пошук  
версія для друку
05.04.2016 | Яна Смелянська

Фотозвіт "Моніторинг дотримання прав людини в зоні проведення АТО"

   

З 28 березня по 2 квітня 2016 року представники Харківської правозахисної групи спільно з представниками Правозахисного центру "Меморіал" в рамках виконння проекту ОБСЄ "Моніторинг дотримання прав людини та норми міжнародного гуманітарного права  в південно-східних облстях України, які опинились в зоні конфлікту" проведели моніторингову поїздку в населені пункти Луганської та Донецької областей максимально наближених до лінії розмежування з окупованою територією України.

Пунктами призначення правозахисників стали міста Святогірськ і Миколаївка Донецької області, міста Попасна, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Золоте, смт. Станиця Луганська, село Трьохізбенка Луганської області.

В перспективі групою правозахисників буде представлений звіт щодо ситуації в правами людини на територіях проведення АТО. В рамках проекту планується ще три моніторингових візиту в Донецьку і Луганську області. Монітори планують охопити максимальну кількість територій, на яких буде зібрано інформацію про порушення прав громадян на територіях, де проводиться антитерористична операція.

На даному етапі - невеликий фотозвіт за результатами першої поїздки.

Святогірськ.

В місті Святогірськ Донецької області правозахисники відвідали пансіонат "Святі гори", де вже протягом двох років постійно проживають 70 сімей, які виїхали із зони проведення АТО. Переважно тут проживають сім’ї ВПО з дітьми, та дітьми-інвалідами з Дебальцевого, Пісок, Донецька, Красногоровки.

Протягом двох років люди виживають без гарячої води, опалення, можливості приготування їжі. Проте жителі пансіонату раді тому, що є дах над головою. На сьогоднішній день особливо гостро постало питання про те, що керівництво пансіонату ставить ультиматум про те, щоб виселити людей з компактного місця проживання. При цьому куди, і в які умови будуть виселені сім’ї ВПО, переважно діти, старики та інваліди ані керівництво пансіонату, ані керівники територіальної громади Слов’янська мови не ведуть ... 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наталія, переселенка з Горлівки. Зараз мешкає в пансіонаті "Святі гори", що в місті Святогірськ. 

Смт. Станиця Луганська.

Монітори відвідали КПП "Станично-Луганське". Черга охочих перейти "на ту сторону" більш ніж достатня. За словами людей можна простояти від однієї до п’яти годин на добу. КПП працює з 7.00 до 19.00. Автобусне сполучення налагоджено. Наприклад, від Станиці Луганської до Сєвєродонецька можна дістатися за 110 - 150 гривень. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто не встиг перейти до закриття поста в сторону самопроголошеної ЛНР ночують в пункті обігріву біля КПП. Співробітники МНС пригощають горячим чаєм і бутербродами.

Перший серйозний обстріл Станиці був здійснений 2 липня 2014 року, коли територія контролювалася бойовиками невизнаної республіки. 2 липня 2014 рік Станицю атакували двічі. Перший обстріл припав на вулицю Москва-Донбас, де розташовувалася міліція і суд.

Другий обстріл був по вулиці Островського, де немає ніяких примітних адмінбудівель. Одна з найбільш популярних версій - авіаудар, вироблений Збройними силами України. Однак, Україна так і не визнала своєї причетності до руйнувань, а штаб АТО зробив офіційну заяву, що ніякого авіаудару бути не могло. Так що нам залишається тільки здогадуватися, що ж насправді в той день відбулося в Станиці.

Власне, немає нічого, крім житлових будинків. У той день на вулиці Островського загинуло 9 осіб серед яких 5-річний хлопчик Ваня. Ще 11 людей отримали поранення.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Місто Золоте.
 
31 березня монітори ХПГ і ПЦ "Меморіал" взяли участь в урочистому відкритті контрольно -пропусного пункту в місті Золоте Луганської області.
 
Маленький Микита під час виконання гимну України.
 
Контрольний пункт розташований на дорожньому коридорі   Лисичанськ - Золоте - Стаханов в напрямку Луганська, на відстані близько 0,5 км від лінії розмежування.
 
КПВВ міг би стати єдиним в Луганській області, де лінію розмежування можна було б перетинати на автомобілях.
 
Пункт контролю побудований за вдосконаленою технологією, що дозволило б зменшити час очікування для осіб, які їдуть в обидва напрямки. Організовано шість смуг руху: по три на виїзд і в’їзд. Є можливість для здійснення реверсного руху.
 
Пропускна здатність КПВВ "Золоте" склала б близько 5 тис. людей і 1500 транспортних засобів на добу.
 
 
 Але вже через кілька годин після урочистого відкриття КПВВ представник самопроголошеної ЛНР на мінських переговорах Владислав Дейнего заявив, що плановане Києвом відкриття пункту пропуску з ЛНР в районі населеного пункту Золоте небезпечно для людей і в сторону невизнаної ЛНР ополченці людей не пропустили.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Трьохізбенка.
 
Вже майже два роки село Трьохізбенка, що безпосередньо примикає до лінії розмежування, залишається однією з найгарячіших точок в Луганській області. Обстріли з усіх видів озброєння, бойові зіткнення і робота диверсійно-розвідувальних груп давно є щоденною реальністю жителів багатостраждального селища. І хоча 7 липня 2014 року Трьохізбенка перейшла під контроль українських сил, жити тут і раніше небезпечно. Майже кожна друга хата зруйнована...
 
Сільські ради в зоні АТО були недавно перетворені у військово-цивільні адміністрації. Серед них і прифронтове селище Трьохізбенка.
Зараз в селищі перехідний період, розповідає нашії делегації Руслан Ткачук, заступник голови військово-цивільної адміністрації Трьохізбенка. Він також відзначає, що військові не раз допомагали людям в особливо складні зимові місяці - дровами і продуктами, і введення нового органу влади робить цю допомогу ефективнішою.
 
 
Розмовляти для запису прості жителі не дуже хочуть, зате в особистій бесіді активно скаржаться на життя і труднощі, через які їм довелося пройти, згадують загиблих і покалічених односельчан. У всьому вони звинувачують український уряд і військових в будь-якій формі і з будь-якого боку. Головне, в чому всі згодні - аби не стріляли. Все інше можна пережити в буквальному сенсі цих слів.
 
 
Місцева школа рік була базою для розміщення збройних сил України, батальону "Айдар" і неодноразово піддавалася обстрілу. Адміністрація знову змогла увійти в школу 15 липня 2015 року, і знайшла її в жахливому стані, розповідає Галина Олексіївна Васильєва, директор школи.
 
 
 
Проте, життя місцевого населення як і раніше найбільше ускладнюють військові дії. Але зі зменшенням обстрілів чимало жителів повернулося в селище, на вулицях знову з’явилися діти.
 
Місто Попасна. 
 
22 липня солдати добровольчого батальйону «Донбас» повністю очистили це містечко на Луганщині від бойовиків, відтіснивши лінію фронту на кілька кілометрів углиб. Тоді в бою за визволення міста загинули четверо бійців батальйону. За час окупації у Попасній - загинули 45 мирних мешканців. Зараз Попасна живе цілком мирним життям. Зруйновані в ході бойових дій споруди поступово набувають цілком довоєнний вигляд. Місцева влада приділяє питанню відновлення зруйнованого житла пріоритетну увагу. І це помітно відразу.
 
***
Наступна моніторингова поїздка правозахисників буде здійснена по звільненим територіям Донеччини. Більше фото - на нашій сторінці у Фейсбуці. Більше інформації - трохи пізніше у фінальному звіті моніторів.
 
 
 
Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори