увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 01.10.2016 20:18
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Адвокат Литвин знов допомогла людині вийти на свободу +

23.12.15 | Геннадій Токарев

27.08.2008 року, Х. було затримано за підозрою у вчиненні підпалу приміщення, що спричинив загибель людей за ч.3 ст.194 Кримінального кодексу. З тих пір він безперервно утримувався під вартою у слідчому ізоляторі.
Двічі, у серпні 2009 року і грудні 2012 року справу повертали на додаткове розслідування. В ході провадження у справі сторона обвинувачення доповнила обвинувачення більш тяжким обвинуваченням – скоєння умисного убивства за обтяжуючих обставин за ч.2 ст.115 Кримінального кодексу.
Лише у листопаді 2013 року Шевченківський районний судом м. Києва було проголошено вирок, яким Х. разом з іншими особами було визнано винним у вчиненні як пошкодження майна шляхом підпалу, що спричинило загибель людей.
07.04.2015 року, Апеляційний суду м. Києва скасував вирок суду першої інстанції, справу було втретє повернуто для додаткового розслідування. Після скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування провадження у цій справі мало відбуватися за правилами КПК України 2012 р. Отже, органи обвинувачення мали невідкладно зареєструвати повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР), і в разі наявності підстав, затримати Х., вручити йому письмове повідомлення про підозру та звернутися з клопотанням про обрання запобіжного заходу до слідчого судді.
Цього всього зроблено не було, відтак, з 07.04.2013 р. Х. утримувався під вартою в слідчому ізоляторі без відповідного судового рішення. Лише 14.05.2015 р. повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення було зареєстровано в ЄРДР, а матеріали колишньої кримінальної справи були долучені до нового кримінального провадження. З цього часу кримінальна справа перестала існувати, при цьому Х. не мав в новому кримінальному провадженні не мав статусу ані підозрюваного, ані обвинуваченого, при цьому продовжував утримуватись в слідчому ізоляторі.
Починаючи з 02.06.2015 р. захисник Х. – адвокат Анна Литвин оскаржувала незаконність його тримання під вартою в Шевченківський районний суд м. Києва, в апеляційний суд м. Києва, направила заяву про звільнення Х. з-під варти до начальника Київського СІЗО, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до органів прокуратури, але все було марно. Навіть за невручення Х. повідомлення про підозру, його продовжували тримати в СІЗО без будь-яких правових підстав.
Наприкінці червня прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом за статтею 194 Кримінального кодексу. 30.07.2015 р. відбулося підготовче судове засідання по справі, за результатами якого обвинувальний акт був повернутий прокурору, а Х. разом із іншими обвинуваченими по справі було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів.
Згодом обвинувальний акт ще тричі повертали прокурору, а Х. разом з іншими обвинуваченими «автоматично» продовжували строк його тримання під вартою, обгрунтовуючи стандартним для наших судів способом - тяжкістю злочину та суворістю можливого покарання в разі визнання їх винними судом, незважаючи на постійні заперечення адвоката Литвин, що така аргументація тримання під вартою впродовж декількох років суперечить як правилам Кримінального процесуального кодексу, так і практиці Європейського суду.
Вичерпав всі засоби правового захисту в українській правовій системі, у жовтні 2015 року подав до ЄСПЛ скаргу на порушення його права на свободу під час цього кримінального провадження.
У грудні 2015 року прокурор вкотре направив обвинувальний акт до Шевченківського суду, який суд знов ухвалив повернути прокурору. Фактично протягом декількох місяців суд першої інстанції відмовлявся розглядати кримінальну справу, при цьому «штампуючи під копірку» ухвали про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
23 грудня апеляційний суд м. Києва розглянув апеляцію прокурора на ухвалу Шевченківського суду про повернення обвинувального акту прокурору, в якій прокурор також просив продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.
Адвокат Литвин підготувала заперечення на апеляцію прокурора, в яких просила суд звільнити Х. з-під варти, посилаючись на відсутність підстав для продовження застосування цього запобіжного засобу, посилаючись, в тому числі, на останні рішення ЄСПЛ проти України за статтею 5 Конвенції.
Після тривалого обговорення судова колегія вирішила відмовити в апеляції прокурора і задовольнила клопотання адвоката про звільнення Х. х-під варти.
Вітаємо адвоката Анну Литвин з цією перемогою і бажаємо подальших успіхів в цій справі!
 

коментарі

новий коментар