пошук  
версія для друку
07.02.2016 | Ігор Усенко, Євген Ромінський

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 58 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 25.01.2016 – 29.01.2016

   

Зареєстровано 271 проект законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 225 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, достроковим припиненням повноважень народного депутата, наданням згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата і зі звільненням суддів. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 3820 від 26.01.2016 (Парубій А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання випадкам безпідставного отримання статусу учасника бойових дій та уникненню люстрації у такий спосіб.

Проект за змістом дещо ширший, ніж вказано в його назві. Пропонується визначити, що «особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у визначеному законом порядку визнаються ветеранами війни та отримують право на відповідні пільги, передбачені законодавством про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії». Відповідно уточнюється визначення осіб, які отримують статус учасника бойових дій, де замість вимоги «брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення» пропонується встановити: «брали безпосередню участь у бойових діях у районах антитерористичної операції. Безпосередньою участю у бойових діях є: виконання бойових завдань в умовах збройного зіткнення з противником, виконання бойових завдань з ведення оперативної розвідки на тимчасово окупованій території або вздовж лінії зіткнення, із здійснення польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами противника, із застосування засобів радіоелектронної боротьби, здійснення контррозвідувальної діяльності в районах проведення антитерористичної операції в умовах збройного зіткнення з противником, виконання ракетними військами та артилерією бойових завдань з вогневого ураження противника». Аналогічно уточнюються вимоги до осіб щодо отримання статусу учасники війни: замість «працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством» пропонується така норма: «військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися для забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством, та при цьому не брали безпосередньої участі у бойових діях». Також уточнюється, що заборона, обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п’яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій – четвертій ст. 3 Закону України «Про очищення влади», які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку лише «за умови, що такі особи брали безпосередню участь у бойових діях. Надання статусу учасника бойових дій особі, яка не брала безпосередньої участі у бойових діях, не є підставою для незастосування до такої особи заборон, передбачених цим Законом».

Проект 3821 від 26.01.2016 (Матвієнков С. А.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо уточнення окремих термінів).

Пропонується ввести до зазначеного закону, крім поняття «територія проведення антитерористичної операції», ще й поняття «територія, що не підконтрольна органам державної влади України», яка визначається як «територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Перелік населених пунктів, які знаходяться на території, що не підконтрольна органам державної влади України, затверджується Кабінетом Міністрів України». Як зазначають ініціатори проекту, ряд населених пунктів, які були віднесені до території проведення антитерористичної операції, нині підконтрольні органам державної влади України і суб’єкти господарювання на цій території не потребують поширення на них обмежень щодо державної реєстрації, звільнення від плати за землю та за оренду комунального і державного майна. Відповідно зазначені обмеження та пільги пропонується поширювати лише на «територію, що не підконтрольна органам державної влади України».

Із зазначеними пропозиціями можна погодитися в частині доцільності зняття реєстраційних обмежень, які заважають нормальній господарській діяльності. Водночас пільги щодо плати за землю та за оренду комунального і державного майна, можливо, варто зберегти не лише для території, що не підконтрольна органам державної влади України, оскільки згубного руйнівного впливу від акцій терористів зазнають і деякі населені пункті на тій частині  території проведення АТО, що загалом підконтрольна органам державної влади України.

Проект 3832 від 28.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (щодо забезпечення права на здобуття освіти).

Метою проекту проголошено вдосконалення механізму здобуття освіти для осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а також заохочення осіб, які здобували освіту на тимчасово окупованій території, до продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України. Пропонується доповнити зазначену у назві проекту статтю новими частинами, в яких: поширити права, передбачені цим законом, на іноземців, осіб без громадянства та осіб, яким надано статус закордонного українця, якщо вони перебувають в Україні на законних підставах та проживають на тимчасово окупованій території; закласти правову основу для розроблення та використання он-лайн платформ (дистанційної освіти), що використовуватимуться для надання рівного доступу до здобуття освіти всім особам, які проживають на тимчасово окупованій території, та не мають змоги продовжити здобуття освіти в інших регіонах України; запровадити надання квот для здобуття вищої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України, що стимулюватиме молодь зробити свідомий вибір на користь продовження навчання на території України; запровадити процедуру атестації для визнання кваліфікацій, здобутих громадянами України та іноземцями в процесі навчання на тимчасово окупованій території.

Проект 3834 від 28.01.2016 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу).

Пропонується визначити, що окрім інших категорій громадян, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють «на підприємствах оборонно-промислового комплексу, які виконують договори (контракти) з розробки, виготовлення, ремонту та модернізації озброєння, військової техніки і продукції військового призначення в інтересах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, у разі якщо строки виконання таких договорів (контрактів)  складатимуть не менше 6 місяців».

Проект 3843 від 29.01.2016 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» щодо віднесення до загроз національній безпеці неефективність державної політики у сфері розв’язання соціально-економічних проблем внутрішньо переміщених осіб.

Проект включає лише одну пропозицію – віднести до числа загроз національним інтересам і національній безпеці України у соціальній та гуманітарній сферах «зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб та неефективність державної політики у сфері розв’язання соціально-економічних проблем внутрішньо переміщених осіб».

Поділяючи стурбованість ініціатора проекту і його загальну думку щодо того, що стрімке зростання кількості внутрішньо переміщених осіб є однією із загроз національній безпеці України, все ж вважаємо, що потребує вдосконалення редакція запропонованих зміст. Зокрема, якщо «неефективність державної політики» у відповідній сфері є оцінкою сучасного стану справ, то такі ситуативні оцінки не варто включати в текст закону. Якщо ж йдеться про загрозливий характер неефективної державної політики у цій сфері загалом (як принцип для всіх часів), то це стосується всіх сфер, оскільки будь-яка неефективна державна політика породжує певні загрози, і не варто акцентувати увагу лише на одній із них.

Проект 3844 від 29.01.2016 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оренди житла внутрішньо переміщеними особами.

Пропонується встановити, що «не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що отримані від оренди житлових приміщень, яке орендується внутрішньо переміщеною особою на підставі договору». Також, пропонується встановити податкову соціальну пільгу для внутрішньо переміщених осіб, що орендують житлове приміщення. На думку ініціаторів проекту, його прийняття буде сприяти наданню в оренду житла для внутрішньо переміщених осіб, зупинить дискримінацію за регіональною ознакою, сприятиме інтеграції внутрішньо переміщених осіб до територіальної громади.

Проект 3846 від 29.01.2016 (Пастух Т. Т.) про внесення доповнення до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо посилення соціального захисту сімей військовослужбовців).

Пропонується закріпити, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) «дружинам (чоловікам) військовослужбовців, вдові (вдівцю) загиблого або померлого військовослужбовця,  відповідно до статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»».

 

Ідеологічні питання

 

Проект 3822 від 27.01.2016 (Медуниця О. В.) про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах).

Пропонується закріпити, що «в музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу».

Загалом норма, що у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення вже існує в нашому законодавстві. Новелою є лише пропозиція щодо того, що частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Тобто українським авторам і виконавцям пропонується переважно писати або співати українською мовою, а норма щодо можливих 50 відсотків у мовленні продукції іноземних авторів і виконавців залишається незмінною. Отже, іноземний виконавець може вільно (в межах 50% ефірного часу) співати будь-якою, зокрема і українською, мовою незалежно від етнічного походження, а український виконавець (в межах тих самих50% ефірного часу) має враховувати додаткові мовні обмеження, постійно рахувати кількість пісень, які він співає тією чи іншою мовою. Як видається, «покращення мінімального співвідношення між кількістю пісень українською мовою і пісень українських виконавців і авторів іноземною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах» має досягатися культурно-виховною роботою з виконавцями і слухацькою аудиторією, підтримкою високоякісної українськомовної продукції, а не законодавчим регулюваннями з певними дискримінаційними елементами.

Проект 3826 від 27.01.2016 (Рабінович В. З.) про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади після прийняття рішення про відставку Кабінету Міністрів України з метою уникнення ними відповідальності.

Проект майже повністю повторює раніше зареєстрований тим же народним депутатом проект 2476 від 26.03.2015 про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади (див. Бюлетень № 15), який під час засідання 15.09.2015 було відхилено та знято з розгляду.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 3812 від 26.01.2016 (Алєксєєв С. О.) про внесення змін до статті 149 Регламенту Верховної Ради України.

Проектом закону пропонувалося через зміни до частин третьої, шостої та восьмої статті 149 Регламенту Верховної Ради України уточнити, що: новообрана Верховна Рада України може розглядати питання про прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України, який відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений парламентом попереднього скликання, але голосування щодо прийняття якого як закону не проводилося. Також, Верховна Рада України може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду України визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України, та Конституційний Суд України не висловив щодо нього застережень, і цей законопроект відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій сесії Верховної Ради. Водночас частину восьму після першого речення пропонувалося доповнити новим реченням такого змісту: «Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України (який за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України) був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній за нею черговій сесії».

Утім, як слушно зазначає ГНЕУ, звернення до тексту Конституції України однозначно свідчить про те, що законопроект про внесення змін до Конституції України, який за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України і був попередньо схвалений Верховною Радою, має бути розглянутий і прийнятий на наступній черговій сесії парламенту цього ж скликання. Отже, пропозиції щодо розгляду такого проекту через одну сесію або на першій сесії нового скликання не відповідають основному Закону.

Утім, незважаючи не згаданий негативний висновок ГНЕУ, вже 28.01.2016 проект був внесений до порядку денного і того ж дня прийнятий «за основу і в цілому», направлений главі держави і повернутий до парламенту з підписом Президента України. Щоправда того ж дня було зареєстровано і два проекти постанови про скасування рішення про прийняття цього одіозного закону: проект постанови 3812-П1 (Сироїд О. І.) та проект постанови 3812-П2 (Левченко Ю. В.), в пояснювальних записках до яких містилися посилання на численні порушення регламенту Верховної Ради України під час прийняття закону.

Проект 3828 від 27.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління та розпорядження об’єктами державної власності.

Пропонується уточнити, що право уряду визначати органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об’єктами державної власності, а також право передавати земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування поширюються, зокрема, на майно та/або земельні ділянки, право власності на які визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України за рішенням суду.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 3809 від 25.01.2016 (Ляшко О. В.) про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо відновлення соціального захисту інвалідів І та ІІ групи, осіб, які втратили годувальника, та багатодітних сімей шляхом відміни оподаткування їх пенсій.

Проектом пропонується скасувати оподаткування пенсій (в частині перевищення трьох розмірів мінімальних зарплат) інвалідів І та ІІ групи, осіб, які втратили годувальника, та батьків багатодітних сімей.

Автори цього огляду принципово не сприймають оподаткування пенсій як таке, оскільки це суперечить правовій природі загальнодержавного пенсійного забезпечення. Тим не менш, зазначений проект не містить належного фінансово-економічне обґрунтування, а отже, є по суті лише політичним піаром.

Проект 3811 від 26.01.2016 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року.

Черговий пенсійний проект від цього народного депутата. Пропонується поширити на 2016 рік норму щодо права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 р. В чинній редакції законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про наукову і науково-технічну діяльність» ця норма діяла до 1 січня 2016 р.

Проект 3814 від 26.01.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо відновлення пільг.

Проект є черговою спробою скасувати частину обмежень, введених Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014. Пропонується відновити в повному обсязі пільги ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, щодо першочергового безплатного зубопротезування, безоплатного першочергового забезпечення санаторно-курортним лікуванням, безплатного користування внутріміським транспортом і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості – автобусами внутріобласних ліній, безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом тощо. Крім того, пропонується відновити право на достроковий вихід на пенсію.

Проект 3815 від 26.01.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» щодо відновлення пільг.

Передбачає відновлення пільг щодо безоплатного проїзду, скасованих Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014, а також знімає обмеження щодо ряду пільг про те, що вони «надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Проект 3816 від 26.01.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо порогу індексації.

Пропонується встановити, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Зараз цей розмір складає 103 відсотка.

Проект 3824 від 27.01.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо пенсій за вислугу років та порядку виплати пенсій.

Як зазначено в пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають: відновлення положень статті 54 в частині прав працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років; відновлення положень статті 55 в частині прав окремих категорій працівників, які мають право на пенсію за вислугу років; скасування норм про припинення виплати або зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам. Передбачаються також зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,зокрема скасування положень про припинення виплати або зменшення розміру пенсій працюючим пенсіонерам. При цьому зазначені обмеження залишаються у «спеціальних» законах, які регулюють питання пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (народні депутати України, члени Уряду, прокурори, судді тощо).

Проект 3833 від 28.01.2016 (Розенблат Б. С.) про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам).

Пропонуються скасувати норми, які прив’язують реєстрацію в Центрі обліку для бездомних осіб до лише однієї соціальної послуги – «надання притулку», а також забороняють недержавним надавачам соціальних послуг створювати спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту для бездомних громадян.

Проект 3845 від 29.01.2016 (Арешонков В. Ю.) про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування пенсій, призначених інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).

Передбачається шляхом внесення зміни до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнити список категорій осіб, пенсії яких не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, інвалідами з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проект 3850 від 29.01.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій споживачам, які є працівниками бюджетних установ.

Пропонується доповнити статтю 32 «Плата за житлово-комунальні послуги» зазначеного закону нормою такого змісту: «При нарахуванні субсидії споживачам, які є працівниками бюджетних установ сукупний дохід враховуються на рівні не вище рівня мінімального прожиткового мінімуму для сім’ї».

Наведений текст, поданий з повним збереженням орфографії оригіналу, через його мовні особливості не дає змоги зрозуміти, що власне пропонує ініціатор проекту.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 3819 від 26.01.2016 (Безбах Я. Я.) про внесення доповнення до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної чи теплової енергії).

Пропонується доповнити КК України новою статтею 188-2 «Виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної чи теплової енергії» в якій встановити відповідальність за зазначені дії.

Проте, як видається, диспозиція запропонованої нової статті вступає в колізію з диспозицією чинної статті 188-1 КК України, оскільки відрізнити «використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної чи теплової енергії» від «умисного пошкодження приладів обліку» доволі важко.

Проект 3825 від 27.01.2016 (Немировський А. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності судді (суддів) за умисне затягування розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою.

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс України двома новими статтями: 375-1 «Умисне затягування суддею (суддями) розгляду кримінального провадження, в якому обвинувачений перебуває під вартою» та 375-2 «Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень». Відповідні зміни щодо дисциплінарної відповідальності суддів пропонуються також до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Життєздатність (можливість реалізації) цих пропозицій, як і розмір запропонованих санкцій, викликають, на нашу думку, значні сумніви.

Проект 3841 від 29.01.2016 (Домбровський О. Г.) щодо надання державою спеціального соціального статусу потерпілим від особливо тяжких злочинів та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам, із обов’язковим відшкодуванням відшкодування державі засудженими понесених витрат.

Проектом передбачаються запровадження спеціального соціального статусу «особи, потерпілої від особливо тяжкого злочину» і порядок його надання; проведення щорічного моніторингу потерпілих від особливо тяжких злочинів в Україні; щорічне проведення Дня пам’яті загиблих від особливо тяжких злочинів в Україні; пільги особам, яким державою надано спеціальний соціальний статус особи, потерпілої від особливо тяжкого злочину; доплати до пенсії цим особам; порядок відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, спричиненої особливо тяжким злочином.

Як видається, ідея проекту заслуговує на увагу, але його текстуальне втілення, як видно вже із самої назви проекту («відшкодування відшкодування») бажає кращого.

Проект 3842 від 29.01.2016 (Лубінець Д. В.) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо усунення суперечностей відносно повторного звернення до адміністративного суду, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження).

Проект виходить з хибної тези, що чинна редакція частини 3 статті 157 КАС України забороняє повторне звернення з тією самою позовною заявою до будь-якого суду, а тому пропонує викласти відповідне положення у редакції «Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається» (напівжирним виокремлено слова, яких немає у чинній редакції статті). Утім, очевидно, що звернення до судів іншої юрисдикції потребує позовної заяви іншого змісту. В усіх науково-практичних коментарях чинна редакція частини 3 статті 157 відповідно і розглядається як «заборона повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав), як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження».

Тобто в проект пропонується загалом слушне редакційне уточнення, яке сприятиме кращому розумінню тексту, але практичної потреби в цьому уточнені немає.

Проект 3847 від 29.01.2016 (Мусій О. С.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо державних нагород).

Пропонується викласти в цілковито новій редакції статтю 186-1 «Незаконні дії щодо державних нагород», встановивши відповідальність за «незаконне носіння знаків державних нагород України, відзнак президента України, державних нагород іноземних держав, планок, стрічок до цих нагород і інших атрибутів державних нагород та використання документів до них, а також виготовлення та носіння знаків нагород, подібних до знаків державних нагород України, відзнак президента України в такій мірі, що їх можна сплутати» з наступним застереженням: «адміністративна відповідальність не розповсюджується на носіння знаків державних нагород України, відзнак президента України, державних нагород іноземних держав, планок, стрічок до цих нагород та інших атрибутів державних нагород під час виконання ролей акторами театральних вистав та зйомок кінофільмів, викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій».

Слід звернути увагу на те, що така редакція скасовує відповідальність за купівлю, продаж, обмін чи іншу оплатну передачу ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання. Ініціатори проекту спеціально звернули увагу на це, зазначивши, що така відповідальність «є наслідуванням практики колишнього СРСР, де існувала відповідальність за аналогічні дії. Внаслідок цього колекціонери-фалеристи, вчені не мали можливості збирати та вивчати нагороди своєї країни, зберігати пам’ять про подвиги та заслуги осіб, відзначених ними. У випадку смерті особи, нагородженої державними нагородами, її спадкоємці з числа далеких родичів, не маючи змоги продати знаки нагород, але і не бажаючи їх надалі зберігати, віддавали їх на переплавку. Ордени та медалі перетворювалися на ювелірні прикраси та вжиткові речі. Це стало причиною безповоротної втрати значної частини від кількості історичних знаків нагород, що завдало суттєвої шкоди справі дослідження розвитку системи нагород та еволюції зовнішнього вигляду знаків орденів та медалей».

Проект 3852 від 29.01.2016 (Денисенко В. І.) про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо об’єктів справляння судового збору, визначення його розміру та підстав для повернення).

З метою подолання нерівності державних органів з іншими учасників судового процесу проект передбачає: віднесення подання органів доходів і зборів до об’єктів справляння судового збору та визначення його розміру за подання такого документу до суду; кваліфікацію вимог про оскарження рішень, дій та бездіяльності контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України як вимог немайнового характеру та визначення розміру судового збору за ставками, встановленими для таких вимог; доповнення підстав повернення судового збору відмовою у прийнятті заяви або скарги; виключення з підстав для повернення судового збору припинення провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову, що прийнята господарським судом; виключення з переліку документів, за подання яких судовий збір не справляється, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Проект заслуговує на увагу, хоч текст його і не видається послідовним, логічним і таким, що відповідає літературним нормам.

 

Культура та освіта

 

Проект 3829 від 27.01.2016 (Співаковський О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення безкоштовного харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Пропонується внести до ряду законів норму такого змісту: «Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, учнів 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”».

Проект 3840 від 29.01.2016 (Бондар В. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо повноважень у сфері забезпечення професійно-технічної освіти).

Пропонується виключити запроваджену з 1 січня 2016 р. норму статті 32 зазначеного у назві закону, якою до власних повноважень виконавчих органів міських рад (міст обласного підпорядкування) включено забезпечення здобуття професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах. На думку ініціаторів проекту, пропоновані зміни сприятимуть відновленню механізмів фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України професійно-технічних та інших навчальних закладів державної та комунальної власності, які надають послуги з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення.

Як видається, пропонований обсяг змін не відповідає поставленій меті. Адже позбавлення повноважень одних органів має відбуватися з передаванням цих повноважень іншим.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 3817 від 26.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності).

Проект передбачає внесення змін, зумовлених проектом 3796 від 21.01.2016 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про інноваційну діяльність» (щодо сприяння розвитку інноваційної діяльності) (див. Бюлетень № 57).

Проект 3835 від 28.01.2016 (Кабінет Міністрів України) про державне регулювання у сфері транспорту.

Метою проекту згідно з преамбулою пропонованого закону є визначити правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері транспорту та суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту. Передбачається що прийняття цього проекту має забезпечити підвищення ефективності державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб’єктів природних монополій у сфері транспорту України, сприяти одержанню споживачами якісних послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами тощо.

Проект є доволі складним і вимагає ретельного вивчення, зокрема з метою уникнення конкуренції норм транспортного й антимонопольного законодавства та надмірної зарегульованості.

Проект 3849 від 29.01.2016 (Насалик І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні.

У проекті пропонується положення статті 10 Закону України «Про нафту і газ», а також статті 4 Кодексу України про надра привести у відповідність до частини першої статті 13 Конституції України, відповідно до якої нафтогазоносні та інші надра є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та іншим законодавством України. Кодекс про надра доповнюється положенням, що усуває існуючі подвійні тлумачення і закріплює право власності надрокористувача на видобуті корисні копалини. При цьому в рамках проектів пошуку і видобутку нафти і газу на основі укладення угод про розподіл продукції не надрокористувач, а саме держава є власником видобутих корисних копалин до моменту їх розподілу між сторонами відповідної угоди. Також передбачається, що право власності на геологічну інформацію належить надрокористувачу лише, якщо така інформація була отримана та оброблена за його рахунок. Якщо геологічна інформація отримана надрокористувачем у результаті геологічного вивчення за кошти місцевого або державного бюджету то вона залишається, відповідно, у державній або комунальній власності. Пропонується вдосконалити передбачену Законом України «Про угоди про розподіл продукції» процедуру укладення таких угод. Зокрема, скасовується можливість укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами через відсутність чітких і прозорих критеріїв віднесення запасів до категорії незначних, що зменшить можливість корупції в нафтогазовому секторі.

Загалом проект містить доволі багато різнопланових пропозицій, які потребують ретельного вивчення.

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори