пошук  
версія для друку
28.03.2016 | Юрій Нужний

Чи забезпечено в Харкові безбар’єрний доступ?

   

Як часто ви бачите на вулиці своїх міст людей в інвалідних візках? Дуже рідко, або майже ніколи. Та це зовсім не означає, що таких людей у нас немає, просто для них не створені належні умови для безбар’єрного доступу до об’єктів інфраструктури.

Гуляючи містом, озирніться навколо і порахуйте: скільки кафе, аптек, магазинів, банків обладнані пандусами та чи всі означені пристосування відповідають хоча б елементарним вимогам зручності. Частіше до такого пандусу важко або неможливо під’їхати людині на інвалідному візку, через неякісний або розбитий тротуар чи відсутність обладнаного виїзду з автостоянки. Придивіться до зупинок, бордюрів, доріг…

А саме створення безбар’єрного середовища є головною ознакою цивілізованої країни, котра поважає і забезпечує права всіх своїх громадян, незалежно від їхніх фізичних можливостей.

Тому з 1 березня 2016 року у Харкові стартував проект «Безбар’єрний доступ», який здійснюється в рамках програми «Active Citizens» від British Сouncil. Його метою є покращення можливості безперешкодного пересування людей в інвалідних візках. Основним методом дослідження є перевірка архітектурної доступності міста, що полягає в аудиті приміщень і будівель органів влади та об’єктів комерційного сектору на предмет наявності в них умов доступності для людей на візках.

Команда волонтерів проводила моніторинг доступності для цієї категорії населення будівель Київського та Шевченківського районів Харкова.

На одній з центральних вулиць міста – Пушкінській, учасниками моніторингу було виявлено ряд важливих проблем, зокрема:
– більшість перевірених закладів обслуговування практично недоступні для людей в інвалідних візках (порушення вимог наявних пандусів та іноді просто їх відсутність, високі сходинки, незручні двері, відсутність простору для розвороту інвалідного візка);
– тротуари вздовж пішохідних переходів облаштовані надто стрімкими спусками та підйомами;
– відсутність місць для паркування автомобілів осіб з інвалідністю (за законодавством біля закладів обслуговування слід виділяти не менше 10% місць).

Також була здійснена перевірка на доступність вулиць Римарської, Багалія та Іванова.

За результатами моніторингу вул. Римарська виявилася недоступною для пересування людини на візку. Прикро, але серед розглянутих закладів обслуговування не знайшлося бодай одного пандусу. Їх відсутність при наявності сходинок не дозволяє людині на візку потрапити навіть на поріг. Про те, щоб якось пересуватися всередині, взагалі не йдеться. Та ще й додає незручності той факт, що сама вулиця знаходиться під нахилом.

Трохи краща ситуація спостерігається на вул. Багалія та вул. Іванова. Однак і тут виявлено надзвичайно багато перешкод, які складно виправдати певними архітектурними чи технічними нормами. Як не старайся, але «еверести» сходів та бордюрів людині на візку у жодному разі не оминути.

За результатами моніторингу вул. Сумської та майдану Свободи громадські активісти зробили такі висновки:
- аналіз аудитів об’єктів державної влади говорить про те, що все ж таки почала з’являтися «якісна доступність», іншими словами, чиновники стали відповідальніше підходити до проблеми, тому тут більшість споруд державного сектору, а саме адміністрації, управління, департаменти, фонди відповідають ДБН (Державні будівельні норми), що стосуються умов доступності;
- у приватному секторі досі багато об’єктів із порушенням вищевказаних норм, адже зафіксовані пандуси з великими кутами, відсутністю перил, слизьким покриттям тощо (хоча частіше спостерігалася взагалі відсутність пандусів, а встановлені замість них сходи більше схожі на «єгипетські піраміди»);
- порадувала наявність місць для паркування автомобілів осіб з інвалідністю, проте часто на цих місцях припарковані автомобілі водіїв без інвалідності, хоч чинне законодавство категорично забороняє такі дії.

Виявлені під час моніторингу проблеми дійсно даються взнаки, адже, як вдалося з’ясувати при опитуванні працівників закладів громадського харчування та аптек, розташованих у центрі міста, кількість їх відвідувачів в інвалідних візках за рік складає всього 1-2 особи.

Як зазначила координаторка проекту Аліна Шумна, проблема безбар’єрності на сьогодні стає однією з найактуальніших. Оскільки, за даними спостерігачів ООН, станом на 2015 рік в Україні вже нараховувалося 16 тисяч мирних громадян, що отримали різного ступеню поранення за час АТО, тому число людей на візках зростає. Крім того, є таке поняття як «маломобільні групи населення». До цієї категорії відносяться і пенсіонери, які через набуті з віком недуги мають певні труднощі з пересуванням, і вагітні жінки, і молоді матусі з дитячими візочками.

Але комплексна доступність об’єкту – це не тільки пандус, а як мінімум наявність 3 критеріїв: обладнана спеціальним місцем для людей з інвалідністю автостоянка, якісна прилегла територія та, звісно, доступність самого входу. Не вирішує проблему лише наявність самого пандусу, тут треба брати до уваги нормативну ширину отвору дверей, необхідну висоту порогів, не кажучи вже про доступність внутрішньої частини приміщення. Хоча законодавством України регулюється питання архітектурної доступності, реальна ж ситуація залишає бажати кращого.

Отже, стає зрозуміло: створення безбар’єрного середовища є надзвичайно необхідним. І до осіб з особливими потребами варто не лише гуманно ставитися, але й надавати їм конкретну допомогу. Це люди, яким потрібні підтримка і рівні можливості. І перше, що необхідно людям на візках – це безбар’єрне місто!

По закінченню моніторингу команда проекту планує створити «карти доступності», які допоможуть людям на інвалідних візках оперативно з’ясувати, чи є доступний той або інший необхідний заклад Харкова.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори