MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 68 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 04.04.2016 – 08.04.2016

13.04.2016   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 25 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів.

Надійшло 25 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 12 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0097 від 05.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Протокол передбачає можливість сплати податків у країні, де фактично перебуває майно, яке відчужується, або де фактично отримується дохід. Зокрема передбачається, що: дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави; проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави. Доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, яке згадується у статті 6 цієї Конвенції і перебуває в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі. Доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, або рухомого майна, яке належить до постійної бази, що перебуває в розпорядженні резидента Договірної Держави в іншій Договірній Державі для цілей надання незалежних особистих послуг, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством) або такої постійної бази, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі. Доходи від відчуження морських або повітряних суден, що експлуатуються у міжнародних перевезеннях підприємством Договірної Держави, річкових суден, які належать до внутрішнього водного транспорту, або рухомого майна, що належить до експлуатації таких морських, повітряних суден або річкових суден, оподатковуються тільки в цій Договірній Державі. Доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись в іншій Державі. Передбачені і певні винятки, зокрема щодо розміру оподаткування у разі, коли особа – фактичний власник процентів або дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави.

Загалом проект видається кроком уперед в напрямі запобігання податковим ухиленням. Слід нагадати, що декілька спроб окремих народних депутатів і самого уряду ініціювати повну денонсацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (проекти 0001-1 – 0001-3) не дістали належної підтримки Верховної Ради України.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 4288-1 від 07.04.2016 (Левченко Ю. В.) про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони.

Альтернативний проекту 4288 від 22.03.2016 (Іванчук А. В.) про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (див.: Бюлетень № 66).

Порівняно з проектом 4288 наявні лише чотири відмінності. Замість визначення гарантованого забезпечення потреб оборони пропонується таке визначення: «товари, роботи і послуги для гарантованого забезпечення потреб оборони – товари, роботи і послуги, що призначаються для належного забезпечення працівників органів держави та військовослужбовців, які безпосередньо виконують (виконуватимуть) завдання, пов’язані із: відсіччю збройної агресії; проведенням антитерористичної операції та/або усуненням обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану; забезпечення охорони державного кордону України». З переліку органів, які можуть застосовувати цей закон, пропонується виключити МВС. А у статті 3 «Особливості проведення переговорної процедури закупівлі» пропонується позбавити замовника права визначати інші, не передбачені законом критерії оцінки в залежності від предмета закупівлі, а також уточнюється, що замовник може внести зміни до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору лише до початку подання цінових пропозицій.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 4375 від 06.04.2016 (Шевченко О. Л.) про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо встановлення святкового дня 9 березня – Дня народження Т. Г. Шевченка).

Зміст проекту вичерпується зазначеним у його назві: пропонується встановити новий святковий неробочий день «9 березня – День народження Тараса Григоровича Шевченка». На думку ініціаторів проекту, «встановлення Дня народження Тараса Григоровича Шевченка як державного свята покладе початок формуванню сучасного календаря нації та держави як основи для щоденної патріотичної роботи в умовах зовнішньої агресії та спроб антиукраїнських сил заперечити самобутність та цінність національного життя українців».

Як видається, принципові застереження щодо пропозиції можуть бути лише суто економічного характеру, оскільки кожний неробочий день – це певні втрати для виробництва. Утім, кількість вихідних днів в Україні не вища за середньоєвропейську і ще одне свято суттєво не змінить ситуацію. Надання двох вихідних днів підряд (8 і 9 березня) буде загалом позитивно сприйнято населенням, хоча й може викликати певне несприйняття з боку працедавців. Проте, все ж, мабуть, варто дещо зачекати із запровадженням нового свята з огляду на системну кризу і ворожу агресію в Україні. Принагідно також зауважимо, що у разі прийняття пропозиції нове свято має бути зазначене в статті 73 КЗпП не в додатковому (останньому) абзаці, як пропонується, а відповідно до хронології після 8 березня.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 4370 від 04.04.2016 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо технічного уточнення деяких положень).

У вкрай лаконічній (менше 1 аркуша) пояснювальній записці до проекту автори зазначають, що проект акта підготовлено з метою внесення деяких технічних уточнень, які не змінюють ідеологію Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» (вступає в силу з 1 травня 2016 р.), а також доповнюють окремі положення цього Закону з метою їх правової визначеності, зокрема щодо забезпечення реалізації визначених законом гарантій під час проходження державної служби. Прийняття запропонованого проекту дасть змогу внести технічні уточнення, зокрема щодо доповнення категорій посад у місцевих державних адміністраціях, утворення конкурсних комісій у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, а також попередження державних службовців у державних органах про зміну в організації державної служби (праці) та інші. Слід однак зазначити, що зміни вносяться до 20 статей закону та ще ряду прикінцевих положень. Такий обсяг змін вимагав би більш розлогої аргументації. Водночас така численна і іноді незначна за обсягом, але вкрай суттєва правка не дає можливості охопити її в цьому огляді. Окрім названих змін, відзначимо ще ряд уточнень щодо того, які органи затверджують ті чи інші порядки та типові вимоги, скасування функція Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби щодо перевірки наказів (розпоряджень) про оголошення конкурсу та його умови на відповідність вимогам законодавства з питань державної служби; уточнення що положення щодо зайняття особами, які перебували на навчанні з відривом від виробництва посад, на яких вони перебували до такого навчання, чи еквівалентних ним, поширюється лише на осіб, які направлені на навчання за держзамовленням тощо. Також «Прикінцеві та перехідні положення» названого закону пропонується доповнити такою нормою: «7-1. За державними службовцями, яким на день набрання чинності цим Законом присвоєні ранги вищі, ніж передбачені цим Законом для державних службовців, які займають відповідні посади, присвоєні раніше ранги зберігаються. У разі, якщо частиною третьою статті 39 цього Закону не передбачений ранг, раніше присвоєний державному службовцю, йому присвоюється ранг відповідно до цього Закону».

Слід зазначити, що незважаючи на твердження у пояснювальній записці про внесення переважно технічних уточнень, в проекті чимало доволі принципових новел, які суттєво впливають на обсяг прав та обов’язків осіб, що перебувають на державній службі. Відповідно, проект вимагає ретельного фахового опрацювання. Окремо слід зупинитися на пропозиціях внести зміни в норми, якими вносяться зміни в інші акти. Як вже не раз зазначалося в наших оглядах, така практика є неприпустимою.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 4376 від 07.04.2016 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною депутатам всього чотирьох і більше скликань міських, селищних та сільських рад).

Пропонується внести зміну до пункту 7 названої статті та поширити право на пенсію за особливі заслуги перед України на депутатів всього чотирьох і більше скликань міських (не лише міст обласного значення), селищних та сільських рад. В пояснювальній записці ця ініціатива пояснюється так: на сьогодні пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України, зокрема, депутатам – всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР. Проте серед цього переліку народних обранців несправедливо відсутні депутати міських, селищних та сільських рад, які так само самовіддано і безоплатно працювали впродовж двадцяти і більше років на міські (всі, а не лише міст обласного значення), селищні та сільські громади.

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 4373 від 05.04.2016 (Тетерук А. А.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

Більшість ініціатив зводиться до перегляду санкцій статті 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» згаданого Кодексу. Передбачається не лише значне (у три і більше разів) збільшення розміру штрафів, а й заміна ряду санкцій. Так, адміністративний арешт здебільшого пропонується замінити штрафом у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Широко пропонується застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 10 років включно. Таку санкцію пропонується застосовувати як основне, так і додаткове адміністративні стягнення. Окрема увага приділена проблемі повторності правопорушень. Так, пропонується розширити строки, в межах яких повторність є обтяжуючою кваліфікуючою однакому (з 1 року до 2 для повторного порушення і до 5 років – для третього). Водночас пропонується вилучити із цієї статті таке стягнення як «оплатне вилученням транспортного засобу».

Спрямованість цих пропозицій є цілком зрозумілою, але якщо посилення штрафів навряд чи дасть реальний позитивний ефект (вони і зараз не малі), то розширення застосування позбавлення права керування транспортними засобами видається доволі перспективним засобом.

Проект 4377 від 08.04.2016 (Кузьменко А. І.) про внесення змін до частини другої статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо надання адміністративним комісіям при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядати справи про порушення правил тримання собак і котів).

Пропонується віднести до підвідомчості адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 154 «Порушення правил тримання собак і котів» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «Ті самі дії [Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях – авт. огл.], що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті».

Маємо звернути увагу, що в тексті проекту зазначається лише частина друга статті 154. Водночас у пояснювальній записці та порівняльній таблиці до проекту йдеться про статтю 154 загалом, що видається логічнішим. До того ж, у тексті проекту замість статті 218 помилково названа стаття 128.

 

Культура та освіта

 

Проект 3491-д від 04.04.2016 (Гриневич Л. М.) про освіту.

Проект є доопрацьованою для повторного першого читання в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти версією урядового проекту 3491 від 19.11.2015 (див.:  Бюлетень № 49). Як зазначається у висновку Комітету, наслідком доопрацювання стали 11 нових статей. У первісний текст проекту були внесені уточнення щодо забезпечення права вибору в освіті, зокрема права вибору закладу освіти, форми здобуття освіти тощо; забезпечення автономії закладів освіти і академічних свобод для педагогічних працівників;  удосконалення системи управління освітою;  визначення вимог до формування змісту освіти;  регулювання питань економічної діяльності закладів освіти; забезпечення державно-громадського управління системою освіти; національної системи кваліфікацій; атестації та сертифікації вчителів;  структури професійної освіти;  визначені гарантії доступу до позашкільної освіти тощо. Додамо до цього, що у новій редакції проекту суттєво розширився перелік основних дефініцій у статті 1 проекту, елементом права на освіту визначено право кожного на доступ до мережі Інтернет та освітніх ресурсів, найважливішим принципом державної політики у сфері освіти проголошено людино центризм, окрема стаття присвячена педагогічній освіті, запроваджується освітньо-творчий ступінь доктора мистецтва, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра тощо.

Проект потребує ретельного опрацювання і неквапливого обговорення, бажано – за активної участі громадськості.

Проект 4371 від 05.04.2016 (Гриневич Л. М.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Як зазначається в пояснювальній записці, Законом України від 26 січня 2016 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників». встановлено, що держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками, посібниками усім категоріям учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Однак, у Державному бюджеті України на 2016 р. враховані видатки виключно на видання підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I–III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Відповідно, в проекті передбачений перерозподіл та спрямування коштів Міністерству освіти і науки України для безоплатного забезпечення підручниками, посібниками учнів усіх категорій загальноосвітніх навчальних закладів у 2016 р.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 3849-д від 05.04.2016 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні.

Проект є доопрацьованою в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки редакцією проекту 3849 від 29.01.2016 (Насалик І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні (див.: Бюлетень № 58).

Як зазначається у висновку комітету: «Під час доопрацювання законопроекту народними депутатами України – членами комітету було прийнято рішення вилучити з законопроекту положення, які передбачали можливість укладення угоди про розподіл продукції щодо частини ділянки надр, наданої раніше у користування згідно з відповідним спеціальним дозволом». Текстуально ця новела полягає в тому, що у змінах до першого речення абзацу 11 частини 5 статті 6 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» в проекті 3849 йдеться про роботи на «відповідній ділянці надр або її частині», а в проекті 3849-д – про роботи на ««відповідній ділянці надр».

Проект 4372 від 05.04.2016 (Денісова Л. Л.) про внесення зміни до статті 178 Податкового кодексу України (щодо витрат фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність).

Автори проекту пояснюють свою ініціативу так: Статтею 178 Податкового кодексу України визначено, що оподатковуваним доходом самозайнятих осіб вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід самозайнятих осіб, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності. Наказами ДПС України від 24.12.2012 № 1185, Міндоходів від 30.12.2013 № 877, від 30.12.2013 № 885 затверджені Узагальнюючі податкової консультації, якими визначені витрати, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування податком на доходи для арбітражних керуючих, адвокатів і приватних нотаріусів. Проте коло осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, значно ширше. Зокрема це особи, які займаються науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою діяльністю, а також провадять медичну, юридичну практику, релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність. Відповідно, проектом пропонується доповнити пункт 178.3 цієї статті 178 Кодексу переліком витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, в який включити: витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; сплачені податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податку на доходи, отриманого фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність), суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, зокрема, орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів, технічне забезпечення діяльності робочого місця та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети), витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо), витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну,  витрати на відрядження найманих працівників та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, витрати на поштові та кур’єрські послуги, витрати на програмне забезпечення, послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи, за користування електронною базою законодавства, плата за розрахунково-касове обслуговування, страхування професійних ризиків, витрати на навчання фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, витрати на проходження підвищення кваліфікації фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, придбання та передплата нормативної літератури, вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виконанням робіт, наданням послуг; інші витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням доходів».

