увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 28.09.2016 18:25
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 48 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 09.11.2015 – 13.11.2015

10.12.15 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Надійшло 123 проекти законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 68 процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, достроковим припинення повноважень народного депутата, створенням тимчасових комісій тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових і митних пільг.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 3433 від 09.11.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України).

По суті проект є альтернативний проекту 1901 від 02.02.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо спрощення порядку прийняття до громадянства України окремих категорій осіб) (див. Бюлетень № 8), проекту 2759 від 29.04.2015 (Семенченко С. І.) про внесення змін до деяких законів України щодо прийняття до громадянства осіб, які мають намір захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в особливий період (див. Бюлетень № 20), проекту 2847 від 14.05.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про громадянство України» (щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України) (див. Бюлетень № 22) тощо. З числа названих проекти 1901 та 2847 були прийняті в першому читанні та готуються до другого.

Новим проектом, зокрема, пропонується таке визначення: «участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України – надання іноземцями та особами без громадянства інструкторської допомоги підрозділам Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, іншим передбаченим чинним законодавствам військовим формуванням у проведенні антитерористичної операції, здійснення волонтерської діяльності безпосередньо у зоні проведення антитерористичної операції, а також надання іншої практичної допомоги, що сприяла забезпеченню обороноздатності України, або здійснення іншої не забороненої законодавством України діяльності, що сприяла забезпеченню обороноздатності України та пов’язана з безпосереднім перебуванням іноземців та осіб без громадянства у зоні проведення антитерористичної операції». Інші зміни передбачають закріплення процедури надання посвідки на тимчасове проживання, за наявності якої іноземці та особи без громадянства, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах на час участі у захисті територіальної цілісності та недоторканості України. Також пропонується закріпити, що «іноземці та особи без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України не можуть бути добровільно або примусово повернуті в країну походження або третю країну, видані іншій державі, передані іншій державі для відбування покарання, якщо така країна (держава) визнана Україною як держава-агресор, не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України». Стосовно процедури прийняття до громадянства України, зазначені вище особи процедурно прирівнюються до осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, та осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України. Додаткові гарантії передбачені щодо осіб із числа зазначених вище, які можуть зазнати переслідування за такі дії: «Від іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, та є громадянами (підданими) держави-агресора, держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України забороняється вимагати надання документів, одержання яких такими особами можливе лише за умови звернення до офіційних органів країни своєї громадянської належності, або якщо одержання таких документів потребує обов’язкового виїзду іноземців до таких держав. Перелік держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Проект видається доволі цікавим, хоча місцями він дещо суперечливий. Слід зазначити, що подібні зміни вже давно назріли, оскільки є потреба врегулювати положення іноземців та апатридів, які доклали і докладають зусиль для відновлення територіальної цілісності України.

Проект 3433-1 від 12.11.2015 (Веселова Н. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України).

Альтернативний попередньому. Дослівно повторює основний проект і відрізняється лише наявністю доповнення такого змісту: «Термін розгляду заяви іноземця та особи без громадянства, яка брали участь в захисті територіальної цілісності та недоторканості України не може перевищувати два місяці».

Проект 3468 від 12.11.2015 (Тимчук Д. Б.) про встановлення мораторію на примусове повернення, видворення та екстрадицію іноземців та осіб без громадянства, які брали участь в антитерористичній операції чи забезпечували її проведення.

За змістом є частково альтернативним попереднім у частині заборони видавання іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України, в країну походження або третю країну, іншій державі, зокрема, передавання іншій державі для відбування покарання.

Пропонується «встановити мораторій на примусове повернення, видачу іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні і вчинили злочин поза межами України, передачу для відбування покарання (екстрадицію) та примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення». Мораторій поширюється «на іноземців та осіб без громадянства, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення в якості волонтерів, здійснювали матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також відповідних правоохоронних органів, брали участь у пошуково-рятувальних операціях в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, надавали медичну допомогу постраждалим громадянам України, надавали гуманітарну допомогу мирним мешканцям прифронтових територій, сприяли проведенню евакуації мирних жителів населених пунктів, що потрапили в зону проведення антитеростичної операції на території Донецької і Луганської областей». Передбачається, що «мораторій не поширюється на осіб, які вчинили тяжкий або (та) особливо тяжкий злочин, злочин проти життя та здоров’я особи на території іноземної держави, окрім випадків, коли особа підозрюється, обвинувачується чи засуджена за вчинення злочину, що пов’язаний з її участю в антитерористичній операції на сході України, або у вчиненні злочину у сфері господарської діяльності». Для отримання відповідного статусу, «заява про встановлення факту безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення та перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення іноземця або особи без громадянства може бути подана до суду протягом трьох місяців з дня набуття чинності цим Законом».

Проект є доволі неоднозначним та потребує належного громадського обговорення. Слід забезпечити баланс між захистом добровольців від безпідставного переслідування і можливістю злочинцям шляхом отримання документу про участь в АТО позбутися відповідальності. Відповідно встановлення факту участі в АТО може мати значні корупційні ризики.

Проект 3434 від 09.11.2015 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо компенсації за пошкоджене житло внаслідок проведення АТО.

Пропонується уточнити, що відшкодування шкоди, заподіяної житлу громадян внаслідок проведення антитерористичної операції або терористичним актом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку та межах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Отже, встановлення порядку відшкодування шкоди, заподіяної житлу громадян терористичним актом, переводиться з компетенції ВР України до компетенції уряду. Водночас заподіяння шкоди житлу громадян унаслідок проведення антитерористичної операції вирізняється в окрему правову категорію. Як наслідок, цілковито випадає з правового поля ситуація із завданням шкоди іншому майну внаслідок проведення антитерористичної операції.

Проект 3451 від 11.11.2015 (Березенко С. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану.

Проект передбачає скасування права Кабінету Міністрів України встановлювати перелік та обсяг лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються без сплати податку на додану вартість. Таке право надається безпосередньо органам, що здійснюють відповідну закупівлі, а саме: Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству охорони здоров’я України, Службі безпеки України та Державній прикордонній службі України.

Проект дійсно суттєво спрощує процедуру закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, але водночас, ймовірно, збільшує і відповідні корупційні ризики.

Проект 3459 від 11.11.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб.

Пропонується у Законах України «Про дошкільну освіту» та «Про дитяче харчування» поширити право забезпечення дитячим харчуванням за рахунок держави у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на грудних дітей та дітей раннього віку, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Також пропонується у Законі України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» закріпити загальну вимогу щодо того, що «діти із числа внутрішньо переміщених осіб, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Проект 3464 від 12.11.2015 (Дехтярчук О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій трудових прав осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування, у зв’язку із проходженням ними військової служби.

Передбачається закріпити в законодавстві положення про те, що особам, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування, однак проходили «військову службу у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану» в разі, якщо на час їх демобілізації строки повноважень відповідних органів місцевого самоврядування закінчено, не передбачається надання роботи в органах місцевого самоврядування, але гарантується право на отримання попередньої до обрання на виборну посаду роботи відповідно до загальної норми ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Проект 3478 від 13.11.2015 (Богомолець О. В.) про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах).

Пропонується зазначену статтю доповнити положенням про те, що «у разі направлення до санаторно-курортного закладу для продовження лікування військовослужбовця після стаціонарного лікування в госпіталі, який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновків військово-лікарської комісії, особі, що його супроводжує, надається путівка на безоплатній основі без права на лікування. Особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та особа, яка не досягла 18-річного віку».

Проект отримав ряд слушних зауважень з боку ГНЕУ, однак рекомендований профільним Комітет з питань національної безпеки і оборони для прийняття «за основу та в цілому».

 

Ідеологічні питання

 

Проект 3432 від 09.11.2015 (Кубів С. І.) про вшанування героїзму і самопожертви Героя Небесної Сотні Жизневського М. М.

Пропонується «не застосовувати вимогу статті 6 Закону України «Про державні нагороди України» про присвоєння звання Герой України виключно громадянам України до Жизневського Михайла Михайловича, громадянина Республіки Білорусь, який героїчно загинув під час Революції гідності» та «звернутися до Президента України з пропозицією присвоїти звання Герой України Жизневському Михайлу Михайловичу (посмертно)».

Проект є прикладом чудової ідеї, здійсненної неналежним і недопустимим шляхом. Пропонуємо звернути увагу на висновок ГНЕУ, де пояснюється, чому проект є неприпустимим через порушення Конституції та як слід було ушанувати героя. Втім профільний Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект «за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому».

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 3439 від 10.11.2015 (Денисенко А. П.) про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо унеможливлення не обрання депутата від територіального виборчого округа).

Пропонуються уточнення чинного законодавства, які, на думку ініціаторів проекту, мають запобігти випадкам, коли у певних територіальних виборчих округах не буде вибрано жодного депутата.

Проект Постанови 3452 від 11.11.2015 (Ляшко О. В.) про встановлення парламентського контролю за реформуванням державної служби в Україні та сприяння імплементації європейських принципів урядування.

Головна пропозиція проекту полягає в створенні Спільної парламентсько-урядової комісії з проведення комплексного реформування державної служби в Україні. Для цього пропонується затвердити положення про цю комісію та кількісний склад парламентської частини комісії. Пропонуються також кандидатури на керівні посади в комісії. Передбачається доручити Спільній парламентсько-урядовій комісії надання Кабінету Міністрів України пропозицій та рекомендацій з проведення комплексного реформування державної служби в Україні, виконання аналізу та контролю своєчасності, ефективності та результатів здійснення Кабінетом Міністрів України відповідних заходів. У постанові також містяться певні пропозиції Кабінету Міністрів України. з реформування державної служби.

Як видається створення парламентсько-урядових комісій з питань, що належать до компетенції уряду, є однією з форм порушення принципу поділу державної влади, спробою невластивими для парламенту засобами тиснути на уряд.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 3438 від 09.11.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці).

Пропонується в Законі України «Про оплату праці» закріпити, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються не лише генеральною угодою, а й галузевими (міжгалузевими) угодами. А також визначити, що «мінімальний розмір ставки (окладу) заробітної плати – це встановлений колективною угодою мінімальний розмір ставки (окладу) заробітної плати робітника (працівника) першого розряду відповідної галузі, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт)». До мінімального розміру ставки (окладу) заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні, компенсаційні виплати тощо. Передбачається, що у генеральній, галузевих (міжгалузевих) угодах мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати встановлюються з дотриманням підвищувальних галузевих коефіцієнтів, мінімальні значення яких затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами соціального діалогу. При цьому мінімальний розмір ставки (окладу) заробітної плати робітника (працівника) першого розряду відповідної галузі має перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Відповідні зміни пропонуються і до Законі України «Про колективні договори і угоди».

Пропозиції видаються достатньо логічними та послідовними, але дещо загальними і такими, що потребують подальшого уточнення.

Проект 3442 від 10.11.2015 (Климпуш-Цинцадзе І. О.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу) та альтернативні йому Проект 3442-1 від 11.11.2015 (Унгурян П. Я.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо вдосконалення законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу) і Проект 3442-2 від 12.11.2015 (Луценко І. В.) про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації вітчизняного трудового законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу).

Всі проекти пропонують нові редакції Статті 2-1 Рівність трудових прав громадян України  чинного Кодексу законів про працю України, а саме:

(1) «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ґендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання» (проект 3442);

(2) «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевих відносин, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання» (проект 3442-1);

(3) «Не може бути привілеїв чи обмежень (дискримінації) громадян у сфері реалізації трудових прав громадян залежно від національної та расової приналежності, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевих відносин, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювань, що не становлять небезпеки для оточуючих, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання» (проект 3442-2).

Принагідно зауважимо, що ГНЕУ пропонувало відповідні зміни закріпити в Законі України «Про зайнятість населення» та деякі інші слушні пропозиції, які однак не були враховані.

