MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В’язниця, нехай навіть і сучасна, залишається в’язницею.

12.04.2016   
Яна Смелянська, Олена Ащенко
Особливе місце в пенітенціарній системі відведено дитячим виправним установам. В одній з колоній для неповнолітніх 8 квітня 2016 року побувала моніторингова делегація, в складі якої були члени Громадської ради при управлінні ДПтСУ в Харківській області юрист Харківської правозахисної групи Олена Ащенко та голова громадської організації «Союз захисту прав співробітників пенітенціарної системи «Щит» Тимур Одерій.

Особливе місце в пенітенціарній системі відведено дитячим виправним установам. В одній з колоній для неповнолітніх 8 квітня 2016 року побувала моніторингова делегація, в складі якої були члени Громадської ради при управлінні ДПтСУ в Харківській області юрист Харківської правозахисної групи Олена Ащенко і голова громадської організації «Союз захисту прав співробітників пенітенціарної системи «Щит» Тимур Одерій.

Курязьку виховну колонію для неповнолітніх, що знаходиться в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області по праву можна назвати легендарним закладом, який заснував великий педагог Антон Семенович Макаренко.

Тут знаходяться підлітки, які, як правило, неодноразово вчиняли злочини. Деякі діти в пошуках легких доріг в житті порушують закон. Зазвичай підліток, який вперше вчинив нетяжкий злочин, отримує вирок з випробувальним терміном і знаходиться на обліку в кримінально-виконавчій інспекції без відправлення його в спеціалізований заклад. Але коли підліток, не «витримав» такого покарання та повторно здійснює злочин, то його позбавляють свободи і направляють в виправну колонію.

У колонії малолітніх злочинців навчають поважати закон, дають освіту, відучують від шкідливих звичок, допомагають поправити здоров’я. Але в підсумку мета у кожного, хто потрапив сюди, одна: як можна раніше вийти на свободу.

Згідно із законом, у подібній Курязькій виховній колонії, можуть перебувати ті особи, кому виповнилося не більше двадцяти одного року. Після того, як засудженому виповнюється 18 років, керівництво колонії вирішує: чи переводити вихованця в іншу, дорослу в’язницю. Але якщо вихованець протягом проведених у виправній установі років, вів себе добре, був прикладом для інших - його можуть залишити ще на три роки. За словами самих підлітків, що відбувають покарання, місце тут, гарне: вчитися можна і працювати в майстернях.

Колонія зустріла нашу групу моніторів потрійною системою дверей з блокуванням. Поки не закрилися одні двері, інші не відкриваються. Перед входом на територію строгий підрахунок відвідувачів «по головах». Це відразу справляє особливе враження. На даний момент в колонії відбувають покарання 65 підлітків, віком від 14 до 21 року.

На територію колонії категорично заборонено заносити мобільні телефони, фотоапарати, плеєра, гроші і багато інших речей не залежно від рангу та авторитету відвідувача.

Територія колонії огороджена 6-метровим парканом з колючим дротом зверху, вздовж паркану смуга, яка ретельно патрулюється, в тому числі і собаками. Територія розділена на зони, які відокремлені одна від одної парканами. Перейти від однієї зони до іншої можливо тільки через вахти і КПП строго по справі або за викликом адміністрації. Вільного пересування тут немає.

У самій колонії чистота, яка досягається з одного боку трудом вихованців, а з іншого - найжорстокішим дотриманням ними тутешніх порядків. На відміну від інтернатів тут немає прибиральниць, няньок, інших помічників і обслуговуючого персоналу взагалі.

Харчування строго за графіком. Якщо вихованець з якоїсь причини пропустив прийом їжі, доведеться чекати наступного. Хоча, за словами самих вихованців, порції цілком гідні. Меню одне на всіх, особливих делікатесів немає. Але годують дітей та підлітків цілком пристойно. Наша моніторингова група покуштувала обідні страви, призначені вихованцям в той день. Вермішелевий суп, тушкована картопля, салат з вареного буряка і хліб, приготовлений руками вихованців.

На території колонії діє повноцінна загальноосвітня школа, після закінчення якої видається звичайний атестат про закінчення ЗОШ без будь-яких позначок «колонія» або «в’язниця».

