увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 28.09.2016 09:59
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Чи потрібні комусь переселенці окрім волонтерів?

29.03.16 | Наталія Охотнікова

25 березня 2016 року, незважаючи на дощ та погані погодні умови, юристи Харківської правозахисної групи Володимир Глущенко та Наталія Охотнікова відвідали м. Бахмут (Артемівськ) Донецької області у рамках виконання проекту «Юридична підтримка ВПО та постраждалому від конфлікту населенню в Україні» за підтримки Датської Ради з питань біженців. Приміщення для прийому громадян було люб’язно надано Волонтерською групою «Бахмут Український», за що висловлюємо подяку.

Даний візит залишив більше питань, ніж відповідей, адже, послухавши внутрішньо переміщених осіб та волонтерів, юристи спочатку зніяковіли. Після подібних виїзних консультацій та спілкування з переселенцями залишається таке відчуття, що кожен районний відділ Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) вважає себе «намісником Бога на Землі» і змагається з колегами з інших районів у вигадливості. Так, цікавою «вигадкою» Бахмутівського УПСЗН є зобов’язання деяких внутрішньо переміщених осіб надати соціальним працівникам номер IMEI свого мобільного телефону. Відповідь на слушне запитання: навіщо?, - проста – маємо перевірити переміщення через лінію розмежування та постійне місцезнаходження Вас та Вашої родини протягом останніх місяців. І переселенці, не маючи іншого вибору, дають переписати цей номер та підписують згоду на перевірку даних Службою Безпеки України. Про таке питання, як приватність, ніхто й не згадує.

Жахливі й умови у самих приміщеннях УПСЗН, до яких переселенцям потрібно завітати особисто. Чергу починають займати з ранку, у коридорах, що не пристосовані для такої кількості людей, душно, багато літніх людей почувають себе погано. У Бахмутівському районному управлінні взагалі катастрофа – переселенці майже ніколи не «попадають» на прийом у перший день і вимушені шукати собі місце для ночівлі.

Добре, що є волонтери, які облаштували у будівлі неподалік «лайт-варіант» гуртожитку на кілька десятків кроватей. Змучені люди можуть хоча б поспати у нормальних умовах, щоб вранці знову стояти у чергах, адже у місті Бахмут зареєстровано аж 90 тисяч переселенців на 70 тисяч місцевих. Нехай половина з них переїхала у інше місце проживання, або повернулася до тимчасово окупованих територій, але цифра все одно вражає.

Взагалі складається таке враження, що переселенці в Україні потрібні тільки волонтерам, які за два роки війни втомилися виконувати функції держави у фінансовій, психологічній, моральній підтримці ВПО, знаходженні вільних вакансій тощо. Нерви у волонтерів не залізні, і їм хочеться хоч трохи відпочити. Однак поки що не до відпочинку.

коментарі

новий коментар