Всі три проекти розглядалися одночасно 12.11.2015. В обстановці жорсткого протистояння і дискусій після безрезультативних чотирьох сигнальних і одного поіменного голосування з шостої спроби був включений до порядку денного, а далі ще після 10 поіменних голосувань – прийнятий за основу та в цілому проект 3442. Проте вже 13.12.2015 було зареєстровано Проект постанови 3442-П (Новинський В. В.) про скасування зазначеного рішення з огляду на грубе порушення регламентних норм при його прийнятті. Тим не менш 23.11.2015 відповідний закон було повернуто з підписом  Президента України.

Зауважимо, що події навколо прийняття цього проекту сколихнули суспільство, стали яскравим свідченням того, що подібні проекти вимагають ретельного та відкритого публічного громадського обговорення або, щонайменше, широкого висвітлення їх сутності в ЗМІ.

Проект 3450 від 11.11.2015 (Зубик В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перенесення щорічної відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років.

Пропонується уточнити, що до тимчасової непрацездатності працівника, через яку щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, належить, зокрема, тимчасова непрацездатність у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років.

Проект 3460 від 11.11.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо піклування про дітей трудових мігрантів, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України).

Пропонується закріпити в законодавстві інститути тимчасової опіки та тимчасового піклування: «Батьки, мають право звернутися до органу опіки та піклування із спільною заявою, про призначення дитині опікуна (піклувальника) на період, коли з поважних підстав такі батьки не можуть виконувати обов’язки щодо дитини з зазначенням особи, що буде опікуном (піклувальником). У такому випадку встановлюється тимчасова опіка (піклування). Якщо дитина проживає з одним з батьків, заяву подає той з батьків, з ким проживає дитина». Передбачено, що опікун/піклувальник не можуть давати згоду на вчинення правочинів підопічним, над яким встановлено тимчасове піклування. У випадку тимчасової опіки опікун здійснює витрати за рахунок коштів, що надаються батьками або тим з батьків, з ким проживав підопічний.

Проект 3463 від 12.11.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» (щодо посилення соціального захисту прийомних сімей).

Пропонується поширити пільги, які надаються багатодітним сім’ям згідно з нормою частини 3 статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» на дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, в яких не менше року проживають відповідно двоє або більше дітей. На сьогодні такі пільги надаються у випадку проживання не менше трьох дітей.

Проект 3470 від 13.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України товарів фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

Пропонується приблизно вдвічі скоротити загальну ціну товарів, які не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість під час ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі. Для пунктів пропуску через державний кордон України, відкритих для повітряного і морського сполучення – 430 замість чинних 1000 євро, а для інших пунктів пропуску – 300 замість 500.

Пропозиція має яскраво виражений фіскальний характер. Утім ініціатори проекту пов’язують його з виконанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині впровадження до національного законодавства положень Директиви Ради № 2007/74/ЄС.

Проект 3471 від 13.11.2015 (Вознюк Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо удосконалення пенсійного забезпечення.

Проект відкликано (17.11.2015) і його текст недоступний на сайті Верховної Ради України.

Проект 3473 від 13.11.2015 (Веселова Н. В.) про внесення зміни до статті 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо додаткових гарантій захисту пенсійних накопичень вкладників недержавних пенсійних фондів.

У зв’язку з конкретною колізією законодавства пропонується уточнити, що пенсійні активи недержавного пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати похідні цінні папери, «окрім державних деривативів».

Проект 3474 від 13.11.2015 (Маркевич Я. В.) про внесення змін до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (щодо діяльності студентських профспілок).

Проектом прямо передбачається уточнити, що до складу студентської профспілки можуть входити лише студенти: «із припиненням особою навчання у навчальному закладі припиняється і її участь у первинній організації профспілки. Підставою для поновлення у первинній організації профспілки особи, яка продовжує  навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем є повторна заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки». Також уточнюється, що «членами виборних органів первинних профспілок, які об’єднують осіб, що навчаються в одному навчальному закладі можуть бути лише особи, які навчаються у цьому навчальному закладі», а також, що «члени виборних органів первинних профспілок, які об’єднують осіб, що навчаються в одному навчальному закладі обираються строком на два роки і мають право перебувати на своїх посадах не більше ніж два строки поспіль».

Зазначимо, що проект є ширшим за свою назву, оскільки містить і загальну вимогу до усіх профспілок: «профспілки, їх об’єднання зобов’язані щорічно публікувати на своєму офіційному веб-сайті всю фінансову звітність».

Проект 3479 від 13.11.2015 (Поляков М. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань банківської таємниці.

Проектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачивши, що банківською таємницею є інформація (відомості) про банківський рахунок, банківський вклад (депозит) фізичної особи (крім фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), а також інформація (відомості) про операції, які були проведені на користь чи за дорученням фізичної особи (крім фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), його представника, здійснені ним угоди, у тому числі договори банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) та їх умови, що стали відомі банку у процесі обслуговування фізичної особи та взаємовідносин з ним. Передбачається встановити, що інформація (відомості) про банки чи клієнтів, що збирається Національним банком України під час проведення банківського нагляду та/або валютного контролю, матеріали проведених перевірок Національного банку України, документи про результати проведених перевірок є банківською таємницею виключно в частині інформації,  що стосується інформації про клієнта – фізичну особу. Також пропонується новий порядок розкриття банківської таємниці, а саме: інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної фізичної особи; 2) за рішенням суду; 3) органам державної влади та правоохоронним органам на їх письмову вимогу у разі, якщо право на отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачено відповідними законами України у порядку встановленому цим та іншими законами України. Передбачається, що у разі неправомірного розголошення банком та/або третіми особами, у тому числі органами державної влади, їхніми посадовими та службовими особами, відомостей, що становлять банківську таємницю, що завдало матеріальної чи моральної шкоди клієнту, клієнт має право вимагати від банку та/або третіх осіб, у тому числі їх посадових та службових осіб, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Проект 3481 від 13.11.2015 (Поляков М. А.) про внесення зміни до статті 133 Податкового кодексу України щодо статусу неприбутковості кредитних спілок.

Пропонується уточнити, що вимога законодавства про те, що однією з необхідних рис для позначення неприбутковості підприємства, установи та організації є закріплення установчими документами такої юридичної особи заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, не поширюється на кредитні спілки.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 3443 від 10.11.2015 (Парасюк В. З.) про внесення змін до статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо звуження підстав для подання регресного позову страховиком.

Завданням проекту проголошено обумовлення права страховика на пред’явлення регресного позову лише випадками неповідомлення чи неналежного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, оформлення документів про яку відбулося без участі працівників відповідних підрозділів МВС України. На думку авторів, прийняття законопроекту дозволить зняти зайве та необґрунтоване навантаження на споживачів страхових послуг, унеможливить зловживання страховиками правом на подання регресного позову з формальних підстав.

Проект 3448 від 10.11.2015 (Журжій А. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів.

Назва проекту не охоплює весь спектр змін, адже в ньому пропонується внести зміни не лише до Податкового кодексу України, а й до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України. В пояснювальній записці зазначається 20 основних змін, з яких звернемо увагу на такі: запровадити листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, виключно засобами електронного зв’язку; уточнити порядок обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня, за днем отримання акту (довідки); установити визначення злочину в податкових відносинах шляхом зазначення у примітках до ст. 212, 212-1 КК України, що є фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів – несплата узгоджених податкових зобов’язань протягом встановлених законом строків; внести зміни до КАС України, ЦПК України та ГПК України встановивши, що не є обов’язковим для суду вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205, 212, 2121, 358, 366 КК України; доповнити підстави для закриття провадження в КПК України трьома обставинами: коли грошове зобов’язання (недоїмка) визначене податковим повідомленням-рішенням (вимогою) контролюючого органу є неузгодженим, визнане протиправним та/або скасоване і коли грошове зобов’язання (недоїмка) визначене податковим повідомленням-рішенням (вимогою) сплачене у повному обсязі будь-якою особою протягом 10 днів; підвищити в два рази розмір фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування для встановлення наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 212-1 КК України.

З огляду на вагомість і значний обсяг внесених пропозицій проект потребує ретельного опрацювання.

