Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 49 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 16.11.2015 – 20.11.2015
Надійшло 63 проекти законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 44 процедурні постанови, пов’язані з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, зміною меж населених пунктів, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО
Проект 3459-1 від 16.11.2015 (Веселова Н. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб.
Альтернативний проекту 3459 від 11.11.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб (див. Бюлетень № 48).
Дослівно повторює проект 3459, а зверх того передбачає положення про безоплатне харчування учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, деклароване у змінах до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» також закріпити у спеціальних законах «Про загальну середню освіту» та «Про професійно-технічну освіту».
Проект 3483 від 16.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» (щодо підрозділів забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України).
Пропонується віднести до числа органів, які здійснюють «окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків» також і підрозділи забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України.
Проект, ймовірно, не заслуговував на підтримку в мирних умовах, але зараз він не викликає принципових заперечень.
Проект прийнято в першому читанні 10.12.2015.
Проект 2036а-д від 18.11.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до Законів України «Про розвідувальні органи України» та «Про телекомунікацію».
Доопрацьований перед повторним першим читанням варіант проекту 2036а від 08.06.2015 (Див. Бюлетень № 26). Основні уточнення стосуються розширення обов’язків операторів, провайдерів телекомунікацій.
Проект 3497 від 20.11.2015 (Кремінь Т. Д.) про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей.
Передбачається внесення змін до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», основний зміст яких передбачає, що пенсійне забезпечення резервістів, які постраждали внаслідок виконання обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої їх участі в антитерористичної операції та членів сімей резервістів, що загинули з таких же причин, здійснюється у порядку та на умовах, установлених законодавством для військовослужбовців відповідних посад. Також передбачено, що служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення, зараховуватиметься до вислуги років для призначення пенсії. Крім того, інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків служби у військовому резерві військових формувань під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визнаються ветеранами військової служби.
Ідеологічні питання
Проект 3494 від 19.11.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про державні нагороди України» щодо запровадження медалі «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».
Пропонується створення такої медалі для нагородження осіб, які були віднесені до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків в 1986–1990 роках згідно зі статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та інвалідів з їх числа.
Відносини між владними суб’єктами
Проект 3487 від 16.11.2015 (Пинзеник В. М.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо проведення рейтингового голосування).
27.11.2015 поданий доопрацьований текст проекту на заміну, який тут і розглядається.
Пропонується виключити з числа прав головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради право «проводити рейтингове (сигнальне) голосування для прогнозування результатів голосування питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради». Одночасно пропонується уточнити, що «рейтингове голосування проводиться щодо кандидатур для призначення на посади відповідно до чинного законодавства. Не може проводитися рейтингове (сигнальне) голосування для прогнозування результатів голосування щодо проектів законів чи інших законодавчих актів, а також щодо внесення до них пропозицій чи поправок».
Пропозиції видаються цілком слушними з огляду на останню практику роботи парламенту.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 3501 від 20.11.2015 (Геращенко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу).
Пропонуються доволі значні зміни до законодавства. Насамперед перелік видів дискримінації доповнюється «віктимізацією» (ситуація, в якій з причини звернення особи із скаргою щодо порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації ця особа або інші особи, які виступили на її підтримку, зазнають обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами) та «відмовою в розумному пристосуванні». При цьому «розумне пристосування» означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не стають недомірним чи невиправданим тягарем, для цілей забезпечення реалізації або здійснення інвалідами нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод (абзац 6 статті 2 Конвенції ООН про права інвалідів). Також пропонується закріпити в законодавстві визначення «дискримінація за асоціацією» та «множинна дискримінація». Водночас уточнюється, які дії не вважаються дискримінацією: «Не вважаються дискримінацією ситуації, в яких обмеження чи привілеї у визнанні, реалізації або користуванні правами особами та/або групами осіб за їх певними ознаками переслідують правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними, а також: здійснення позитивних дій; застосування заходів розумного пристосування з метою забезпечення потреб осіб з інвалідністю; здійснення заходів, спрямованих на збереження та розвиток етнічної, культурної, релігійної або мовної самобутності національних меншин і корінних народів; встановлення особливих вимог щодо певних ознак у сфері трудових відносин у випадках, коли такі ознаки відповідно до особливостей трудової діяльності або умов, у яких така діяльність здійснюється, становлять визначальну професійну вимогу, яка є правомірною та об’єктивно обґрунтованою; встановлення релігійними організаціями та громадами особливих вимог щодо релігійних переконань, статі у сфері діяльності, безпосередньо пов’язаної з богослужінням, релігійними обрядами і церемоніями, а також релігійною освітою або вихованням; додаткові гарантії у працевлаштуванні окремих категорій осіб, визначених законодавством про зайнятість населення; здійснення заходів, спрямованих на встановлення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків; призначення державної соціальної допомоги, спеціального або додаткового соціального захисту та встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям осіб, якщо вони не надають необґрунтованих переваг або привілеїв; особливі вимоги щодо реалізації окремих прав осіб, коли такі вимоги переслідують правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».
З метою забезпечення захисту від дискримінації пропонується надати омбудсмену право «видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації» та «складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та направляє їх до суду». Також до КУпАП пропонується додати ряд положень. Передусім передбачається віднести до числа обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, «вчинення правопорушення з дискримінаційних мотивів». Крім того, пропонується доповнити зазначений кодекс новою ст. 188-48 «Порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації» в які передбачити відповідальність за «порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації, тобто пряма або непряма дискримінація, утиск, відмова в розумному пристосуванні, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації чи віктимізація». Водночас пропонується виключити з тексту ст. 161 КК України положення про кримінальну відповідальність за «пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Не усі положення проекту є однозначно вдалими, особливо щодо процедурних дій. Занадто громіздкими (ймовірно, через переклад іншомовних законодавчих конструкцій) видаються редакції багатьох статей проекту. На думку авторів огляду, проект вимагає найширшого обговорення за обов’язкової участі експертів правозахисних організацій.
Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 3493 від 19.11.2015 (Дідич В. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення права на інформацію та права на звернення.
Проект передбачає кілька змін до статті 212-3 «Порушення права на інформацію та права на звернення» зазначеного Кодексу. Зокрема, передбачаються нові склади адміністративних правопорушень: «незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення юридичних осіб» та «неправомірне ненадання документів або неприйняття документів особою, на яку законодавством покладається обов’язок приймати або видавати документи». Також пропонується закріпити, що «особи, права яких порушені шляхом вчинення адміністративного правопорушення, визначеного цією статтею, можуть звертатись для накладення адміністративного стягнення безпосередньо до суду. Суд може накладати стягнення на підставі наданих йому доказів без протоколу про адміністративне правопорушення».
Проект зумовлений реаліями нашого повсякденного життя і заслуговує на підтримку, що однак не виключає необхідності редакційного опрацювання його положень.
Культура та освіта
Проект Постанови 3489 від 18.11.2015 про відзначення 95-річчя від часу заснування Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Як вже не один раз відзначалося в цих оглядах, святкування таких дат на державному рівні не може відбуватися раніше ніж раз на 10 років і лише у круглі дати. 95-річчя є поважною датою, але для з усіх боків, як права так і логіки, на державному рівні має святкуватися 100-річний ювілей.
Проект 3491 від 19.11.2015 (Кабінет Міністрів України) про освіту.
Давно очікувана суспільством нова редакція базового закону в сфері освіти. Як визначається в пояснювальній записці, «проект Закону розроблений з метою створення та запровадження дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту відповідно до природних та індивідуальних освітніх потреб особистості, а також забезпечення законодавчих гарантій підвищення інвестиційної привабливості системи освіти, спрямованих на економічне зростання і культурний розвиток країни в цілому». Основним завданням проекту проголошено удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); створення умов високоякісної системи освіти, доступної для кожної людини, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами з урахуванням впровадження інклюзивного навчання в навчальних закладах різних типів та форм власності; забезпечення децентралізації управління системою освіти та чіткого розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; забезпечення безоплатності дошкільної, повної загальної середньої освіти у державних та комунальних навчальних закладах; розвитку та підтримки профільного навчання; заміни практики поза конкурсного вступу до вищих навчальних закладів на надання грошової підтримки; удосконалення нормативно-правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів тощо; забезпечити рівний доступ до освіти дітей незалежно від місця проживання шляхом розвитку мережі дошкільних, загальноосвітніх (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку), позашкільних навчальних закладів, поліпшення їх матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення, забезпечення підвезення учнів та педагогічних працівників до місць навчання, роботи і додому, забезпечення гуртожитками, застосування різних форм навчання тощо.
Враховуючи значний обсяг проекту (56 сторінок), докладно проаналізувати зміст його окремих положень не видається можливим. Підкреслимо лише, що ГНЕУ подало 12 сторінок зауважень на проект і запропонувало за результатами розгляду у першому читанні направити його на доопрацювання. Аналогічне подання про доопрацювання 10.12.2015 надав і профільний комітет.
Проекти з інших питань
Проект 3486 від 16.11.2015 (Поляков М. А.) про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (щодо узгодження законодавчих актів з питань ліцензування окремих операцій).
Пропонується уточнити, що дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності: «інша, ніж банківська, діяльність у сфері надання фінансових послуг, яка здійснюється відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”» та «професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка здійснюється відповідно до Законів України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про депозитарну систему України”, “Про інститути спільного інвестування”». На думку ініціаторів проекту, його прийняття дасть змогу усунути протиріччя між Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та іншими законодавчими актами, що регулюють порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку фінансових послуг.
Проект 3498 від 20.11.2015 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів).
Значний за обсягом проект (76 сторінок), яким радикально змінюється правове регулювання ринків капіталів, договорів фінансових послуг тощо. В межах нашого короткого огляду охопити усі запропоновані зміни не видається можливим. Так, висновок ГНЕУ, який звертає увагу лише на недоліки проекту, має обсяг 8 сторінок.
Проекти 3499 та 3500 від 20.11.2015 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів).
Проекти, які пов’язані з попереднім та розроблені для забезпечення його впровадження.