увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 28.09.2016 14:59
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Хто компенсує за зруйноване житло на Донбасі?

05.05.16 | Яна Смелянська

Датою початку збройного конфлікту на Україні вважається 7 квітня 2014 року, коли і.о. президента України Олександр Турчинов у зв’язку із захопленнями адміністративних будівель в Харкові, Донецьку і Луганську і проголошенням Харківської та Донецької народних республік, оголосив про створення антикризового штабу і про те, що «проти тих, хто взяв в руки зброю, будуть проводитися антитерористичні заходи.

14 квітня на сайті президента України було опубліковано текст указу № 405/2014 про початок антитерористичної операції на сході України: «Ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Указ набрав чинності з дня його публікування.

Облога Слов’янська стала, мабуть, першим проявом повноцінної війни. Події почалися 12 квітня 2014 року, коли група озброєних людей, пізніше вони назвалися членами «Народного ополчения Донбаса», захопила адміністративні будівлі (міліція, міськрада), включивши місто в зону впливу самопроголошеної Донецької Народної Республіки. Після майже тримісячних зіткнень, в ніч на 5 липня 2014 року терористи залишили Слов’янськ, залишивши після себе гори руїн, серед яких переважна більшість руйнувань склали житлові домобудівництва мирних жителів.

Тоді в умовах ситуації, що склалася в країні ніхто не знав, як реагувати, що робити і як допомогти всім тим громадянам, які в ході збройного конфлікту позбулися всього, що нажито було в мирний час непосильною працею.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1002-р від 16.10.2014 було затверджено План заходів щодо організації відновлення пошкоджених (знищених) об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на територіях Донецької та Луганської областей. Це до теперішнього часу, мабуть, єдиний документ, що висловлює позицію держави в ситуації, що склалася.

Однак, на даний момент, як і раніше відсутній закон або нормативний акт, який регулює порядок відшкодування грошової компенсації за зруйноване в ході бойових дій житло, не встановлено державний орган, на який покладено обов’язок здійснення, а також механізм позначення розміру компенсації за зруйноване житло мирному населенню.

Згідно положення ст. 1166 ЦК України обов’язок довести факт заподіяння і розмір збитку повинен доводити сам позивач.
Простіше кажучи, черговий раз людей залишили за бортом правосуддя і справедливості.

***

Тих громадян України, які зважилися відстоювати свої права в судовому порядку в національних судах України і добиватися хоч якусь компенсацію за зруйноване житло не так вже й багато в порівнянні з масштабами руйнувань на Донбасі в цілому.

Пані Наталя*, мешканка міста Слов’янськ, одна з небагатьох зважилася на цей шлях. Вона звернулася до приймальні УГСПЛ в кінці листопада 2014 року з проханням про допомогу.

Юристи приймальні УГСПЛ Вікторія Фролова та координатор приймальні УГСПЛ Михайло Нечипоренко взялися за справу пані Наталі*. Нашими юристами був складений позов до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, з вимогою компенсувати матеріальні збитки.

7 грудня 2015 року юристом був направлений позов до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Юрист Фролова в позовній заяві зазначила, що саме позивач є єдиним власником квартири в житловому будинку, яка постраждала внаслідок обстрілу.

З 12 квітня 2014 року по 05 липня 2014 року на території міста Слов’янська проводились диверсійні дії, неодноразові обстріли житлових районів міста, в зв’язку з чим на час проведення антитерористичної операції пані Наталя* змушена була покинути свою квартиру.

07 червня 2014 року під час масового обстрілу в будинок, в якому розташована її квартира, потрапили снаряди, виникла пожежа, внаслідок чого квартира була знищена і відновленню не підлягає.

За фактом пожежі до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2014 року внесені відомості про досудове розслідування кримінального провадження за ознаками частини 2 ст. 194 КК України.

Посилаючись на те, що до теперішнього часу інше житло позивачці не надано, завдана їй шкода не відшкодована, юрист Фролова просила стягнути з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України на відшкодування матеріальної шкоди, завданої її житлу внаслідок проведення антитерористичної операції, 387 000 гривень, виходячи з площі зруйнованої квартири та опосередкованої вартості спорудження житла по Донецькій області.

Однак рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог позивачці було відмовлено.

В строк, прописаний законодавством, юрист приймальні УГСПЛ Вікторія Фролова подає апеляційну скаргу де просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог її клієнтки.

Представник держави виступив проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін, мотивуючи свої доводи тим, що нібито позивачем не доведено факт заподіяння їй шкоди саме відповідачами по справі тобто Кабінетом Міністрів України та Державною казначейською службою України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, позивачку, прокурора, дослідивши матеріали справи, 15 березня 2016 року Апеляційним судом Донецької області колегією суддів під головуванням судді Соломахи Л.І. було винесено рішення по справі, яким суд повністю задовольнив вимоги позивача, тобто пані Наталі*.

«Апеляційну скаргу позивача задовольнити. Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету України шкоду, заподіяну терористичним актом за пошкоджену квартиру, в сумі 363 789 (триста шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят дев’ять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення», - йдеться в тексті рішення Апеляційного суду. З повним текстом рішення суду можна ознайомитися детальніше тут.

***

Але, незважаючи уваги на сумлінну працю юриста УГСПЛ Вікторії Фролової та цілком справедливе рішення суду, сміливо можна говорити про те, що це лише перший етап перемоги, тому як за установленою традицією нашої держави механізмів виконання подібних рішень в Україні немає. Тому, хто та як буде компенсувати позивачці ушкодження говорити важко.

Можна припустити, що наступним кроком дій юриста стане скарга до Європейського суду з прав людини, щодо невиконання рішення національного суду.

Слід зазначити, що станом на сьогоднішній день вже більше 500 позовів від українців вже направлені до Страсбурга з проханням про компенсацію збитку за зруйноване в ході збройного конфлікту на сході України майно.

До юристів Харківської правозахисної групи з початку озброєного конфлікту в Україні звернулося більше ста громадян. По кожному з випадків юристами ХПГ складено скаргу до Європейського Суду з прав людини.

Масові заяви до ЄСПЛ по Донбасу від громадян повинні послужити додатковим аргументом нашої країни в міждержавної скарзі «Україна проти Російської Федерації».

коментарі

новий коментар