Проект 3465 від 12.11.2015 (Найєм М.-М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини).

Очевидно проект має замінити відкликаний в той же день проект 3196 від 29.09.2015 (Геращенко А. Ю.) такої ж назви (див. Бюлетень № 42). Проекти є ідентичними за змістом і відрізняються лише тим, що під другим проектом, крім А. Ю. Геращенка, підписалися ще п’ять народних депутатів.

Проект 3475 від 13.11.2015 (Сюмар В. П.) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту незалежності засобів масової інформації та вдосконалення порядку захисту права на честь, гідність, ділову репутацію.

У проекті передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України, зокрема розмежування між правом фізичної особи на відшкодування моральної шкоди за порушення права на повагу до її честі, гідності та ділової репутації та правом юридичної особи, яка може вимагати відшкодування лише немайнової шкоди за посягання на її ділову репутацію. Також пропонується поширити спеціальну позовну давність в один рік на усі вимоги, що стосуються захисту честі, гідності, а також ділової репутації, у зв’язку з поширенням недостовірної інформації про особу, у тому числі на вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Окремі зміни спрямовані на усунення законодавчих прогалин та колізій щодо реалізації права на відповідь або спростування недостовірної інформації. Передбачається повернення до прогресивної шкали нарахування судового збору у справах про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи. За подання позовної заяви немайнового характеру, а також заяви про відшкодування моральної чи немайнової шкоди з ціною позову, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, позивач має сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. У разі подання позовної заяви на суму від 5 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати – 5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, понад 100 розмірів мінімальної заробітної плати – 10% ціни позову.

 

Культура та освіта

 

Проект Постанови 3453 від 11.11.2015 (Кремінь Т. Д.) про відзначення 80-річчя з дня народження Миколи Вінграновського.

Проект спрямований на вшанування пам’яті відомого кінорежисера, поета і прозаїка, який пішов з життя 2004 року.

Проект Постанови 3476 від 13.11.2015 (Томенко М. В.) про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського (у 2016 році).

У 2016 році виповнюється 150 років з дня народження Михайла Сергійовича Грушевського – видатного українського історика, громадського та державного діяча. З метою належного святкування цієї дати парламент рекомендує уряду у двотижневий термін з дня прийняття постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського і, відповідно, у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського, а Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і діяльності Михайла Грушевського, сприяти виданню творів Михайла Грушевського та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 150-річчя з дня його народження. Також пропонується запропонувати Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» видати поштову марку, присвячену 150-річчю з дня народження Михайла Грушевського.

Проект Постанови 3477 від 13.11.2015 (Томенко М. В.) про відзначення 175-річчя з дня народження Михайла Драгоманова (у 2016 році).

Положення постанови дослівно повторюють попередню, з єдиною відмінністю – вказівкою на 175-річчя з дня народження Михайла Драгоманова.

Щодо обох подій слід активно підтримати парламентаріїв, які вчасно звернули на них увагу. Втім, на відміну від більшості подібних постанов, в цьому випадку автори переклали вибір заходів для вшанування зазначених постатей цілковито на уряд.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 3430 від 09.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель водного фонду.

Уточнюється та деталізується правовий стан деяких видів водойм, зокрема струмків (потічків), морів, морських заток і лиманів, навколо озер, ставків та водосховищ. Також досить суттєво уточнюється правовий стан прибережних захисних смуг.

Проект 3404-1 від 10.11.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення).

Альтернативний проекту 3404 від 05.11.2015 (Кутовий Т. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (див. Бюлетень № 47).

В день подання альтернативного проекту проект 3404 був прийнятий як закон.

Проект 3446 від 10.11.2015 (Люшняк М. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони використання генетично модифікованих організмів.

Головна мета проекту викладена в такій нормі: «Забороняється промислове виробництво та використання ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО». У відповідності до цього з чинного Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» вилучаються усі положення, пов’язані із виробництвом, використанням та вживанням продукції ГМО, а рівно і щодо стандартів такої діяльності, контролю за нею тощо. Так само із Законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про захист прав споживачів» вилучаються усі положення стосовно продукції, яка містить ГМО.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 3431 від 09.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та державної реєстрації прав на об’єкти незавершеного будівництва.

Уточнюються положення щодо державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Крім того, розглянуті питання настання права власності на об’єкт незавершеного будівництва та права власності на земельну ділянку, що приватизується разом із об’єктом незавершеного будівництва, а також окремої продажі об’єкта незавершеного будівництва та такої земельної ділянки.

Проект 3441 від 10.11.2015 (Довбенко М. В.) про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо фінансового лізингу.

Пропонується виключити із числа фінансових установ «лізингові компанії, які передають право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу в порядку та на умовах, визначених Цивільним кодексом України та Законом України «Про фінансовий лізинг»», а з числа фінансових послуг – фінансовий лізинг.

На думку ініціаторів проекту, його прийняття забезпечить усунення правових неузгодженостей та регуляторного тиску на суб’єктів господарювання, сприятиме подальшому розвитку ринку фінансового лізингу. Втім, зменшення контролю за наданням по своїй природі фінансових послуг з боку установ саме фінансового контролю може призвести і до розширення протиправної діяльності в цій сфері. Тому проект вимагає ретельної уваги спеціалістів і можливого введення певних правових застережень.

Проект 3445 від 10.11.2015 (Дирів А. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни згідно міжнародних угод).

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття проекту сприятиме приведенню українського законодавства у відповідність до міжнародних договорів з охорони фауни, посиленню захисту територій і об’єктів природно-заповідного фонду та боротьби з браконьєрством. Втім ряд пропонованих змін видаються дещо спірними. Зокрема, пропонована визначення жорсткого поводження з тваринами, видається занадто розширеним та недостатньо конкретним: «жорстоке поводження з тваринами – знущання, залякування тварин, побої; застосування жорстоких способів у вихованні та годуванні тварин; залишення тварин без достатнього за фізіологічними показниками харчування та доступу до води, використання отрути проти тварин». Крім того, такі зміни мали б передбачати і внесення змін до КУпАП та КК України.

Проект 3449 від 10.11.2015 (Кошелєва А. В.) про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо централізованих закупівель.

Пропонується повністю змінити порядок проведення централізованих закупівель. Зокрема, скасовується інститут генерального замовника, натомість вводяться поняття централізованих закупівель, в рамках яких діють централізовані закупівельні організації, організатор процедур закупівлі тощо.

Проект 3454 від 11.11.2015 (Томенко М. В.) про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності).

Пропонується заборонити розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення.

На думку ініціаторів проекту, його прийняття дасть змогу обмежити тотальне панування у міському просторі рекламоносіїв, яке призвело до візуального засмічення наших вулиць та площ, має сприяти збереженню автентичності та просторової композиції об’єктів культурної спадщини та архітектурних ансамблів, покращити ситуацію у сфері безпеки дорожнього руху.

Проект 3461 від 11.11.2015 (Найєм М.-М.) про внесення зміни до статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо здійснення державних закупівель Національною поліцією України).

Доопрацьовану редакцію проекту подано 30.11.2015.

Пропонується поширити на Національну поліцію України право за нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також у зв’язку з особливим періодом проводити закупівлі шляхом застосування переговорної процедури.

Проект 3472 від 13.11.2015 (Зубик В. В.) про внесення змін до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (щодо умов визначення правового статусу).

Проект розроблено з метою внесення уточнень щодо умов визначення правового статусу електронного цифрового підпису, контролю за додержанням законодавства про електронний цифровий підпис. Утім запропоновані зміни охоплюють дещо ширше коло відносин. Значна їх частина видається нагромадженням нових термінів та додатковим упорядкування вже впорядкованих відносин. Зокрема, чинність цифрового електронного підпису, нині впорядкована статтею 3 закону, пропонується урегулювати вже в двох окремих статтях. Також пропонується додати дві статті щодо чинності сертифікату ключа. Сумнівним з огляду на сферу застосування, а також і законодавство про персональні данні виглядає пропонована стаття щодо ідентифікаційних даних підписувача.