пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"201602
15.01.2016 | Наталія Охотнікова

Черговий раз українській владі вказали на необхідність реформування пенітенціарної системи. На цей раз - Європейський Суд

   


14 січня 2015 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Родзевілло проти України», яка підтримувалася Фондом стратегічних справ Харківської правозахисної групи. Інтереси заявника представляв адвокат Андрій Крістенко.

Заявник, пан Олег Родзевілло, скаржився, зокрема, на умови його утримання під вартою, на побиття його охоронцями пенітенціарного закладу у 2006 році, на відмову Державної пенітенціарної служби України у задоволенні його клопотання про переведення до колонії, розташованої ближче до будинку батьків, а також на відсутність ефективних засобів захисту його порушених прав.

Цікавим моментом рішення є той факт, що незважаючи на доводи Уряду по даній справі про те, що Заявник не вичерпав необхідних засобів захисту свого порушеного права на достойні умови тримання, Європейський Суд ще раз звернув увагу українських представників влади на те, що проблема неналежних умов у вітчизняних колоніях та СІЗО носить структурний характер. Суд вже багато разів виносив рішення на користь заявників по аналогічних справах - Мельник проти України, Яковенко проти України, Коктиш проти України, Логвиненко проти України, Горбатенко проти України, Іглін проти України (до речі, п’ять з цих справ були виграні саме юристами Центру стратегічних справ Харківської правозахисної групи). І скарга пана Родзевілло не стала виключенням – Європейський Суд одноголосно визнав, що умови утримання у Дніпропетровському СІЗО №3 є несумісними зі статтею 3 Конвенції, тобто є неприйнятними та такими, що принижують людську гідність. Так само одноголосно Суд ще раз ухвалив, що в Україні на даний момент не існує ефективних засобів захисту його порушених прав на належні умови тримання у ув’язненні, закріплених статтею 13 Конвенції.

Цікавою видається також позиція Суду щодо можливості переводу засудженого до колонії аналогічного рівня безпеки, яка знаходиться ближче до місця проживання його сім’ї. Так, пан Родзевілло утримувався у колонії на території Вінницької області, у той час як його батьки похилого віку, які, до того ж, мали серйозні проблеми зі здоров’ям, проживали у АРК Крим, у м. Сімферополь, на відстані у 1000 км. Неможливість частого подолання такої відстані призвела до того, що мати Заявника відвідувала його лише раз на рік. Клопотання пана Родзевілло про переведення його до будь-якої колонії аналогічного рівня безпеки у АРК Крим або на материковій Україні, але у область, близьку до півострова, були відхилені.

Європейський Суд також знайшов у цьому порушення права пана Родзевілло на сімейне життя, закріплене статтею 8 Конвенції.

Як бачимо, реформа пенітенціарної системи не встигає за великою кількістю порушень, визнаних Європейським Судом, тому, може, це знак для органів державної влади, що пора вже й «пришвидшитися»?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори