MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 62 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 22.02.2016 – 26.02.2016

13.03.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 11 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, ініціативою відставки міністра чи уряду тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, лобіювання інтересів конкретних юридичних осіб тощо.

Надійшло 58 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 11 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, ініціативою відставки міністра чи уряду тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, лобіювання інтересів конкретних юридичних осіб тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0092 від 22.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати.

Проектом передбачається ратифікувати Угоду між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про заснування Німецько-Української промислово-торговельної палати, вчинену 23.10.2015. Зазначена Угода спрямована на посилення двосторонніх торговельних відносин, формалізацію визнання України як важливого торгового партнера Німеччини та розвиток перспективних напрямів двостороннього співробітництва. Зокрема, за цією угодою сторони погоджуються заснувати двосторонню Німецько-Українську промислово-торговельну палату в м. Києві, яка замінить Бюро делегата Німецької економіки в Україні.

Проект 0093 від 24.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про науково-технологічне співробітництво.

Набуття чинності зазначеною Угодою сприятиме розвитку двосторонніх відносин на стабільній, довгостроковій основі. Угода закріплює прагнення Договірних Сторін розвивати, зміцнювати та диверсифікувати співробітництво у галузях науки та технологій, що становлять спільний інтерес. Відповідно до Угоди, науково-технологічне співробітництво між Україною та Чеською Республікою здійснюватиметься в таких формах: обмін науково-технологічною інформацією; обмін науковцями і фахівцями; проведення спільних семінарів, конференцій, виставок; підготовка науковців і фахівців у сфері технологій; спільне виконання наукових досліджень; спільна участь у міжнародних програмах. Угода передбачає створення Спільного комітету з питань науково-технологічного співробітництва для координації заходів, що здійснюватимуться в рамках цієї Угоди. Угода містить статтю стосовно захисту прав інтелектуальної власності, в якій чітко визначено, що договірні сторони забезпечуватимуть ефективну та адекватну охорону інтелектуальної власності фізичних та юридичних осіб.

Проект 0094 від 25.02.2016 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень.

Угода створює договірно-правову основу для організації співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою у митній сфері, визначає головних виконавців Угоди, обсяги надання взаємної допомоги, передбачає виключення із зобов’язань у наданні допомоги. Зокрема, сприятиме спрощенню порядку обміну інформацією, необхідною для попередження, розслідування та припинення митних правопорушень, а також розвитку міжнародного митного співробітництва між Україною та Аргентинською Республікою.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 4127 від 22.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Проект розроблено Адміністрацією Держспецзв’язку у зв’язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», якою передбачено комплектування цього органу військовослужбовцями, державними службовцями та іншими працівниками. Більшість запропонованих змін до законодавчих актів України спрямована на врегулювання питань проходження військової служби в Держспецзв’язку. Зокрема, в окремих актах вилучаються згадки про «осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» поруч із згадуваним загальним поняттям «військовослужбовці»; в інших актах спеціально підкреслюється, що їх дія поширюється і на військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Також окремо підкреслюється завдання Держспецзв’язку протидіяти технічним розвідкам.

Проект має «технічний» характер і не викликає принципових заперечень.

Проект 4137 від 23.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про протимінну діяльність в Україні.

Розроблення такого проекту уряд пояснює тим, що «Міжнародними стандартами протимінної діяльності державам рекомендовано приймати національне законодавство, яке представляє собою результат широкого процесу спільної діяльності уряду, його міністерств, та, в окремих випадках, міжнародних установ». Метою прийняття проекту проголошується визначення основних понять та термінів, які використовуються у сфері протимінної діяльності, складових та засад протимінної діяльності, об’єктів протимінної діяльності, суб’єктів, які залучаються до протимінної діяльності, їх повноважень та порядку діяльності у зазначеній сфері. Передбачається створити Національний орган України з питань протимінної діяльності міжвідомчий колегіальний орган під керівництвом Міністерства оборони України, на який покладено обов’язок регулювання, управління і координації протимінної діяльності. Положення про цей орган має затверджуватися Кабінетом Міністрів України. Також має існувати «Оперативний орган національного органу України з питань протимінної діяльності» установа, організація або структурний підрозділ Міністерства оборони України.

Доволі декларативний текст проекту і відсутність належної аргументації в пояснювальній записці породжують значні сумніви в доцільності існування такого акта.

Проект 4148 від 24.02.2016 (Пастух Т. Т.) про внесення доповнення до статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо потреб оборони в особливий період).

Проектом передбачається додати до числа істотних умов договорів про закупівлю, які можуть бути змінені, таке положення: «збільшення обсягів надання послуг з ремонту озброєння та військової техніки для потреб оборони в особливий період за умови, що таке збільшення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі». Автори проекту аргументують свою позицію в пояснювальній записці тим, що по завершенню ремонту озброєння та військової техніки за результатами перевірки виконаних робіт у деяких випадках вартість робіт по вже виконаним договорам виявляється нижчою, ніж заплановано, з технічних чи технологічних причин. Підприємства військово-промислового комплексу та Міністерство оборони України вносять зміни до відповідних договорів, кошти повертаються на рахунки міністерства. В багатьох випадках це відбувається в кінці бюджетного року, а по завершенню бюджетного року кошти Міністерства оборони повертаються до Державного бюджету України. Ефективність використання коштів Міністерством оборони на підвищення обороноздатності країни відповідно знижується.

Проте аргументи ініціаторів проекту породжують й інше розуміння описаної ситуації: спочатку з Державного бюджету України «вибиваються» під майбутні витрати кошти у завищеному обсязі, а далі пропонується узаконити залишення цього «надлишку» в розпорядженні Міністерства оборони для нових закупівель (збільшення обсягів надання послуг).

 

Ідеологічні питання

 

Проект 4140 від 24.02.2016 (Власенко С. В.) про застосування тимчасового спеціального режиму митного контролю та митного оформлення на території Одеської області.

Метою проекту, на думку його ініціатора, є спрощення і прискорення митних формальностей; уникнення необґрунтованих затримок під час митного контролю та митного оформлення, які призводять до суттєвих додаткових витрат суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення відповідності міжнародним стандартам здійснення митного оформлення та сприяння розвитку міжнародних торгівельних відносин. Йдеться про певний експеримент, розрахований на два роки. Упродовж цього часу на Одещині призупиняється порядок митного контролю, визначений законодавством, із заміною його тимчасовими положеннями, які прямо зазначені в проекті або ще мають бути встановлені Кабінетом Міністрів України.

З наведеного випливає, що ряд важливих питань у проекті залишилися неврегульованими. Водночас, як слушно зазначає ГНЕУ, окремі положення проекту вступають в колізію з повноваженнями органів внутрішніх справ, органів безпеки та інших державних органів в зонах митного контролю, що визначені відповідними законодавчими актами. Окрім того, у проекті відсутні положення, які б визначали порядок контролю за проведенням відповідного експерименту та підбиття його підсумків (внаслідок чого стає взагалі незрозумілим, яким чином буде встановлюватись, чи виявився «тимчасовий спеціальний режим», про який йдеться у проекті, корисним, а чи шкідливим для національної економіки). А отже, проект потребує доопрацювання.

Проект 4145 від 24.02.2016 (Власенко С. В.) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо застосування Закону України «Про застосування тимчасового спеціального режиму митного контролю та митного оформлення на території Одеської області»).

Положення проекту прямо випливають з вимог попереднього проекту.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 4142 від 24.02.2016 (Дубінін О. І.) про внесення змін до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо обов’язкового оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування).

Зазначену статтю пропонується доповнити таким положенням: «Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо), друкованих засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування». Як зазначається у пояснювальній записці, на практиці органи місцевого самоврядування часто ігнорують вимоги законодавства про необхідність опублікування власних рішень, в тому числі нормативно-правового характеру, в друкованих виданнях. А відтак виконавчі органи місцевої ради забезпечують правозастосування де-юре нечинних нормативно-правових актів. При цьому, суди у спорах з оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування за процедурою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України вимагають вказувати про джерела оприлюднення такого акта та надання доказів щодо набрання оскаржуваним рішенням чинності як передумову разом із з’ясуванням факту порушеного особистого права для відкриття провадження у справі або залишення заяви без руху. І нерідко суди уникають розгляду справ по суті через неможливість доведення факту набрання чинності таким актом, який не опублікований за належною процедурою.

Пропоновані уточнення є цілковито слушними. Втім, слід було б поширити цю вимогу, щонайменше у частині розміщення на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, і на проекти актів, що дозволило би адекватно реагувати на нормотворчі ініціативи місцевої влади.

Проект 4147 від 24.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо статусу спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.

Проект спрямований на визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту щодо гуманітарної допомоги. Таким органом визнається Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Їй надається право «приймати рішення про визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою». При цьому таке рішення приймається: у разі визнання гуманітарною допомогою коштів – за погодженням з Національним банком України; у разі визнання гуманітарною допомогою вантажів, які включають лікарські засоби або вироби медичного призначення, – за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Спеціально визначаються й інші повноваження цього органу щодо гуманітарної допомоги: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: здійснює визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою, отримувачами яких є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, органи та підрозділи цивільного захисту, а також тих, що надаються Україною іншим державам на виконання рішення Верховної Ради України або Президента України відповідно до статті 10 цього Закону; здійснює контроль за транспортуванням, отриманням, збереженням, охороною, складуванням, використанням за цільовим призначенням гуманітарної допомоги, отримувачами і набувачами якої є органи та підрозділи цивільного захисту; приймає рішення щодо подальшого використання гуманітарної допомоги, отримувачами якої є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, органи та підрозділи цивільного захисту, у разі надання органами, що проводили контроль гуманітарної допомоги, висновків про непридатність до споживання товарів (предметів) такої гуманітарної допомоги». Також вводяться ще ряд виключень з загального правила для цього органу.

Проект було підготовлено Державною службою України з надзвичайних ситуацій і в ньому відчувається тенденція до лобіювання власних інтересів відомства.

Проект 4161 від 26.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо утворення міжрегіональних територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Пропонується у зазначеній статті слова «У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення» замінити на «У разі необхідності можуть утворюватись міжрегіональні територіальні відділення». Суть цього уточнення полягає в тому, що міжрегіональні відділення на відміну від міжобласних зможуть здійснювати завдання в різних адміністративно-територіальних одиницях – областях і містах (наприклад, стане можливим створення одного міжрегіонального відділення для м. Києва і Київської області).

Пропозиція не викликає заперечень, але варто звернути увагу і на слушну думку ГНЕУ, що прийняття поодиноких дрібних змін до окремих законів (а даний проект містить саме такі зміни) призводить до нераціонального витрачання бюджетних коштів та пленарного часу парламенту, обсяг якого обмежений.

Проект 4162 від 26.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей управління державними банками.

Досить радикально переглядається нормативне визначення державних банків, їх організації, дії та ліквідації шляхом внесення змін до відповідної ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Велика увага приділена питанням внутрішнього та зовнішнього управління. Порівняно з чинними положеннями передбачені численні скорочення, які не завжди видаються доцільними. Водночас до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» вноситься норма про те, що «Управління корпоративними правами держави в державних банках здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність”».

Проект вимагає уважного аналізу як стосовно питань регулювання банківської діяльності, так і щодо можливих корупційних ризиків.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 4073-1 від 23.02.2016 (Спориш І. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей.

Альтернативний проекту 4073 від 16.02.2016 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення соціальних гарантій сім’ям з дітьми) (див. Бюлетень № 61).

Підтримується пропозиція основного проекту, що мінімальний розмір тимчасової державної допомоги на дитину, місце проживання чи перебування батьків якої невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте підкреслюється, що ця норма застосовується у разі, «якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував трьох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку або якщо сім’я утримує дитину з інвалідністю» (утім, аналогічне застереження вже передбачене стосовно надання допомоги загалом і дублювати його немає потреби). Ту ж норму пропонується поширити і на допомогу одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків.

Проект 4073-2 від 23.02.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту сімей з дітьми).

Альтернативний попередньому. Від проекту 4073 відрізняється суто термінологічно, заміною поняття «тимчасова державна допомога» на «державна допомога».

Проект 4073-3 від 26.02.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту сімей з дітьми.

В основних положеннях повторює проект 4073. Як поодинокий виняток пропонується зберегти чинну норму, що «допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців». Водночас проект 4073 передбачав розрахунок із заміною слів «100 відсоткам» на «50 відсоткам».

Проект 4128 від 23.02.2016 (Єленський В. Є.) про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості).

Пропонується внести зміни до ст. 8 зазначеного закону, в яких установити, що «належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади», а також що зміна канонічної підлеглості відбувається «шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади».

Проект 4133 від 23.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк.

Пропонується на виконання конкретного рішення Європейського суду з прав людини  змінити статтю 18 Закону України «Про транспорт», яка в чинній редакції суттєво обмежує конституційне право на страйк, і встановити, що «страйк на підприємствах транспорту застосовується відповідно до законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», тобто в загальному порядку. Водночас у частині першій статті 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» до переліку несприятливих наслідків припинення працівниками роботи, які є підставами для заборони проведення страйку, пропонується включити «створення загрози національній безпеці».

Якщо перша пропозиція не викликає жодних заперечень, то друга пропозиція мала б супроводжуватися закріпленням певних законодавчих механізмів, які б запобігали розширювальному тлумаченню поняття «загроза національній безпеці».

Проект 4136 від 23.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

Передбачається внести зміни у п’ять статей зазначеного закону. Зокрема, пропонується виключити положення щодо покладення на Мінсоцполітики контролю за виробництвом та якістю технічних та інших засобів реабілітації, оскільки відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» ці функції виконує Держлікслужба як орган ринкового нагляду. Чинну норму «Державна типова програма реабілітації інвалідів і порядок її реалізації погоджуються Радою у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України та затверджуються Кабінетом Міністрів України» пропонується замінити на таку: «Державна типова програма реабілітації інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України». Пропонується скасувати норму, що обсяг «реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації інваліда, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації інвалідів» і залишити загальну вказівку, що такі заходи визначаються на підставі типової програми. Серед інших змін слід відзначити скасування ліцензування діяльності протезно-ортопедичних підприємств.

Проект 4139 від 23.02.2016 (Яценко А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки на період карантину у навчальних закладах).

Пропонується доповнити КЗПП України та Закон України «Про відпустки» новою статтею (77-3 та 16-3 відповідно) такого змісту: «Додаткова оплачувана відпустка на період оголошення карантину на відповідній території надається матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років. Відпустка на період оголошення карантину надається впродовж навчального року». Водночас пропонується скасувати норму про надання відпустки без збереження заробітної плати «матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території». Інші зміни, передбачені проектом, пов’язані з цими новелами.

Проект 4143 від 24.02.2016 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення пільг.

Запропоновані в проекті зміни дослівно повторюють пропозиції щодо змін до зазначеного закону, які пропонувалися в проекті 2523 від 02.04.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод (див. Бюлетень № 16) і не були підтримані профльним Комітетом Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. Також частково проект повторює положення проекту 3150-1 від 25.09.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо відновлення належного рівня соціального забезпечення (див. Бюлетень № 41).

Суть ініціатив лишається незмінною – відновити пільги щодо проїзду різними видами транспорту, скасовані наприкінці 2014 року.

Проект 4150 від 25.02.2016 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо права педагогічних, медичних та соціальних працівників на пенсію за вислугою років незалежно від віку).

Пропонується установити, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком.

Проект 4155 від 25.02.2016 (Писаренко В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення права на пенсію по інвалідності для працюючих інвалідів ІІІ групи.

Пропонується поширити на працюючих інвалідів ІІІ групи ті ж виключення щодо виплати пенсій або довічного утримання, які зараз діють щодо інвалідів I, II груп, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідні зміни передбачається внести до Законів України: «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 4124 від 22.02.2016 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» щодо продовження дії результатів кваліфікаційного іспиту для призначення на посаду судді.

Проект спричинений тим, що майже 8 місяців (з 11 квітня по 9 грудня 2014 р.) не діяла Вища кваліфікаційна комісія суддів України, що завдало суттєвої шкоди інтересам осіб, які склали кваліфікаційний іспит і були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад. Як зазначає ініціатор проекту, зазначені особи з незалежних від них причин не могли реалізувати своє право бути призначеними, адже Вища кваліфікаційна комісія суддів України не проводила відповідних конкурсів. Оскільки строк перебування в резерві обмежений, то продовження на вісім місяців строку дії результатів кваліфікаційного іспиту, і відповідно строку перебування у резерві осіб, які станом на 11 квітня 2014 року перебували в резерві на заміщення вакантних посад, захистить права резервістів, які опинились під загрозою виключення з резерву найближчим часом, а також виправданими будуть витрачені кошти державного бюджету на підготовку відповідних кадрів.

Проект 4135 від 23.02.2016 (Власенко С. В.) про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо забезпечення погашення боргових зобов’язань держави з виплати суми справедливої сатисфакції, визначеної Європейським судом з прав людини, вжиття заходів, спрямованих на виправлення порушеного права).

Метою проекту є вдосконалення процедури виконання рішень ЄСПЛ. Основними пропозиціями проекту є: визначення процедури виплат відшкодування за рішенням ЄСПЛ через випуск відповідних казначейських зобов’язань держави; закріплення неможливості зміни черговості виплат відшкодування за рішенням ЄСПЛ; створення реєстру Стягувачів, функцію ведення якого покладено на Державну виконавчу службу України; встановлення розміру пені за прострочення виконання зобов’язання по виплаті відшкодування Стягувачу.

Враховуючи на актуальність порушеного питання, проект заслуговує на уважне опрацювання і пріоритетний розгляд.

Проект 4138 від 23.02.2016 (Яценко А. В.) про доповнення статті 176 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо підвищення ефективності стосовно осіб підозрюваних, обвинувачених за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Очевидно в назві проекту мало йтися про «ефективність запобіжних засобів». Пропонується частину 5 зазначеної статті доповнити новим абзацом такого змісту: «Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 305–324 Кримінального кодексу України».

Аргументація авторів у пояснювальній записці зводиться до того, що застосування до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, запобіжних заходів у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту є недоцільним в зв’язку з тим, що дані особи мають змогу й надалі займатись незаконною діяльністю. Зазначена аргументація видається непереконливою. За такою логікою, слід тримати під вартою фактично усіх підозрюваних, оскільки вони зможуть, перебуваючи на свободі, вчинити новий злочин.

Проект 4141 від 24.02.2016 (Дубінін О. І.) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судовий збір» (щодо усунення обмежень у доступі до правосуддя).

Пропонується скасувати дві норми, які збільшують розміри судового збору, а саме: «У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру» та «У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру». Автори зазначають, що ці положення були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року. Як наслідок, вже сьогодні громадяни при зверненні до суду з адміністративними позовами стикаються з рядом перешкод, які є дискримінаційними за майновим станом та/або надають судам можливість зловживати правом аби не розглядати по суті позовні вимоги. Від громадян не приймають позови, якщо вони не оплачені астрономічним розміром судового збору, що зростає в арифметичній прогресії залежно від кількості позовних вимог. При цьому кількість вимог визначається самим судом. Таким чином, в умовах оскарження рішень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади немайнового характеру виникають непропорційні (дискримінаційні) обмеження у доступі до правосуддя (у порівнянні із майновими позовами у цивільному процесі), котрі даний законопроект покликаний усунути.

 

Культура та освіта

 

Проект 4163 від 26.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Законів України «Про страховий фонд документації України» та «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо окремих понять).

