увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 27.09.2016 11:46
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Результати громадського моніторингу: як забезпечено право на освіту учнів-переселенців зі Сходу в школах і ПТУ?

15.12.15 | Юрій Нужний

15 грудня 2015 року в Харківському кризовому інфоцентрі були представлені результати громадського моніторингу забезпечення права на освіту учнів – внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які покинули зону конфлікту на Сході України.

Учасниками прес-конференції виступили:

- Юрій Чумак, заступник голови Чугуївської правозахисної групи;

- Наталя Сарматицька, експерт Чугуївської правозахисної групи;

- Володимир Ігнат’єв, заступник директора Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.

 

Правозахисники поділилися результатами моніторингу:

Система шкільної та професійно-технічної освіти гнучко і швидко забезпечила конституційне право на освіту великої кількості дітей шкільного віку, які разом із батьками покинули зону збройного конфлікту на Сході України. Проблемою залишається невизначеність кількості дітей – ВПО, які не відвідують школи. Серед інших проблем – недостатня готовність загальноосвітніх шкіл до вирішення психологічних проблем дітей-ВПО та їх батьків.

Згідно з даними Державної служби статистики України, кількість учнів у Донецькій та Луганській областях до початку кризи у січні 2014 року складала більш ніж півмільйона осіб (502 тис. учнів). У січні 2015 року, за даними тієї ж служби, кількість учнів на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей становила 216 тис. осіб.

За даними Міністерства освіти і науки України, на кінець минулого навчального року до загальноосвітніх навчальних закладів різних регіонів України було зараховано 60, 023 тис. дітей-ВПО. З них 19% учнів були влаштовані у загальноосвітні навчальні заклади на підконтрольній Україні території Донецької області, 11% – Харківської області, 8% – на підконтрольних державі територіях Луганської області та 7% – у Дніпропетровській області.

Результати дослідження свідчать, що після переселення більшість із опитаних батьків практично одразу влаштували дитину на навчання у нову школу за місцем проживання (75%) або через місяць після переселення – 20% респондентів. 93% опитаних зазначили, що знайти нову школу для дитини після переселення було дуже легко або скоріше легко.

За визнанням батьків школярів-ВПО, у новій школі їхніх дітей зустріли дружньо, як вчителі та адміністрація, так і однокласники. 77% опитаних зазначили, що дітям не доводилось складати при вступі до школи на новому місці навчання жодних тестів або проходити співбесіду. У більшості дітей не було проблем і з адаптацією на новому місці.

Поява учнів-ВПО у школах не стала несподіваною для адміністрації та вчителів шкіл. Були проведені спеціальні збори вчителів, організовані зустрічі з представниками управлінь/відділів освіти з метою розповсюдження інформації про нормативне забезпечення прийняття дітей-ВПО, а також із лікарями, психологами, психіатрами.

Разом із цим, вчителі і психологи, особливо в тих районах, де кількість ВПО висока, відмічають значний моральний і психологічний тиск ситуації, в якій їм довелось опинитися, приймаючи учнів-ВПО до школи.

Громадський моніторинг виявив проблеми, які характерні для всіх загальноосвітніх шкіл, та є прямим порушенням положень «Закону про загальну середню освіту» та норм Конституції України. Серед них – недофінансування шкіл та незадовільний матеріальний стан, брак обладнання, підручників, неможливість займатися спортом, неналежне харчування учнів. Батьки дітей-ВПО вказують на гірший матеріальний стан шкіл, в яких доводиться після переїзду навчатися їхнім дітям, а іноді й на низьку якість навчання.

Проте найбільш актуальна проблема для батьків дітей-ВПО – це різного роду фінансові витрати, які поширені в школах. На цьому підґрунті можливе виникнення локальних конфліктів із батьками місцевих учнів.

Водночас дослідження показало, що батьки місцевих школярів у цілому доброзичливо ставляться до учнів-ВПО, із розумінням та готовністю допомагають їм адаптуватися на новому місці. 42% особисто допомагали дітям-переселенцям та їхнім батькам; при цьому переважала морально-психологічна (64%) та матеріальна допомога (44%). Переважна більшість  батьків місцевих учнів зазначила, що жодних проблем і конфліктних ситуацій у їхніх дітей із учнями-ВПО в школі не було. Батьки розуміють, що відсутність таких конфліктів є переважно заслугою вчителів, які зуміли знайти підхід і спільну мову з усіма дітьми.

Спілкування з вчителями й особливо психологами в школах та ПТУ виявило латентну проблему, яка може мати негативні наслідки у майбутньому. Йдеться про психологічні проблеми учнів-ВПО, які здебільшого ігноруються або не усвідомлюються їхніми батьками.

На думку  шкільних психологів, існує низький рівень довіри до працівників їх фаху. Батьки неохоче приводять своїх дітей на консультації. Певний бар’єр між батьками і психологами має місце, що значною мірою пояснюється низьким рівнем культури і обмеженістю практики звернення за психологічною допомогою серед населення України. Саме тому більшість батьків вважає, що спроможні впоратись із існуючими психологічними проблемами дітей самостійно.

З іншого боку, у більшості шкільних психологів немає методик та навичок роботи з учнями, які бачили війну: Так, шкільний психолог з Дніпропетровська свідчить: «Мы не имели такого опыта. Ведь это не просто стрессовая бытовая ситуация. Я знала на тот момент, как помочь, если в семье конфликты, если насилие. Но вот что делать с теми, кто видел войну – нет. Это абсолютно другой уровень помощи. Это другой диалог». Вирішення цієї проблеми має взяти на себе МОН за підтримки донорських організацій.

 

Рекомендації за результатами проведення громадського моніторингу «Реалізація права на освіту учнів-переселенців зі Сходу України в загальноосвітніх школах та ПТУ»:

1. Процес переселення доволі травматичний для людини, особливо, якщо мова йде про дітей. Тому більшість учнів-переселенців потребують психологічної допомоги. Як демонструють результати дослідження, в українського населення несформована культура звернення за психологічною допомогою. Саме тому важливо включити й активізувати складову психологічної допомоги у школі, шляхом налагодження стосунків і проведення додаткових співбесід психологів із батьками.

2. Серйозною проблемою в роботі психологів виявився брак досвіду роботи у стресових ситуаціях самих фахівців з психологічної допомоги. Проведення тренінгів та семінарів для підвищення фахового рівня психологічної допомоги у роботі із ВПО-дітьми має стати одним із важливих напрямків вирішення даної проблеми.

3. Проблема соціальної ізоляції, почуття інакшості на новому місці проживання також можуть завадити успішній адаптації переселенців. Активізація роботи у напрямку залучення ВПО-батьків і учнів до участі у житті школи, класу може стати важливим кроком у напрямку подолання негативних проявів соціальної ізоляції.

4. Сприяти ефективній адаптації до нових життєвих умов сімей ВПО, що мають дітей, може допомогти надання комплексної соціально-педагогічної та інформаційної допомоги, сприяння укріпленню виховного потенціалу сім’ї, співдія ознайомленню ВПО із історичною й культурною спадщиною регіону переселення, розвиток толерантного ставлення й відносин між ВПО та місцевим населенням.

5. Проведене дослідження зафіксувало брак знання та інформації щодо прав дитини у школі серед батьків. У самих школах відсутні стенди із розміщенням такої інформації. Для підвищення рівня правової обізнаності та компетентності батьків учнів можна рекомендувати МОН (можливо за співпрацею із громадським організаціями) розробити Положення про розміщення інформаційних стендів (буклетів, брошур, плакатів) у загальноосвітніх закладах щодо прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

6. Більшість навчальних закладів не можуть співпрацювати з громадськими організаціями без дозволу департаменту та відповідного управління або відділу освіти. А отримати такий дозвіл досить складно. Тому є доцільним внести певні зміни в роботу системи освіти: надати більшу автономію навчальним закладам, зменшити обтяження з боку управлінь (відділів) освіти.

7. Фінансування шкільної освіти є однією з нагальних проблем, яка особливо гостро проявилась в кризовій ситуації на Сході України. Фінансування шкіл, які прийняли нових учнів, не переглядалося, і начально-виховний процес із збільшеною кількістю учнів відбувався з тою ж фінансовою забезпеченістю, які і до конфлікту. Міністерство освіти та науки повинно захищати свою позицію перед Міністерством фінансів і отримати додаткове фінансування для тих шкіл, в яких кількість учнів стала більшою за рахунок учнів-ВПО. Недофінансування породжує порушення норм, що регламентуються правом на освіту та зафіксовані в законодавстві України.

 

Довідка:

Громадський моніторинг було проведено у 16 містах Дніпропетровської, Харківської областей і підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей у вересні – листопаді 2015 року методами фокус-групових дискусій з батьками учнів зі шкіл, які прийняли дітей-ВПО, глибинних інтерв’ю з представниками професійних груп та шляхом анкетування 359 батьків школярів-ВПО та 1 735 батьків учнів-місцевих мешканців.

Дослідження здійснила ГО «Європейська дослідницька асоціація» (ERA) у співпраці з ГО «Громадська ініціатива Луганщини» (м. Сєверодонецьк), «Донецький прес-клуб» (м. Краматорськ), «Кримська правозахисна ініціатива» (м. Дніпропетровськ) та «Чугуївська правозахисна група» (м. Чугуїв), за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

На Харківщині моніторинг здійснювався Чугуївською правозахисною групою у містах Харкові, Ізюмі, Чугуєві та Змієві.

 

дивись також:
Результати громадського аудиту забезпечення права на освіту внутрішньо переміщених осіб у Харківській області
Питання освіти та захисту прав дітей обговорювали у Харкові