MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Потреби та проблеми внутрішньо переміщених осіб

04.01.2016   
Андрій Діхтяренко
Соціологи проінтерв’ювали 425 переселенців та понад 2 тисячі місцевих мешканців, а також провели глибинні дослідження у Слов’янську, Сєвєродонецьку, Бердянську, Нікополі, Чугуєві та Дергачах.

Дослідити потреби та проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО), рівень осілості, ідентичність, стосунки з місцевим населенням та можливості щодо залучення до відбудови регіону – такими були завдання соціологічного дослідження, яке провели спеціалісти «Київського міжнародного інституту соціології» (КМІС) у східних і південних регіонах України, де перебуває найбільша кількість ВПО.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики України, на кінець серпня 2015 року в Україні зареєстровано 1,46 мільйона внутрішньо переміщених осіб, із них 77% проживають саме в східних областях:
- Донецька – 543,3 тисячі осіб;
- Луганська – 216 тисяч осіб;
- Харківська – 187,7 тисячі осіб;
- Запорізька – 100,5 тисячі осіб;
- Дніпропетровська – 72,9 тисячі осіб.

Як повідомляє Радіо Свобода, соціологи проінтерв’ювали 425 переселенців та понад 2 тисячі місцевих мешканців, а також провели глибинні дослідження у Слов’янську, Сєвєродонецьку, Бердянську, Нікополі, Чугуєві та Дергачах.

Одною з найбільших несподіванок для експертів стала значно менша реальна кількість ВПО в містах, де проводилося опитування, аніж було офіційно зареєстровано. Наприклад, у Слов’янську – це близько 50% від зареєстрованої кількості, у Сєвєродонецьку – близько 40%, у Дергачах – до 60%.

За словами координатора КМІС Марини Шпікер, це пов’язане з дуже високою мобільністю переселенців, які мігрують по Україні в пошуках кращих умов проживання і працевлаштування. Також на статистику впливає так звана «маятникова міграція» мешканців Сходу через лінію розмежування, залежно від інтенсивності бойових дій, сезону, інших обставин.

Хоча не менш ніж половина ВПО (54%) розглядає свій статус як тимчасовий і збирається повернутися додому протягом наступних декількох років, більшість чекає нормалізації обстановки та/або відновлення юрисдикції України над Донбасом.

Тим часом ВПО та члени їхніх сімей успішно адаптуються на новому місці: знаходять роботу та віддають до навчальних закладів дітей. І 26% взагалі не збираються повертатися додому на постійне місце проживання.

Понад 90% переселенців вважають себе українцями. Однак цей показник найменший в Сєверодонецьку (менше 50%), переселенці в цьому місті на Луганщині ідентифікують себе представниками свого регіону. Відсоток ВПО, які вважають себе росіянами, більше ніж удвічі менший, ніж відсоток ВПО, які вважають себе європейцями: 6% проти 16%.

Дослідження показало, що особливих проблем в інтеграції до місцевих громад немає. І ВПО, і місцеві мешканці ставляться нейтрально один до одного. Близько третини місцевих мешканців не можуть сказати, чи відрізняються від них переселенці за світоглядом, поведінкою, культурою. Здебільшого поширена думка, що приїжджі зі Сходу скоріше не відрізняються від них і поділяють їхні погляди на ситуацію в країні. Більшість ВПО також не відчувають, що чимсь відрізняються від місцевих.

Цікаво, що самі переселенці значно більше відчувають конкуренцію з місцевими, ніж корінні мешканці міст, де проводилося опитування. Постійні жителі найбільше конкурують із переселенцями за роботу, житло та місця в дитячих садках, а ВПО з місцевими – за роботу, допомогу від держави та волонтерів, час прийому в установах і житло. І знов-таки, найбільший індекс конкуренції – 5,3 – спостерігається серед ВПО в Луганській області.

Разом з тим, у декількох місцевих спільнотах виник прихований конфлікт між носіями проукраїнських та проросійських поглядів (зокрема у Харківській області та Сєвєродонецьку). Тут існує ризик загострення конфлікту на ідеологічному підґрунті.

Багато першочергових проблем переселенців було розв’язано завдяки волонтерам і громадам, а ось питання житла та роботи вирішуються погано і досі не втрачають актуальності. Найбільше на ці питання скаржиться молодь – наймобільніша група. Саме через ці невирішені питання ВПО вимушені постійно переїжджати з місця на місце.

Зазначимо, що дослідження Київського міжнародного інституту соціології було презентовано в грудні 2015 року в Києві, під час круглого столу «Залучення громад і вимушених переселенців до відновлення України».

 Поділитися