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою приведення зазначених у назві Законів України у відповідність до Закону України «Про стандартизацію». У статті 6 цього Закону залежно від рівня суб’єкта стандартизації, що приймає нормативні документи, вони поділяються на: національні стандарти та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації; стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють стандартизацію. Тому в обох законах, зазначених у назві проекту, пропонується скасувати усі згадки про державні та галузеві стандарти, їх створення, затвердження та дію.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 2009а-д від 22.02.2016 (Томенко М. В.) про оцінку впливу на довкілля.

Проект є доопрацьованою в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи версією проекту 2009а від 03.06.2015 (Геращенко І. В.) про оцінку впливу на довкілля (див. Бюлетень № 25).

Як зазначається в преамбулі проекту, цей Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, яка спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про здійснення господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Проект Постанови 4157 від 25.02.2016 (Бондар В. В.) про впровадження мораторію на закриття закладів охорони здоров’я, що входили до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Як зазначено в пояснювальній записці та вступній частині проекту постанови (доволі рідкий випадок майже повного співпадіння текстів обох документів), відповідно до Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» 75 відомчих закладів охорони здоров’я, що входили до сфери управління Міністерства інфраструктури України, з 1 січня 2015 року підлягали передачі в комунальну власність. З цієї дати було припинено їх державне фінансування. Проте фактично їх передавання у комунальну власність розпочалося лише з серпня 2015 року і не завершилася до цього часу. Водночас органи місцевого самоврядування не заінтересовані в прийманні в комунальну власність цих закладів, оскільки вони змушені переглянути та оптимізувати (скоротити) мережу вже існуючих (у комунальній власності) закладів охорони здоров’я. Тому у проекті пропонується тимчасове (до 31 грудня 2017 року) запровадження мораторію на закриття закладів охорони здоров’я, що входили до сфери управління Міністерства інфраструктури України та які підлягають передачі або вже передані до комунальної власності, а також запровадження мораторію на скорочення штатної чисельності працівників цих закладів. Окрім того, передбачається надання відповідних рекомендацій Кабінету Міністрів України, спрямованих на забезпечення стабільного функціонування зазначених закладів.

Безперечно, ініціатор проекту порушив дійсно вагому державну проблему, але є певні сумніви щодо адекватності запропонованих засобів її вирішення.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 4134 від 23.02.2016 (Томенко М. В.) про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо скасування земельного податку для природоохоронних установ).

Пропонується визначити, що від сплати земельного податку звільняються «заповідники, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів».

Проект 4159 від 26.02.2016 (Данченко О. І.) про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж.

Ключовою новелою проекту є така: «З метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (в тому числі у їх охоронних зонах) можуть розміщуватись об’єкти зв’язку». Інші зміни спрямовані на технічне забезпечення цього положення.

Проект видається доволі дискусійним і вимагає ретельної уваги спеціалістів, аби належним чином оцінити як ризики для територій та об’єктів природно-заповідного фонду, так і позитивні наслідки встановлення в них телекомунікаційних об’єктів (зокрема, щодо покрашення туристичної привабливості).

 

Проекти з інших питань

 

Проект 4121 від 22.02.2016 (Васюник І. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті.

Проект є розширеною версією проекту 2378а від 16.07.2015 (Васюник І. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи безготівкової оплати проїзду в місцевому пасажирському транспорті (див. Бюлетень № 31), який 6 лютого 2016 р. не був включений до порядку денного. Всі новели проекту порівняно з проектом 2378а зводяться до майже дослівного (із заміною спеціальної термінології) запозичення ряду положень з урядового проекту 3398 від 02.11.2015 про внесення змін до деяких законів України щодо електронних засобів оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (див. Бюлетень № 47).

Слід зазначити, що усі зміни є суто формальними і жодним чином не враховують численні зауваження ГНЕУ до кожного з проектів, що стали основою для даного. Відповідно в силі лишаються усі зауваження авторів цього огляду.

Проект 4125 від 22.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій.

Пропонується уточнити порядок розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Зокрема установити, що «строк давності до стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовується». Остання пропозиція видається все ж занадто радикальною.

Проект 4126 від 22.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів.

Проект достатньо великого обсягу (понад 30 сторінок), який передбачає врегулювати на законодавчому рівні ряд питань безпеки харчової продукції та повноти інформації про таку продукцію. Як зазначається у преамбулі, цей Закон встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів. Зазначається, що метою проекту акта  є встановлення вимог до інформації про харчові продукти, видів обов’язкової інформації, її розміщення, обов’язків операторів ринку, а також гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу для забезпечення гарантування права споживачів на інформацію. Слід врахувати, що проект розрахований на певну перспективу, адже передбачається що він, окрім частини щодо завдань для уряду, вступить в силу лише за 3 роки.

Проект 4131 від 23.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, у тому числі шляхом поширення застосування декларативного (реєстраційного, заявницького) принципу.

Зміни вносяться до 17 законодавчих актів, що унеможливлює швидкий та адекватний аналіз усіх змін. Як зазначається в пояснювальній записці, проектом пропонується внести зміни до законів України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та до низки спеціальних законодавчих актів України в частині скорочення кількості документів дозвільного характеру та ліцензії на провадження туроператорської діяльності. Загалом передбачається скасування 18 документів дозвільного характеру та ліцензії на провадження туроператорської діяльності. Крім того, пропонується установити можливість провадження деяких видів господарської діяльності на підставі подання декларації (переведення 10 документів дозвільного характеру на декларативний принцип) без отримання документа дозвільного характеру. Передбачається, що реалізація законопроекту сприятиме створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання. Крім того, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі правила для суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту.

Проект 4132 від 23.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» щодо державних інвестиційних проектів.

Проект передбачає суттєві зміни до зазначеного закону. Зокрема, переглядаються навіть такі базові категорії як «інвестиційний проект» та «інвестиції у форму капітальних вкладень», скасовується категорія «проектна (інвестиційна) пропозиція» та пов’язані з нею категорії та процедури тощо. Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено з метою приведення у відповідність положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів», а також удосконалення проведення оцінки, відбору і моніторингу інвестиційних проектів, для реалізації яких може бути надана державна підтримка: розмежування таких понять, як «державне інвестування» та «державна підтримка»; децентралізації прийняття рішень щодо інвестування шляхом введення понять «державного інвестування», «місцевого інвестування» та гармонізації з бюджетним законодавством; спрощення процедури отримання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів шляхом зміни ролі Державного реєстру інвестиційних проектів з дозвільної на інформативну; внесення проектів, яким надано державну підтримку, та державних інвестиційних проектів до Державного реєстру інвестиційних проектів з метою ведення моніторингу їх реалізації.

Проект 4144 від 24.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони авторського права та суміжних прав.

Проект значною мірою повторює ініціативи проекту 3692 від 22.12.2015 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав (див. Бюлетень №54) який, в свою чергу, є переробленою версією проекту 2447 від 20.03.2015 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права і суміжних прав (див. Бюлетень № 14). Втім і проект 2447 є дещо доопрацьованим (скороченим) варіантом проекту 1812-1 від 05.02.2015 (див. Бюлетень № 8).

З проекту 3692 дослівно запозичена ініціатива закріплення в законодавстві інституту ліцензійного договору на основі публічної пропозиції. Також повторена ініціатива врегулювання майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору або за замовленням, шляхом віднесення цього питання до компетенції договору чи закону. І, відповідно, хоча і в дещо іншій формі, повторені положення проекту 3692 щодо того, що «Майнові права на службовий твір, створений автором у зв’язку з виконанням трудового договору з органом державної влади, належать органу державної влади» та «Майнові права на комп’ютерну програму, базу даних, створені у зв’язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю, якщо інше не встановлено трудовим договором». Новелами проекту є пропозиція уточнити, що примірником твору є його копія не лише в матеріальній, а й в електронній формі, а також передбачити, що в електронній формі можуть бути укладені договори «щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності» та «про передачу прав на використання творів». Також пропонується в новій редакції викласти частину 6 ст. 33 «Договори на право використання творів» Закону України «Про авторське право і суміжні права», замінивши чинний текст: «За авторським договором замовлення автор зобов’язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди» таким: «За договором про створення за замовленням і використання твору одна сторона (автор – письменник, художник або інший) зобов’язується створити твір відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Договір про створення за замовленням і використання твору повинен визначати способи і умови використання твору замовником. Майнові права на твір, створений за замовленням, належать авторові цього твору, якщо інше не встановлено договором, з урахуванням положень абзаців четвертого та п’ятого частини шостої цієї статті. Майнові права на комп’ютерну програму, базу даних, створені за замовленням, належать замовнику, якщо інше не встановлено договором. Майнові права на комп’ютерну програму, базу даних, створені за замовленням органу державної влади, належать замовнику».

Проект вимагає ретельної уваги з боку спеціалістів з права інтелектуальної власності. Зокрема викликає занепокоєння дуже широке тлумачення примірника твору, як «копії твору, виконаній у будь-якій матеріальній або електронній формі», що може створити складнощі щодо суміжних прав. Також радимо звернути увагу на висновок ГНЕУ до проекту 2447, оскільки через взаємний зв’язок названих проектів, ряд зауважень є актуальними і для цього проекту.

Проект 4146 від 24.02.2016 (Дроздик О. В.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо ліцензування оптової торгівлі пивом.

Пропонується запровадити більш дешеву (50.000 замість нинішніх 500.000) ліцензію на право оптової торгівлі для дрібних виробників пива, обсяг виробництва яких не перевищує 2.000.000 літрів на рік. Автори проекту звертають увагу на те, що 28 грудня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», яким з 1 липня 2015 року прирівняно регулювання виробництва та обігу пива до регулювання виробництва інших алкогольних напоїв. Встановлення для пивоварної галузі річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі в розмірі 500.000 грн. незалежно від обсягу виробництва створює неконкурентні умови для виробників-суб’єктів малого підприємництва та знижує інвестиційну привабливість у цій галузі.

Проект 4149 від 24.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії.

Пропонується віднести до числа альтернативних джерел енергії гідротермальну та аеротермальну енергії та встановити, що «теплова енергія, вироблена тепловими насосами з аеротермальної, гідротермальної або геотермальної енергії, вважається такою, що вироблена з відновлюваних джерел енергії, за умови, що річний обсяг виробництва теплової енергії таким насосом більший, ніж обсяг теплової енергії, затраченої на виробництво електричної енергії, спожитої тепловим насосом».

Проект 4151 від 25.02.2016 (Ванат П. М.) про внесення змін до статті 177 Податкового кодексу України (щодо переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів).

Пропонується до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, додатково включити «суми внесених (нарахованих) податків, зборів, інших обов’язкових платежів, установлених цим Кодексом та/або іншими законами України, включаючи: акцизний податок; екологічний податок; рентну плату; податок на майно, у тому числі майно, відмінне від земельної ділянки, якщо таке майно використовується для здійснення господарської діяльності; збір за першу реєстрацію транспортного засобу, що використовується у господарській діяльності; відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; судовий збір, сплачений фізичною особою – підприємцем».

Проект 4154 від 25.02.2016 (Сугоняко О. Л.) про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні, забезпечення енергонезалежності, розвитку біопаливної та нафтопереробної галузі, виконання вимог Енергетичного Співтовариства та зобов’язань України по заміщенню традиційних імпортних палив.

Даний проект є новою редакцією Податкового кодексу України. Загальний обсяг проекту у більш ніж 500 сторінок унеможливлює його короткий огляд.

Проект 4160 від 26.02.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів.

Проект передбачає суттєві зміни в царині цивільних та господарських правовідносин. Зокрема, пропонуються такі нові види правових інститутів, як «корпоративний договір», «безвідклична довіреність з корпоративних прав», «негативне зобов’язання», «опціонний договір», «договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю» та «договір між акціонерами».

 Поділитися