Є повноцінний комп’ютерний клас. Але в інтернет звідти вийти безконтрольно не вийде. Хлопцям заборонено мати будь-які було навчальні приладдя в особистому користуванні. Все, що потрібно для навчання, лунає на час уроку і назад збирається після закінчення занять. Навчання в школі є обов’язковим. Ухилятися не виходить ні в єдиного ув’язненого. Заняття проводяться в другу зміну. Основна причина - з ранку і до обіду вихованці зобов’язані працювати у виробничому секторі.

В поле доступу ув’язнених сучасний, повноцінно обладнаний тренажерний зал. Час його відвідування строго розписано для вихованців відповідно до віку кожного.

Робота також обов’язкова. За неї держава платить певну суму грошей. Невелику. Але на необхідні чай, печиво, засоби гігієни вистачає. Сума накопичується на депозиті. Далі її можна списати, отоварюючись в магазині на території колонії. За словами підлітків, сума варіюється від 200 до 600 гривень на місяць в залежності від виду робіт, які виконують ув’язнені.

Як запевняє керівництво колонії важких робіт підліткам не дають. Максимум що роблять вихованці - склеюють коробки і пакети для товарів.

Є також на території колонії своє ПТУ, де можна отримати професії токаря, слюсаря.

Житлові відділення виглядають досить пристойно. Це не тюремні камери. Кругом чисто, все акуратно пофарбоване. У кімнатах живе від 8 до 12 осіб, у кожного просте сітчасте на дерев’яній опорі ліжко, простирадло, подушка, ковдра. У кожного ув’язненого своя тумбочка. У тумбочці можна зберігати тільки засоби особистої гігієни. Немає ніяких шаф та інших меблів. Розчулює і надає затишку фікус в кутку кімнати. Режим дня вихованців такий: підйом о 06.00 ранку, відбій о 22.00.

Нашим моніторам дозволили поспілкуватися із засудженими хлопцями. Але в присутності викладача школи, мотивуючи це тим, що не можуть залишити нас наодинці з неповнолітніми правопорушниками. За словами дітей, ставлення до них в колонії з боку адміністрації хороше. Деякі вихованці навіть похвалилися своїми творчими успіхами, яких вдалося досягти за час перебування в колонії, але при спілкуванні підлітки трохи ніяковіють і періодично поглядають на співробітників адміністрації.

Майже всі підлітки в один голос запевняють, що за час перебування в колонії багато усвідомили, зрозуміли, надалі обіцяють вести нормальний спосіб життя і не потрапляти в виправні установи. Нам нічого не залишалося, як побажати кожному з них удачі. Хоча, за словами адміністрації, кожен третій підліток, як правило, повертається в місця позбавлення волі. Але є і позитивні приклади, коли пройшовши колонію для неповнолітніх, підліток дійсно радикально змінив свої погляди на всі асоціальні речі.

Дисциплінарний ізолятор. Це місце максимально цікавило моніторів. Для тих, хто сюди потрапляє, режим звичайного дня значно змінюється. Побачення заборонені, листи заборонені, читати заборонено, на прогулянку виводять 1 раз в день в окремий дворик, туалет в кутку, ліжко відстібається в 22.00 вечора і пристібається назад в 06.00, гарячої води немає, посеред кімнати залізний стіл і намертво прикручені до підлоги стільці. На момент відвідування колонії нашої моніторингової делегації тут нікого з вихованців не було. Тож не дивно, що сюди ніхто і не прагне попасти. За словами адміністрації колонії в дисциплінарний ізолятор з 2009 року не поміщався жоден з вихованців.

Хочу зауважити, що адміністрація колонії зовсім не справляє враження нелюдів і інших негативних персонажів. Люди як люди, що проявляють певну строгість до підопічного контингенту.

Незважаючи на те, що умови перебування у Курязькій виховній колонії дуже пристойні, очі тих, хто перебуває в ній за вироком суду, сумні. Тужать укладені за свободою, рідними і близькими, друзями. Ніхто не гуляє. Мінімум вільного часу. Та й то організовано так, що вільної хвилини немає. Також немає ігор і дитячих криків. Не можна побігати і повеселитися. Не можна навіть просто пройтися або побути на самоті. Іноді діти грають в футбол - але це скоріше привілей, у вихідні та і те за хорошу поведінку.

В’язниця, нехай навіть і сучасна, залишається в’язницею. Краще туди не потрапляти.

 Поділитися