку отримати довідку про взяття на облік ВПО? Як довести, що ця людина дійсно проживала на момент початку антитерористичної операції саме на окупованих територіях Донецької/Луганської областей або в Автономній Республіці Крим, а не де-небудь ще? Як отримати адресну допомогу для ВПО? Як отримати певні пільги, належні переселенцю?

Якщо після звернення до Управління праці та соціального захисту населення ВПО все-таки не надали ані довідку про взяття на облік, ані адресну допомогу, яка їй належить, можна, звичайно, звернутися до відділу міграційної служби, який було вивезено на підконтрольну України територію, для того, щоб поставити штамп про реєстрацію місця проживання. Однак якщо людина не була зареєстрована в квартирі в принципі, а не тільки з якої-небудь причини не поставлено штамп реєстрації місця проживання в її паспорті, то і відповідь з адресного бюро буде відповідною.

Варіант привести з собою 2 свідків, які жили б у тому ж населеному пункті, були в хороших відносинах з людиною, та й просто хоча б її знали – шанс дуже невеликий, а їхати додому, де йде війна, і привезти звідти свідків – взагалі з ряду фантастики.

Вирішення цієї проблеми є досить непростим питанням: потрібно звернутися до суду для захисту своїх прав. Однак необхідно розуміти, що для такого звернення слід мати саме письмову відповідь з Управління праці та соціального захисту населення про відмову переселенцю в його питанні.

Існують окремі нормативно-правові акти, що в тій чи іншій мірі регулюють це питання, а саме:
- Постанова КМУ № 289 від 04.06.2014 р. «Про затвердження Порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України»;
- Наказ Мінюсту № 953/5 від 17.06.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»;
- Наказ МВС № 1077 від 22.11.2012 р. «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів»;
- Наказ МВС № 320 від 13.04.2012 р. «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» та інші.

Варто відзначити, що наразі судової практики з проблеми отримання реєстрації за колишнім місцем проживання не існує.

2. Також гостро стоїть питання з житлом для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, у новоприбулих людей, в яких немає родичів за межами їхнього рідного населеного пункту. Як правило, переселенці далеко не заможні люди і не кожен може дозволити собі, не те щоб купити квартиру або будинок, але і просто знімати житло.

Варто відзначити і тих переселенців, які довгий час проживали в місцях компактного поселення, таких як гуртожитки, лікарні тощо, і все було б непогано, але настав опалювальний сезон і тепер люди, і так з невеликим достатком, крім іншого, повинні ще оплачувати досить дорогі комунальні послуги.

Деякі переселенці просто не можуть орендувати собі житло. Знову-таки через брак грошових коштів, але є проблема і в тому, що багато орендодавців не хочуть здавати ВПО свою нерухомість з різних причин. В основному через те, що переселенці найчастіше не можуть заплатити за житло на довгий період, а також присутній факт дискримінації за ознаками, пов’язаними з місцем проживання. Тобто, якщо внутрішній переселенець є жителем Донецька, то ставлення до нього у деяких орендодавців відразу змінюється в негативний бік.

Такого роду питання регулюються нормативно-правовими актами:
- Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 р.;
- Постанова ВРУ № 254-VIII від 17.03.2015 р. «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»;
- Постанова КМУ № 367 від 04.06.2015 р. «Про затвердження Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї»;
- Наказ Першого заступника керівника АТО № 415 ог від 12.06.2015 р. «Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» та інші.

Згідно з вищезазначеними НПА, місцеві органи влади в межах своїх повноважень повинні забезпечити ВПО тимчасовим житлом за умови оплати ними житлово-комунальних послуг.

Існують також центри соціально-психологічної реабілітації, в яких проживають переселенці, що потребують психологічного відновлення після побаченого під час конфлікту, а також адаптації до нових умов проживання. Частина переселенців-інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, мають можливість жити в оздоровчих пансіонатах і санаторіях. Однак місць, на жаль, на всіх не вистачає, адже, як свідчить статистика, в Україні зареєстровано близько 1,5 млн. ВПО.

3. Наступна, немаловажна, проблема – це неможливість віддати свій голос за кандидата або за партію на місцевих виборах. Адже варто дивитися в майбутнє, оскільки це були не останні вибори в Україні.

Ще до проведення виборів 25 жовтня 2015 року в парламенті було зареєстровано 3 законопроекти №№ 2501а, 2501а-1, 2501а-2 від різних політичних сил, які стосуються врегулювання питання участі переселенців в чергових місцевих виборах. Ініціатори вищезазначених законопроектів пропонували забезпечити переселенцям право голосу на місцевих виборах в тій громаді, де вони зареєстровані як вимушено переміщені особи, підтвердженням чого буде служити адреса в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Думки народних депутатів розділилися, адже це питання вимагає обдуманого підходу. Необхідно створити механізм, який би працював не тільки на папері, а й на практиці, а проекти законів, про які зазначалося вище, не можуть похвалитися цим. Питання ще полягає в тому, як до цього поставляться територіальні громади.

Частина людей, які втекли від війни, вирішили залишитися на тих територіях, на яких вони живуть на даний момент. І якщо надати вибір таким людям, то вони, звичайно ж, будуть обдумано і виважено віддавати свій голос за того кандидата чи партію, які, на їхню думку, приведуть населений пункт, в якому вони живуть, до процвітання.

Частина планують повернутися додому, але тут є ще питання: по-перше, куди повертатися, якщо будинок зруйнований, а по-друге, коли можна буде повернутися, адже війна все ще йде. Якщо надати вибір таким переселенцям, вони, незважаючи на те, що будуть повертатися, ухвалять рішення, яке насилу можна буде назвати обдуманим, оскільки таким людям буде все одно, хто залишиться після них при владі. Але вони зроблять свій вибір і поїдуть, а обрані чиновники залишаться.

Однак є й такі, хто зареєстрований на підконтрольній України території, а проживають на території так званих «ДНР» і «ЛНР». Так відбувається, оскільки переселенці хочуть все-таки отримувати якусь соціальну допомогу, пенсії, гуманітарну допомогу, але з різних причин не можуть або не хочуть їхати з дому надовго чи назавжди. У такому випадку незрозуміло, як взагалі таким людям голосувати. Начебто довідка про взяття на облік як ВПО дозволятиме їм віддати свій голос, але який це буде голос і як уникнути різних махінацій – залишається загадкою.

Насправді дискутувати з цього питання можна довго... Але людей позбавили конституційного права – права вибору, і цю проблему потрібно вирішувати.

На даний момент з проблеми забезпечення переселенцям права голосу на місцевих виборах в тій громаді, де вони зареєстровані як вимушено переміщені особи, судової практики не існує.

І важливою проблемою залишається судовий збір, який повинні платити внутрішньо переміщені особи, а він, у зв’язку з нинішньою ситуацією, матеріально часто є непосильним.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Надання правової підтримки внутрішньо переміщеним особам на території Харківської області на системному рівні» в контексті Проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні» Програми розвитку ООН в Україні.

Андрій Пекаренін, Чугуївська правозахисна група

коментарі

новий коментар