Проект є вельми актуальним і, у разі його прийняття, має позитивно вплинути на належний характер оподаткування самозайнятих осіб,. Утім, продуктивнішим було б не стільки «розписати» конкретні види витрат, скільки закласти загальні принципи віднесення витрат до числа, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів самозайнятими особами.

Проект 4374 від 05.04.2016 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Як зазначається в пояснювальній записці, проект розроблено Міністерством інфраструктури України на виконання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014–2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р, та Плану імплементації Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1159-р. Проектом передбачається внесення змін до законів України «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про транспорт» та «Про автомобільний транспорт» з метою приведення цих законів у відповідність до вимог міжнародних договорів України у сфері перевезення небезпечних вантажів та Директиви 2008/68/ЄС. Пропонується переглянути компетенцію органів, які здійснюють державне управління у сфері перевезення небезпечних вантажів, та визначити уповноважені органи для здійснення класифікації окремих небезпечних вантажів, проведення випробовувань зразків тари та інших засобів утримання вантажів, визначення безпечних умов перевезення окремих небезпечних вантажів тощо. З метою гарантування належного рівня безпеки при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та річковим транспортом необхідно привести умови перевезення небезпечних вантажів до європейського рівня через перегляд національного законодавства в цій сфері, зокрема щодо наявності та відповідності норм стосовно функцій, обов’язків і відповідальності уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів (консультанта, радника) та інших учасників процесу перевезення небезпечних вантажів, а також стосовно операцій завантаження/розвантаження, перевантаження, взаємодії з іншими видами транспорту, забезпечення транспортної галузі кваліфікованим персоналом, використання рухомого складу з підвищеним рівнем безпеки до конструкції. Зокрема пропонується доповнити Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» двома новими правовими категоріями «інші учасники перевезення небезпечних вантажів – підприємство, установа, організація або фізична особа, які заповнюють небезпечними вантажами тару, готують пакування до перевезення, здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, класифікацію, маркування небезпечних вантажів, транспортних засобів, контейнерів та цистерн з такими вантажами, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами, а також підприємство, установа, організація або фізична особа, на ім’я якої зареєстрований контейнер або цистерна, або які є власниками транспортних засобів, контейнерів та цистерн, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів» та «уповноважений (консультант, радник) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів - особа, яка має дійсне свідоцтво (сертифікат) про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів та призначається на підприємстві, в установі, в організації або фізичною особою-підприємцем, які здійснюють вантажні операції з небезпечними вантажами, пакування, відправку, перевезення або одержання небезпечних вантажів, оформлення перевізних документів, короткострокове зберігання небезпечних вантажів на всіх етапах переміщення або виконують інші операції з такими вантажами» і визначити обсяг їх прав та обов’язків (нові статті 9-1 «Права та обов’язки інших учасників перевезення небезпечних вантажів» та 9-2 «Обов’язки уповноваженого (консультанта, радника) з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів»).

Фактично проект пропонує нову редакцію Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», оскільки доволі суттєві зміни, вносяться до 17 з 27 його статей та ще додаються дві нові статті. Відповідно, проект вимагає ретельної уваги.

Проект 4310-1 від 06.04.2016 (Войціцька В. М.) про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж).

Альтернативний урядовому проекту 4310 від 28.03.2016 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку приєднання до електричних мереж (див.: Бюлетень № 67).

На відміну від урядового проекту зміни вносяться лише до Земельного кодексу України та Закону України «Про електроенергетику». Проте проект 4310-1 загалом підготовлений на основі урядового проекту і подекуди дослівно співпадає з ним, в інших місцях відмінності є суто редакційними чи термінологічними (як у змінах до статті 123 Земельного кодексу України). Тим не менш, у проекті 4310-1 є чимало цілковито нових положень. На жаль, у пояснювальній записці звернута увага лише на загальний характер змін і не розкриваються конкретні причини обрання тих чи інших підходів. З огляду на великий обсяг та доволі спеціальну сферу пропонованих змін можемо лише звернути увагу спеціалістів на такі ініціативи.

 Поділитися